14 жовтня 2010 р.Справа № 22-а-7405/08
Категорія:2.7Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Ступакової І.Г., Єщенка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Касєвич К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2008 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату, Комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання прийняти рішення про встановлення статусу учасника бойових дій,-
29 серпня 2008 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2008 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2008 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання прийняти рішення про встановлення статусу учасника бойових дій, визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»Одеського обласного військового комісаріату від 30 березня 2006 року та повідомлення Арцизьсько-Тарутинського об'єднаного районного військового комісаріату від 26 квітня 2006 року про відмову у встановленні статусу учасника бойових дій на території Чехословаччини під час її окупації у 1968 році військами країн Варшавського договору; зобов'язання Одеського обласного військового комісаріату та Арцизьсько-Тарутинський об'єднаного районного військового комісаріату встановити, що позивач є учасником бойових дій та видати йому посвідчення ветерана війни -учасника бойових дій.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, не взяв до уваги факти , які підтверджують право на встановлення статусу учасника бойових дій.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач в період з 03 липня 1963 року по 15 грудня 1968 року проходив військову службу у військовій частині № 61372, яка з 25 грудня 1968 року була переведена на територію Чехословацької Республіки, де позивач проходив військову службу до моменту демобілізації -05 грудня 1969 року. Суд встановив відсутність доказів участі позивача у бойових діях, які велись на території Чехо-Словаччини, в період коли проходив військову службу на території ЧРСР.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині № 61372 (після 15 грудня 1968 року -військова частина польова пошта 15207) в період з 25 травня 1968 року по 05 грудня 1969 року.
З 15 грудня 1968 року військова частина польова пошта 15207 дислокувалась в селі Верхбела, Чешсько-Липського району, Північно-Чешської області в ЧРСР.
Відповідно до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 02 лютого 1994 року, на території Чехо-Словаччини в період з 20 серпня 1968 року по 1 січня 1969 року велись бойові дії.
Відповідно до ст. п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів)
Таким чином позивач проходив військову службу на території ЧРСР в період ведення бойових дій в Чехо-Словаччині з 15 грудня 1968 року по 01 січня 1969 року, командиром відділення, у військовому званні сержанта.
Але позивач не надав суду доказів того, що від під час проходження військової служби на території ЧРСР в період ведення бойових дій в Чехо-Словаччині з 15 грудня 1968 року по 01 січня 1969 року брав участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив відсутність правових підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Посилання апелянта на, те що він проходив військову службу на посаді заступника командира розвідки не підтверджуються матеріалами справи, оскільки згідно копії військового квитка (а.с. 5) позивач з 01 червня 1969 року перебував на посаді заступника командира взводу у званні старшого сержанта, тобто в час коли бойові дій не велись.
Події травня 1968 року, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки військова частина в якій проходив службу ОСОБА_1 у цей час дислокувалась в селі Криве, військове містечко, Хустовського району, Закарпатської області (а.с.6,7)
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч. 5 ст. 254, ст. 255 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили в порядку передбаченому КАС України.
Судове рішення складено у повному обсязі 19.10.2010 р.
Головуючий: суддя /підпис/ Домусчі С.Д.
суддя /підпис/ Ступакова І.Г.
суддя /підписи/ Єщенко О.В.