21 жовтня 2010 р. № 01/159/9-48
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Першиков Є.В.,
судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Тріада"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р.
у справі
господарського суду№01/159/9-48
Волинської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Люкс"
доприватного підприємства "Тріада"
про
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -стягнення 10 311,00грн.
пр. Стець М.І. -дов. №9 від 13.07.10р.
не з'явився
Розпорядженням №02.03-10/738 від 08.10.2010р. змінено склад колегії суддів у справі №01/159/9-48 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя -Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Полянський А.Г. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
У листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-Люкс" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до приватного підприємства "Тріада" про стягнення з відповідача на користь позивача 10 620,00грн. боргу за виконані будівельні роботи та судові витрати.
Позивач у лютому 2010 року звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 10 311,00грн. боргу, посилаючись на те, що в позовній заяві помилково зазначено, що відповідачем було перераховано 10 000,00грн. авансу, оскільки фактично відповідачем було перераховано 10 309,00грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 14.04.2010р. (суддя Якушева І.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р. (судді Юркевич М.В., Городечна М.І., Кузь В.Л.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 10 311,00грн. боргу за виконані будівельні роботи та судові витрати, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язання за договором підряду від 12.10.2006р. щодо перерахування вартості підрядних робіт, що являється порушенням договору та норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, приватне підприємство "Тріада" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 12.10.2006р. між ПП "Тріада" та ТОВ "Електро-Люкс" було укладено договір підряду на виконання останнім робіт по монтажу арок, зв'язків і розпірок критого тенісного спортивного залу. Згідно приблизного кошторису вартість робіт за даним договором орієнтовно складає 20 620,00грн. У випадку необхідності значного перевищення кошторису підрядник зобов'язаний повідомити про це замовника протягом 3-ох днів (п.п.6.1, 6.2 договору). Згідно умов п.7.1 договору відповідач сплатив позивачу авансову суму 10 309,00грн.
Вважаючи свої договірні зобов'язання виконаними, а будівельні роботи завершеними ТОВ "Електро-Люкс" звернулось до суду з позовом до замовника про стягнення решти вартості неоплачених підрядних робіт, а саме 10 311,00грн.
Вирішуючи справу по суті суди виходили з того, що згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Пунктом 7.2 договору сторони встановили, що замовник зобов'язаний провести розрахунок за виконані роботи не пізніше 20-ти днів з моменту отримання актів виконаних робіт від підрядника.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що по факту закінчення виконаних підрядних робіт було складено акт приймання за жовтень місяць 2006 року датований і підписаний підрядником 17.11.2006р., який у зв'язку із неприйняттям його до оплати замовником, 08.12.2006р. був надісланий відповідачу рекомендованим листом. Факт вчинення наведеного підтверджується поштовим повідомленням №32 01218 від 15.12.2006р.
В зв'язку з наведеним, доводи відповідача про неотримання ним акту приймання робіт правомірно не були прийняті до уваги судами попередніх інстанцій. При цьому зазначивши, що дії позивача повністю кореспондуються з положеннями ч.4 ст.882 ЦК України.
Щодо позиції апелянта про неузгодженість сторонами вартості виконання робіт, то суди виходили з того, що незважаючи на встановлення згідно акту прийняття робіт вартості в сумі 21 456,00грн., позивач вимагав оплати виключно суми 20 620,00грн., що була погоджена сторонами в п.6.1. договору.
При розгляді справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не довів наявності обставин, передбачених п.6 ст.882 ЦК України, які б давали підстави для відмови замовника у прийнятті робіт.
Акт №1 і №2 від 05.05.2007р. та від 14.07.2007р. якості виконаних робіт складені зацікавленими особами та без участі представника підрядника, тому відповідно до ст.34 ГПК України не є належними та допустимими доказами у справі.
Згідно із п.10.1 договору замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи чи пред'явити письмові обґрунтування, підтверджені документами та розрахунками, рекламації по об'єму робіт не пізніше ніж 5-ти денний термін, а по їх вартості -не пізніше ніж в 10-ти денний термін з моменту отримання від представника підрядника акту виконаних робіт. Доказів вчинення наведеного замовник судам не надав.
Відповідно до п.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що замовник не вчинив будь-яких дій, передбачених п.107 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.8.2005р. стосовно виявлених недоліків об'єкту підряду протягом гарантійних строків.
Щодо посилання скаржника в касаційній скарзі на припинення між сторонами договірних зобов'язань по оплаті виконаних робіт, у зв'язку з завершенням дій договору 12.12.2006р. (п.12.1 договору), то вони були предметом розгляду судів попередніх інстанцій та обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки відповідно до п.4 ст.631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, а таким порушенням зі сторони відповідача є невиконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Тріада", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу приватного підприємства "Тріада" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р. у справі №01/159/9-48 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська