23 квітня 2024 р.Справа № 520/10348/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
за участю: секретаря судового засідання Труфанової К.М.
представника позивача Кундіуса І. В.
представника відповідача Садієв Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 (суддя Сліденко А.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 04.01.2024) по справі № 520/10348/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" (далі по тексту - позивач, ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА") звернулось до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУДПС у Харківській області), в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 59126316,25 грн. (основний платіж - 47301053,00 грн; штраф - 11825263,25 грн.);
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 44197361,25 грн. (основний платіж - 35357889,00 грн.; штраф - 8839472,25 грн.).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що викладені в акті ГУ ДФС у Харківській області від 07.05.2019 №1550/20-40-14-01-08/36226451 (далі по тексту - Акт №1550) судження суб'єкта владних повноважень про порушення податкової дисципліни є помилковими та хибними. Наполягав на правильності обчислення податку на прибуток та ПДВ за епізодами, відображеними в Акті №1550, взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі №520/10348/19 позов заявника задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.06.2019 р. №00001861401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 59.085.016,25 грн. (основний платіж - 47.268.013,00 грн.; штраф - 11.817.003,25 грн.) та від 14.06.2019 р. №00001871401; стягнуто 16.008,33 грн. витрат із сплати судового збору та 500.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 р. у справі №520/10348/19 (з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 р. про виправлення описки) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 р. у справі №520/10348/19 було скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.06.2019 р. №00001871401 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 63.641,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15.310,25 грн. із ухваленням нового рішення про відмову у позові; в іншій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03.08.2023 р. у справі №520/10348/19 були скасовані і рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 р. у справі №520/10348/19, і постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 р. у справі №520/10348/19 в частині задоволених позовних вимог, а справа в цій частині позовних вимог направлена на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 520/10348/19 залишено без змін.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі № 520/10348/19 позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 47.268.013,00 грн. та в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафом - 11.817.003,25 грн..
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 35.294.248,00 грн. та в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафом - 8.823.562,00 грн..
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний код - 36226451; місцезнаходження - проспект Академіка Курчатова, буд. 12, кв. 132, м. Харків, 61108) судові витрати в частині судового збору у сумі 16.008 (шістнадцять тисяч вісім) грн 33 коп..
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний код - 36226451; місцезнаходження - проспект Академіка Курчатова, буд. 12, кв. 132, м. Харків, 61108) судові витрати в частині професійної правничої допомоги у сумі 500.000 (п'ятсот тисяч) грн 00 коп..
Роз'яснено, що виконавчий лист стосовно стягнення судових витрат по справі №520/10348/19 не підлягає видачі у зв'язку із визнанням Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" обставин фактичного відшкодування судових витрат в частині судового збору та в частині професійної правничої допомоги під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 року по справі №520/10348/19.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі № 520/10348/19, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Компані Плазма» відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач, з викладених підстав, зазначає, що під час проведення перевірки встановлено, що документи, які ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" надало на підтвердження сум витрат та податкового кредиту, задекларованих за операціями з придбання товарів та послуг у контрагентів-постачальників (95 підприємств) та сум доходу і податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з контрагентами-покупцями (15 підприємств), не відповідають дійсності, оскільки зазначені господарські операції фактично не мали місця. Вказує, що встановлені факти та дані доводять нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» і контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, зазначені операції не пов'язані з постачанням товару, оскільки відсутній факт постачання товарів та послуг, а відбулось лише їх документальне оформлення задля отримання податкової вигоди. Стверджує, що, всупереч нормам чинного законодавства, певні первинні документи мають ознаки дефектності та не можуть бути враховані під час формування бухгалтерського обліку.
Також, зазначає, що у суду не було підстав для застосування принципу індивідуальної відповідальності платника податку, адже на противагу доводам відповідача позивач не довів, що він діяв з належною обачністю при виборі контрагента та розумними заходами пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку.
Відтак, вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що не належить скасувати.
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, наполягаючи на обґрунтованості та законності рішення суду першої інстанції, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області щодо ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» було видано наказ від 05.04.2019 №2583 про призначення документальної планової перевірки за період діяльності 01.10.2016-30.09.2018.
Результати проведеної податкової перевірки оформлені актом ГУ ДФС у Харківській області від 07.05.2019 №1550/20-40-14-01-08/36226451.
У тексті Акту №1550 контролюючим органом викладені висновки про вчинення позивачем низки податкових правопорушень у відносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРО ПРОЕКТ» (умовний порядковий номер - 1), ТОВ «ВЕСТ ПОСТАЧ» (2), ТОВ «СІЗАМ ЦЕНТР» (3), ТОВ «КАСТЛЕР КОНСАЛТ» (4), ТОВ «СОФТФІЛ» (5), ТОВ «ІПСОН» (6), ТОВ «АРТ ВЕСТ ІНВЕСТ» (7), ТОВ «МОНРАЛІЗ КОМПАНІ» (8), ТОВ «СКОРПИОН ГРУП» (9), ТОВ «АЙРОН ЕФЕЙР» (10), ТОВ «ТИМБЕРЛІНГ» (11), ТОВ «ДІЛАЙС КОРПОРЕЙТ» (12), ТОВ «ФІЛІПЕНКО ГРУП» (13), ТОВ «СТАРТФОРД» (14), ТОВ «ХАЛБРЕЙН» (15), ТОВ «ІОН ФІНАНС» (16), ТОВ «АЛЬЯНС ПРОДУКТ 2017» (17), ТОВ «ФОР-ПОСТАЧ» (18), ТОВ «БАЛАНС УТФ» (19), ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» (20), ТОВ «ПРОТ ТОРГ ГРУП» (21), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕСТ БІЛД» (22), ТОВ «ГРАВІС ПРОМ КОНСАЛТ» (23), ТОВ «ДЖІ ТІ АЙ - ЮКРЕЙН» (24), ТОВ «ЛОККІ ГОЛДСТАР» (25), ТОВ «ХРОМ КОНСАЛТ ЛТД» (26), ТОВ «ПОЛЕСТАРС» (27), ТОВ «ТФ ГЕБА» (28), ПП «НЕКСТДЖЕН» (29), ТОВ «МІРЛЕНТ КОМПАНІ» (30), ТОВ «КАЛІПСО ХФ» (31), ТОВ «ЧЕСТ КОМПАНІ» (32), ТОВ «ЛАНКАСТЕРС» (33), ТОВ «ЛІМІТЕД-ЕДІШН» (34), ТОВ «СОФІ ФОРТ» (35), ТОВ «ТІНЕР ОПТ» (36), ТОВ «КЙЮ-КОНСАЛТ» (37), ТОВ «РЕГАЙС» (38), ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ» (39), ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» (40), ТОВ «НАУТИЛТРЕЙД» (41), ТОВ «ЗІРКА ПІВНОЧІ» (42), ТОВ «АЛЬЯНС ДИСТРИБЬЮТ» (43), ТОВ «ЕЛАЙЗ ПРОМ» (44), ТОВ «ТРАСКЕН» (45), ТОВ «ТОРІАС» (46), ТОВ «МОБІЛЛАК.НЕТ» (47), ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВІОР» (48), ТОВ «КОЛІБРІАС» (49), ТОВ «ДОМАРТ» (50), ТОВ «МЕТАЛ ЦЕНТР КИЇВ» (51), ТОВ «ГРІНВЕЙ КОРПОРЕЙШИН» (52), ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД» (53), ТОВ «ВЕЛУМ КОНСАЛТ» (54), ТОВ «ВІРЛЕН ФІНАНС» (55), ТОВ «ВЕСТЕРО КОМПАНІ» (56), ТОВ «ТОККАТА ТРЕЙД ЛТД» (57), ТОВ «ГОЛД ТТП» (58), ТОВ «ЛІДЕР-СТРОЙ МКС» (59), ТОВ «КЛАЙДС КОМПАНІ» (60), ТОВ «СЛАВМЯСО» (61), ТОВ «АГРОДЕНІС СЕРВІС» (62), ТОВ «АЙФОРДЖ» (63), ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ ЕТАЛОН» (64), ТОВ «ТОРАТОС» (65), ТОВ «ФЕБІ КОНСТРАКШН» (66), ТОВ «ЗЛАТОС КОМПАНІ» (67), ТОВ «ФЛЕТ ЛАЙ» (68), ТОВ «БАРДО ГРУП» (69), ТОВ «ФЕСТУМ» (70), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕКО» (71), ТОВ «ІНКЛУД КОНСАЛТ» (72), ТОВ «СЕЛЕНА ФІНАНС» (73), ТОВ «КЕПІТАЛ ФАУНДЕЙШН» (74), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ФЛЕТ ЛАЙН» (75), ТОВ «ФАРМКОНСАЛТ» (76), ТОВ «КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС» (77), ТОВ «ЛОФТБУД» (78), ТОВ «ККЗХ» (79), ТОВ «ПРОМ ГРАВІС» (80), ТОВ «КОЛОС ДНІПРА» (81), ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА «КАСТА» (82), ТОВ «АСТЕРІЛ-2000» (83), ТОВ «ПАРНАС ТПФ» (84), ТОВ «ЖФ ГРІНВІЧ» (85), ТОВ «КРОН ЖТФ» (86), ТОВ «ПІНТА ТТП» (87), ТОВ «ХСК РАКУРС» (88), ТОВ «ПОТОК-К» (89), ТОВ «АФ СЕГМЕНТ» (90), ТОВ «ТАЙГЕР АЛЬЯНС» (91), ТОВ «ІРБІС СК» (92), ТОВ «ПАЛАДІУМ ЛТД» (93), ТОВ «РЕДВІК КОНСАЛТ» (94), ТОВ «АТЛАНТИС-ЛТД» (95), а також у відносинах із контрагентами-покупцями: ТОВ «КАЛІПСО ХФ» (96), ТОВ «СОФІ ФОРТ» (97), ТОВ «СПЕЦТРАСТ» (98), ТОВ «КФ СТИМУЛ» (99), ТОВ «ЖФ ГРІНВІЧ» (100), ТОВ «БАЛАНС УТФ» (101), ТОВ «ЛОКІ СТИЛЬ» (102), ТОВ «АФ СЕГМЕНТ» (103), ТОВ «ХСК РАКУРС» (104), ТОВ «ХСК СТЕНДПРО» (105), ТОВ «ЕЛІФІЯ КФ» (106), ТОВ «ТФ АПИС» (107), ТОВ «ПОТОК-К» (108), ТОВ «ПІНТА ТТП» (109), ТОВ «ДЕЛЬТА АПФ» (110), за рахунок віднесення до обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість показників первинних документів, складених за господарськими операціями, які у дійсності не відбувались.
На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2019 року, зокрема:
№ 00001861401 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 59126316,25 грн. (з яких 47301053,00 грн .- основний платіж, 11825263,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції);
№00001871401 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 44197361,25 грн. (з яких 35357889,00 грн. - основний платіж, 8839472,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги у задоволенні скарги відмовила у повному обсязі.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення в частині задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає таке.
Як з'ясовано судом, в основу спірних податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом із посиланням на Акт №1550, були покладені висновки суб'єкта владних повноважень про фактичну нікчемність правочинів та нереальність господарських операцій за такими правочинами у зв'язку з відсутністю у контрагентів платника змоги (трудових ресурсів, матеріально-технічної бази тощо) для виконання зобов'язань.
При цьому, джерелами одержання контролюючим органом інформації з приводу вчинення позивачем податкових правопорушень (заниження грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість) діяльності контрагентів платника - постачальників послугували: 1) дані автоматизованих інформаційних систем ДПС України, 2) відомості судових актів у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні, 3) Єдиний реєстр податкових накладних, 4) звітність контрагентів платника з податку на прибуток, податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб; 5) обставини відсутності сертифікатів на товар; 6) відомості товарно-транспортних накладних в частині найменування посади та прізвища, ім'я, по батькові осіб, котрі отримували товарно-матеріальні-цінності (тобто службових або посадових осіб суб'єктів господарювання - отримувачів товару).
Колегія суддів вказує, що акт документальної перевірки дотримання учасником суспільних відносин податкової дисципліни, у розумінні ст.ст.75-79, 83, 86, 109 Податкового кодексу України, ст.72 КАС України, за власною правовою природою не повною мірою може бути кваліфікований саме у якості окремого та самостійного доказу вчинення (тобто доказом існування події та складу) учасником суспільних відносин податкового правопорушення, позаяк є виключно частиною матеріалів перевірки та підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про визначення грошових зобов'язань платника податків.
Тому в окресленому аспекті складений у порядку ст.86 Податкового кодексу України акт документальної перевірки дотримання учасником суспільних відносин податкової дисципліни слід кваліфікувати у якості процедурного документа, аналогічного письмовому повідомленню про підозру за ст.277 Кримінального процесуального кодексу України та обвинувальному акту за ст.291 Кримінального процесуального кодексу України.
За змістом складеного Акту №1550 суб'єкта владних повноважень - контролюючий орган фактично звинувачує платника у безпідставному одержані податкової вигоди за рахунок віднесення на розрахунки з державою по податку на додану вартість та по податку на прибуток відомостей первинних документів, складених за господарськими операціями, які у дійсності не відбулись.
Суд відмічає, що за правовою суттю і природою такі діяння посадових (службових) осіб платника податків одночасно містять склад декількох кримінальних правопорушень за ознаками ст.ст.190, 191, 212, 358, 364, 365, 366 Кримінального кодексу України.
Єдиним беззаперечним, належним та допустимим доказом вчинення згаданого діяння є виключно обвинувальний вирок суду у кримінальному провадженні, який набув законної сили.
Між тим, на момент проведення перевірки контролюючим органом таких обвинувальних вироків стосовно посадових (службових) осіб заявника або стосовно посадових (службових) осіб контрагентів - постачальників виявлено не було, в основу оскаржених податкових повідомлень - рішень факту існування такого вироку суб'єктом владних повноважень не покладено.
Виконуючи вказівку постанови Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №520/10348/19 з приводу обсягу дослідження обставин спірних правовідносин, колегія суддів відзначає, що у національному законодавстві України існує явна та очевидна суперечність між запровадженим ч.4 ст.9 КАС України правилом офіційного з'ясування усіх обставин справи (за власною ініціативою безвідносно до правових позицій сторін та процесуальної поведінки учасників спору) та запровадженим ч.2 ст.77 КАС України правилом покладення тягаря доказування на владного суб'єкта (у справах про протиправність рішень владного суб'єкта).
Розв'язуючи наведену суперечність, колегія суддів вказує, що згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та принципу верховенства права, згідно з яким (слід розуміти - тлумаченням) національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі «якості» закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.
Відтак, окреслена суперечність між нормами національного закону України з огляду на згадані правові позиції Європейського суду з прав людини підлягає вирішенню на користь віддання переваги у застосуванні нормам ч.2 ст.77 КАС України.
При цьому, суд вважає, що прагнення до з'ясування об'єктивної істини по справі є метою відправлення правосуддя в Україні будь-яким судом кожної юрисдикції.
Разом із тим, унаслідок реалізації у ст.6 Конституції України принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, процедура відправлення правосуддя має здійснюватися із додержанням ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України на засадах, зокрема, змагальності сторін і забезпечення доведеності вини особи, звинуваченої у вчиненні протиправного діяння.
Колегія суддів вказує, що приписи п.2 ч.1 ст.129 Конституції України та ч.2 ст.77 КАС України мають однаковий за правовою суттю зміст, у силу якого саме владний суб'єкт повинен довести факт вчинення особою протиправного діяння шляхом виявлення факту скоєння такого діяння, повної та всебічної документальної фіксації події, обставин та умов скоєння такого діяння, здійснення належної юридичної кваліфікації діяння (за рахунок вірного обрання та правильного тлумачення належної норми права) і подання здобутих згідно з законом доказів (котрі фізично існували у розпорядженні суб'єкта владних повноважень на момент вчинення управлінського волевиявлення з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платника податків) до суду.
Відсутність таких доказів (рівно як і факт відсутності безпосереднього дослідження суб'єктом владних повноважень таких доказів на момент вчинення дій з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платника податків) спричиняє дефект у забезпеченні доведеності владним суб'єктом події та складу податкового правопорушення і позбавляє суд правових підстав для встановлення об'єктивної істини за власною ініціативою у порядку ч.4 ст.9 КАС України, адже фактичне проведення судом перевірки припущень владного суб'єкта про недотримання приватною особою податкової дисципліни призводить до порушення гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року права особи на справедливий суд.
Як зазначено вище, у спірних правовідносинах здобутими контролюючим органом доказами вчинення особою податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість є: 1) дані автоматизованих інформаційних систем ДПС України, 2) відомості судових актів у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні, 3) Єдиний реєстр податкових накладних, 4) звітність контрагентів платника з податку на прибуток, податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб; 5) відсутність сертифікатів на товар; 6) стан заповнення товарно-транспортних накладних.
Колегія суддів вказує, що, згідно з ч.2 ст.77 КАС України, у редакції до внесення змін Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, здобуття судом доказів за власною ініціативою понад обсяг доказів, фізично використаних відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суперечить ч.1 ст.2 КАС України і призводить не до перевірки управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень вимогам закону за критеріями ч.2 ст.2 КАС України (тобто виключно до перевірки достатності вже зібраних суб'єктом владних повноважень доказів для висновку про вчинення особою податкового правопорушення), а до повторного (прихованого під судовий контроль) проведення заходу податкового контролю у формі перевірки дотримання учасником суспільних відносин податкової дисципліни.
Колегія суддів вказує, що викладені в Акті №1550 висновки відповідача містять посилання на пояснення та протоколи допитів керівників контрагентів - постачальників позивача (т.1, а.с.155-156).
Щодо кваліфікації як доказу вчинення особою податкового правопорушення пояснень керівника контрагента платника (засновника контрагента платника), колегія суддів вказує, що, згідно зі ст.83 Податкового кодексу України, підставою для висновків податкової перевірки може бути, зокрема, податкова інформація.
За визначенням ст.16 Закону України «Про інформацію», під податковою інформацією слід розуміти сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності.
До суб'єктів інформаційних відносин, згідно з ст.4 Закону України «Про інформацію», належать, зокрема, і суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб'єктами владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Між тим, процесуальні документи, котрі складені у порядку Кримінального процесуального кодексу України (у тому числі і протоколи допиту свідків), створюються не суб'єктами владних повноважень, а органами досудового розслідування, тобто суб'єктами права, що виконують публічну правоохоронну, а не управлінську функцію.
Відтак, ці процесуальні документи є виключно документами кримінального провадження з правовим статусом доказів вчинення кримінального правопорушення і у силу цього не містять жодної податкової інформації у розумінні ст.16 Закону України «Про інформацію».
При цьому, працівники оперативних підрозділів у силу дії прямого застереження ч.2 ст.41 Кримінального процесуального кодексу України взагалі не мають повноважень діяти поза межами письмових доручень прокурора, слідчого, детектива.
Відтак, протокол допиту, складений працівником оперативного підрозділу без посилання на одержане від прокурора чи слідчого письмове доручення або без посилання на включення до складу слідчої групи, не має жодної юридичної сили, адже створений з порушенням ч.2 ст.19 Конституції України.
Юридичної дії не мають також і письмові пояснення осіб, отримані працівниками податкової міліції поза межами кримінального провадження, позаяк повноваження на відбирання пояснень не надані працівникам податкової міліції жодним діючим актом законодавства України.
Натомість колегія суддів вважає, що як протоколи допиту осіб, зі змісту яких випливає факт непричетності допитаних громадян до заснування чи керівництва суб'єктами господарювання - юридичними особами, так і письмові пояснення громадян аналогічного змісту, згідно з ч.1 ст.214 КПК України, є виключно підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних даних та початку досудового розслідування.
Використання таких протоколів допиту у якості доказів вчинення податкового правопорушення у розумінні ст.109 Податкового кодексу України законом не передбачено і суперечить меті та призначенню кримінального судочинства, оскільки ці показання громадян є доказами саме у кримінальному провадженні, котрі мають бути оцінені саме кримінальним судом під час постановлення вироку.
Можливість оцінки доказів, здобутих у межах кримінального провадження, адміністративним судом законом прямо не передбачена і суперечить запровадженому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», КАС України, КПК України правилу розподілу судових справ за предметною юрисдикцією.
У будь-якому разі така оцінка не може здійснюватися без урахування правил КПК України та без використання приписів ст.ст. 84-89, 95-96 КПК України, що в контексті оцінки показань свідка означає потребу у безпосередньому допиті громадянина у судовому засіданні за обов'язкової умови попереднього опитування такого громадянина суб'єктом владних повноважень у ході проведення заходу податкового контролю.
Як слідує з тексту акту перевірки, при винесенні спірних рішень відповідач не перевіряв ані додержання закону у процедурі допиту осіб чи у процедурі отримання письмових пояснень, ані добровільності надання показань та їх достовірності, ані актуальності показань у часовому аспекті.
За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для визнання пояснень громадян та протоколів допиту свідків належними та допустимими доказами вчинення особою податкового правопорушення.
Щодо відповідності закону складеного контролюючим органом офіційного письмового документа у формі Узагальнення податкової інформації (Опрацювання податкової інформації, Зведеної податкової інформації тощо) як доказу у справі про податкове правопорушення, колегія суддів зазначає, що останній не є результатом реалізації заходу податкового контролю, а тому здатен викликати сумнів у дотриманні учасником суспільних відносин податкової дисципліни і зумовити виникнення приводу для призначення податкової перевірки, але не може бути кваліфікований у якості доказу вчинення особою податкового правопорушення, позаяк у силу п.п.86.7.5 ст.86 Податкового кодексу України навіть акт податкової перевірки за відсутності винесеного за ним діючого податкового повідомлення - рішення не може бути використаний контролюючим органом.
Щодо викладених в Акті №1550 висновків контролюючого органу про наявність судових рішень кримінальних судів відносно контрагентів-постачальників (дозвіл на тимчасовий доступ до документів, накладення арешту на кошти) (т.1, а.с.153-155), (т.3, а.с.219а - т.4 а.с.8), колегія суддів вказує, що і ці відомості не можуть бути кваліфіковані як належні та допустимі докази вчинення особою податкового правопорушення, адже означені документи за своєю правовою суттю та юридичною природою містять не остаточну кваліфікацію (юридичну оцінку) певних обставин фактичної дійсності органами судової влади, а лише визнання судом достатності рівня обґрунтованості припущень органів досудового розслідування про можливість (ймовірність) вчинення протиправних діянь.
Оскільки укладені з контрагентом правочини не визнані владним суб'єктом нікчемними чи недійсними у судовому порядку, а з огляду на сукупність здобутих судом доказів ці правочини явно та однозначно не відповідають ознакам нікчемних правочинів, згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України та відповідно до ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, то суд вважає, що у силу ст.ст. 215, 216, 234, 235, 236 Цивільного кодексу України контролюючий орган не мав управлінських повноважень для іншої кваліфікації проведених у межах цих правочинів операцій до набрання законної сили судовим рішенням про визнання цих правочинів фіктивними або удаваними.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що використані контролюючим органом процесуальні документи досудового розслідування у кримінальному провадженні у даному конкретному випадку не можуть бути кваліфіковані як належні та допустимі докази вчинення податкових правопорушень.
Стосовно таких, що набрали законної сили, обвинувальних вироків судів у кримінальних провадженнях як доказів вчинення конкретним учасником суспільних відносин податкового правопорушення, колегія суддів зазначає, що у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19: « 81. … підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону № 996-ХIV, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.
82. При цьому ПК України та Закон № 996-ХIV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.
83. Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
84. Отже, будь-який документ, виданий від імені суб'єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб'єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції…..
… 90. Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
91. Отже, вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв'язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.»
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 також сформульована низка правових висновків про те, що: 1) « 102. При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб'єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов'язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.»; 2) « 105. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.»; 3) « 109. Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.»; 4) « 114. Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані ТОВ «АТБ-маркет» до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.».
З наведеного слідує, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не здобув таких обвинувальних вироків у кримінальних провадженнях, котрі набрали законної сили та підлягають кваліфікації у якості доказів вчинення заявником податкових правопорушень.
До того ж, згаданий в Акті №1550 вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.08.2018 по справі №201/4522/18 не може бути взятий судом до уваги у якості належного доказу вчинення позивачем податкового правопорушення, оскільки був скасований ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 по справі №201/4522/18.
Стосовно даних будь-яких інформаційних систем Державної податкової служби України, колегія суддів вказує, що, згідно з п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Відповідно до п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Отже, із положень ст.74 Податкового кодексу України у кореспонденції із приписами ст.83 Податкового кодексу України слідує, що податкова інформація підлягає опрацюванню і використанню контролюючими органами, але сама по собі не належить до кола об'єктивних даних вчинення особою податкового правопорушення.
Таке тлумачення є цілком релевантним до змісту правового висновку постанови Верховного Суду від 25.08.2023 у справі №460/2869/19.
Стосовно наявності або відсутності сертифікатів якості та відповідності як доказів вчинення конкретним учасником суспільних відносин податкового правопорушення, колегія суддів зазначає, що за наведеним у ст.1 Закону України від 15.01.2015 №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначенням документ про відповідність (декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об'єкта оцінки відповідності) не належить до категорії первинних документів у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому за загальним правилом ст.44 Податкового кодексу України об'єктивно здатний побічно підтвердити або спростувати обставини реальності господарської операції з постачання товарів виключно у разі обігу унікальних (або наближених до них) предметів цивільного (господарського) обороту.
Верховним Судом у постанові від 28.07.2022 у справі №804/4684/17 зазначено, що: «Також контролюючий орган посилається на те, що у позивача немає документів, які підтверджують якість придбаного товару, тоді як згідно з умовами договору поставки ці документи є обов'язковими документами, що супроводжують поставку. З висновком судів попередніх інстанцій щодо доказового значення документів, які підтверджують якість товару, для встановлення факту поставки товару можна погодитися лише частково. Ці документи, як і інші документи, крім тих, обов'язковість як первинних документів щодо операції з постачання товару (послуг) встановлена правовими нормами, самі по собі не підтверджують факт поставки, але їх наявність чи відсутність в контексті значення для встановлення факту поставки повинна оцінюватися судом в сукупності з іншими доказами. Відсутність документів про якість товару не завжди повинна оцінюватися судом як обставина, яка не має значення для встановлення факту поставки. Зацікавленість покупця в якості товару, до того ж коли йдеться про придбання матеріалів, які використовуються у виробництві, технологічний процес якого вимагає дотримання певних стандартів, зокрема щодо сировини, матеріалів, об'єктивно обумовлює необхідність підтвердження постачальником якості товару у переданих покупцю відповідних документах. Позивач, однак, не пояснює, чому у нього немає таких документів, незважаючи на те, що згідно з умовами договору вони супроводжують поставку матеріалів, а обсяг придбаних матеріалів і використання їх у виробництві так чи інакше потребував контролю за їхньою якістю.».
У спірних правовідносинах заявник здійснював придбання та подальший продаж готового товару та робіт і послуги інших виконавців (обставини чого в частині реальності продажу Актом №1550 не заперечуються), а тому доводи заявника про передачу сертифікатів разом із товаром кінцевому придбавачу узгоджуються із матеріалами справи та безпідставно і нерозумно не спростовані суб'єктом владних повноважень у спосіб призначення та проведення зустрічних звірок контрагентів-покупців заявника, у яких як зацікавлених осіб і повинні зберігатись документи відповідності обладнання та речей, що фізично використовуються у виробничому процесі.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що використані контролюючим органом у спірних правовідносинах аргументи та документи за своїм характером, змістом та призначенням об'єктивно не здатні довести факту вчинення особою податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.
При цьому, судом з'ясовано, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт у силу ч.2 ст.2 КАС України повинен був, але не вчинив прямо передбачених законом управлінських дій для встановлення об'єктивної істини, як-то проведення зустрічних звірок контрагента платника - постачальників та контрагентів платника - покупців у порядку ст.73 Податкового кодексу України з метою перевірки даних податкового обліку цих осіб і підтвердження або спростування обставин реальності відчуження та набуття у власність товарно-матеріальних цінностей.
Нездоланних та непереборних перешкод для реалізації контролюючим органом у спірних правовідносинах наданих законом владних повноважень контролю у цілях досягнення достатнього поза розумним сумнівом рівня обґрунтованості суджень про вчинення особою податкового правопорушення з матеріалів справи судом не виявлено.
Стосовно виконання вказівки постанови Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №520/10348/19 щодо встановлення фактичного альтернативного руху активу у порівнянні із задекларованим, колегія суддів зазначає, що останнє не видається за можливе, оскільки судовим розглядом встановлено, що у ході проведення заходу податкового контролю суб'єктом владних повноважень усупереч вимог ч.2 ст.2 КАС України не було виявлено інших джерел походження товарів (надходження товарів у власність заявника), аніж від тих контрагентів-постачальників, які згадані у додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ.
Відтак, оскільки суб'єкт владних повноважень фактично ухилився від будь-якого виконання управлінської функції за цим напрямом і не здобув у визначеному законом порядку об'єктивних даних відносно фактичного альтернативного руху активу у порівнянні із задекларованим, не надав оцінку об'єктивним даним відносно фактичного альтернативного руху активу у порівнянні із задекларованим у тексті Акту №1550, не поклав висновки стосовно фактичного альтернативного руху активу у порівнянні із задекларованим в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень, а обмежився виключно кваліфікацією даних АІС як достатніх доказів вчинення позивачем податкового правопорушення, то суд у силу ст.ст.6, 8, 19, 124 Конституції України позбавлений правових механізмів виконання вказівки постанови Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №520/10348/19, адже це потребує повторного проведення заходу податкового контролю замість суб'єкта владних повноважень та здобуття нових фактичних даних, які не використовувались суб'єктом владних повноважень під час прийняття оскаржених рішень.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019 в частині визначення грошових зобов'язань за основним платежем на суму 47268013,00 грн. та штрафу на суму 11817003,25 грн. (тобто на загальну суму - 59085016,25 грн.) у розрізі кожного окремого контрагента заявника, колегія суддів зазначає наступне.
1.Щодо правовідносин з ТОВ "Український Агро Проект" (т.24, а.с.193 - т.24, а.с.212), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням позивача, у вказаних правовідносинах до обчислення податку на прибуток було віднесено - 248804,51 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість було віднесено - 49760,91 грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: договором постачання №270717 від 01.06.2017; видатковою накладною №49 від 27.06.2017 (т.24, а.с.195) та товарно-транспортною накладною №Р49 від 27.06.2017.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 44784,81 грн. та застосований штраф у розмірі - 11196,20 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Також на вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з ПДВ у розмірі - 49760,90 грн. та застосований штраф у розмірі - 12440,23 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника з вказаним контрагентом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень не сформульовано, але указано, що договір від 27.06.2017, видаткову накладну від 27.06.2017 та ТТН від імені контрагента підписано ОСОБА_1 (почала обліковуватись у якості керівника 10.07.2017), у той час як керівником постачальника значився ОСОБА_2 .
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (298565,42 грн.).
