06 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-8204/09/1570
Категорія: 6.11Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства Оборони України»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2010 року по справі за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства Оборони України»про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,
У травні 2009 року заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства Оборони України»про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, посилаючись на вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», вказує, що у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити одне місце, проте не створив жодного робочого місця. Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за одне нестворене робоче місце становить 8 072,22 грн. В порушення вимог зазначеного Закону відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2009 року вказані санкції не сплатив, що тягне за собою нарахування пені. Таким чином, станом на 18.05.2009 року відповідач крім адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів, у розмірі 8 072,22 грн., повинен сплатити й пеню, що становить 107 грн.
В судовому засіданні представник позивача та представник прокуратури позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, вказуючи, що у 2008 році КС «Авіаційних робітників Міністерства Оборони України»дійсно порушило встановлений норматив працевлаштування інвалідів, але в зв'язку з тим, що КС відноситься до неприбуткових організацій та знаходиться в реєстрі неприбуткових організацій з 24.04.2003 року, а положення вказаного Закону України не поширюються на підприємства, установи і організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів та на неприбуткові організації. Тому відповідач не повинен сплачувати штрафні санкції. З таких підстав представник відповідача вважав позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2010 р. позов задоволений, стягнуто з кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства Оборони України»на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 8072,22 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати цих санкцій в розмірі 107 грн.
05.03.2010 року кредитна спілка «Авіаційних робітників Міністерства Оборони України» подала до суду апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2010 року, в якій вказується, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити рішення, яким визнати незаконним застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що кредитні спілки, як неприбуткові організації, не повинні сплачувати адміністративно-господарські санкції за порушення нормативів працевлаштування інвалідів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовою колегією встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства Оборони України». Мотивував позов тим, що підприємства, установи, організації відповідно до вимог п.9 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у разі наявності працюючих за основним місцем роботи 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцем знаходження і щорічно подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів у кредитній спілці середньо облікова численність штатних працівників за 2008 рік склала 9 осіб. Згідно цих норм Закону відповідач повинен був створити 1 місце для працевлаштування інваліда, але не створив жодного місця, тому відповідно до вимог ст.20 Закону повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію в розмірі середньорічної заробітної плати на підприємстві, помножену на кількість нестворених робочих місць для інвалідів. Сума відрахувань відповідача за одне нестворене робоче місце для інваліда становить 8072,22 гривень. Крім того, відповідно вимог до ст.20 зазначеного Закону за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен сплатити пеню, яка станом на 18.05.2009 року склала 107 гривень. На цей час заборгованість відповідачем не сплачена.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників у кредитної спілки за 2008 рік склала 9 осіб.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Згідно з зазначеною нормою норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кредитній спілці склав 1 місце, проте відповідач у 2008 році встановлений норматив не виконав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим вимогами ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації, громадської організації інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи яка використовує найману працю.
На підставі зазначених норм позивачем зроблений розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій, згідно якого їх сума склала 8072,22 гривень.
Згідно вимогам ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
На підставі цієї норми, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій позивачем була нарахована відповідачу пеня, яка станом на 18.05.2009 року склала 107 гривень.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач діяв у межах наданих йому повноважень, у спосіб передбачений законами та Конституцією України, а тому позов підлягає задоволенню.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України судова колегія, -
Апеляційну скаргу кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства Оборони України»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2010 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного 20 днів у встановленому законом порядку.
Повний текст судового рішення виготовлений 11.10.2010 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький