Справа: № 2-а-31377/08 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"14" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі:
за участю:
Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.,
Скирді Б.К.,
Представника відповідача -Мельник В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Полісся» на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Полісся»до Управління Пенсійного фонду України у Богунському районі м. Житомира про визнання протиправними рішень,-
У листопаді 2008 року Житлово-будівельний кооператив «Полісся»(далі -позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Богунському районі м. Житомира (далі -відповідач), в якому просив визнати протиправними рішення відповідача про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1863 від 06.11.2008 року та № 1864 від 06.11.2008 року, а також просив зупинити виконавче провадження по їх виконанню.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що перевірка правильності нарахування та сплати страхових внесків відповідачем не проводилася та не складався відповідний акт за результатами виявлених порушень.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року в задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Полісся»до Управління Пенсійного фонду України у Богунському районі м. Житомира про визнання протиправними рішень, відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ЖБК «Полісся»у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та наділене обов'язком по нарахуванню, обчисленню та сплаті страхових внесків в порядку та строки, визначені Законом.
За несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 21.04.2008 року по 04.09.2008 рік (за затримку строку їх сплати від 31 до 90 днів) відповідачем було прийнято рішення № 1864 від 06.11.2008 року, яким до позивача було застосовано фінансові санкції в сумі 4 630,03 грн. та нараховано пеню в розмірі 806,56 грн..
За несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2008 року по 22.10.2008 рік (за затримку строку їх сплати від 1 до 30 днів) відповідачем було прийнято рішення № 1863 від 06.11.2008 року, яким до позивача було застосовано фінансові санкції в сумі 5 795,50 грн. та нараховано пеню в розмірі 1 437,27 грн..
Вказані рішення на адресу позивача надсилалися супровідним листом від 06.11.2008 року за вих. № 19144/04, із зазначенням порядку їх оскарження та строку сплати фінансових санкцій та пені (а.с. 4).
Позивач не погоджується з розміром нарахування фінансових санкцій та пені, оскільки вважає, що спірні рішення були прийняті відповідачем в порушення вимог діючого законодавства.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту -Закон № 1058-IV).
Положенням частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІУ, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страховими внесками в розумінні абз. 1 ст.1 Закону №1058 є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону ( абз.1 ст.1 Закону №1058).
Згідно п.6 ст.19 вказаного Закону, страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких зараховуються страхові внески. При цьому, базовим звітним періодом для Страхувальника - роботодавця є календарний місяць.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.1 ст. 12 Закону №1058).
Згідно ч.2 ст. 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Порядок сплати страхувальника страхових внесків також визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне врахування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, де в пунктах 5.1.3 та 5.1.4 передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування готівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено наявність заборгованості по сплаті позивачем страхових внесків до Пенсійного фонду України за період з 20.05.2008 року по 22.10.2008 рік та з 21.04.2008 року по 04.09.2008 рік, що підтверджується наявною в справі карткою особового рахунку позивача (страхувальника).
Вказані обставини позивачем не були спростовані ні в судовому засіданні суду першої інстанції, ні в даному судовому засіданні.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка УПФУ в Богунськомку районі м. Житомира від 13.05.2009 року № 8053/04, з повідомленням про те, що станом на 13.05.2009 рік заборгованість ЖБК «Полісся»по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 22 922,12 грн..
Посилання апелянта на наявність довідки УПФУ в Богунському районі м. Житомира, як на підтвердження погашення (сплати) ним існуючої заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період, спростовується матеріалами даної справи, які не містять доказів щодо її наявності.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що спірні рішення про застосування фінансових санкцій та пені, відповідачем були прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства та за наявності вчинених позивачем порушень.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не було надано доказів на підтвердженні заявлених ним вимог, а відтак його позов слід залишити без задоволення.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Полісся» на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року -залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких