Кіровоградської області
"12" жовтня 2010 р.Справа № 14/10
Господарський суд Кіровоградської області складі судді Колодій С.Б., розглянувши справу № 14/10
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Олександрія
до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Попельнасте,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (публічне акціонерне товариство) філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кіровоград", м. Кіровоград,
про стягнення 170 000,00 грн.
Представники сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - Біляєв М.М., довіреність № б/н від 08.01.10 р.;
від відповідача - Гарагула Ю.Л., довіреність № 40 від 23.03.10 р.;
від третьої особи - Голік С.В. , довіреність № 922 від 10.06.10 р.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка 170000,00 грн., держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі - продажу від 11.12.2005 р. та вважає, що відповідач має повернути грошові кошти в сумі 170 000,00 грн. на підставі ст. ст. 526, 530, 612 Цивільного кодексу України.
18.02.2010 р. представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності при вирішенні даного спору. Відповідач вважає, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк позовної давності сплив, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити (а.с. 24, том 1).
Позивачем в судовому засіданні 23.03.2010 р. на підставі ч. 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зміну підстави позову, оскільки рішенням господарського суду від 18.11.2009 р. встановлено, що 11.11.2005 р. Олександрійським відділенням КБ Промінвестбанку за рахунок коштів кредитної лінії, наданої ОСОБА_1, на підставі кредитного договору № 19.10.2004 р. № 91 платіжним дорученням № 25 від 11.11.2005 р. здійснено перерахунок коштів на п/р 26004301305904 СТОВ ім. Шевченка на суму 170 000,00 грн. призначення платежу за с/г обладнання згідно договору від 11.11.2005 р. Оскільки вказані кошти були перераховані помилково, позивач, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача кошти в сумі 170000,00 грн.
Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції на день подання заяви про зміну підстав позову, визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Зважаючи на те, що заява про зміну підстав позову подана позивачем відповідно до вимог процесуального закону, справа розглядається з урахуванням її змісту.
Позовні вимоги, з урахуванням зави позивача про зміну підстави позову, відповідачем та третьою особою не визнаються з підстав пропуску відповідачем строку позовної давності, про що суду подано відповідні заперечення (а.с. 45, том 2)
Позивач в судовому засіданні 12.10.2010 р. участі не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1527034 (а.с. 36, том 2).
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи у справі, господарський суд, -
За твердженням позивача, 11.11.2005 р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (далі СТОВ ім. Шевченка) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого СТОВ ім. Шевченка зобов'язалося передати у власність ФОП ОСОБА_1 сільськогосподарське обладнання, а саме: борону дискову БГР-2 - 1 шт. вартістю 29760,00 грн.; сівалку зернокутову - ОЗ - 1 шт. вартістю 26000,00 грн.; оприскувач ОДШ-2000 - 1 шт. вартістю 27800,00 грн.; культиватор КРНВ - 5,602 - 1 шт. вартістю 17100,00 грн.; агрегат АП-60-1 шт. вартістю 28800,00 грн.; зчіпку СПГ-10,8 - 1 шт.. вартістю 12650,00 грн., на загальну суму 170552,00 грн.
ФОП ОСОБА_1, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти вказане сільськогосподарське обладнання та оплатити його вартість.
На виконання умов договору купівлі-продажу від 11.11.2005 р. позивачем проведено оплату сільськогосподарської техніки в сумі 170000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 11.11.2005 р.
Згідно вказаного платіжного доручення філією "Відділення Промінвестбанку в м. Олександрія Кіровоградської області", що в подальшому реорганізована у філію "Відділення Промінвестбанк в м. Кіровоград", на підставі кредитного договору № 91 від 19.2004 р., укладеного між банком та ФОП ОСОБА_1 (а.с. 31 -34, том 1), здійснено перерахунок коштів на п/р № 26004301305904 СТОВ ім. Шевченко за сільськогосподарське обладнання (а.с. 11, том 1).
Вказане позивач підтверджує також рахунком № 534 від 11.11.2005 р., виписаним відповідачем на оплату сільськогосподарської техніки, довідкою про рух коштів по рахунку СТОВ ім. Шевченка № 26004301305904 за період з 01.10.2005 р. по 01.12.2005 р. (а.с. 10, 53-55, том 1).
Однак, зазначає позивач, відповідачем зобов'язання щодо поставки сільськогосподарської техніки не виконано, а тому на підставі ст. ст. 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу збитки в сумі 170000,00 грн.
Разом з цим, на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем не надано до суду договору купівлі-продажу № 4 від 01.11.2005 р.
На виконання вимог суду не надано примірник договору купівлі-продажу № 4 від 01.11.2005 р. також і Промінвестбанком, оскільки, як вбачається з пояснень третьої особи, вказаний договір до установи банку не надавався, так як відповідно до локальних документів стосовно кредитування, надання даного документа не є обов'язковим (а.с. 43, том 1).
23.03.2010 р. позивачем подано заяву про зміну підстави позову. Підставою позовних вимог позивач тепер зазначає наступне.
11.112005 р. Олександрійським відділенням КБ Промінвестбанку за рахунок коштів кредитної лінії, наданої ФОП ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 91 від 19.10.2004 р. платіжним дорученням № 25 від 11.11.2005 р. здійснено перерахунок коштів на п/р 26004301305904 СТОВ і м. Шевченко на суму 170000,00 грн. з призначенням платежу за сільськогосподарське обладнання згідно договору від 11.11.2005 р.
Вказаний факт встановлений рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2009 р. у справі № 5/54 (а.с. 62-66, том 1).
Позивач стверджує, що про переведення грошових коштів на користь відповідача та про факт порушення свого права він дізнався в ході розгляду господарським судом Кіровоградської області справи № 5/54; платіжне доручення № 25 від 11.11.2005 р. не підписував; зазначені кошти було перераховано в результаті помилки, так як договір не укладався, сільськогосподарське обладнання на адресу ФОП ОСОБА_1 не поставлялось.
Таким чином, на думку ФОП ОСОБА_1, строк позовної давності, про пропуск якого заявлено відповідачем у заяві від 18.02.2010 р. (а.с. 24, том 1), позивачем не пропущено; позовні вимоги підлягають задоволенню згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, зі змісту якої вбачається, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач вважає, що позивачем порушено строк позовної давності та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Оскільки, за твердженням позивача про порушення своїх прав він дізнався лише в ході розгляду господарським судом Кіровоградської області справи № 5/54, ухвалою господарського суду від 18.05.2010 р. призначено у даній справі почеркознавчу експертизу з метою з'ясування питання чи належить підпис у платіжному дорученні № 25 від 11.11.2005 р. ОСОБА_1
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1974/02 від 21.07.2010 р., підпис від імені Неруха А.Б. у платіжному дорученні № 25 від 11.11.2005 р. виконано самим ОСОБА_1 (а.с.2-5, том 2).
Таким чином посилання позивача на те, що ним не підписувалось вищевказане платіжне доручення та на те, що про перерахуванням Промінвестбанком коштів на рахунок відповідача йому стало відомо лише в ході судового розгляду справи № 5/54 спростовуються наявними матеріалами справи.
Крім того, на акті перевірки цільового використання довгострокового кредиту № 6 від 27.12.2005 р., стоїть підпис ОСОБА_1, який затверджений відтиском печатки фізичної особи - підприємця (а.с. 91, том 1).
Таким чином, строк позовної давності почав перебіг з 12.11.2005 р., тобто з наступного дня після перерахування коштів відповідно до платіжного доручення № 25 від 11.11.2005 р. і позивач був вправі звернутись з вимогою про повернення коштів з 12.11.2005 р.
Однак, позивач своїм правом скористався вже після сплину строку позовної давності.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена у три роки.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
В задоволенні позову позивачу слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя С.Б.Колодій
Повне рішення складено - 18.10.2010 року.