Справа № 183/4425/24
№ 1-кс/183/837/24
06 травня 2024 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погодженого прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023042110000071 від 11.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
Слідчий СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023042110000071 від 11.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2023 року за № 42023042110000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області через невиконання або неналежне виконання службовими особами своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, незважаючи на наявність обмежень у використанні та заборону надання у приватну власність без дотримання встановленого законом порядку вилучення земель, присвоїли кадастрові номери 963 земельним ділянкам лісогосподарського призначення, розташованим в межах Новомосковського лісництва філії «Новомосковське лісове господарство», що сприяло в подальшому зміні їх цільового призначення та видачі державних актів про право приватної власності фізичним особам, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави.
Зокрема, під час проведення досудового розслідування отримано інформацію від філії «Новомосковське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», згідно з якою:
- земельна ділянка з кадастровим номером 1223285000:02:006:0600 площею 0,0539 га знаходиться в межах державного лісового фонду Новомосковського лісництва в кварталі 24 виділі 34;
- земельна ділянка з кадастровим номером 1223285000:02:006:0603 площею 0,25 га знаходиться в межах державного лісового фонду Новомосковського лісництва в кварталі 24 виділі 34.
Відповідно до вимог Лісового кодексу (п.5 розділ VIII), документами, що підтверджують право власності державних лісогосподарських підприємств на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Відповідно Проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Новомосковське лісове господарство» Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України (виконаним Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням «Укрдержліспроект» ДП «Харківська лісовпорядна експедиція» в 2014 році) вказані земельні ділянки знаходяться у постійному користуванні філії «Новомосковське лісове господарство».
Крім цього, згідно інформації філії «Новомосковське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», в архівах філії зберігаються планово-картографічні матеріали попередніх років (2004, 1992, 1981, 1972, 1962 і навіть більш ранні) відповідно до яких, вказані земельні ділянки обліковуються як землі державного лісового фонду державного підприємства «Новомосковське лісове господарство», правонаступником якого є філія «Новомосковське лісове господарство».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 1223285000:02:006:0603 та 1223285000:02:006:0600, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , РНОККП НОМЕР_1.
Крім цього, згідно інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0600, площею 0,0536 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2010 року серії ЯЛ №045396.
Також, згідно інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0603, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2010 року серії ЯЛ №045397.
У відповідності до інформації Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області вищевказані земельні ділянки були передані у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №81-30/V від 22 липня 2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у власність».
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Статтею 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Земельного кодексу України, ст. 12 Лісового кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.
Інших випадків, які б передбачали надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення, законодавство не містить.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії (зміна цільового призначення земельних ділянок) здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Таким чином, повноваження щодо вилучення земель лісогосподарського призначення для не лісогосподарських потреб згідно із ст. 149 Земельного кодексу України та ст. 27 Лісового кодексу України визначено за Кабінетом Міністрів України.
Згідно з інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України № 31285/0/2-23 від 05.12.2023 Кабінетом Міністрів рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення із користування ДП «Новомосковське лісове господарство» (філії «Новомосковське лісове господарство» ДП «Ліси України») земельних ділянок з кадастровими номерами 1223285000:02:006:0603 та 1223285000:02:006:0600 не приймалось.
Таким чином, в силу положень ст. ст. 19, 55, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285000:02:006:0603 та 1223285000:02:006:0600 відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовуються для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.
01 травня 2024 року земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0600, площею 0,0536 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0603, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - визнано речовими доказами по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2024 року за №42023042110000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Під час досудового розслідування з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення їх пошкодження, псування, знищення та подальшого відчуження особами, які вчинили вказане кримінальне правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані земельні ділянки, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження ними.
Беручи до уваги вищевикладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий звернулася із вказаним клопотанням до слідчого судді.
Слідчий клопотання підтримала, просила його задовольнити, про що надала відповідну заяву, в якій одночасно просила розглянути клопотання у свою відсутність.
Власник майна ОСОБА_4 всудове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про місце та час проведення судового засідання.
Таким чином, неявка в судове засідання слідчого та власника майна за вищевказаних обставин у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що службові особи відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області через невиконання або неналежне виконання службовими особами своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, незважаючи на наявність обмежень у використанні та заборону надання у приватну власність без дотримання встановленого законом порядку вилучення земель, присвоїли кадастрові номери 963 земельним ділянкам лісогосподарського призначення, розташованим в межах Новомосковського лісництва філії «Новомосковське лісове господарство», що сприяло в подальшому зміні їх цільового призначення та видачі державних актів про право приватної власності фізичним особам, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави.
Вказана інформація слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесена 11.09.2023 до ЄРДР за №42023042110000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Згідно з інформацією філії «Новомосковське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України»:
- земельна ділянка з кадастровим номером 1223285000:02:006:0600 площею 0,0539 га знаходиться в межах державного лісового фонду Новомосковського лісництва в кварталі 24 виділі 34;
- земельна ділянка з кадастровим номером 1223285000:02:006:0603 площею 0,25 га знаходиться в межах державного лісового фонду Новомосковського лісництва в кварталі 24 виділі 34.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 1223285000:02:006:0603 та 1223285000:02:006:0600, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , РНОККП НОМЕР_1.
Крім цього, згідно інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0600, площею 0,0536 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2010 року серії ЯЛ №045396.
Також, згідно інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0603, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2010 року серії ЯЛ №045397.
У відповідності до інформації Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області вищевказані земельні ділянки були передані у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №81-30/V від 22 липня 2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у власність».
Згідно з інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України № 31285/0/2-23 від 05.12.2023 Кабінетом Міністрів рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення із користування ДП «Новомосковське лісове господарство» (філії «Новомосковське лісове господарство» ДП «Ліси України») земельних ділянок з кадастровими номерами 1223285000:02:006:0603 та 1223285000:02:006:0600 не приймалось.
Постановою слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання речових доказів від 01.05.2024 земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0600, площею 0,0536 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0603, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - визнано речовими доказами по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2024 року за №4 2023042110000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Тобто, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна носить тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, наданих доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчим суддею встановлено, що вищезазначене майно відповідає приписам ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За наведених вище обставин слідчий суддя вважає клопотання слідчого про арешт майна обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Існують ризики того, що у разі не накладення арешту можливо відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання на цьому етапі досудового розслідування, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Водночас клопотання слідчого не підлягає задоволенню в частині вимог про одночасне встановлення заборони користуватися земельними ділянками, оскільки нормативної вимоги щодо заборони одночасно і користуватися арештованим майном вказана норма КПК України не містить. Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 173 цього Кодексу, слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Керуючись ст. ст. 98, 110, 131, 132, 170-173, 175, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погодженого прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023042110000071 від 11.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0600, площею 0,0536 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:02:006:0603, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_4 , РНОККП НОМЕР_1 , шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на слідчих СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023042110000071 від 11.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1