Справа № 182/2233/24
Провадження № 1-кп/0182/917/2024
06.05.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041340000461 від 02.04.2024 року, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Сулін, Ростовської області, російської федерації, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, працюючого неофіційно, особою з інвалідністю не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
з участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
29.03.2024 приблизно о 05:15 годині ОСОБА_3 проходив повз територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де біля подвір'я вказаного будинку стояв ручний візок з електродвигуном марки 4 «AM - 100 УЗ, 1500 об/хв., 3 кіловати» в робочому стані, та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного електродвигуна, який належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 в той же день та час, порушуючи дію Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, перебуваючи біля подвір'я будинку АДРЕСА_3 , переконався в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та власника майна, діючи таємно, з корисливих мотивів, викрав електродвигун марки 4 «AM -100 УЗ, 1500 об/хв., 3 кіловата» в робочому стані вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1422 від 18.04.2024, становить 3733 грн. 33 коп.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3733 грн. 33 коп.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав обставини, викладені в обвинувальному акті і повідомив наступне. Рано вранці 29.03.2021 року він йшов по вулиці на якій проживає і помітив на возику електродвигун, який стояв біля машини під парканом одного з будинків. Підійшов і просто покотив возик на пункт металобрухт, де здав електродвигун за 150 гривень, які витратив на горілку. Возик десь залишив і не зміг його відшукати. Відшкодував потерпілому кошти, які той сплатив за викуп електродвигуна на пункті металобрухту. Йому дуже соромно за свій вчинок, просив вибачення і запевнив, що такого більше не вчинить. В скоєному він щиро розкаюється і просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ввечері він приїхав до подвір'я, де живе його бабуся і привіз з роботи електродвигун, щоб його полагодити. Але його відволік кіт, який забрався у машину, а потім йому зателефонували і він забув, що електродвигун, який важить приблизно 40 кг, залишився біля двору на возику, який він викотив. А вранці, коли зрозумів, що він не закотив у двір возика з двигуном, вийшов, але возика вже не було. Зрозумів, що хтось забрав. За допомогою відео з камер спостереження встановили особу обвинуваченого, який виявився сусідом по вулиці. Обвинувачений повідомив куди здав електродвигун і йому довелося викупити електродвигун за власні кошти. Обвинувачений відшкодував йому завдану шкоду і претензій матеріального характеру до останнього він не має. Цивільний позов потерпілим не заявлений. Під час призначення покарання обвинуваченому, просив врахувати, що звертаючись з заявою про злочин до правоохоронних органів, він мав намір не покарати обвинуваченого, а хотів, щоб той зробив певні висновки і більше не потрапляв в такі ситуації. Просив не позбавляти обвинуваченого волі, а дати йому шанс на виправлення.
За згодою сторін кримінального провадження, відповідно до п.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які сторони не оспорюють. При цьому учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не оспорюють ці обставини та законність і допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування. У суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження.
З огляду на викладене, вважаю, що вина обвинуваченого у скоєні інкримінованого злочину встановлена і доведена. Дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушень, який є корисливим злочином, вчиненим в умовах воєнного стану. Звертає увагу на спосіб, час та місце вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що злочин вчинено без застосування будь-якого насилля та злочин не потяг за собою настання тяжких наслідків, окрім спричинення майнової шкоди, яка відшкодована потерпілому ОСОБА_5 в повному обсязі. Суд бере до уваги відомості про бездоганну раніше репутацію обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, працює хоча і неофіційно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. За місцем проживання характеризується з позитивного боку. Обвинувачений давав правдиві покази, як під час досудового розслідування так і в суді. Є очевидним, що він щиро розкаюється і прагне до виправлення, вживав добровільно заходи щодо відшкодування шкоди потерпілому, повідомив про місце збуту викраденого ним електродвигуна і відшкодував кошти, витрачені потерпілим на викуп викраденого майна. Враховуючи викладене, позицію потерпілого ОСОБА_5 , який просив дати обвинуваченому шанс на виправлення, вважаю, що достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, з застосовуванням положень ст.75 КК України, тобто з випробуванням, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені. Обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, які складають 200,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік. Відповідно до вимог п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обрано. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 200,00 (двісті) гривень.
Речові докази: електродвигун марки «4 AM-100 УЗ, 1500 об/хв., 3 кіловати», які передані потерпілому ОСОБА_3 - залишити в його користуванні;
оптичний диск з відеозаписом з камери відеоспостереження АЗС «Мотто», який долучено до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.
Негайно після проголошення вироку, його копію вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1