Справа №1-260/2010 р.
18 жовтня 2010 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Герасименко В.М.
з участю секретаря Розсохи Я.С.
прокурора Запорожець Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтава, українця, гр-нина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаю чого в АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 02.06.2008 року Київським районним судом м.Полтави за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
- 22.06.2009 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України встановлено іспитовий термін на 3 роки,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,-
В жовтні 2009 року близько 12 год. ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, перебуваючи на території господарства за адресою проживання в АДРЕСА_1, таємно викрав належний своєму дядькові ОСОБА_2 карбюратор до автомобіля ГАЗ-53 вартістю 300 грн., який знаходився на столі біля будинку, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.
На початку червня 2010 року, близько 11 год. ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, перебуваючи на території господарства за адресою проживання в АДРЕСА_1, таємно викрав, попередньо відрізавши від зварювального апарату, який знаходився на подвір'ї біля гаража, належні своєму дядькову ОСОБА_2 два мідні кабелі діаметром 15 мм довжиною по 20 м. кожен, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 1500 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 06.07.2010 року близько 13.00 год. ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, незаконно, з корисливих спонукань, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на узбережжі р.Ворскла в с.Вакуленці Полтавського району, скориставшись відсутністю нагляду з боку потерпілого ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені штанів останнього мобільний телефон «Нокіа-1680» вартістю 400 грн. з сім-картою оператора мобільного зв'язку Джинс НОМЕР_1 вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилися кошти в сумі 37 грн., та мобільни телефон «Нокіа-1650» вартістю 350 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку Екотел НОМЕР_2 вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилися кошти в сумі 16 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 823 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєному визнав повністю та детально розповів суду про обставини скоєних ним злочинів, підтвердивши, що дійсно у вказаний вище період часу він викрадав майно ОСОБА_4 та мобільні телефони ОСОБА_3 У вчиненому щиро розкаявся, прохав суворо його не карати.
Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, переконавшись у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного відповідно до ст.299 КПК України.
Приймаючи до уваги зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який вину в скоєному визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого потерпілому ОСОБА_2 збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Враховуючи, що злочини вчинені ним в період встановленого вироком суду іспитового терміну, остаточно покарання слід призначити за правилами ст.71 КК України. Разом з тим, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставин, думку потерпілого ОСОБА_2, який претензій до підсудного не має, позицію прокурора, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни.
Питання по речовим доказам слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 22.06.2009 року у вигляді двох років одного місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Строк покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту взяття його під варту по даному вироку.
Речовий доказ по справі - копію паспорта ОСОБА_1 залишити зберігатися при матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: