Справа № 2-381/10
13 серпня 2010 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Локтіонової О.В.,
при секретарі - Федоровській Л.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок і земельні ділянки,
В березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 на земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 гектарів та на земельну ділянку, надану для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,067 гектарів, які розташовані за вищевказаною адресою, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що за два роки до смерті його мати склала заповіт на його користь, в якому заповіла йому все майно. Для оформлення спадщини він звернувся до Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області. Нотаріусом йому було роз'яснено, що потрібно надати документи на будинок та земельні ділянки, які підтверджують право власності. За життя матері документи вона не отримала, тому він, як спадкоємець, отримав у Михайло-Ларинській сільській раді Жовтневого району Миколаївської області державні акти на землю та свідоцтво про право власності на житловий будинок, але вже після смерті матері. Після цього він знову звернувся до нотаріальної контори. В травні 2008 року державний нотаріус Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що ним було подано правовстановлюючі документи на спадковий будинок та земельні ділянки, видані на ім'я спадкодавця, але після його смерті і запропоновано звернутися до суду. Оскільки мати заповіла йому все майно, інших спадкоємців немає, він вважає, що можна за ним визнати право власності на спадкове майно.
У судовому засіданні позивач підтримав позов і просив його задовольнити.
Представник відповідача позов визнав і просив його задовольнити.
Третя особа - Жовтнева державна нотаріальна контора Миколаївської області свого представника у судове засідання не направила, але письмово просила суд слухати справу у відсутності її представника на підставі наявних матеріалів та вирішити питання на розсуд суду.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 є матір'ю позивача (а.с.16), згідно з свідоцтвом про смерть вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.15). Відповідно до заповіту від 21.10.1992 року ОСОБА_3 все своє майно та житловий будинок і земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 заповіла позивачу (а.с.14). Згідно з актом від 31.12.1951 р. колгосп «Гвардії Ілліча» продав батьку позивача, який знаходився у шлюбі з ОСОБА_3 з 1930 року будинок 1904 року будівництва (а.с.29,31). Відповідно до свідоцтва про смерть батько позивача - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.31). З довідки КП ММБТІ від 22.06.2010 р. №4065 вбачається, що згідно з архівними матеріалами бюро за 1989 р. та 2002 р. право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.57-62). З рішення виконкому Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (далі - Виконком) від 14.12.2001 р. №51 вбачається, що в рішення Виконкому №63 від 21.03.1989 р. про оформлення права власності на будинок АДРЕСА_1, яке було прийнято ще за життя матері позивача, були внесені зміни відносно по батькові власника, а саме вважати власником ОСОБА_3, а не ОСОБА_3 В цьому рішенні зазначено, що їй будинок належить відповідно до погосподарської книги 4 ст.177 особовий рахунок №375 (а.с.62). З земельно-кадастрової книги радгоспу «Гвардія Ілліча» Жовтневого району та наказу №285 від 31.05.1984 р. вбачається, що за життя ОСОБА_3 виділено 0,39 га землі (а.с.76-78). З свідоцтва про право власності випливає, що Виконком 05.07.2002 року посвідчив, що житловий будинок за АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності (а.с.18). 25.04.1997 р. Виконкомом були прийняті рішення №18 і №17 про безкоштовну передачу ОСОБА_3 у приватну власність 0,067 га землі для ведення особистого господарства і 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.63-71). Відповідно до державних актів на право приватної власності на землю ІІ-МК №035945 і ІІ-МК №035946 від 14.05.1998 р. ОСОБА_3 передані у приватну власність за вищенаведеною адресою земельна ділянка для ведення особистого господарства у розмірі 0,067 га та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку у розмірі 0,25 га (а.с.19-20).
Відповідно до спадкової справи №15/95 від 01.02.1995 р. заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 були подані позивачем та ОСОБА_5 (а.с.84-88). З свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.82).
Згідно довідки Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області від 13.05.2008 р. №567 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що ним були подані правовстановлюючі документи на спадковий будинок і земельні ділянки, видані на ім'я спадкодавця, але після його смерті і запропоновано звернутися до суду (а.с.17).
На підставі викладеного суд вважає, що є доведеним, що земельна ділянка розміром 0,067 га, надана для ведення особистого господарства і земельна ділянка розміром 0,25 га, надана для будівництва і обслуговування жилого будинку та житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 належали на праві власності ОСОБА_3.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 заповіла все своє майно позивачу (а.с.14), то він має право отримати спадщину після її смерті.
Керуючись ст.ст.209,212-215,218 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами і на земельні ділянки, виділені для будівництва та обслуговування жилого будинку, розміром 0,25 га та ведення особистого підсобного господарства розміром 0,067 га, розташованих в АДРЕСА_1
На рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В.Локтіонова