21 жовтня 2010 р. № 10/225-09-6469
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції з охорони дов кілля Північно-Західного регіону Чорного моря
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010р.
у справі№10/225-09-6469
господарського суду Одеської області
за позовомДержавної екологічної інспекції з охорони дов кілля Північно-Західного регіону Чорного моря
доТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
простягнення 49 526,49 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:не з'явились,
від відповідача:Олійник І.М., дов. б/н від 02.09.2010р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2010р. у справі №10/225-09-6469 (суддя Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010р. (судді: Пироговський В.Т., Картере В.І., Жеков В.І.), у задоволенні позову Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря до ТОВ Інфокс" в особі Філії "Інфоксводоканал" про стягнення збитків у розмірі 49 526,49грн. відмовлено.
У касаційній скарзі Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2010р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010р. у справі №10/225-09-6469 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 4-2, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, Постанови КМ України "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод" від 20.07.1996р. №815, ст. 13 Водного кодексу України, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 18.05.1995р. №37, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Клопотання представника позивача Л.В. Фекліної про відмову від касаційної скарги (вих. №9112/10 від 19.10.2010р.) задоволенню не підлягає, оскільки в клопотанні неправильно зазначено номер та дату касаційної скарги Державної екологічної інспекції з охорони дов кілля Північно-Західного регіону Чорного моря, а саме: вих. №2018/10 від 23.06.2010р., тоді як Вищим господарським судом України до провадження було прийнято касаційну скаргу Державної екологічної інспекції з охорони дов кілля Північно-Західного регіону Чорного моря вих. №8497/10 від 07.09.2010р. (яка знаходиться в матеріалах справи). З огляду на викладене, враховуючи, що позивач не заявляв відмову від касаційної скарги №8497/10 від 07.09.2010р., прийнятої до провадження Вищим господарським судом України, вказана касаційна скарга підлягає розгляду по суті.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування гос подарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
В період з 11.07.2007р. по 11.09.2007р. позивачем проведено перевірку нормативу гранично допустимих концентрацій (ГДК) та гранично допустимого скидання (ГДС) морської води в районі скиду СБО "Південна"і стічної води зі скидного каналу СБО "Південна" шляхом відбору проб, про що складені відповідні Акти відбору проб за 11.07.2007р. №959, за 08.08.2007р. №1037, за 17.08.2007р. №1112, за 07.09.2007р. №1222, за 11.09.2007р. №1223, згідно з якими, позивачем за участю посадової особи відповідача (начальника та в.о. начальника хімбаклабораторії СБО "Південна") відібрано по 1 примірнику проб морської води в районі скиду СБО "Південна"та стічної води зі скидного каналу СБО "Південна", в яких зазначено, що відібрані позивачем проби закриті та опломбовані, а один екземпляр проб отриманий відповідачем.
Після відбору проб позивачем проведено вимірювання показників складу та властивостей проб вод по кожному із Актів відбору проб, про що складено відповідні Протоколи вимірювань, в яких зафіксовано, що показники стічної води із скидного каналу СБО "Південна" перевищують норматив гранично допустимого скидання (ГДС) по залізу, норматив якого становить 0,05 мг/дм куб.; по БСКполн, норматив якого становить 15 мгО2/дм.куб., по нітритам азоту, норматив якого становить 0,215 мг/дм.куб., по фосфатам, норматив якого становить 7,85 мг/дм куб.
Згідно з Протоколом вимірювання від 25.07.2007р. №959 результат вимірювання ГДС по залізу становить 0,06 мг/дм куб., по БСКполн -10,6 мгО2/дм.куб., по нітритам азоту 0,259 мг/дм.куб., по фосфатам -7,50 мг/дм куб. Згідно з Протоколом вимірювання від 13.08.2007р. №1037 результат вимірювання ГДС по залізу становить 0,16 мг/дм куб., по БСКполн -61,2 мгО2/дм.куб., по нітритам азоту 4,030 мг/дм.куб., по фосфатам -14,70 мг/дм куб. Згідно з Протоколом вимірювання від 28.08.2007р. №1112 результат вимірювання ГДС по залізу становить 0,11 мг/дм куб., по БСКполн -21,3 мгО2/дм.куб., по нітритам азоту 0,620 мг/дм.куб., по фосфатам -12,15 мг/дм куб. Згідно з Протоколом вимірювання від 17.09.2007р. №1222 результат вимірювання ГДС по залізу становить 0,10 мг/дм куб., по БСКполн -14,1 мгО2/дм.куб., по нітритам азоту 0,230 мг/дм.куб., по фосфатам -10,30 мг/дм куб. Згідно з Протоколом вимірювання від 17.09.2007р. №1222 результат вимірювання ГДС по залізу становить 0,12 мг/дм куб., по БСКполн -9,3 мгО2/дм.куб., по нітритам азоту 0,190 мг/дм.куб., по фосфатам -7,85 мг/дм куб.
25.09.2007р. позивачем було складено протокол про адміністративне правопорушення №101495, у якому встановлено, що головним інженером СБО "Південна" допущено скид недостатньо очищених стічних вод до Чорного моря, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України, та винесено Постанову від 25.09.2007р. №101470 про накладення на головного інженера СБО "Південна" Васкевича А.В. адміністративного стягнення в сумі 136 грн., які 08.10.2007р. оплачені останнім.
10.10.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в сумі 49 526,49грн., нанесених державі внаслідок забруднення навколишнього природного середовища, яка була залишена відповідачем без задоволення.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря 49 526,49грн. збитків, заподіяних внаслідок забруднення навколишнього природного середовища у зв'язку з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання по БСКполн, фосфатам, азоту та залізу. Розрахунок збитків здійснений позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. №37 та зареєстрованої в Мінюсті України 01.06.1995р. за №162/698.
Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що: по-перше, позивачем порушено порядок відбору проб стічної води зі скидного каналу СБО "Південна", передбачений Національним стандартом України ДСТУ ISO 5667-10:2005 "Настанови щодо відбирання проб стічних вод", у зв'язку з чим зафіксовані в протоколах вимірювань результати аналізу цих проб не можуть бути визнані належними і допустимими доказами перевищення відповідачем нормативів при скиданні стічної води зі скидного каналу СБО "Південна"; по-друге, розрахунок збитків, здійснений позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не відповідає вимогам цієї Методики щодо показників витрат зворотних вод, які визначаються в куб.м./год. та показника тривалості наднормативного скиду, який визначається в годинах, оскільки вказані показники застосовано позивачем на підставі звіту відповідача про обсяг очищених вод за липень, серпень, вересень 2007р., в той час як відбір проб здійснювався у період з 11.07.2009р. по 11.09.2009р.
Однак, зазначені висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Нормами п. 2 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. 4.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 18.05.1995р. №37 факти скиду зворотних вод та забруднюючих речовин, а також погіршення якості води водного об'єкта встановлюються інспекторами інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України та громадськими інспекторами з охорони довкілля на основі спеціальних досліджень, результатів відомчого, державного лабораторного контролю або візуально з оформленням актів та протоколів встановленої органами Мінекоресурсів форми.
Позовні вимоги обгрунтовані встановленням позивачем факту скиду відповідачем зворотних вод та забруднюючих речовин з перевищенням встановлених законодавством нормативів, що підтверджено актами відбору проб, протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб води.
Однак, господарські суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланням на порушення позивачем порядку відбору проб стічної води, встановленого Національним стандартом України ДСТУ ISO 5667-10:2005 "Настанови щодо відбирання проб стічних вод", не надали будь-якої оцінки вказаним доказам (що знаходяться в матеріалах справи), в яких зафіксовано перевищення відповідачем гранично допустимих нормативів при скиданні стічної води зі скидного каналу СБО "Південна".
При цьому, господарськими судами не досліджувалося питання обов'язковості чи необов'язковості застосування позивачем Національного стандарту України ДСТУ ISO 5667-10:2005 "Настанови щодо відбирання проб стічних вод" при здійсненні відбору проб стічної води.
Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України "Про стандартизацію" (в редакції, що діяла у спірний період) стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" технічний регламент -закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.
Таким чином, для правильного вирішення спору по суті, господарським судам необхідно було з'ясувати який нормативний документ підлягає застосуванню при відборі проб стічної води, яким нормативним актом встановлене обов'язкове застосування саме вказаного нормативного документа, і, відповідно дослідити питання відповідності процедури відбору проб води вимогам вказаного нормативного документа.
Крім того, і господарським судом першої, і господарським судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині рішення і постанови здійснено посилання на відбір проб стічної води у період з 11.07.2009р. по 11. 09.2009р., тоді як матеріали справи свідчать про здійснення позивачем відбору проб стічної води в липні-вересні 2007р.
Викладене свідчить, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції з охорони дов кілля Північно-Західного регіону Чорного моря на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010р. у справі №10/225-09-6469 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010р. та рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2010р. у справі №10/225-09-6469 скасувати, а справу №10/225-09-6469 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
ГоловуючийК.Грейц
Судді:О.Глос
С.Бакуліна