06 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-386/08/1416
Категорія:2.7Головуючий в 1 інстанції: Спінчевська Н.А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.09.2008 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Миколаївського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до МОВК та ГУ ПФУ з вимогою здійснити перерахунок пенсії. В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що є військовим пенсіонером, при звільненні з лав Збройних Сил України йому була нарахована пенсія за вислугу років відділом фінансово-соціального забезпечення МОВК та як вважає позивач, при нарахуванні йому пенсії, як учаснику бойових дій надбавку до пенсії, яка передбачена ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту" для даної категорії громадян нарахували 29 грн. 87 коп. з розрахунку (150% від 19 грн. 91 коп.) замість 498 грн. 00 коп. (150% від 332 грн. 00 коп.).
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснив, що він є військовим пенсіонером, та вважає, що має повне право на надбавку до пенсії, як учасник бойових дій.
Представник ГУ ПФУ в судовому засіданні заперечував проти позову.
Представник відповідача МОВК у судовому засіданні був відсутній, у наданих суду письмових запереченнях просив розглянути справу без їх участі, а у позові відмовити.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В липні 2008 року позивач звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2007 року у справі за наведеним адміністративним позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.09.2008 року заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2007 року у справі за вищезазначеним адміністративним позовом залишена без задоволення.
ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.09.2008 року, в якій вказується, що судове рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не була досліджена суть справи, також не належним чином застосовані нормативно - правові акти, на які суд першої інстанції спирався і прийняв постанову, порушуючи його матеріальні права та процесуальні норми адміністративного судочинства, а саме: мотивуючи своє рішення суддя застосував, на думку апелянта, застарілі постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 р. № 1686, від 27.06.2001 р. №741, від 15.01.2002 р. № 511, які ніяким чином не відносяться до вирішення спору за даним питанням з серпня 2005 р. по 31 червня 2006 р., тому що в цих питаннях не йдеться мова про суть його справи на перерахунок та виплату до пенсії боргу. Також апелянт вважає, що суддя невірно використав та розтлумачив відмову МОВК зробити доплату у розмірі 150% від розміру мінімальної пенсії за віком з розрахунку її росту в 2005 і 2006 р.р., що суперечить вимогам ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Апелянт посилаючись на вище викладене, просить скасувати рішення і постановити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що позивач є військовим пенсіонером, при звільнені його з Збройних Сил України, йому була нарахована пенсія за вислугу років. При нарахуванні йому пенсії, нарахована також надбавка, передбачена ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 245 КАС України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідома неправдивих показань свідка, завідома неправильного висновку експерта, завідома неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для перегляду даного судового рішення за нововиявленими обставинами не має, тому що помилкове застосування норм матеріального права, невірне використання та тлумачення вимог закону є підставою для скасування судового рішення в апеляційному або в касаційному порядку.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала про залишення без задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; 199; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.09.2008 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Миколаївського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький