справа № 197/368/24
провадження № 1-кп/197/99/24
07 травня 2024 року
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Широке клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Широке Дніпропетровської області, громадянина України, який прож.: с-ще Широке Дніпропетровської області, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 21.03.2023 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 296 ч. 4, 263 ч. 1, 70 ч. 1, 75 КК України до 04. Років позбавлення волі з іспитовим строком 01 рік 06 місяців,
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Начальником Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 подано клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 12024041610000150, яке внесене до ЄРДР 11.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
2.Позиція учасників судового розгляду.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, в умовах воєнного стану зможе переховуватися, впливати на свідка, потерпілих, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та зазначив, що вищевказаний запобіжний захід необхідно обрати для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Захисник не заперечував проти задоволення клопотання.
Обвинувачений просив суд не задовольняти клопотання.
3.Положення закону, якими керувався суд при вирішенні клопотання.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно із п.2 ч.2 ст. 183 КПК України, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
4.Встановлені судом обставини та мотиви, із яких виходив суд при постановленні ухвали.
Ухвалою слідчого судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2024 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 09.05.2024 включно.
Суд враховує, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Розглядаючи можливість продовження строку тримання під вартою застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, слід зазначити, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування судового розгляду справи, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
При цьому, відсутність, на теперішній час, фактів втечі обвинуваченого, чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому.
Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов'язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв'язками та зв'язками з суспільством. Так, суддею враховується, що:
1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений до затримання не працював, тобто не мав постійного джерела доходу, не одружений, дітей немає, не інвалід, має зареєстроване місце проживання, раніше засуджений за вчинення умисних злочинів, Вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2024 засуджено за ст.ст. 185 ч. 4, 187 ч. 4, 70, 71 КК України до 09 років трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (вирок не набрав законної сили, відкрито апеляційне оскарження). В провадженні Широківського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 197/124/24 відносно обвинуваченого за ст. 185 ч. 4 КК України,
2) за віком: обвинувачений є повнолітнім, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність.
Обвинуваченого звинувачено у вчиненні тяжких, особливо тяжких злочинів у трьох справах, які розглядаються судами першої та апеляційної інстанцій, а тому перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, в умовах воєнного часу, маючи всі необхідні засоби та можливості, зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити нові правопорушення, вплинути на свідків, потерпілих.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що слід задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08.07.2024 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена заставодавцем на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого з-під варти під заставу, покласти на неї наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня звільнення з під варти під заставу.
Попередити обвинуваченого про те, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі невиконання цих обов'язків обвинуваченим до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
СУДДЯ ОСОБА_7