01 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/27671/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року (суддя Боженко Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08.08.2023 року №046850013235, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 01.08.2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, в т.ч. з урахуванням відомостей, що містяться у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 від 02.01.1980 року УКР №0420509 та періоду членства у колгоспі з 11.11.1980 року по 10.12.1985 року, а також з урахуванням архівної довідки Архівної установи «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області від 01.08.2023 року №Т-24, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що страховий стаж позивача є недостатнім для призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08.08.2023 року №046850013235 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що страховий стаж особи становить 24 роки 3 місяці. В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано періоди роботи:
- згідно трудової книжки колгоспника від 02.01.1981 року серії НОМЕР_1 , оскільки має місце виправлення прізвища, ім'я та дати народження особи;
- згідно архівної довідки про стаж від 01.08.2023 року №Т-24, оскільки прізвище особи, зазначене в довідці на російській мові як « ОСОБА_2 », не відповідає прізвищу особи по свідоцтву про народження від 19.08.1963 року серії НОМЕР_2 та свідоцтву про шлюб від 02.10.1987 року серії НОМЕР_3 («Шурыгин»).
Також звернуто увагу, що в трудовій книжці не внесено запис про прийняття на роботу за період з 10.12.1985 року по 26.12.1987 року.
Позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Судом першої інстанції встановлено, що в трудовій книжці позивача від 02.01.1981 на першій сторінці в наявності запис «Прізвище « ОСОБА_2 » змінено на « ОСОБА_3 » згідно свідоцтва про шлюб, актова запис від 02.10.1987 року №11», прізвище власника вказано як « ОСОБА_4 » (на різних рядках), ім'я - « ОСОБА_5 » (вчинено з незначним наведенням окремих букв), по-батькові - ОСОБА_6 . Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 (цифра « 6» має незначне наведення).
Окрім цього, запис №1 не містить інформації про прийняття на роботу.
Згідно архівної довідки Архівної установи «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області від 01.08.2023 року №Т-24 по документах архівного фонду Колгосп «Жовтнева революція» («Промінь») в книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспу значиться « ОСОБА_7 - Трюхтина», рік народження - «1963». По наявних документах працювала з 1980 року по 1985 рік, в 1987 році та з 1989 року по 1998 рік. Вказано інформацію про кількість вироблених трудоднів.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1972 року №310 затверджено постанову «Про трудові книжки колгоспників».
Згідно п. 2 Постанови №310 трудова книжка колгоспника є основним документом про діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів, у тому числі на членів рибальських колгоспів, з моменту прийняття їх до членів колгоспу.
Постановою №310 затверджено Основні положення про порядку видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення).
Згідно п. 1-3, 6, 8, 13, 14 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Трудові книжки ведуться усім членів колгоспів з прийняття їх у члени колгоспу.
Наявні у колгоспників трудові книжки раніше встановленого зразка обміну нові не підлягають.
Заповнення трудової книжки вперше проводиться у присутності особи, прийнятої члени колгоспу.
Усі записи у трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах під час роботи у колгоспі підписом голови колгоспу чи спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їхнім власникам на руки.
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках - іншу відповідальність.
Правління колгоспів вживають заходів щодо суворого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, зміцнення кадрів працівників, які здійснюють ведення трудових книжок, підготовленими до цієї роботи людьми, забезпечують належне зберігання архівних документів, що належать до трудової діяльності колгоспників.
Постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06.09.1973 №656 затверджено постанову «Про трудові книжки робітників та службовців».
Постанова №656 містить наступні положення:
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться усім робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п. 1 Постанови №656).
Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою (п. 5 Постанови №656).
З кожним записом, що вноситься до трудової книжки (вкладиш), призначення, переміщення та звільнення адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (п. 7 Постанови №656).
Трудові книжки зберігаються в адміністрації підприємства, установи, організації як бланки суворої звітності, а при звільненні робітника чи службовця видаються йому руки (п. 11 Постанови №656).
При звільненні робітника чи службовця всі записи про роботі, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою (п. 13 Постанови №656).
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 18 Постанови №656).
Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємства, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі - Інструкція №162,чинної станом на момент заповнення трудової книжки).
Згідно п. 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.
Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій*, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.
У трудову книжку вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;
відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Стягнення до трудової книжки не записуються.
Пунктом 2.3. Інструкції №162 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).
Суд першої інстанції вірно врахував, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Щодо трудової книжки колгоспника від 02.01.1981, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що виправлення в імені є несуттєвим та має характер незначного наведення окремих літер, які жодним чином не впливають на можливість однозначно встановити зміст написаного слова - «Татьяна» та цифри « 6» у році народження позивача.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно відмітки у паспорті позивача від 27.12.2000 серії НОМЕР_4 , нею 02.10.1987 було укладено шлюб з ОСОБА_8 , 1956 р.н.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 02.10.1987, позивач ( ОСОБА_9 , в оригіналі - « ОСОБА_7 ») уклала шлюб з ОСОБА_8 (в оригіналі - « ОСОБА_8 »). Позивачу змінено прізвище на ОСОБА_10 . Це свідоцтво перебуває у пенсійній справі позивача.
З урахуванням вказаного у трудовій книжці колгоспника позивача від 02.01.1981 року додатково вказано прізвище ОСОБА_10 (в оригіналі - « ОСОБА_3 »).
Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що виправлення в імені, прізвищі та даті народження є несуттєвими та не впливають на можливість підтвердження стажу позивача згідно відомостей у трудовій книжці колгоспника позивача.
Щодо архівної довідки про стаж.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач не зарахував цю довідку в зв'язку з тим, що в довідці значиться « ОСОБА_2 », в той час як у свідоцтві про народження та свідоцтві про шлюб - « ОСОБА_2 ».
Згідно свідоцтва про народження позивача від 19.08.1963 року НОМЕР_2 її прізвище « ОСОБА_11 ». Це ж прізвище вказано і у свідоцтві про шлюб позивача від 02.10.1987 року НОМЕР_5 .
В свою чергу у довідці від 01.08.2023 року №Т-24 вказано, що в книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспників значиться « ОСОБА_7 - Трюхтина», 1963 р.н.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що хоча прізвище позивача у свідоцтвах про народження та шлюб дійсно відрізняється від матеріалів вказаної архівної довідки, у довідці від 01.08.2023 вказано друге прізвище особи - « ОСОБА_3 », яке повністю відповідає прізвищу позивача після укладення шлюбу.
Рік народження в архівній довідці також відповідає року народження позивача, а місце роботи відповідає місцю роботи позивача згідно трудової книжки колгоспника.
Ці відомості в своїй сукупності дають підстави для однозначного висновку про те, що йдеться про одну й ту ж особу - позивача. Відповідно, оскільки обставина належність вказаної довідки саме позивачу є достовірною, в зв'язку з чим неврахування такої довідки є безпідставним.
Щодо періоду роботи з 11.11.1980 по 10.12.1985.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач вказав, що в трудовій книжці не внесено запис про прийняття на роботу.
Також суд першої інстанції встановив, що такий запис в трудовій книжці колгоспника позивача від 02.01.1981 дійсно відсутній.
Водночас, запис №1 міститься дату - 11.11.1980. В свою чергу графа про роботу має назву «відомості про прийом в члени колгоспу, про припинення членства в колгоспі із зазначенням причин». Цей же запис містить дату та номер наказу - № 14 від 11.11.1980 року, в наявності і запис про колгосп - «Жовтнева революція» Солонянського району Дніпропетровської області.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що запис №1 явно та однозначно свідчить про те, що з 11.11.1980 року позивача було прийнято в члени вищевказаного колгоспу, іншого тлумачення наявний запис не передбачає, в зв'язку з чим та враховуючи однозначність наявної інформації, її достатність для підтвердження факту зайнятості в колгоспі в період з 11.11.1980 по 10.12.1985, неврахування цього періоду є безпідставним.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 01 травня 2024 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко