Іменем України
08.05.2024
Справа № 331/2595/24
Провадження № 1-кс/331/884/2024
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000617 від 15.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України
про арешт майна, -
У провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №22024080000000617 від 15.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024080000000617 від 15.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
08.11.2022 слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022080000002182 за ч. 2 ст. 111 КК України.
26.01.2023 слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023080000000167 за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
23.02.2023 постановою прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень за № 22022080000002182 від 08.11.2022 та №22023080000000167 від 26.01.2023 об'єднані в одне кримінальне провадження за №22022080000002182 від 08.11.2022.
08.04.2024 слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області за погодженням з Запорізькою обласною прокуратурою складено та 11.04.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
15.04.2024 постановою прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, матеріали досудового розслідування кримінального провадження за № 22022080000002182 від 08.11.2022 за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення виділенні до кримінального провадження за № 22024080000000617 від 15.04.2024.
Органом досудового розслідування встановлено, що з метою силового супроводження зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, для придушення будь-яких проявів незгоди з політикою окупаційної влади, усунення перешкод у реалізації заздалегідь запланованих намірів на тимчасово окупованій території Запорізької області, 28.06.2022 невстановленими досудовим розслідуванням особами із числа колишніх працівників правоохоронних органів України та представників інших військових формувань російської федерації, в порушення ст. ст. 17 і 65 Конституції України, створено не передбачений законами України правоохоронний орган за аналогією із органом спеціального призначення - Службою безпеки України, якому присвоєно назву - «державна служба безпеки Запорізької області» (мовою оригіналу «государственная служба безопасности Запорожской области») (зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб рф за номером 122900001986, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , мовою оригіналу: «Едином государственном реестре юридических лиц рф, ОРГН №1229000019896, юридический адрес: АДРЕСА_1 ), який узурпував виконання функцій вище вказаного органу спеціального призначення.
Т.зв. «Государственная служба безопасности Запорожской области» має організаційну структуру, що характеризується наявністю єдиноначальності, підпорядкованості, дисципліни та субординації. Указане формування розділено на підрозділи з визначеним особовим складом, для його учасників введені військові звання, знаки розрізнення, службові посвідчення, вогнепальна (автомати, пістолети) та особиста вибухова (гранати) зброя, характерні для такого формування.
Діяльність вказаного незаконного правоохоронного органу спрямована на встановлення та нав'язування мешканцям всієї території Запорізької області політичного режиму російської федерації, відокремлення Запорізької області як окремої адміністративно-територіальної одиниці від суверенної держави Україна та передачу її під юрисдикцію держави-агресора - російській федерації.
Так, громадянин України ОСОБА_4 , будучи проросійськи налаштованою особою, у червні 2022 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена), перебуваючи на території міста Мелітополь Запорізької області, яке з 25.02.2022 та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі - зф держава-агресор рф), маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та досвід роботи у правоохоронному органі 17 років, діючи умисно, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації російської федерації, відповідальних за правоохоронну діяльність на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, та добровільно зайняв посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби з тероризмом та захисту конституційного ладу (мовою оригіналу «старшего оперуполномоченного отдела борьбы с терроризмом и защиты конституционного строя») у незаконному правоохоронному органі - т.зв. державній службі безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службе безопасности Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території міста Мелітополь Запорізької області за адресою: проспект 50-річчя Перемоги, буд. 21.
При цьому, ОСОБА_4 , вступаючи до незаконного правоохоронного органу - так званої «государственной службы безопасности Запорожской области», був достовірно обізнаним, що останній не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
Починаючи з червня 2022 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, добровільно зайнявши посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби з тероризмом та захисту конституційного ладу (мовою оригіналу «старшего оперуполномоченного отдела борьбы с терроризмом и защиты конституционного строя») у незаконному правоохоронному органі - т.зв. державній службі безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службе безопасности Запорожской области»), приступив до виконання покладених на нього, як співробітника незаконного правоохоронного органу, функцій, в тому числі проведення оперативно-розшукової діяльності, здійснення т.зв. видворення місцевих мешканців з тимчасово окупованої території Запорізької області.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме:
- протоколом огляду відомостей, розміщених на веб-сторінці Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф (мовою оригінала: «Едином государсвтенном реестре юридических лиц рф»), відповідно до якого незаконний правоохоронний орган - т.зв. «государственная служба безопасности Запорожской области», зареєстрований відповідно до законодавства рф як юридична особа під номером НОМЕР_1 , розташований за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- протоколами допитів свідків - осіб із числа місцевих мешканців Мелітопольського району Запорізької області, відповідно до показань яких підозрюваний неодноразово помічений під час виконання службових обов'язків у незаконному створеному правоохоронному органі на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.
