01 травня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4057/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі№340/4057/23 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 в адміністративній справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарської санкції і пені,-
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарської санкції і пені.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено, стягнуто з відповідача 69657,25 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 в адміністративній справі №340/4057/23 скасовано.
Прийняти постанову, якою відмовлено в задоволенні позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарської санкції і пені.
На адресу Третього апеляційного адміністративного суду 15 квітня 2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6500 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4026 грн.
Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно ч. 6. ст.139 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено судові витрати на сплату судового збору під час подання апеляційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року в розмірі 4026 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.01.2024 ( а.с.221).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку, стягнення сплаченого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 судового збору в розмірі 4026 грн., за подачу апеляційної скарги, має відшкодовуватися за рахунок позивача по справі - Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1,2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1).
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача протягом встановленого процесуальним законом строку було надано документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, зокрема: договір про надання правової допомоги від 11.07.2023 №023/07-11; додаткову угоду № 1 від 11.07.2023; акт прийому-передачі наданих послуг від 15.04.2024 №2 до договору про надання правової допомоги від 11.07.2023; детальний опис робіт від 15.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 11.07.2023; платіжна інструкція від 15.04.2024 № 12.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року по справі №300/3568/22
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі видів наданих послуг, деталізація яких наведена в акті прийому передачі надання правової (правничої) допомоги від 15 квітня 2024 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6).
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
При цьому, участь одного адвоката при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи.
Крім того колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у даній справі є стягнення адміністративно-господарської санкції і пені є справою незначної складності, практика Верховного Суду по даній категорій справ є сформованою та однозначною, а тому витрати на правничу допомогу в розмірі 6500 грн у даній справі є очевидно завищеними.
Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об'єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в розмірі 2500 грн за всіма визначеними у акті прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги складовими професійних правничих послуг. Вказаний розмір витрат обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи у суді апеляційної інстанції, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, суд, -
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі№340/4057/23 задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути з Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4026 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили 01 травня 2024 року та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст складено 02 травня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров