Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.
Суддя-доповідач - Білак С.В.
01 вересня 2010 року справа №2а-8589/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Білак С.В.
суддів Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.
при секретарі Васильєві Є.С.
за участю:
представника відповідача Морозової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року у справі № 2а-8589/10/0570 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк», третя особа - Донецька філія публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» про стягнення несплаченої суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти у розмірі 23954,99 грн., -
Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк», третя особа - Донецька філія публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» про стягнення несплаченої суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти у розмірі 23954,99 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю, а саме стягнуто з публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька недоплачену суму збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти у розмірі 23954 (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 99 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що посилання суду першої інстанції на те, що відповідно до частини 3 статті 1 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року, та неприйняття Верховною Радою закону про Державний бюджет до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду необґрунтовано. Апелянт вважає, що ним не було порушено бюджетного періоду та не порушено строків сплати та подання звіту про нарахування та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не з»явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно із преамбулою Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, він визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у тому числі, є юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.
Пунктом 4 статті 2 Закону визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону є сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.
Згідно зі ст. 3 Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України (ч. 3 ст. 3 Закону).
Статтею 4 Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в тому числі, для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону, а з 2008 року - 0,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону.
Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. N 1740 (надалі Порядок).
Згідно п. 16 Порядку, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та з відчуження легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій), зараховуються в установленому порядку до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Спірним періодом щодо недоплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є січень 2010 року.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» був прийнятий 27.04.2010 № 2154-VI та набрав чинності з дня опублікування, а саме: з 30.04.2010. Тобто, цей Закон був прийнятий та набрав законної чинності пізніше настання зобов'язань щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню за січень 2010 року.
Відповідачем до прийняття Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню за січень 2010 року справлялися згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню протягом 2009 року справляється в розмірі 0,2 відсотка.
Частиною 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року N 2542-III визначається, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дія Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не розповсюджується на зобов'язання, які виникли у січні 2010 року, тобто після закінчення бюджетного періоду, та вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми базового закону, а саме: Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню має становити 0,5 відсотка.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року у справі № 2а-8589/10/0570 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк», третя особа - Донецька філія публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» про стягнення несплаченої суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти у розмірі 23954,99 грн.- залишити без змін.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 01 вересня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: С.В. Білак
Судді: М.Г. Сухарьок
Т.Г. Гаврищук