Запорізької області
19.10.10 Справа № 21/219/10
Суддя
За позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство” Дакмас” (08132, м.Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Лесі Українки, 64)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПС Плюс” (71503, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Радянська, б.4, кв.63; код за ЄДРПОУ 33697595)
про стягнення 358026 грн. 19 коп.
суддя Черкаський В.І.
за участю представників сторін:
від позивача, відповідача - не з'явилися
Ухвалою від 03.08.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 09.09.2010 року.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 358026 грн. 19 коп. за контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 466/1 від 29.04.2009 року та договором про відступлення права вимоги № 16/06-1 від 16.06.2010 року.
У судове засідання 09.09.2010 року відповідач представників не направив, не виконав вимоги ухвали суду від 03.08.2010 року. У судовому засіданні 09.09.2010 задоволено клопотання позивача від 09.09.2010 та на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору у справі до 19.10.2010.
Ухвалою від 09.09.2010 розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 12.10.2010.
У судове засідання 12.10.2010 року сторони представників не направили та не виконали вимоги ухвали суду від 03.08.2010 року.
Відповідно до ст. 77 ГПК України ухвалою від 12.10.2010 року судове засідання у справі № 21/219/10 відкладено на 19.10.2010 року.
В судове засідання 19.10.2010 року не з'явилися представники сторін, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалу від 12.10.2010 року було спрямовано на адреси сторін, які зазначені в позовній заяві, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство” Дакмас” та Товариство з обмеженою відповідальністю “ДПС Плюс” слід вважати такими, що належним чином повідомлені про час і місце розгляду судом справи.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення.
В порядку ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 19.10.2010 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
29.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія” Дакмас” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДПС Плюс” (замовник) укладено контракт на виконання вогнезахисних робіт № 466/1 (далі-контракт).
У відповідності із п.1.1 договору підрядник зобов'язується протягом строку дії контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології , виконати вознезахисну обробку металевих конструкцій та вогнебіозахисну обробку дерев'яних конструкцій на об'єкті: “Реконструкція лабораторного корпусу під адміністративно-офісний центр по вул.Сосюри, 6 в м.Києві”-металевих конструкцій -з метою досягнення межі вогнестійкості R 60 хвилин,-дерев'яних конструкцій- з метою переведення деревини до І групи вогнезахисної ефективності.
Згідно із п.1.3 контракту склад та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником,визначаються даним контрактом та договірною ціною (Додаток № 1),що є невід'ємною частиною даного контракту. Вказаним додатком визначена договірна ціна у розмірі 382560 грн.
Відповідно до п.1.4 контракту замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим контрактом.
Підпунктом 2.2.3 п.2.2 контракту визначено, що замовник зобов'язаний після надання підрядником акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт, протягом трьох робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акт (акти) або, в той же термін, надати підряднику письмову мотивовану відмову. Згідно із п.п.2.2.4 п.2.2 контракту замовник зобов'язаний проводити оплату робіт, виконаних підрядником не пізніше 15-ти банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт.
Відповідно до п.3.1 контракту перед початком робіт замовник повинен перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі 50% від загальної суми договірної ціни.
Пунктом 8.1 контракту визначено, що останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення виконання договірних зобов'язань.
Актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за червень 2009 року,підписаним Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія” Дакмас” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДПС Плюс” та скріпленим їх печатками,підтверджується факт виконання підрядником та прийняття відповідачем робіт на загальну суму 373700 грн.
Випискою по рахунку ТОВ “НВК”Дакмас” підтверджується сплата відповідачем 21.05.2009 року 100000 грн. за контрактом.Відповідач не надав суду доказів інших оплат, проведених ним Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія” Дакмас”, за виконані за контрактом підрядні роботи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності із ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
В подальшому 16.06.2010 року між ТОВ “НВК”Дакмас” (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство”Дакмас” (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (далі за текстом-договір про відступлення).
Згідно із п.1.1. договору про відступлення первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги згідно контракту № 466/1 від 29.04.2009 року та додаткової угоди № 1 від 23.06.2009 року до вказаного контракту на виконання вогнезахисних робіт. Пунктом 1.2 договору про відступлення визначено, що з цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.
Відповідно до п.1.2 договору про відступлення право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 273700 грн.
Пунктом 3.2 договору про відступлення встановлено, що розрахунки боржника з новим кредитором у відношенні переданих прав вимоги здійснюються в порядку та формах встановлених основним договором.
У відповідності до ст. 11, 509 ЦК України між сторонами виникли цивільні права й обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України: “Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості."
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Разом з тим, відповідно до приписів ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та інших підстав, що передбачені даною нормою.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідач не надав суду докази сплати позивачеві наданих Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія” Дакмас” підрядних робіт у сумі 273700 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внаслідок несплати відповідачем, виконаних для нього підрядних робіт, у Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПС Плюс” виникла заборгованість у сумі 273700 грн.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 273700 грн. підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає стягненню.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 56820 грн. 12 коп. пені за період з 16.07.2009 року по 22.06.2010 року.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із п.5.2 контракту у разі несвоєчасного виконання замовником зобов'язань щодо підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт або здійснення оплати, він зобов'язаний перерахувати підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У відповідності із п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені, суд дійшов висновку, що він є невірно складеним, з огляду на наступне. Період нарахування пені згідно ч.6 ст.232 ГК України в даному випадку становить з 16.07.2009 року по 13.01.2010 року. Позивач звернувся із позовом до господарського суду 03.08.2010 року, таким чином строк позовної давності щодо стягнення пені за період з 16.07.2009 року по 02.08.2009 року включно сплив. Враховуючи викладене, за розрахунком суду з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню за період з 03.08.2009 року по 13.01.2010 року у розмірі 25311 грн.63 коп.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19159 грн. втрат від інфляції за період з серпня 2009 року по травень 2010 року та 8347 грн.07 коп. 3% річних за період з 16.07.2009 року по 22.07.2010 року.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення зазначених платежів.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПС Плюс” (71503, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Радянська, б.4, кв.63; код за ЄДРПОУ 33697595, р/р № 26002052603586 в Філії “Розрахунковий центр “Приватбанку” в м.Києві, МФО 320649) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство” Дакмас” (08132, м.Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Лесі Українки, 64, код за ЄДРПОУ 34276228, р/р № 260033014218 в АБ “Національні інвестиції”, МФО 300498) 273700 грн. основного боргу, 25311 грн.63 коп. пені, 19159 грн. втрат від інфляції, 8347 грн.07 коп. 3% річних, суму 3265 грн. 18 коп. державного мита, суму 215 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя В.І.Черкаський
дата складання повного рішення -25.10.2010