Кіровоградської області
"11" жовтня 2010 р.Справа № 12/180
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т.В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 12/180
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія,
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", від імені якого діє філія "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровоград",
про визнання договору недійсним
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 22.03.10 ;
від відповідача - Марікуца О.С. , довіреність № 892 від 10.06.10 ;
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", від імені якого діє філія "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровоград" про визнання на підставі ч. 3 ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України недійсним з моменту вчинення кредитний договір № 66 від 02.06.2006 року.
Господарським судом ухвалою від 01.03.2010 року задоволено клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення експертизи доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; зобов'язано ОСОБА_1. з'явитися до господарського суду на 26.03.2010 року для відібрання у вказаної особи експериментальних зразків підпису та почерку, необхідних для проведення експертизи. Також, вказаною ухвалою зобов'язано публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", від імені якого діє філія "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровоград" надати господарському суду (в строк до 01.04.2010 року) для подальшого скерування до експертної установи оригіналів відповідних матеріалів; провадження у даній справі зупинено.
Вимоги ухвали суду від 01.03.2010 щодо надання відповідачем господарському суду оригіналів відповідних матеріалів не виконано, що унеможливило проведення судової почеркознавчої експертизи.
Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 02.04.2010 року. Зазначеною ухвалою, також, задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 12/180 до розгляду Верховним судом України касаційного падання на вирок Олександрійського міськрайонного суду від 09.07.2009 року та зупинено провадження у справі до розгляду Верховним судом України касаційного падання на вирок Олександрійського міськрайонного суду від 09.07.2009 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_3 та набрання вироку законної сили.
Ухвалою Верховного Суду України 20.05.2010 року касаційне подання першого заступника прокурора Кіровоградської області задоволено, вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.07.2009 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_3 скасовано.
Ухвалою суду від 22.09.2010 року провадження у справі № 12/180 поновлено, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 11.10.2010 року.
У відзиві на позов № 29/497 від 22.12.2009 року відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позовні вимоги ґрунтуються на вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.07.2009 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_3 та саме з тексту вказаного вироку вбачається, що ФОП ОСОБА_1. особисто надав згоду на оформлення кредиту (абз. 20 стр. 16 вироку), а також власноручно підписав ряд необхідних документів (абз. 31,32, 33 стр. 16, абз. 1-5 стр. 17 вироку). Вироком встановлено, що позивач не мав умислу на внесення недостовірної інформації в документи необхідні для одержання кредиту, тому відповідач вважає, що це є доказом наміру на одержання кредитних коштів в сумі 250 000,00 грн. Відповідач, вказує на, те, що одержання позивачем вказаних кредитних коштів встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.07.2009 року у справі № 3/92.
Представник позивач в судовому засіданні надав письмові пояснення стосовно неможливості виконання вимог ухвали суду від 22.09.2010 року щодо надання витребуваних документів, оскільки вони складалися не ним. Позивач вказує на те, що на момент складання цих документів ніякою фінансово-господарською діяльністю не займався, доходів від такої діяльності не отримував, не укладав будь-яких договорів. У своїх поясненнях позивач виклав міркування, щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до винесення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області нового вироку у кримінальній справі за обвинуваченням гр. ОСОБА_3 Однак, відповідної заяви, в порядку ст. 79 ГПК України, від позивача до господарського суду не надходило.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази господарський суд, -
02.06.2006 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (публічним акціонерним товариством) (далі - Банк або відповідач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позичальник або позивач) укладений кредитний договір № 66 (далі - Договір).
Відповідно до п. п. 2.1, 2.3 названого договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 250000,00 грн на розвиток підприємницької діяльності, а саме придбання сільськогосподарської продукції з подальшою реалізацією, за умовами повернення кредиту частинами у відповідності графіку зазначеному договором.
Кредит надавався Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника з позичкового рахунку № 20620502306450, відкритого Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Олександрія Кіровоградської області", код Банк 323215, на рахунки контрагентів Позичальника у відповідності із цільовим призначенням кредиту та на розрахунковий рахунок Позичальника для отримання заробітної плати (п.3.1 Договору).
Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки (п. 4.2.2. договору).
Банк свої обов'язки за кредитним договором виконав, перерахувавши на позичковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 250000,00 грн, про що свідчать реєстри розрахункових документів клієнта, платіжні доручення № 9 від 02.06.2006 року на суму 41 000 грн, № 5 від 05.06.2006 року на суму 50 000 грн, № 1 від 06.06.2006 року - 60 000 грн, № 2 від 07.06.2006 року - 3 000 грн, № 4 від 09.06.2006 року - 5 000 грн, № 5 від 14.06.2006 року - 45 300 грн, № 6 від 29.06.2006 року- 45 000 грн, № 5 від 11.07.2006 року - 700 грн.
