Запорізької області
05.10.10 Справа № 21/230/10
Суддя
За позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)
про стягнення 315736 грн. 37 коп
суддя Черкаський В.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Овсієнко А.В., дов. від 16.06.2010,
від відповідача -не з'явився
Ухвалою від 12.08.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 05.10.2010 року.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 315736 грн. 37 коп., яка утворилась на підставі договору цільової позики б/н від 05.02.2008 року.
У судове засідання 05.10.2010 року відповідач представників не направив, не виконав вимоги ухвали суду від 12.08.2010 року.
Позивач у засіданні підтримав позовні вимоги.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвалу про порушення справи від 12.08.2010 було направлено на адресу відповідача 16.08.2010.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.
Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи закінчено 05.10.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
За клопотанням представника позивача, справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Між позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. та відповідачем -фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір цільової позики від 05.02.08 року.
У відповідності до п. 1.1. вказаного договору Позичкодавець зобов'язаний надати Позичальнику (Відповідачу по справі) цільову позику у сумі 40 тисяч доларів США, що по курсу НБУ на день укладання договору складало 202 000,00 грн.. Цільове призначення позики -забезпечення діяльності ФОП Гуріна В.В., а саме: ремонт студії краси, закупівля обладнання та косметичної продукції.
Відповідно з п.6.1. Договору цільової позики Позичальник зобов'язаний повернути суму позики в кінці строку дії Договору разом з нарахованими відсотками за ставкою 10% річних.
Строк надання позики, встановлений у п.5.1. договору позики - на 11 місяців з моменту підписання даного Договору, тобто до 05 січня 2009 року.
Сума позики Відповідачем до за станом на день позову до суду не погашена.
Позивачем 15.06.09 р., 20.11.09 р., 10.05.10 р. направлялись претензії до Відповідача щодо погашення заборгованості.
Листом від 07.06.10 р. Відповідач повідомив, що признає борг повністю, але в зв'язку з важким економічним становищем на Україні та відсутністю грошових коштів погасити заборгованість не має можливості.
Таким чином, відповідач безпідставно не виконав взяті на себе зобовязання по договору цільової позики від 05 лютого 2008 року в частині повернення позики та нарахованих відсотків.
Пунктом 6.2. вказаного договору цільової позики передбачено, що позика повертається у національній валюті по курсу НБУ на день повернення.
Заборгованість Відповідача по справі - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на 09.08.10 року становила - 289666,40 грн. основного боргу та 26069,97 грн. процентів, а всього 315736,37 грн.
У відповідності до ст. 11, 509 ЦК України між сторонами виникли цивільні права й обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України: “Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості."
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Разом з тим, відповідно до приписів ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та інших підстав, що передбачені даною нормою.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідач не надав суду докази сплати боргу у строк, визначений умовами договору. Вказаний борг підтверджується відповіддями на претензію позивача, відзиву відповідача, наданого до суду 04.10.2010.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 315736 грн. 37 коп. підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає стягненню.
За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1, рахунки в банківських установах - невідомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_2, рахунки в банківських установах - невідомі) 289666 грн. 40 коп. основного боргу, 26069 грн. 97 коп. процентів, 3157 грн. 36 коп. державного мита, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.І.Черкаський
дата складання повного рішення -11.10.2010