13 жовтня 2010 р. № 9/39
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Губенко Н.М.
суддів Барицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4
на рішення
від
та на постанову
від господарського суду Полтавської області
20.04.2010
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
17.06.2010
у справі № 9/39
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС"
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4
про стягнення заборгованості 100 419, 14 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Волошенюк О.В.;
- відповідача ОСОБА_6;
12.03.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 100 419, 14 грн..
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.04.2010 у справі № 9/39 (суддя Тимошенко К.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного господарського суду від 17.06.2010 (колегія суддів у складі: Яковлєв М.Л. -головуючий суддя, судді Маляренко А.В., Шкурдова Л.М. ) позов задоволено. За рішенням стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС" 100 419, 14 грн. боргу.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2010 та постанову Київського міжобласного господарського суду від 17.06.2010 у справі № 9/39 з підстав порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржується.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спір, що виник між сторонами, стосується неналежного виконання відповідачем умов договору дистрибуції в регіоні № ВН/72 від 03.01.2008 в частині здійснення ним обов'язку щодо оплати товару на умовах даного договору.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Здійснивши розгляд справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими накладними (№ AV-0045214 від 22.09.2008 та № AV-0048058 від 08.10.2008), які наявні у матеріалах справи; згідно з п. 2.2 договору дистрибуції в регіоні № ВН/72 від 03.01.2008 відповідач зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну отриману партію товару відповідно до накладної протягом 25 календарних днів, з моменту отримання товару; натомість, відповідач в порушення ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної оплати за поставлений товар у встановлені договором строки , в результаті чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 100 419, 14 грн.; відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 100 419, 14 грн. боргу.
Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2010 та постанову Київського міжобласного господарського суду від 17.06.2010 у справі № 9/39 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО