Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.
Суддя-доповідач - Юрченко В.П.
15 вересня 2010 року < > справа № 2а-10707/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: Юрченко В.П., Василенко Л.А., Лях О.П., при секретарі судового засідання Чуріковій Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, треті особи: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Добропільський міськрайонний суд Донецької області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення недоплаченої заробітної плати в розмірі 109608, 58 грн.,-
Позивач ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, за участю третіх осіб Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Добропільського міськрайнного суду Донецької області про визнання бездіяльності незаконною, стягнення недоплаченої заробітної плати у розмірі 109 608, 58 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, визнано незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» за період з 19 серпня 2009 року по грудень 2009 року. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 недоотриману заробітну плату з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» за період з 19 серпня 2009 року по липень 2010 року включно із врахуванням фактично отриманих сум.
Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області не погодилась з зазначеною постановою суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на прийняття її з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області зазначило, що судом першої інстанції неправомірно було залучено її в якості відповідача, адже предметом позову визначені вимоги щодо бездіяльності Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Кабінету Міністрів України, а Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області в зазначеному позові виступало у якості третьої особи, тому суд першої інстанції залучаючи її в якості відповідача мав повідомити останню про це, що не було зроблено. У зв'язку з чим Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області не мало можливості для належного представлення та захисту своїх прав, свобод та інтересів. Також, на думку Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, залучення її в якості відповідача є помилковим, а належними відповідачами є Міністерство фінансів та органи Державного казначейства України. В апеляційній скарзі Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області просить розглядати справу без участі її представника.
Міністерство фінансів України також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на її прийняття з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги Міністерство фінансів зазначило, що згідно із ч.4 ст. 51 Бюджетного кодексу України відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України, несуть розпорядники бюджетних коштів. З 01 січня 2003 року головним розпорядником коштів, передбачених в державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції, є ДСУ України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду. Бюджетний кодекс України та Положення про Міністерство фінансів України не передбачають підстав для фінансування заборгованості по заробітній платі, матеріальної допомоги та інших надбавок з Міністерства фінансів на користь позивача. Тому позовні вимоги до Міністерства фінансів України задоволенню не підлягають. В своїй апеляційній скарзі Міністерство фінансів України просить розглядати справу без участі її представника.
Головне управління Міністерства юстиції України в Донецькій області, яке діє в інтересах Кабінету Міністрів України також подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції визнав бездіяльність Кабінету Міністрів України незаконною, не зазначивши яку норму законодавства ним порушено, або яку необхідно було йому виконати. Оскільки позивач не перебуває у трудових відносинах із Кабінетом Міністрів України, тому останнім не порушено його право на отримання заробітної плати у визначених актами Уряду розмірах. В своїй апеляційній скарзі Кабінет Міністрів України просить розглядати справу за участю свого представника.
Від позивача ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він просить розглядати справи без його участі у зв'язку з неможливістю прибути до судового засідання.
Від третьої особи Добропільського міськрайонного суду в Донецькій області надійшла заява, в якій просить розглядати справу без участі її представника.
В судовому засіданні представник Кабінету Міністрів України підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі.
Інші особи які беруть учать у справі до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, вважає апеляційні скарги Міністерства фінансів України, , Головного управління Міністерства юстиції України такими, що не підлягають задоволенню, а апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області часткового обґрунтованою з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 працює на посаді судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області з 07 травня 1996 року, а з 19 травня 2005 року - на посаді Голови Добропільського міськрайонного суду Донецької області. Судом першої інстанції помилково зазначено у мотивувальній частині, що ОСОБА_4 працює на посаді судді Торезького міського суду Донецької області.
Згідно довідки ТУ ДСА в Донецькій області (а.с. 9) заробітна плата ОСОБА_4 з грудня 2007 року по грудень 2009 року розраховувалась з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 31.12.2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі законів України про Державний бюджет на 2007-2009 роки, що призвело до її недоотримання позивачем за період з грудня 2007 року по грудень 2009 року. Розрахунок недоотриманих коштів також приведений в даній довідці.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.12.2007) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01.06.2005 визначено у 15 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому посадовий оклад суддів не може бути нижче 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати.
На рівні Закону посадові оклади професійних суддів не встановлювались, а тому на реалізацію цього Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи, яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року.
Розміри посадових окладів керівників та суддів місцевих загальних судів викладено у додатку 6 вказаної Постанови та залежать від груп міст. Як вбачається з зазначеного додатку навіть мінімальний оклад судді віднесений до 3 категорії міста становить не менше як 7,5 розмірів мінімальних заробітних плат, що не суперечить нормам Закону № 2862-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 затверджено зміни що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865, а саме постанову доповнено п. 4-1 наступного змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято, а тому Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865» та пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішення суду першої інстанції та є обов'язковою для виконання саме з цього часу.
Колегія суддів дійшла висновку, що з моменту втрати чинності пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», відповідачі по даній справі зобов'язані були застосовувати Постанову №865 в первісній редакції, тобто проводити розрахунок посадового окладу судді з розміру мінімальної заробітної плати на дату 19.08.2009 року з послідовним збільшенням відповідно до статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 № 835-VI та Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, який складає з 1 листопада 2009 року в розмірі 744 грн., а з 1 січня 2010 року в розмірі 869 гривень.
Невиплата позивачеві заробітної плати, розрахованої з посадового окладу, сформованого з мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, починаючи з 19 серпня 2009 року є звуженням його природного права на отримання належної заробітної плати від держави як конституційної гарантії, пов'язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади, що порушує фундаментальний принцип поділу влади, як демократичної організації держави в розумінні ст. 6 Конституції України.
Зі змісту ч. 2 ст. 8 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (в редакції Закону України від 23.01.97 р. N 20/97-ВР) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною першою статті 10 цього Закону.
Схеми посадових окладів керівників та суддів судів всіх рівнів, затверджено Кабінетом Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», до якої до теперішнього часу не внесені відповідні зміни Кабінетом Міністрів України у зв'язку із скасуванням пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865». Така бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не врегулювання питання заробітної плати суддів, на думку колегії суддів, є протиправною.
Відповідно до п. 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій в Україні», Рада суддів України, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань, здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність, та виконує інші функції.
Рішенням Ради суддів України від 27.06.2008 року № 105 зобов'язано Державну судову адміністрацію України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди України обрахувати і включити до бюджетного запиту на 2009 рік кошти, необхідні для здійснення перерахунку заробітної плати, щомісячного грошового (довічного) утримання та вихідної допомоги суддям за період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. та за період з 2005 по 2008 роки, а також підготувати пропозиції про внесення змін до скасованих постанов Уряду.
Бюджетним кодексом України (статті 32 - 37) на Міністерство фінансів України покладено обов'язок щодо складання проекту закону про Державний бюджет України, визначення основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України, визначення на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді загального рівня доходів та видатків бюджету і надання оцінки обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.
Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.
Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України (стаття 111 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до Указу Президента № 182 від 03.03.2003 року, Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.
Статтею 126 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, а згідно до приписів статті 58 Бюджетного кодексу України є розпорядником коштів , а тому зобов'язане організовувати розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією та законами і не можуть бути скасовані чи зменшені без відповідної компенсації.
Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з визнанням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», що не було виконано в порушення вимог ст.ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України, а тому порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п.11 ч.1ст.7 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до наказу ДСА України від 09.06.2004р. № 82/04 «Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів» обов'язок подавати штатні розписи до ДСА із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на відповідні суди, які і здійснюють фактичну виплату заробітної плати позивачу. Зазначені повноваження сторонами не оспорюються. Однак, зміни до штатних розписів не вносилися.
Добропільський суд Донецької області, як суб'єкт владних повноважень, на який законодавством покладено обов'язок проінформувати Державну судову адміністрацію України - головного розпорядника бюджетних коштів на утримання судової системи, щодо необхідності здійснення перерахунку заробітної плати позивача з нового розміру посадового окладу, не прийняв заходи щодо корегування посадового окладу позивача та кошторису суду з урахуванням визнання нечинним п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
З огляду на зазначене, Державною судовою адміністрацією України, Міністерством фінансів України, Добропільським судом Донецької області не було своєчасно здійснено відповідного перерахунку посадового окладу та грошового забезпечення позивачу, оскільки нарахування заробітної плати та грошового утримання з 19.08.2009 року здійснювалось на підставі скасованого пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 865.
Суд першої інстанції не вірно прийшов до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню в частині зобов'язання ТУ ДСА в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоотриману заробітну плату з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» за період з 19 серпня 2009 року по липень 2010 року включно із врахування фактично отриманих сум.
По-перше, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області залучене до участі у справі в якості третьої особи, а суд першої інстанції фактично залучив її в якості відповідача не повідомивши останню про це належним чином та своїм рішенням притягнув Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області до відповідальності у формі зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачені позивачеві суми заробітної плати. Це на думку колегії суддів є протиправним, так як у разі задоволення позову або частини вимог на третю особу не може бути покладений обов'язок відповідати за цим позовом.
По-друге, судом першої інстанції не вірно визначено період за який необхідно здійснити перерахунок недоплачених сум по заробітній платі позивача. Цей період було визначено з 19 серпня 2009 року по липень 2010 року включно. В позовних вимогах позивач просив стягнути 109608,58 грн. 58 коп. недоплаченої заробітної плати, яка розраховувалась відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області (а.с. 9) за період грудень 2007 року по грудень 2009 року, тому період з січня 2010 року по липень 2010 року не є предметом розгляду, так як не заявлявся в позовних вимогах. Згідно із ч.2 ст. 11 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересі сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Але позивачем не надано доказів про те, що розрахунок його заробітної плати також проводився з порушенням норм діючого законодавства за період з січня 2010 року по липень 2010 року, тому висновки суду першої інстанції щодо цього питання на думку колегії суддів є не обґрунтованими, а період, за який має буди проведено перерахунок заробітної платні позивача повинен становити з 19.08.2009 року по 31.12.2009 року.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційні скарги Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області, Міністерства фінансів України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № 2-а-10707/09/0570 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № 2-а-10707/09/0570 задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № 2-а-10707/09/0570 - змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови суду першої інстанції викласти в наступні в редакції:
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 недоотриману заробітну плату з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» за період з 19 серпня 2009 року по грудень 2009 року включно із врахуванням фактично сплачених сум.
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № 2-а-10707/09/0570 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 вересня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 20 вересня 2010 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: