Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
31 серпня 2010 року справа №2а-2241/08/2010
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевича С.А., Лях О.П., розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної геологічної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2008 року у справі № 2а-2241/08/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Керамік” до Державної геологічної служби України про скасування наказу № 40 від 14.02.2005 року ,-
16 серпня 2007 року Закрите акціонерне товариство “Керамік” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної геологічної служби України про скасування наказу № 40 від 14.02.2005 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2008 року у справі № 2а-2241/08/0570 позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, вислухавши суддю-доповідача, вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню.
Апеляційним судом встановлено наступне.
Наказом № 40 від 14.02.2005 року Державного комітету природних ресурсів України анулював ліцензії № 1004 та № 1005 від 29.09.1997 року видані ВАТ “Кераміко-трубний комбінат” з причини ліквідації вказаного підприємства, керуючись при цьому п. 23 “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами”.
Як вбачається з матеріалів справи з 18.11.2002 року була проведена реорганізація ВАТ “Кераміко-трубний комбінат” та новостворене ЗАТ “Керамік”, яке в свою чергу виступило правонаступником, щодо прав і обов'язків відносно землекористування, користування надрами, що підтверджується статутом вказаного підприємства, установчим договором та передавальним актом від 01.08.2005 року.
Дозвіл на користування надрами переоформлений замість 1005 від 29 липня 1997 року відповідачем видано не було з мотивів дії наказу № 40 від 14.02.2005 року Державного комітету по геології та використанню надр.
Відповідно до п. 16 додатку вказаного наказу вказана ліцензія (дозвіл) була анульована, з причин ліквідації ВАТ “Кераміко-трубний комбінат”.
Відповідно до п. 5 “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами”, затвердженим постановою КМУ від 02.10.2003 року № 1540, у разі коли відповідно до законодавства має місце правонаступництво, дозвіл переоформляється у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Указом Президента України «Про Положення про Державний комітет природних ресурсів України» від 10.02.2004 № 177 спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр визначено Державний комітет природних ресурсів України (Держкомприродресурсів України) який є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної, картографічної діяльності.
Указом Президента України «Про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України» від 20.04.2005 № 675 Держкомприродресурсів ліквідовано, його функції, а також виконання його зобов'язань покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1524. Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Основними завданнями Мінприроди є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (землі, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України); збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр.
Відповідно до покладених на нього завдань Мінприроди організовує та проводить державну екологічну експертизу, експертизу програм, планів та проектів з геологічного вивчення надр; забезпечує ведення державного балансу запасів корисних копалин, державних кадастрів родовищ і проявів корисних копалин, формування Державного фонду родовищ корисних копалин України та Державного фонду надр, проведення державної експертизи та оцінку запасів корисних копалин, передачу розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння; видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр; веде державний облік та здійснює моніторинг підземних вод, проводить спостереження за ендогенними і екзогенними геологічними процесами.
Державна геологічна служба відповідно до Положення про Державну геологічну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 № 980, є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.
З матеріалів справи вбачається, що спірний наказ № 40 від 14.02.2005 року про анулювання ліцензії № 1004 та № 1005 від 29.09.1997 року видавався не відповідачем, як зазначає позивач, а Державним комітетом природних ресурсів України, який ліквідовано Указом Президента України від 20.04.2005 № 675.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1524. Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та відповідно до покладених на нього завдань у тому числі видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр; веде державний облік та здійснює моніторинг підземних вод, проводить спостереження за ендогенними і екзогенними геологічними процесами.
Крім того, Міністерством охорони навколишнього середовища України, відповідно до покладених на нього завдань, 30.12.2005 року видало позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами переоформлений замість № 1004 від 29 липня 1997 року, що також спростовує доводи позивача про те, що Державна геологічна служба України має бути відповідачем по даній справі.
З наведеного колегія суддів доходить висновку, що позивач не довів того, що з боку саме Державної геологічної служби України порушено його права, та на відновлення якого залежить саме від відповідача по справі.
Виходячи з наведеного, судова колегія апеляційного суду вважає, що даний спір вирішений судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування рішення у відповідності до ч.4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову саме до цього відповідача.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної геологічної служби України - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2008 року у справі № 2а-2241/08/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Керамік” до Державної геологічної служби України про скасування наказу № 40 від 14.02.2005 року - скасувати.
У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства “Керамік” до Державної геологічної служби України про скасування наказу № 40 від 14.02.2005 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий А.А. Блохін
Судді : С.А. Малашкевич
О.П. Лях