Відповідач свої обов'язки виконав не повністю, меморіальними ордерами № 1 від 30.03.2009 року сплачено 18 040 грн, № 1 від 07.04.2009 року - 1 960 грн, всього сплачено 20 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне. Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.07.2009 року, встановлено, що з метою чергового незаконного отримання кредитних коштів у сумі 250000 грн та використання їх на діяльність і розвиток належного йому підприємства "Мить", ОСОБА_3 склав особисто або через невстановлених слідством осіб документи, необхідні для отримання кредиту у розмірі 250000 грн та надав їх особисто до філії "Відділення Промінвестбанку в м. Олександрія Кіровоградської області".
Склавши через працівників банку документи, необхідні для видачі кредиту та кредитний договір № 66 від 02.06.2006 року ОСОБА_3 особисто вчинив в цьому договорі підпис від імені Позичальника ОСОБА_1
Після цього, ОСОБА_3 особисто склав платіжне доручення № 9 від 02.06.2006 року на перерахування ПП "Мить" грошових коштів на суму 41000 грн з призначенням платежу: за сільгосппродукцію згідно договору № 35 від 20.05.2006 року, завідомо внісши до нього інформацію, що не відповідає дійсності.
З метою отримання чергових сум кредитних коштів, нібито на придбання підприємцем Кітченком С.М. сільськогосподарської продукції, ОСОБА_3 в період з 05.06.2006 року по 11.07.2006 року повторно склав ряд підроблених документів, свідомо внісши до них завідомо неправдиві дані щодо придбання сільськогосподарської продукції і проведення оплати за неї.
Перерахувавши таким чином на підставі підроблених документів із отриманих кредитних коштів 195000 грн на рахунок ПП "Мить", 55000 грн на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_4., засуджений ОСОБА_3 використав в подальшому ці кредитні кошти на загальну суму 250000 грн на власний розсуд.
Таким чином, вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.07.2009 року встановлено, що ОСОБА_3. з метою одержання кредиту у сумі 250000 грн до філії "Відділення Промінвестбанку в м. Олександрія" була надана завідома неправдива інформація щодо особи, яка виступає в якості Позичальника за кредитним договором № 66 від 02.06.2006 року та щодо платоспроможності цієї особи.
Позивач вказує на те, що саме ОСОБА_3, а не фізична особа - підприємець ОСОБА_1., отримав готівкою кредитні кошти на суму 250000 грн.
ФОП ОСОБА_1. посилаючись на ч. 3, ч. 5 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 215 ЦК України вважає, що кредитний договір № 66 від 02.06.2006 року вчинено із дефектом волі позичальника та цей договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме: надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 кредиту у сумі 250000,00 грн на здійснення підприємницької діяльності.
Відповідач заперечує позовні вимоги та вказує, що саме з тексту вироку суду вбачається, що ФОП ОСОБА_1. особисто надав згоду на оформлення кредиту (абз. 20 стр. 16 вироку), а також власноручно підписав ряд необхідних документів (абз. 31,32, 33 стр. 16, абз. 1-5 стр. 17 вироку). Відповідач посилається на те, що вироком встановлено, позивач не мав умислу на внесення недостовірної інформації в документи необхідні для одержання кредиту. Однак, на думку відповідача, це є доказом умислу (намір) на одержання кредитних коштів в сумі 250 000,00 грн.
Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Умови чинності (дійсності) правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до частин 1,3,5 якої: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до норм статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.07.2009 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_3
Ухвалою Верховного Суду України касаційне подання першого заступника прокурора Кіровоградської області задоволено, вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.07.2009 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_3 скасовано, а справа направлена на новий судовий розгляд.
Тобто, підстави на які посилається позивач мотивуючи свої позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору № 66 від 02.06.2006 року на даний час відсутні.
Інших підстав для визнання вказаного договору позивач до суду не заявляв.
Вказані доводи позивача не підтверджені належними доказами по справі в розумінні ст.ст. 32,33,34 ГПК України, оскільки вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.07.2009 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_3 скасовано, а позивачем до матеріалів справи не подано інших доказів.
З огляду на вищенаведене у господарського суду відсутні підстави для визнання недійсним кредитного договору № 66 від 02.06.2006 року з підстав, зазначених позивачем. Господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.
Підстав для зупинення провадження у справі до винесення Олександрійським міськрайонним судом нового вироку у кримінальній справі за обвинуваченням громадянина ОСОБА_3 та набрання цим вироком законної сили, господарський суд не вбачає, виходячи з наступного. Відповідно до норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач не має права змінювати предмет або підстави позову після початку розгляду господарським судом справи по суті, а винесений відносно громадянина ОСОБА_3 новий вирок буде іншою підставою, ніж та, що зазначена позивачем у позовній заяві.
Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 32,33,34,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Макаренко Т.В.
дата складання повного
тексту рішення 18.10.2010 року