Справа №: 343/926/24
Провадження №: 2-а/343/17/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
суддi Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу № 343/926/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позицій сторін:
Кузишин М.М. просить скасувати постанову від 24.04.2024 серії ЕНА № 1984899 про накладення адміністративного стягнення, винесену поліцейським відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП Головного управління НП Костецьким Р.І. відносно неї за ч. 1 ст. 121 КУпАП, якою на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений нею судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Позовні вимоги мотивує тим, що поліцейським ВП № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Костецьким Р.І. неправомірно винесено відносно неї постанову про адміністративне правопорушення від 24.04.2024 серії ЕНА № 1984899 за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В оскаржуваній постанові зазначено, що начебто вона керувала автомобілем, в якому наявні тріщини лобового скла в районі дії склоочисників та нанесено тонування чорного кольору на розсіювані поворотів, яке зменшує їх прозорість, чим порушила п. 31.1 ПДР. Тобто її звинувачено у двох ймовірних порушеннях: у наявності тріщини лобового скла в районі дії склоочисників та нанесенні тонування чорного кольору на розсіювачі поворотів, яке зменшує їх прозорість. Вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративної стягнення винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в її діях відсутній склад вищевказаного адміністративного правопорушення.
Так, 24 квітня 2024 року вона здійснювала рух на автомобілі в Долинському (теперішній Калуський район) районі Івано-Франківської області у приватній поїздці. Жодних порушень ПДР, які могли б стати підставою для зупинки, не вчиняла. Незважаючи на це, її автомобіль було зупинено працівниками поліції. На їх прохання вона пред'явила відповідні документи, після перевірки яких інспектор сказав: "У вас тріщина на вітровому склі та тоновані покажчики поворотів. Будемо оформляти!" Вона пояснила, що тріщина виникла у дорозі та наголосила, що наявність такої не забороняє експлуатацію транспортного засобу, а також просила ознайомити її з нормативно-правовим актом, який забороняє експлуатацію автомобіля із тріщиною. Проте інспектор не ознайомив її з жодними нормативно-правовими актами, жодних вимірювальних дій стосовно довжини тріщини не проводив. При цьому наяність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, згідно із нормами пунктів 31.1, 31.3, 31.4 ПДР, не забороняє експлуатацію автомобіля, оскільки приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічних несправностей автомобіля.
Також вона повідомила, що не здійснювала жодного покриття чи тонування покажчиків поворотів. Всі освітлювальні прилади знаходяться у стані, які передбачено стандартами та встановлені заводом виробником. Висновки щодо тонування зовнішніх світлових приладів інспектором зроблено особисто на власний розсуд без вивчення документів на автомобіль, без дослідження наявності технічних характеристик та заводських установок, без проведення відповідного експертного дослідження факту нанесення плівки чи покриття, без встановлення факту світлопропускання та технічних замірів, які б могли підтвердити світлопропускаючу можливість та прозорість освітлювальних приладів. Всупереч вимогам Інструкції № 139 інспектор не складав на місці зупинки жодних актів відповідності технічного стану транспортного засобу, а тому факт ймовірної несправності чи переобладнання не підтверджений жодними допустимими доказами. Відсутні та не зазначені у постанові жодні фото та відео чи будь-які інші докази ймовірного правопорушення, а тому постанова винесена без жодних допустимих доказів і в майбутньому відповідач позбавлений долучати до справ будь-які докази, які не були покладені в основу оскаржуваної постанови.
Крім того інспектор надав їй копію винесеної без проведення розгляду справи оскаржуваної постанови з проханням підписатись про отримання зазначеного документа. Її аргументи щодо відсутності жодного правопорушення з її боку та про безпідставність притягнення до відповідальності до уваги не взяв та виніс протиправне рішення про накладення стягнення. На місці події інспектор не повідомляв її про розгляд адміністративної справи, не сповіщав про дату, про час розгляду, про особу, яка буде розглядати, не повідомляв про її права, тощо. Замість процедурного розгляду справи відбулося формальне вручення складеної без розгляду справи постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, у системі "Електронний суд" сформувала клопотання про розгляд справи у її відсутності, в якому позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду від 29.04.2024 на офіційну електронну адресу відповідача (а.с. 14), а також шляхом доставки такої ухвали в його електронний кабітет (а.с. 17). Матеріали ж позовної заяви сформовано позивачкою ОСОБА_1 до електронного кабінету Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про що свідчить квитанція №962468 про дату та час доставки 27.04.2024 о 10:27 (а.с. 11).
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у даній справі.
