Кіровоградської області
"15" жовтня 2010 р.Справа № 6/95
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/95
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів", Рівненьска область, м. Костопіль
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом", м. Кіровоград
про стягнення 57163,98 грн,
Представники сторін:
від позивача - участі не брали,
від позивача - участі не брали.
Приватним акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" заборгованості за поставлену відповідно до умов договору поставки від 01.06.2006 № 31/694 продукцію в сумі 56420,80 грн та 3 % річних у сумі 743,18 грн.
Сторони участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, місце та час проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а саме ухвали про порушення провадження у справі від 13.09.2010, отримані і позивачем і відповідачем - 15.09.2010.
Позивачем направлено господарському суду Кіровоградської області лист за № 1001 від 04.10.2010, яким, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника, позивач просить суд розглянути справу без його участі.
Вказаним листом позивачем також повідомлено суд про ту обставину, що станом на 06.10.2010 заборгованість в сумі 56420,80 грн відповідачем не погашена.
Відповідач причини неявки не повідомив, відзив та інших документів, витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі від 13.09.2010, не подав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням вказаного та на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд
Між закритим акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" (Покупець) укладено договір поставки № 31/694 від 01.06.2006 (далі по тексту - Договір).
За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язався передати Покупцю у власність, а Покупець зобов'язався прийняти пляшки скляні в асортименті (Продукція) і сплатити її вартість на умовах даного Договору та додатків до нього.
Датою поставки є дата штемпеля (ст. Костопіль, Львівської з/д) на залізничній накладній; дата та штемпель складу готової продукції Постачальника на товарно-транспортних накладних (п. 2.9 Договору).
Оплата продукції здійснюється за договірними цінами, погодженими додатком до договору, який є його невід'ємною частиною (п. 6.1 Договору).
Розрахунки за продукцію, піддони та компенсація вартості транспортних послуг у разі здійснення поставки продукції транспортом Постачальника здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100 % попередньої оплати вартості партії продукції, що поставляється (п. 6.2 Договору).
В разі згоди Постачальника поставка продукції може бути здійснена без попередньої оплати вартості продукції (п. 6.3 Договору).
У випадку поставки продукції без здійснення попередньої оплати, оплата поставленої партії продукції здійснюється Покупцем на протязі 5 календарних днів з моменту поставки партії продукції відповідно до п. 2.9 Договору (п. 6.4 Договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2006, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язання.
Згідно умов додаткової угоди № 1 від 13.12.2006 до Договору (далі - Додаткова угода), Договір доповнено пунктом 10.6, відповідно до якого у випадку, якщо за 14 календарних днів до моменту закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін в письмовій формі не підтвердить свого наміру його розірвати, цей договір вважається автоматично пролонгованим на один рік.
Сторони в п. 3 даної Додаткової угоди передбачили, що у всьому іншому сторони керуються умовами Договору.
Договір та Додаткова угода укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками.
В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу
Згідно з диспозицією частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 14.04.2010 поставив відповідачу Продукцію на суму 73420,80 грн, що підтверджується накладною № РН-0000758 від 14.04.2010, довіреністю № 000377 від 09.04.2010, товарно-транспортною накладною серія 10ААБ № 545680 від 14.04.2010.
Сторонами складено акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 30.04.2010 перед позивачем складала 73420,80 грн.
Між тим, відповідачем визначені договором поставки зобов'язання виконано частково. Так, згідно банківської виписки, відповідачем в рахунок погашення заборгованості 02.06.2010 перераховано 17000,00 грн.
Таким чином, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" склала 56420,80 грн
За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 56420,80 грн та неподання їх на вимогу суду, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача на його користь 3 % річних за період прострочення станом на 06.09.2010 в сумі 743,18 грн.
Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поряд з тим, враховуючи умову договору, а саме пункт 6.4, відповідно до якого оплата поставленої партії продукції без здійснення попередньої оплати здійснюється Покупцем на протязі 5 календарних днів з моменту поставки партії продукції, строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати сплив не 14.04.2010, як зазначено позивачем у позовній заяві, а 19.04.2010.
Тому розмір 3 % річних нарахованих на суму заборгованості 73420,80 грн за період з 20.04.2010 по 01.06.2010 складає 259,49 грн, а розмір 3 % річних нарахованих на суму заборгованості 56420,80 грн за період з 02.06.2010 по 06.09.2010 складає 449,82 грн, що в сумі складає 709,31 грн.
Відтак господарський суд частково задовольняє позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" 3 % річних на суму 709,31 грн.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 33,87 грн необхідно відмовити у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.
Окрім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" (25006, м. Кіровоград, вул. Луначарського, 40, код ЄДРПОУ 31844758, р/р 26008420105001 в КОФ УСБ, МФО 323293) на користь приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Гвардійська, 7, код ЄДРПОУ 30923971, р/р 2600600014357 в АТ "Укрексімбанк" м. Рівне, МФО 333539) - 56420,80 грн основної заборгованості, 3 % річних в сумі 709,31 грн, а також 571,28 грн державного мита та 235,86 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 33,87 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя В.Г.Кабакова