Справа № 127/11966/24
Провадження № 2-о/127/265/24
02.05.2024 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В.В.,
при секретарі Бойчук Я.П.
за участі заявника ОСОБА_1 ,
представника зацікавленої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку окремого провадження, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю зацікавленої особи - Вінницької міської ради, про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю,-
ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Вінницька міська рада, звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю.
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 більше 40 років була подругою батьків заявниці та була її хресною мамою. Вони підтримували один одного, як морально так і матеріально, допомагали сім'ями один одному.
Після розлучення заявника з чоловіком, у зв'язку з відсутністю в неї із сином житла, ОСОБА_3 надала їй разом з сином можливість приживати в одній з кімнат її квартири. Проживали вони разом до самої смерті ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 22.09.2023 року Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради.
Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, що складається із квартири АДРЕСА_1 .
У встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК України строк, заявник звернулася із заявою про прийняття спадщини до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори, на підставі чого була заведена спадкова справа №253/2023 на майно померлої ОСОБА_3 , а в подальшому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.
Листом №225/02-12 від 19.03.2024 року, нотаріусом В. Березовською, відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутні документи, що підтверджують факт проживання заявника та спадкодавця разом та ведення ними спільного господарства протягом не менш ніж п'яти років до дня відкриття спадщини, у зв'язку із чим неможливо встановити наявність підстав для спадкування, а також рекомендовано з даного питання звернутись до суду.
Згідно довідки від 22.09.2023 року №64476, виданої Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . У зв'язку зі смертю її знято з реєстрації за вищевказаною адресою з 22.09.2023 року.
За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживала однією сім'єю із спадкодавцем - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у АДРЕСА_2 , з 2013 року до дня її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала за обставин, викладених в заяві, просила суд її задоволити. Судові витрати просила залишити за нею.
Представник зацікавленої особи ОСОБА_2 в судовому засідання при вирішенні справи поклалась на думку суду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , суду пояснив, що він є сусідом заявника також зазначив, що ОСОБА_1 та покійна ОСОБА_3 проживали постійно в одній квартирі більше 10 років, він бачив їх завжди разом, ОСОБА_1 допомагала по господарству ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є подругою ОСОБА_1 , зазначила, що заявник та покійна ОСОБА_3 проживали більше ніж 10 років разом, ОСОБА_1 допомагала по господарству, у них був спільний бюджет, всі свята святкували разом.
Суд заслухавши пояснення учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до лікарського свідоцтва про смерть за № 215 від 17.09.2023 року, ОСОБА_3 померла від гострої серцево - легеневої недостатності. (а.с.12-13)
Свідоцтвом про смерть виданим 22.09.2023 року Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради, підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.14)
Як вбачається з довідки КП «Комбінат комунальних підприємств» від 19.09.2023р. заявницею здійснено поховання ОСОБА_3 , та здійснено всі ритуальні обряди. (а.с.26-29)
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, що складається із квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстрації в Спадковому реєстрі від 27.09.2023 року.(а.с.15)
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.1997 року, свідоцтва про право власності на житло від 22.04.1993 року, технічного паспорту, ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_3 .(а.с.18-19, 20-21, 22-25)
Згідно довідки від 22.09.2023 року №64476, виданої Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . У зв'язку зі смертю знята з реєстрації за вищевказаною адресою з 22.09.2023 року.(а.с.17)
Як вбачається із листа №225/02-12 від 19.03.2024 року, нотаріусом В. Березовською, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутні документи, що підтверджують факт проживання заявника та спадкодавця разом та ведення ними спільного господарства протягом не менш ніж п'яти років до дня відкриття спадщини у зв'язку із чим неможливо встановити наявність підстав для спадкування, а також рекомендовано з даного питання звернутись до суду.(а.с.16)
Відповідно до квитанцій про оплату комунальних послуг, ОСОБА_1 продовжує оплачувати комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_3 , після смерті ОСОБА_3 (а.с.30-40).
Факт постійного проживання заявника із померлою ОСОБА_3 підтверджується фотокартками з яких вбачається проведення свят заявником разом з ОСОБА_3 (а.с.45-50)
За більш ніж 10 років спільного проживання, у заявниці із померлою склались відносини, які в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України можна охарактеризувати як сімейні, оскільки останні були пов'язані спільним побутом, спільним коштами, спільно утримували житло (сплачували за комунальні послуги, придбавали речі домашнього вжитку), придбавали продукти харчування, спільно відзначали свята, надавали одне одному взаємну допомогу, мали усні домовленості про порядок користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні оглянуто спадкову справу № 253/2023, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , з якої вбачається, що вона відкрита за заявою заявниці, інші заяви відсутні.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Зі змісту ст. 1223 ЦК України вбачається, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 3 ч. 2 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п. 2, 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).
Згідно ч.4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що відносини де - факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатися сімейним життям; що якщо заявники прожили спільно близько 15 років, вони складають сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом.
Крім цього, пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. ст. 77, 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст. 293 ЦПК України).
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішення спору про право.
Судовий збір за клопотанням заявника, підлягає залишенню за нею.
Отже, керуючись ст. 3 СК України ст.ст. 1216-1223, 1264, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 7, 10, 12, 76, 81, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 за участю зацікавленої особи - Вінницької міської ради, про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю, задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживала однією сім'єю із спадкодавцем - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у АДРЕСА_2 , з 2013 року до дня її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за заявником.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07.05.2024 року.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .
Зацікавлена особа: Вінницька міська рада, ЄДРПОУ: 25512617, 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Суддя: