печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5879/24-ц
пр. № 2-963/24
17 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвиновій І. В.,
при секретарі судового засідання - Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
І. Позиції сторін у справі.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту № 458451-КС-002 від 04 квітня 2023 року у розмірі 325 727, 20 грн, витрати на правову допомогу - 11 380, 00 грн, судовий збір - 4 885, 91 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сторонами було укладено договір про надання кредиту, згідно з яким відповідач як позичальник отримав кредит у розмірі 75 000, 00 грн, на строк 24 тижні - тобто до 19 вересня 2023 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2, 00000000 % (фіксована процентна ставка), 1, 15012667 (фіксована знижена процентна ставка) та на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов'язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів. Станом на 05 лютого 2024 року відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань за договором на загальну суму 325 727, 20 грн, з якої 75 000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 250, 00 грн - заборгованість по комісії за видачу кредиту, 239 477, 20 грн - заборгованість за процентами.
Відзив від відповідача на позов до суду не надходив.
ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.
05 лютого 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 06 лютого 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
07 лютого 2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи /а. с. 73-74/.
08 лютого 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку з викликом сторін у судове засідання /а. с. 76-77/.
17 квітня 2024 року представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності представника сторони, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
У судове засідання, враховуючи заяву від 17 квітня 2024 року, представник позивача не з'явився.
Відповідач та / або його представник у судове засідання не з'явилися, про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою останнього відомого зареєстрованого / задекларованого місця проживання, заяви з процесуальних питань або по суті від сторони відповідача не надходили до суду.
Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не висловлював заперечень проти такого вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
04 квітня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 458451-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» 04 квітня 2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 458451-КС-002 про надання кредиту, яку останній прийняв (акцепт) щодо укладення договору № 458451-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_2 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1788, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 04 квітня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_3 укладено договір № 458451-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000, 00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 2, 00000000 % (стандартна процентна ставка), 1, 15012667 (знижена процентна ставка) за кожен день користування кредитом.
Пунктом 3.2. кредитного договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Пунктом 3.2.1. кредитного договору визначено, що у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору.
Пунктом 3.2.2. кредитного договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом зі зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
Пунктом 3.2.3. сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Таким чином ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000, 00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Відповідно до п. 5.2. правил, які у відповідності до пункту 7.15. кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування /а. с. 23, 36/.
Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТОВ «Бізнес Позика» станом на 19 вересня 2023 року складає 325 727, 20 грн, а саме: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 75 000, 00 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 239 477, 20 грн, борг за комісією - 11 250, 00 грн /а. с. 56-59/.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною другою статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною другою статті 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, не сплачував щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також ним не було спростовано вищезазначених позовних вимог позивача, на підставі чого позовна заява підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 4 885, 91 грн.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи належить витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), N 34884/97).
Так, представником позивача на підтвердження понесених витрат надано суду договір про надання правової (правничої) допомоги від 25 листопада 2022 року, рахунок-фактуру № Р-00000102 від 01 лютого 2024 року, акт № Р-00000102-01-02/24 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01 лютого 2024 року, платіжну інструкцію № 1578 від 01 лютого 2024 року на суму 11 380, 00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність від 25 листопада 2022 року /а. с. 63-70/.
Відтак, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 11 380,00 грн.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
ст. ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
ст. ст. 1-22, 525, 526, 530, 610, 1049 Цивільного кодексу України,
ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 524, м. Київ, 01133) суму заборгованості за договором про надання кредиту № 458451-КС-002 від 04 квітня 2023 року у розмірі 325 727, 20 грн, а саме: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 75 000, 00 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 239 477, 20 грн, борг за комісією - 11 250, 00 грн, витрати на правову допомогу - 11 380,00 грн, судовий збір у розмірі 4 885, 91 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І. В. Литвинова