Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко О.Д.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
31 серпня 2010 року справа №2а-1093/10/1204
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
судді - доповідача: Ястребової Л.В.
суддів: Колеснік Г.А., Ляшенка Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 02 червня 2010 року по справі 2а-1093/10/1204 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства гр. Безнос В.Г. про поновлення строку на оскарження та про скасування постанови про накладення штрафу як незаконну, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 02 червня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства гр. Безнос В.Г. про поновлення строку на оскарження та про скасування постанови про накладення штрафу як незаконну, залишено без задоволення з причин пропуску без поважних причин встановленого законом десятиденного строку на оскарження постанови.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцією 17 липня 2009 року головний державний інспектор праці відділу контролю за додержанням законодавства гр. Безнос В.Г. провів перевірку, за якою встановив порушення законодавства про працю та склав протокол за ст. 41 КУпАП, за результатами перевірки виніс припис про усунення виявлених порушень терміном виконання 17.08.2010 року.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач не отримав відправлену йому відповідачем кореспонденцію, причому доказів того, що позивач відмовився її отримати, суду не надійшло, тому що кореспонденція повернута з формулюванням «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.п 14, 19, 37, 56, 129 , 131 та 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 1555, поштові відправлення до моменту вручення їх адресату (одержувачу) є власністю відправника, тому суд вважає, що відповідачем не надано доказів про відмову адресата від отримання адресованої йому ним кореспонденції за рекомендованим листом, на який і посилається гр. Безнос В.Г.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи державним виконавцем Біловодського РУЮ постанову про накладення штрафу на позивача було отримано 15 грудня 2009 року, було виконано вимоги про звернення її до виконання, наданий час боржнику для добровільного виконання постанови, але добровільно постанова гр. ОСОБА_2 виконана не була, тому боржник був повідомлений через засоби мобільного зв'язку про необхідність добровільного виконання постанови. Проте лише під час примусових заходів для стягнення накладеного штрафу, в тому числі і раніше накладених по об'єднаному виконавчому провадженню, а саме 18 березня 2010 року, ОСОБА_2 витребував всі необхідні документи для звернення з метою оскарження дій інспектора до суду.
Крім того, в суді першої інстанції допитана у якості свідка ОСОБА_4 у присутності якої в жовтні 2009 року гр. Безнос В.Г. намагався надати під підпис гр. ОСОБА_2 протокол про скоєння ним адміністративного правопорушення, але позивач від підпису відмовився, про що в протоколі є особистий підпис ОСОБА_4, що позивачем підтверджено в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач пропустив встановлений законом десятиденний строк оскарження, оскільки не довів суду, що після отримання повідомлення державного виконавця про виконання постанови добровільно, з поважних причин пропустив строк на оскарження цієї постанови у встановлений законом термін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 02 червня 2010 року по справі 2а-1093/10/1204 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства гр. Безнос В.Г. про поновлення строку на оскарження та про скасування постанови про накладення штрафу як незаконну - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: Г.А. Колеснік
Д.В. Ляшенко