Справа № 1-242/2010 р.
22 жовтня 2010 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Герасименко В.М.
з участю секретаря Розсохи Я.С.
прокурора Сорокіна І.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр-нина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, інваліда ІІІ групи, раніше судимого:
- 15.06.2009 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України встановлено іспитовий термін на 2 роки,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Полтава, українця, гр-нина України, освіта неповна середня, не одруженого неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, гр-нина України, освіта неповна середня, не одруженого неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше не судимого,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, українця, гр-нина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працюючого слюсарем Полтавського авто агрегатного заводу, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця с.Абазівка Полтавського району, українця, гр-нина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, мешканця АДРЕСА_5 зареєстрованого в АДРЕСА_6, раніше не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 335 КК України,-
19.12.2009 року, близько 19-ї год., усвідомлюючи протиправність вчинюваних дій та бажаючи настання злочинних наслідків, ОСОБА_2 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу зайшли на територію домогосподарства ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_7, звідки таємно викрали лист металу, вартістю 3200 грн., внаслідок чого спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму.
Окрім того, 03.01.2010 року близько 21 год. ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправність вчинюваних дій та бажаючи настання злочинних наслідків, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу зайшли на територію домогосподарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_7, звідки таємно викрали половину металевих воріт, б/в, вартістю 2000 грн., внаслідок чого спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму.
Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 05.01.2010 року, близько 19-ї год. ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7, усвідомлюючи протиправність вчинюваних дій та бажаючи настання злочинних наслідків, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу зайшли на територію домогосподарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_7, звідки таємно викрали половину металевих воріт, б/в, вартістю 2000 грн., внаслідок чого спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму.
Окрім того, ОСОБА_3, будучи належним чином поінформований та достовірно знаючи про необхідність явки до призовного пункту на відправку до лав Збройних сил України до місця призначення не з'явився та таким чином ухилився від призову на строкову військову службу за наступних обставин.
Згідно ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України « Про загальний військовий обов'язок і військову службу» - на строкову військову службу в мирний час призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Згідно ч.2 Указу Президента України від 29.10.2009 року №879/2009 «Про строки проведення чергових призовів, чергові призови на строкову військову службу громадян України та звільнення в запас військовослужбовців у 2010 році» строк призову чітко визначений періодом: 1) квітень-травень 2010 року; 2) жовтень-листопад 2010 року.
Крім цього, при проходженні 02.04.2010 року медичної комісії у Полтавському об'єднаному міському військовому комісаріаті ( у подальшому ПОМВК), ОСОБА_3 визнаний придатним для проходження військової служби у збройних силах України. Після проходження медичної комісії відносно нього згідно протоколу №2 від 02.04.2010 року прийняте рішення призовної комісії ПОМВК про придатність ОСОБА_3 до військової служби за станом здоров'я, його моральними та професійними якостями, а також призов його на строкову військову службу та зарахування його до команди №210м - роти почесної варти 20-б.
У той же день, 02.04.2010 року ОСОБА_3 під особистий підпис вручили повістку про обов'язок його явки 12.04.2010 року до ПОМВК для відправки на строкову військову службу.
У вказаний строк та місце, а саме 12.04.2010 року ОСОБА_3, будучи призовником до збройних сил України та діючи з прямим умислом, тобто завідомо знаючи рішення призовної комісії ПОМВК про придатність його до військової служби, призов на військову службу, а також про строки явки для відправки у військову частину, бажаючи ухилитися від призову, дол. призовної дільниці ПОМВК для відправлення його у військову частину для проходження строкової військової служби без поважних на те причин не з'явився.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вину в скоєних злочинах визнали повністю, підтвердивши суду обставини вчинення інкримінованих їм злочинів. Окрім того, ОСОБА_3 по епізоду ухилення його від призову на строкову військову службу, вину визнав в повному обсязі, пояснивши, що до призовної дільниці не з'явився в зв'язку з зайнятістю на роботі, оскільки сам заробляє кошти для існування. В скоєному підсудні щиро розкаялися.
Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, переконавшись у добровільності та істинності їх позицій, роз”яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по епізоду ухилення ОСОБА_3 від призову на строкову військову службу допитом підсудного ОСОБА_3 відповідно до ст.299 КПК України.
Окрім повного визнання своєї вини самими підсудними, їх вина у вчиненні злочину повністю підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що в АДРЕСА_7, він має будиночок, який придбав в 1996 році. В зв'язку з тим, що мав намір перебудувати будинок та загалом облаштувати територію домогосподарства ним були придбані певні матеріали, в тому числі і лист металу та металеві ворота, які зберігалися на території господарства. В січні 2010 року, приїхавши до домогосподарства в АДРЕСА_7, він виявив відсутність металевих воріт, листа металу, електроінструменту, що зберігався в будинку та дерев'яний брус, що зберігався на горищі флігеля;
- даними протоколу огляду місця пригоди від 07.01.2010 року, а саме території домогосподарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_7 (а.с.7 т.1);
- даними явки з повинною, згідно якої ОСОБА_2 зізнався у вчиненні ним спільно з ОСОБА_6 злочині, а саме викраденні з території господарства в АДРЕСА_7 частини воріт сірого кольору (а.с.10 т.1);
- даними протоколу огляду місця пригоди від 08.01.2010 року, а саме території домогосподарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_7 (а.с.16-19 т.1);
- даними протоколу огляду від 08.01.2010 року, а саме території подвір'я за адресою АДРЕСА_8, де виявлено та оглянуто металеві ставні від воріт помаранчевого кольору (а.с.23-24 т.1);
- даними протоколу огляду місця пригоди від 09.01.2010 року, а саме території домогосподарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_7 (а.с.32 т.1);
- даними протоколів відтворення обставин та обстановки події за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_6, в ході яких останні розповіли про обставини вчиненої крадіжки та в подальшому вказали на місце її вчинення (а.с.55, 64 т.1);
- даними протоколу пред'явлення фотокарток на впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_8 серед представлених фотокарток вказав на фото ОСОБА_7, як на особу, яка в січні 2010 року продала йому половину металевих воріт (а.с.100-101 т.1)
Аналізуючи зібрані по справі докази та показання підсудних, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_2 також і за кваліфікуючою ознакою «повторно». Окрім того, дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати і за ст.335 КК України, як ухилення від призову на строкову військову службу.
Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особи підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які за місцем проживання характеризуються позитивно, підсудний ОСОБА_6 - негативно, вину в скоєному визнали повністю.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудним суд визнає їх щире каяття в скоєному, підсудному ОСОБА_2 - наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання підсудним судом не встановлено.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити міру покарання підсудним у вигляді позбавлення волі. Приймаючи до уваги, що дані злочини ОСОБА_2 вчинені в період встановленого вироком суду іспитового терміну, тому остаточно покарання йому слід призначити за правилами ст.71 КК України. Враховуючи наявність пом'якшуючої покарання обставини, ставлення підсудних до скоєного, думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до них положення ст.75 КК України.
Разом з тим, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих покарання ОСОБА_2 обставин, позицію прокурора, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни.
Згідно медичного висновку підсудні примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребують.
Питання по речовим доказам слід вирішити відповідно до положень ст.81 КПК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з підсудних на його користь підлягає частковому задоволенню. Так, потерпілим заявлено вимогу про відшкодування підсудними завданого йому злочином матеріального збитку на загальну суму 19518 грн.49 коп. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено причетність підсудних до викрадення двох ставень від воріт та листа металу, що належать потерпілому на загальну суму 7200 грн. Причетність підсудних до вчинення крадіжки решти майна потерпілого не доведена та в цій частині матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження. Постановою слідчого від 29.01.2010 року дві половини металевих воріт загальною вартістю 4000 грн., що були викрадені в потерпілого, визнані речовим доказом по справі та підлягають поверненню потерпілому як володільцю, тому сума завданого та не відшкодованого потерпілому матеріального збитку складає 3200 грн. та саме в даному розмірі і підлягає задоволенню вимога потерпілого щодо відшкодування йому матеріального збитку, при цьому зазначену суму завданого збитку слід стягнути саме зі співучасників по вчиненню крадіжки по даному епізоду.
Позовна заява в частині відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди відповідно до положень ст.1167 ЦК України, підлягає частковому задоволенню в сумі 1000 грн. з огляду на характер та обсяг перенесених ним моральних страждань, їх тривалість та глибину, ступінь порушення нормального укладу життя, тяжкість вимушених змін в його життєвих стосунках, в зв'язку з цим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 визнати винними в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити їм покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винним у вчинення злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 335 КК України та призначити йому покарання:
- за ст.185 ч.2 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;
- за ст.335 КК України - один рік обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного ОСОБА_2 покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 15.06.2009 року у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 протягом одного року, а ОСОБА_3 протягом двох років не скоять нового злочину та виконають покладені на них обов'язки, передбачені п.п.2,3 ст.76 КК України, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Строк покарання ОСОБА_2 обраховувати з моменту взяття його під варту по даному вироку.
Речовий доказ по справі - дві половини металевих воріт, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8, повернути потерпілому ОСОБА_5 як власнику в повне володіння та розпорядження на власний розсуд; особову справу призовника ОСОБА_3 - повернути Полтавському об'єднаному міжрайонному військовому комісаріату.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3200 грн. завданої матеріальної шкоди в солідарному порядку.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1000 грн. завданої моральної шкоди в солідарному порядку.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: