20 вересня 2010 р. № 2-24/3171-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Мачульського Г.М.
Шаргала В.І.
Олійника В.Ф.,
Муравйова О.В.,
розглянувши
заяву Генерального прокурора України
про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України
від 18.03.2010р.
у справі №2-24/3171-2009
Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Прокурора міста Євпаторія в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир один"
про стягнення суми
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир один"
до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
про визнання договору недійсним,-
Звернувшись у суд із заявою про перегляд Верховним судом України наведеної постанови Вищого господарського суду України, Генеральний прокурор України послався на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме -статті 58 Конституції України, та статті 3 Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", та вказав, що внаслідок цього ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Перевіривши доводи Генерального прокурора України суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Із постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить Генеральний прокурор України, вбачається, що судами попередніх інстанцій розглядався спір щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Євпаторія з урахуванням положень статті 3 Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".
При цьому, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2009р., якою було скасовано рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову щодо стягнення цих платежів, та прийнято нове рішення про відмову у позові, дійшов до висновку, що на підставі вказаної норми права зазначені платежі стягненню не підлягають.
Між тим, із доводів, наведених у заяві Генерального прокурора України, та із постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2010р. у справі №6-15/96-08-2185 Господарського суду Одеської області, на яку посилався прокурор як на підставу для задоволення своєї заяви, вбачається, що скасовуючи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2009р. та залишаючи в силі рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2009р., суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно, з урахуванням положень статті 3 Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", стягнуто заборгованість на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси.
Відповідно до приписів статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення може бути подана у випадку неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах (п.1).
З урахуванням наведених обставин та зазначеної норми права Вищий господарський суд України вважає можливим допуск заяви до провадження Верховного Суду України.
Крім того, із постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2010р. зі справи №38/343 Господарського суду міста Києва, на яку також посилався прокурор як на підставу для задоволення своєї заяви, не вбачається що судом касаційної інстанції застосовувались положення Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".
Що стосується застосування судом касаційної інстанції у цій справі №38/343 положень статті 58 Конституції України, то відповідно до викладеного, таке застосування мало місце не у зв'язку із застосуванням до спірних правовідносин Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".
Відтак за цих обставин суд касаційної інстанції не вбачає неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого було б ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Між тим, з урахуванням вищенаведених обставин суд касаційної інстанції вважає можливим допуск заяви до провадження Верховного Суду України в іншій частині.
Керуючись ст.ст. 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, -
Допустити до провадження Верховного Суду України заяву Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2010р. у справі №2-24/3171-2009 Господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.І. Шаргало
В.Ф. Олійник
О.В. Муравйов