03 травня 2024 року позивачка у системі "Електронний суд" сформувала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Від відповідача жодних заяв та клопотань до судового засідання не поступало, хоча про його час та дату він був повідомлений у встановленому законом порядку, тому, враховуючи положення ст. 286 КАС України, згідно з якою адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами у відсутності сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
відповідно до постанови серії ЕНА № 1984899 від 24.04.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 24 квітня 2024 року о 07:53 на автодорозі "Долина-Хуст" водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки "Audi 100", д.н.з. НОМЕР_1 , у якому наявні тріщини лобового скла в районі дії склоочиників та нанесене тонування чорного кольору на розсіювачі поворотів, що зменшує їх прозорість, чим порушила п. 31.1 ПДР та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що на неї накладено штраф у розмірі 340 гривень (а.с. 9).
Позивачка не погоджується з винесеною постановою, вказуючи, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а також зазначає про процесуальні порушення під час розгляду справи.
Таким чином між сторонами виник спір відносно підставності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивачку та порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Оцінка суду:
вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями ст. 9, 77 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає у тому числі у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється.
Як встановлено з постанови серії ЕНА № 1984899 від 24.04.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 24 квітня 2024 року о 07:53 на автодорозі "Долина-Хуст" водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки "Audi 100", д.н.з. НОМЕР_1 , у якому наявні тріщини лобового скла в районі дії склоочисників та нанесене тонування чорного кольору на розсіювачі поворотів, що зменшує їх прозорість, чим порушила п. 31.1 ПДР.
При цьому суд звертає увагу на те, що, вказуючи на наявність в діях позивачки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідач посилається на порушення нею вимог п. 31.1 ПДР України без вказівки відповідного підпункта (букви), хоча норма визначає різні порушення технічного стану.
Так, пунктом 31.1 ПДР визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Пунктами 31.3, 31.4 ПДР визначено чіткий перелік технічних несправностей та вимог відповідності за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів.
У такому переліку відсутня така технічна несправність як наявність тріщини лобового скла в районі дії склоочисників, а до лобового скла ставиться дотримання тільки вимоги щодо невстановлення на склі додаткових предметів або ненанесення покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.
Пунктом 31.4.3 г) визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам зовнішних світлових приладів у тому числі, коли на розсіювачах світлових приладах нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження винуватості позивачки не надано докази, що об'єктивно вказують на наявність на розсіювачах поворотів тонування чорного кольору, що зменшує їх прозорість, хоча для перевірки ступеня пропускання видимого світла (світлопропускання) повинен був використовуватися спеціальний вимірювальний прилад, який визначає ступінь світлопропускання. Не зазначено про наявність таких доказів і в оскаржуваній постанові.
Також в порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, якою визначено, що у разі застосування спеціальних пристроїв (приладів) за результатами контролю за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, поліцейський складає Акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання у двох примірниках, один з яких вручається водієві транспортного засобу. У акті відповідності поліцейський зазначає стислий опис несправностей, виявлених під час перевірки (п. 4, 8). Однак, зі слів позивачки, такий акт поліцейським не складався, його копія їй не вручена, жодних приладів для визначення ступеня світлопропускання на розсіювачах поворотів транспортного засобу не застосолвувалось. Доказів зворотнього відповідачем не надано, як і не було заявлено клопотання про бажання такі надати, про відкладення судового засідання з даною метою.
Крім того, не спростовані в судовому засіданні і доводи позивачки про порушення самої процедури розгляду справи та винесення постанови, оскільки їй не було пред'явлено для ознайомлення доказів, які підтверджують її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, поставленого їй у провину, не було роз'яснено її прав, не запропоновано дати пояснення по суті поставленого в провину правопорушення.
Суд зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягненя до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Згідно з КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Оскільки, як було встановлено вище, матеріали справи не містять належних доказів вчинення адміністративного правопорушення, не дотримана процедура розгляду справи, тому постанову серії ЕНА № 1984899 від 24.04.2024 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід скасувати, а провадження у справі закрити за недоведеністю наявності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає до задоволення.
Розподіл судових витрат:
відповідно до положення ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь позивачки слід стягнути понесені нею судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 605,60 гривень. Будь-яких інших витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, до стягнення не заявлялося, докази чи заяви з цього приводу не подавались.
На підставі викладеного, ст. 2, 9, 77, 90 КАС України, ст. 7, 9, 121, 251, 280 КУпАП, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 1984899 від 24 квітня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Української Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 40108798.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич