21 жовтня 2010 р. № 22/138-09-6428
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів: Грейц К.В. - головуючого,
Бакуліної С.В.,
Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Дельта - Лоцман"
на постанову від 01.06.2010
Одеського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Одеської області № 22/138-09-6428
за позовом Державного підприємства "Дельта - Лоцман"
до ТОВ "Українське морське агентство"
про стягнення 1329,20 дол. США,
за участю представників:
позивача -
відповідача - не з'явились
Гідулянова К.В.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2010 у справі №22/138-09-6428 (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Українське морське агентство" на користь позивача заборгованість з канального збору в розмірі 1329,20 дол. США та судові витрати.
Одеський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою ТОВ "Українське морське агентство", постановою від 01.06.2010 (колегія суддів у складі головуючого судді Бойко Л.І., суддів Величко Т.А., Жукової А.М.) рішення у справі скасував, у позові відмовив.
Державне підприємство "Дельта - Лоцман" з постановою суду апеляційної інстанції не згодне, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, рішення у справі залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, п.4.1 ст. 4, п. 5.16 ст. 5, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. ст. 84, 106, 115 Кодексу торгівельного мореплавства України.
Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 17.12.2007 між сторонами за справою укладено договір № 165/П-07, за умовами якого позивач - ДП "Дельта-лоцман" (підприємство) зобов'язався за заявками відповідача - ТОВ "Українське морське агентство" (агента) надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент зобов'язався приймати і оплачувати надані послуги (п. 1.1 договору); підприємство зобов'язується за заявками агента у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, обов'язкових постанов тощо, своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден та надавати послуги Регіональної служби регулювання руху суден та послуги по швартуванню та/або перешвартуванню суден в акваторії порту (п. 2.1.1 договору); підприємство зобов'язується надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог договору (п. 2.1.2 договору); агент зобов'язався робити своєчасну сплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у доларах США, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну (п. 2.2.3 договору); агент зобов'язується сплачувати рахунки у терміни, визначені цим договором (п. 2.2.4 договору); остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами зазначеними у рахунку (п. 4.2.2 договору); агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ (п. 5.4 договору).
На виконання умов договору, позивач 28-29 вересня 2009 року надав послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання руху суден та право проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом з постановкою до причалу порту Октябрськ судну "ОСЕАN WINNER" (Ліберія), яке знаходилось під агентуванням відповідача.
Відповідач здійснив оплату наданих послуг за рахунком № ДЕ-03525 від 30.09.2009 на загальну суму 8452,94 дол. США (з ПДВ), в т.ч. канальний збір в сумі 6645,98 дол. США (без ПДВ), однак, додатково виставлений позивачем відкоригований в сторону збільшення рахунок №ДЕ-04400 від 19.11.2009 на суму податку на додану вартість в розмірі 1329,60 дол. США, нарахованого на канальний збір, залишився без оплати, в зв'язку з чим позивач вимагає стягнення цієї суми, обґрунтовуючи свої вимоги нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та вважаючи, що канальний збір за перехід судна"ОСЕАN WINNER" (Ліберія) Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом від порту Одеса до порту Октябрськ підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.
Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог, так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх доведеності, натомість, суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з порушенням норм п. 5.16 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки позивач надавав послуги судну, яке здійснювало міжнародне перевезення, а ці операції включається до складу портових зборів і звільняються від оподаткування ПДВ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені обставини відсутності підстав для задоволення позовних вимог, що перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касації, з огляду на таке. ної інстанції.
Порядок оподаткування податком на додану вартість, у тому числі визначення кола платників податку, умов реєстрації у якості платника ПДВ, визначення бази оподаткування регламентується Законом України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), відповідно до законів України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).
Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 5.16 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України, а також від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.
Відповідно до ст. 84 Кодексу торгового мореплавства України у морських портах України справляються такі цільові портові збори : корабельний, причальний, якірний, канальний , маяковий, адміністративний, санітарний.
Згідно п. 1.19 Закону України "Про податок па додану вартість" під послугою з міжнародного перевезення розуміється послуга з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень будь-яким транспортним засобом, якщо таке перевезення здійснюється територією двох чи більше країн і при цьому пункт відправлення або пункт призначення, або той і той знаходяться на території України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, судно "ОСЕАN WINNER" під прапором Ліберії здійснювало міжнародне перевезення вантажу з порту Одеса та з подальшим довантаженням в порту Октябрськ до іноземних портів розвантаження(ОАЄ) та HODEIDAH SEAPORT (Ємен).
Підтвердженням митного оформлення вантажу, що перевозився судном "ОСЕАN WINNER" в режимі експорт та знаходження вантажу під митним контролем в порту Одеса та Октябрськ, є печатки на вантажних маніфестах "Під митним контролем" Південної митниці від 27.09.2009 та Миколаївської митниці від 06.10.2009
Згідно положень ст. 194 Митного кодексу України під митним режимом "експорт" розуміється вивезення вантажу з митної території України за її межі, а відповідно і за межі державного кордону, тобто, міжнародного перевезення вантажу від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов законного та ґрунтовного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не мав права додатково нараховувати ПДВ на суму портового (канального) збору, який стягується з судна, що здійснювало міжнародне перевезення багажу.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державного підприємства "Дельта - Лоцман" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 у справі господарського суду Одеської області № 22/138-09-6428 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В.Бакуліна
О.І.Глос