- протоколами пред?явлення особи для впізнання за фотознімками за участі вище вказаних свідків, які за загальним зовнішнім виглядом та рисами обличчя впізнали ОСОБА_4 як співробітника незаконно створеного правоохоронного органу на тимчасово окупованих територіях, зокрема і під час виконання підозрюваним дій пов'язаних з перевіркою документів осіб, здійснення пропуску на контрольно-пропускному пункті на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, вербування місцевого населення щодо роботи в інтересах незаконно створеного правоохоронного органу;
- протоколом №59/2/2-1011т від 10.04.2023 (розсекречено) за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем - відомостей з облікового запису в месенджері «Telegram», зареєстрованого на абонентський номер телефону оператора мобільного телефонного зв'язку НОМЕР_2 , що належить та яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_4 т.зв. «старшего оперуполномоченного отдела борьбы с терроризмом и защиты конституционного строя») у незаконному правоохоронному органі - т.зв. державній службі безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службе безопасности Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території міста Мелітополь Запорізької області за адресою: проспект 50-річчя Перемоги, буд. 21;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно з інформацією оперативного підрозділу та матеріалів кримінального провадження на даний час підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в АДРЕСА_2 , що унеможливлює його явку до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області для участі у слідчих діях.
09.04.2024 на сайті Офісу Генерального прокурора України опубліковано скан-копію повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та повістки про виклик підозрюваного до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області на 15.04.2024, 16.04.2024, 17.04.2024, а також аналогічні повідомлення та повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр» у розділі «оголошення» у номері № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від 11.04.2024. Крім того аналогічні повістки про виклик підозрюваного до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області на 15.04.2024, 16.04.2024, 17.04.2024 вручені його захиснику - ОСОБА_6 .
Проте, дотепер підозрюваний ОСОБА_4 не з'явився за викликом та жодним чином не повідомив про поважні причини неявки, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
18.04.2024 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у державний та міжнародний розшук, проведення якого доручено оперативним співробітникам 2 відділу ГВ ЗНД в Запорізькій області та співробітникам сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Запорізькій області.
Згідно з отриманою інформацією, на даний час підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів слідства та перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в АДРЕСА_2 .
Під час досудового розслідування встановлено, що у підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне наступне майно:
-об'єкт нерухомого майна: об'єкт житлової нерухомості (житловий будинок), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності - 12/25;
Відтак, санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Таким чином, з урахуванням санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, орган досудового розслідування відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 170 КПК України повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні з метою його конфіскації.
Прохають суд накласти арешт шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на об'єкт нерухомого майна: об'єкт житлової нерухомості (житловий будинок), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності - 12/25.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
Фіксування розгляду клопотання технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних обставин.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024080000000617 від 15.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
08.04.2024 слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області за погодженням з Запорізькою обласною прокуратурою складено та 11.04.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
18.04.2024 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у державний та міжнародний розшук, проведення якого доручено оперативним співробітникам 2 відділу ГВ ЗНД в Запорізькій області та співробітникам сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Запорізькій області.
Згідно з отриманою інформацією, на даний час підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів слідства та перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в с. Лазурне Мелітопольського району Запорізької області.
Слідчим суддею встановлено, що упідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне наступне майно - об'єкт нерухомого майна: об'єкт житлової нерухомості (житловий будинок), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності - 12/25.
За ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 додаткового (першого)протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено,що кожна фізична,або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше,як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом,або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).
Слідчий суддя вважає, що матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, враховуючи і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження.
На цей час існують обґрунтовані підстави вважати, що вказане нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 , а саме (житловий будинок), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності - 12/25 може бути продане чи оформлене на іншу особу.
Оскільки, майно, що належить ОСОБА_4 на яке просить накласти арешт слідчий за погодженням з прокурором та в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо даних, які свідчать про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому необхідно застосувати арешт майна підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Заборона або обмеження розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, тому у частині задоволення клопотання щодо накладення арешту, шляхом заборони розпорядження приватного нерухомого майна ОСОБА_4 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності - 12/25 з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання необхідно відмовити.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та належним чином обґрунтоване. Доведена необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Крім того,слідча суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000617 від 15.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на об'єкт нерухомого майна: об'єкт житлової нерухомості (житловий будинок), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності - 12/25.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1