01 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/8051/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року (суддя Кисіль Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - Державна судова адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - Державна судова адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди судді за травень, червень, липень та серпень 2023 року та допомоги на оздоровлення за 2023 рік.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області здійснити перерахунок належної ОСОБА_1 винагороди судді за травень, червень, липень та серпень 2023 року та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року - 2 684 гривні, з утриманням з цих сум передбачених законодавством податків і зборів.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що оскільки для обчислення посадового окладу судді ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, якій застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102грн., відповідач під час визначення базового посадового окладу судді, мало застосовувати лише розмір прожиткового мінімуму, визначений для зазначеної мети законом.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, Указом Президента України «Про призначення суддів» № 321/2016 від 01.08.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Чернігівського районного суду Запорізької області строком на п'ять років.
Наказом голови Чернігівського районного суду Запорізької області від 11.08.2016 №2-ос зараховано ОСОБА_1 до штату Чернігівського районного суду Запорізької області на посаду судді та з 12.08.2016 вважається таким, що приступив до виконання своїх обов'язків. Встановлено посадовий оклад згідно штатного розпису.
Наказом голови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2022 №7-о позивача з 08.08.2022 зараховано до штату Ленінського районного суду м. Запоріжжя у зв'язку з його переведенням шляхом відрядження з Чернігівського районного суду Запорізької області на роботу на посаді судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя, а також встановлено доплату за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу як такому, що має стаж роботи понад 5 років.
Листом від 11.09.2023 № 08-02/3579 позивачу повідомлено, що при нарахуванні йому суддівської винагороди за період травень-серпень 2023 року застосовувався прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді, який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» складає 2102,00 грн.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Статтею 130 Конституції України установлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
За положеннями статті 4 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першої статті 135 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб (пункт 2 частини четвертої статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків (частина дев'ята статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, судді, які отримують щомісячне довічне грошове утримання та перебувають у відставці, наділені правом на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у випадку зміни розміру складових суддівської винагороди, базою розрахунку якого є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум», відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», разом із встановленням на 01.01.2023 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі: 2684 грн, був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 грн.
Зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також в Закон України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Однак, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 (2 684 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена, на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» була неправомірною.
Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.03.2024 року по справі № 620/4971/23, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - Державна судова адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 01 травня 2024 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя І.Ю. Добродняк
суддя В.Є. Чередниченко