Справа № 331/1237/24
Провадження № 1-кп/331/407/2024
«08» травня 2024 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
законного представника
малолітнього потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087020000059 від 08.02.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта - професійно-технічна, сімейний стан - неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, обіймає посаду молодшого приймальника товарів у ТОВ «АТБ-Маркет», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
07 лютого 2024 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу магазину «Мавра», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у ході раптово виниклих неприязних відносин з малолітнім ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс долонею лівої руки, один удар в область обличчя малолітнього ОСОБА_7 , спричинивши останньому відповідно до висновку експерта № 227п від 08.02.2024 року тілесне ушкодження у вигляді синця у правій виличній ділянці, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив суду, що 07.02.2024 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу магазину «Мавра», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де він зустрічав дружину з роботи, у нього виникла конфліктна ситуація з раніше незнайомим йому малолітнім потерпілим ОСОБА_7 , яка була обумовлена тим, що йому не сподобалась поведінка останнього. Тому, не стримавши емоцій та з огляду те, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, він наніс один удар в область обличчя малолітнього ОСОБА_7 , від чого останній впав на землю.
Окрім цього додав, що йому соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки, приніс вибачення за свої неправомірні дії по відношенню до малолітнього потерпілого.
Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 не наполягав на допиті потерпілого в судовому засіданні, разом з тим зазначив, що претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має, покарання обвинуваченому просив призначити у вигляді громадських робіт.
У зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, у суду немає сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням висновків експерта та матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Висновком експерта № 227п від 08.02.2024 року встановлено, що при огляді ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено синець у правій виличній ділянці, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження; виявлене тілесне ушкодження утворилося за механізмом тупої травми, тобто від не менш ніж однократної дії тупого предмету в травмовану ділянку (а.п. 47-48).
Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1369, складеного 07 лютого 2024 року о 22 годині 20 хвилин встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.п. 55).
Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обвинувачений ОСОБА_4 не має судимості і раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив кримінальний проступок, обіймає посаду молодшого приймальника товарів в ТОВ «АТБ-Маркет», у зв'язку з чим має стабільне та законне джерело доходу, за місцем роботи характеризується з позитивного боку, має постійне місце проживання, неодружений, під наглядом лікаря-нарколога або лікаря-психіатра не перебуває, притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, усвідомив свою протиправну поведінку, зробив відповідні висновки, не має наміру в подальшому продовжувати злочинну діяльність.
Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, беручи до уваги, що вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння не потягло тяжких наслідків, проте могло завдати психологічних страждань малолітньому потерпілому, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння у вигляді громадських робіт, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву.
Суддя ОСОБА_1