Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
27 серпня 2010 року справа №2а-9169/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.
суддів: Геращенка І.В., Арабей Т.Г.
при секретарі: Сухоцькій Д.Ю.,
за участю:
позивача: ОСОБА_2,
представників відповідачів: Дубас Л.О. - за довіреністю від 13.08.2010р.,
Могильницького О.О. - за довіреністю від 29.12.2009р.,
третьої особи: Дубас Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, третя особа - головний державний виконавець Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Дубас Лілія Олександрівна, про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (надалі - ВДВС), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (надалі - Держказначейство) про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначала, що постановою від 05.11.2008 року відділом ДВС було неправомірно закінчено виконавче провадження по стягненню на користь ОСОБА_5. 9300 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок виробничої травми, за виконавчим листом від 22.08.2005 року. Відповідачем не було враховано той факт, що позивачка є спадкоємцем ОСОБА_5. Просила зобов»язати ВДВС поновити виконавче провадження. Крім того, просила стягнути на її користь 9300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, яку обумовила неможливістю використати кошти, які належало стягнути, на погашення боргів та оплату свого лікування, крім того, змушена була здійснювати витрати на юридичну допомогу та відриватися від своїх постійних справ.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.11.2008 року, зобов»язано поновити виконавче провадження, а в частині відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Позивачка, не погодившись з цим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні з Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції 9300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом при розгляді справи не були взяті до уваги документи, надані до позовної заяви, та викладені в позові доводи на обґрунтування моральної шкоди.
Від Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції надійшло заперечення, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить постановити нове рішення, яким відмовити скаржнику у задоволенні скарги у повному обсязі.
В судовому засіданні апелянт підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити її, в той час, як представники відповідачів та третя особа заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 25.11.2005 року відділом ДВС прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення про стягнення з відділення ФСС НВВП в Центрально-Міському районі м. Макіївки на користь ОСОБА_5 9300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок виробничої травми. ІНФОРМАЦІЯ_1 року стягувач ОСОБА_5 помер, після чого відповідач постановою від 05.11.2008 року зазначене виконавче провадження закрив, не зважаючи на наявність спадкоємця ОСОБА_2, яка оскаржила дії державної виконавчої служби до суду, і відповідно до судового рішення дії відповідача визнано протиправними і зобов»язано виконавче провадження поновити.
Предметом апеляційного розгляду є питання з приводу завданої позивачці ОСОБА_2 моральної шкоди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст..1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Разом з тим, позивачка на обґрунтування завданої їй неправомірними діями відповідача моральної шкоди посилається на знеціненням грошових коштів, наявність у неї заборгованості по комунальним платежам та іншим видаткам, які вона могла б здійснити у разі своєчасної виплати належних покійному чоловікові коштів, а також використати їх на лікування своїх хронічних захворювань, які загострилися після смерті чоловіка. Крім того, оскаржуючи до суду неправомірні дії відповідача, вона змушена була нести додаткові витрати на юридичну допомогу, а також відриватися від своїх звичайних справ.
Однак, перелічені позивачкою обставини не є моральною шкодою в розумінні статті 23 ЦК України, а інших обставин на обґрунтування моральної шкоди, пов»язаної з неправомірними діями відповідачів, позивачка не навела .
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення.
Позивачкою не доведено суду, що внаслідок неправомірних дій відповідачів у неї погіршився стан здоров»я, довідка від 30 листопада 2009 року про виклик нею «швидкої допомоги» з приводу церебрального атеросклерозу, артеріальної гіпертензії не є підтвердженням причинного зв»язку між зазначеною хворобою та діями відповідачів, до того ж, як зазначала в судовому засіданні сама позивачка, її здоров»я погіршилось через душевні хвилювання внаслідок смерті чоловіка.
Крім того, як установлено судом, і не заперечувала позивачка, свідоцтво про право на спадщину, яке вона отримала 22 вересня 2008 року (а.с.11), вона надала до відділу ДВС Кіровського району лише наприкінці листопада 2008 року, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови, що, в свою чергу, виключало можливість продовжити виконавче провадження відносно спадкодавця.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови немає.
Ухвала в повному обсязі складена 01 вересня 2010 року.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, третя особа - головний державний виконавець Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Дубас Лілія Олександрівна, про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: Л.В. Губська
Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко