Ухвала від 30.04.2024 по справі 127/14606/24

Справа 127/14606/24

Провадження 1-кс/127/6178/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000275 внесеного до ЄРДР 27.03.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020000000275 від 27.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 5 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, дію якого в подальшому продовжено.

Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.

Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.

ОСОБА_4 усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон, громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, вирішив організовувати незаконне переправлення громадян України через державний кордон України на територію Республіки Молдова.

Згідно розробленого ОСОБА_4 та узгодженого з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 плану дій останній мав підшукувати осіб, які бажають перетнути державний кордон України у незаконний спосіб, інформувати їх про обставини такого перетину, суму яку необхідно сплатити за перетин, організувати отримання завдатку, а ОСОБА_9 мав доставляти таких осіб у м. Могилів-Подільський поза межами офіційних пунктів пропуску до вказаного міста, надати місце проживання та знайомити їх з ОСОБА_4 для подальшого інформування про обставини незаконного перетину та передачі решти грошових коштів.

В подальшому, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 умисно, 19.04.2024 у м. Вінниці, запропонував ОСОБА_10 , який був залучений до конфіденційного співробітництва незаконно переправитися через державний кордон України на територію Республіки Молдова через річку Дністер, зазначивши, що перетин кордону буде здійснюватися поза пунктами прикордонного контролю, за грошову винагороду у загальному розмірі 8 500 доларів США, за умови попереднього перерахунку у якості завдатку суми еквівалентної 1500 дол. США, за допомогою гумового човна разом з іншими особами яким вони сприяють у незаконному перетині державного кордону.

Сприяючи у організації незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України ОСОБА_8 24.04.2024 отримав у ОСОБА_7 відкритий на ім'я останнього номер карткового рахунку НОМЕР_1 та передав його ОСОБА_10 для надання завдатку, що і зроблено останнім 25.04.2024 у м. Вінниці шляхом перерахування 60000 тис грн.

Після чого, 28 квітня 2024 року, з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, ОСОБА_7 зустрів ОСОБА_10 біля кафе «Бистро» у с. Вендичани Могилів-Подільського району, та на автомобілі марки Opel моделі Ascona д.н.з. НОМЕР_2 підвіз у м. Могилів-Подільский поза межами прикордонного пункту пропуску та познайомив із ОСОБА_4 .

Під час зустрічі ОСОБА_10 із ОСОБА_4 , яка відбулася у м. Могилів-Подільський приблизно о 13:38 останній розповів про обставини незаконного переправлення через р. Дністер, проінструктував ОСОБА_10 про його дії на території Республіки Молдова та запропонував відразу передати йому решту грошових коштів у розмірі 7 тис. дол. США. на що отримав відмову, оскільки така передача згідно попередніх домовленостей з ОСОБА_8 мала відбутися безпосередньо на березі р. Дністер перед переправленням.

Отримавши відмову в передачі грошових коштів та зрозумівши, що викритий правоохоронними органами ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що переправляти ОСОБА_10 вони не будуть після чого їх затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином ОСОБА_4 вжив усі необхідні дії, які вважав необхідними для організації незаконного переправлення через державний кордон України, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сприяли у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_10 на територію Республіки Молдова.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Томськ російської федерації, українець, громадянин України, освіта вища, зареєстрований АДРЕСА_1 та проживаючий у АДРЕСА_2 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

ОСОБА_4 о 16 годині 30 хвилин 28 квітня 2024 року, затримано відповідно до ст. 208 КПК України, як особу, підозрювану у вчиненні злочину.

На виконання вимог статей 277, 278 КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено 29.04.2024 слідчим в приміщені ІТТ №1 ГУНП у Вінницькій області.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доводиться зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.04.2024;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 29.04.2024;

- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 29.04.2024;

- протоколом огляду документу від 27.04.2024;

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26.04.2024;

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26.04.2024;

- протоколом огляду документу від 27.04.2024;

- протоколом обшуку автомобіля марки Опель Аскона від 28.04.2024;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 28.04.2024;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_7 від 28.04.2024;

- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 від 28.04.2024;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_8 від 28.04.2024;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в його родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) розмір майнової шкоди, завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, розлучений, що свідчить про відсутність тісних соціальних зв'язків.

За таких обставин існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду так як останньому відомі незаконні шляхи перетину державного кордону України до яких останній може вдатись для уникнення відбування покарання у місцях позбавлення волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини дають підстави вважати про наявність у ОСОБА_4 стійких морально-психологічних якостей, направлених на вчинення протиправних діянь у подальшому, переховування його від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Отже, застосування жодного більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не може запобігти наявним ризикам.

Крім того, лише визначення максимального розміру застави, передбаченого для такої категорії кримінальних правопорушень, у випадку її сплати може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 розлучений, офіційно не працюючий, раніше не судимий.

Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, а також наявність у ОСОБА_4 стійких морально-психологічних якостей, направлених на вчинення протиправних діянь, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - обґрунтована.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши, що заявник перебував під вартою протягом майже 12 місяців після прийняття рішення про звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, конкретні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а також покарання, яке може бути застосоване до підозрюваного в разі доведеності його вини, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов'язків.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 28 червня 2024 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 28 червня 2024 року.

Визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , будуть покладені наступні обов'язки:

- у разі потреби прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Якщо ОСОБА_4 , не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя

Попередній документ
118860007
Наступний документ
118860009
Інформація про рішення:
№ рішення: 118860008
№ справи: 127/14606/24
Дата рішення: 30.04.2024
Дата публікації: 08.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою