Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
31 серпня 2010 року справа №2а-4790/08/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Радіонової О.О., Жаботинської С.В.
при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.
за участю
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача 1 Ясінка В.В.
представника відповідача 2 Борзило О.С.
представника відповідача 3 не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі № 2а-4790/08/0570 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Горлівського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, про зобов'язання вчинити певні дії,-
У січні 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідачів про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі № 2а-4790/08/0570 у задоволені позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Горлівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд допустився порушень норм матеріального та процесуального, постанова підлягає скасуванню з задоволенням позову у повному обсязі.
Позивач та його представник у судовому засіданні наполягали на доводах апеляційної скарги, та просили її задовольнити. Представники відповідачеві заперечували проти апеляційної скарги, та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.
Позивач ОСОБА_2 з 23.09.69 по 01.07.96 проходила службу в Управлінні МВС України на різних посадах (а.с.8-10, 92-93). Відповідно до наказу №139 л/с від 28.06.07, згідно Положення про проходження служби рядовим та начальницьким составом ВВС з 01.07.96 звільнена по ст.65 «б» (за хворобою) підполковника міліції ОСОБА_2, начальника кримінальної міліції по справам неповнолітніх Центрально-міського райвідділу Горлівського міську правління УМВС України в Донецькій області з 01.07.96.
Відповідно до ст.65 п.«б» Постанови КМУ «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» від 29 липня 1991 р. №114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії.
Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію загальний стаж роботи становить 35 років, з них у органах Міністерства внутрішніх справ - 20 років (а.с.85). Пенсія за вислугу років призначена позивачу за п. «б» ст.12 Закону №2262, відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12 цього Закону) згідно ст.13 Закону №2262, а саме, за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 цього Закону).
Сума пенсії повинна складати 60 % відповідних сум грошового забезпечення, в т.ч. 50 % відповідних сум грошового забезпечення за загальний трудовий стаж в 25 років, та 10% сум грошового забезпечення, відповідно по 1% за 10 років, що є понад 25 років загального стажу.
Відповідно до Постанови КМУ від 02.11.06 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ та іншим органам, що здійснювали призначення пенсій відповідно до Закону №2262 до 01.01.07, необхідно було забезпечити проведення інвентаризації пенсійних справ, виплатних та інших документів, необхідних для виконання функцій з призначення і виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262, передачу їх до 1 січня 2007 року органам Пенсійного фонду України. Таким чином, органи Пенсійного фонду не є правонаступниками прав та обов'язків вищевказаних міністерств та організацій і не несуть відповідальність за дії вчинені до 01.01.07.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернулась до суду з вимогою про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії в січні 2008 року. При цьому ні в адміністративному позові, ні в поясненнях під час розгляду справи в суді позивач не просив поновити строк звернення до суду та не зазначали поважних причин пропуску цього строку.
За приписами частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що представник відповідача 1 наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, позивач не просить поновити строк на звернення, та немає підстав для поновлення цього строку, суд вважав необхідним відмовити ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог, а саме, перерахунку пенсії з липня 1996 року по лютий 2006 року в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Разом з тим, позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення її розміру до 1 706,63 грн. в місяць не підлягають задоволенню оскільки такі вимоги не ґрунтуються на законі.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі № 2а-4790/08/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі № 2а-4790/08/0570 - залишити без змін.
Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена 01 вересня 2010 року.
Головуючий О.А.Нікулін
Судді О.О.Радіонова
С.В.Жаботинська