Справа № 202/16599/23
Провадження № 1-кс/202/3205/2024
Іменем України
03 травня 2024 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури ц сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», розлученого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-
До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказала про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зазначила, що попередньо, підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні та їх наявність не доведено прокурором. Підозрюваний є військовослужбовцем, не вчиняв жодних дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування чи впливу на свідків, які є його знайомими, з'являється за кожним викликом, співпрацює за слідством. За таких обставин, адвокат просив задовольнити клопотання частково, застосувавши до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023040000000928 від 01 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
03 травня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені п.п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, про що свідчать наявні в матеріалах клопотання докази, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.
Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має середню освіту, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрільцем 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», розлучений, має місце реєстрації за яким і мешкає, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв'язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцаріі» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.
При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що з моменту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 01.09.2023 року, сплив значний проміжок часу, за який ОСОБА_5 не вчиняв дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування, співпрацював зі слідством, а після повідомлення його про підозру й вручення клопотання про застосування запобіжного заходу не вдався до вчинків, які перешкоджали досудовому розслідуванню.
В судовому засіданні, прокурором, окрім її посилань на те, що ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування, не наведеного жодного обґрунтування та не надано жодного доказу, на підтвердження таких доводів.
Отже, стороною обвинувачення у клопотанні хоча і заявлено про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак в ході розгляду клопотання прокурором не доведено, як факту переховування в ході досудового розслідування, так і факту можливого вчинення підозрюваним таких дій, в подальшому.
Обґрунтовуючи наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_8 є військовослужбовцем та систематично здійснює виїзди в зону бойових дій, а тому має можливість не прибувати за викликом слідчого, прокурора для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що на даний час на території України введено воєнний стан, а тому здійснення підозрюваним ОСОБА_8 , який є військовослужбовцем, виїздів до зони бойових дій, знаходиться поза волею останнього й не вказує на наявність у нього умислу таким чином, вчиняти дії направлено на перешкоджанню кримінальному провадженню.
Інших доводів на підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором під час розгляду клопотання не наведено.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає про наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 може впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки вони є знайомими підозрюваного, йому відомі їх анкетні дані, а тому він наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою мінімізації кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_5 раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні у тяжкого злочину, вчиненого з необережності в стані алкогольного сп'яніння, і ці обставини свідчать про небезпеку протиправних дій останнього, що в свою чергу вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинення ним іншого кримінального правопорушення
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таким чином, виходячи з мотивів та обґрунтування клопотання, оцінивши потреби досудового розслідування, з урахуванням права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутня.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначено в клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_5 , який займає посаду стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, військової частини НОМЕР_1 , фактично буде перебувати поза межами виконання обов'язків військової служби, що в період дії введеного на території Україні воєнного стану, може завдати шкоди під час оборони територіальної цілісності України.
Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, необережності вчиненого злочину, а також особи підозрюваного, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на нього обов'язки, визначені пунктами 3,4,8 частини 5 статті 194 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків свідчить на користь останнього, є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного обов'язків, визначених пунктами 3,4,8 частини 5 статті 194 КПК України, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 179, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури ц сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора, та покласти на нього такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та експертами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків встановити до 03 липня 2024 року включно.
Підозрюваному письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури ц сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 .
Повний текст ухвали проголошено о 14 годині 40 хвилин 07 травня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1