Вказані відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року); звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях позивача з реалізації відображеного у первинних документах товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Разом з тим, зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача, правочин був укладений у місті Харкові, про існування контрагента заявник дізнався з мережі Інтернет, тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
2. Щодо правовідносин з ТОВ "Вест Постача" (т.7, а.с.141 - т.9, а.с.210), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням позивача, у вказаних правовідносинах до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3044427,24 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість було віднесено - 608885,44 грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: видатковою накладною № 33 від 18.09.2017 (т.7, а.с.194), видатковою накладною № 34 від 18.09.2017 (т.7, а.с.246), видатковою накладною № 35 від 18.09.2017 (т.8, а.с.13), видатковою накладною № 36 від 18.09.2017 (т.8, а.с.44), видатковою накладною № 32 від 18.09.2017 (т.8, а.с.121), видатковою накладною № 37 від 18.09.2017 (т.9, а.с.207), видатковою накладною № 58 від 19.09.2017 (т.8, а.с.246), видатковою накладною № 59 від 20.09.2017 (т.8, а.с.75), видатковою накладною № 60 від 25.09.2017 (т.9, а.с.46), видатковою накладною № 61 від 26.09.2017 (т.9, а.с.83 зворот), видатковою накладною № 62 від 28.09.2017 (т.9, а.с.146), видатковою накладною № 63 від 29.09.2017 (т.9, а.с.159); товарно-транспортною накладною № Р32 від 18.09.2017, товарно-транспортною накладною № Р58 від 19.09.2017, товарно-транспортною накладною № Р59 від 20.09.2017, товарно-транспортною накладною №Р60 від 25.09.2017, товарно-транспортною накладною № Р61 від 26.09.2017, товарно-транспортною накладною № Р62 від 28.09.2017, товарно-транспортною накладною № Р63 від 29.09.2017.
На вимогу суду першої інстанції позивачем було повідомлено про те, що раніше правовідносин із цим учасником суспільних відносин не було, про існування такого позивач дізнався з мережі Інтернет.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 608885,44 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Реєстр) належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 3044427,24 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 547996,90 грн. та застосований штраф у розмірі - 136999,23 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 608885,44 грн. та застосований штраф у розмірі - 152221,36 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за даними правовідносинами у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання позивачем товарів у вказаних правовідносинах в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача встановлено, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Фрідом Торг» (619646,69 грн.).
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період документального відображення проведення спірних господарських операцій, звітність з податку на прибуток за 2017 рік також не подав.
В подальших господарських операціях позивача з реалізації відображеного у первинних документах товару у вказаних правовідносинах порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Однак, зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові, тривалість господарських відносин - вересень 2017 року, про існування контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
3. Стосовно правовідносин з ТОВ "Сізам Центр" (т.10, а.с.223 - т.10, а.с.231), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням позивача, за вказаними правовідносинами до обчислення податку на прибуток було віднесено - 40783,06 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість- 8156,72 грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: договором постачання №020517 від 02.05.2018; видатковою накладною № 79 від 14.05.2018 (т.10, а.с.225).
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 7341,05 грн. та застосований штраф у розмірі - 1835,26 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 8156,72 грн. та застосований штраф у розмірі - 2039,18 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу у вказаних правовідносинах полягає тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання позивачем товарів в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на «Фрідом Торг» (48940,32 грн.).
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (травень 2018 року), звітність з податку на прибуток за 2018 року також не подав.
В операціях позивача з реалізації цього товару у подальшому порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено.
Також, в подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Однак, зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - травень 2018 року; про існування цього контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
4. Стосовно правовідносин з ТОВ "Кастлер Консалт" (т.34, а.с.21 - т.34, а.с.60), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням позивача, за вказаними правовідносинами до обчислення податку на прибуток було віднесено - 242880,15 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість- 48576,03 грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: договором постачання №230617 від 01.06.2017; видатковою накладною № 40 від 23.06.2017 (т.34, а.с.23) та товарно-транспортною накладною №Р40 від 23.06.2017.
За доводами позивача, реальність проведених у межах означеного правочину господарських операцій підтверджується: договором від 23.06.2017 №230617 (при цьому на вимогу суду було повідомлено про те, що раніше відносин не було, про існування цього учасника суспільних відносин заявник дізнався з мережі Інтернет); видатковою накладною № 40 від 23.06.2017 та товарно-транспортною накладною №Р40 від 23.06.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 48576,03грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 242880,15 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 43718,43 грн. та застосований штраф у розмірі - 10929,61 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 48576,03 грн. та застосований штраф у розмірі -12144,01 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника у вказаних правовідносинах у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання позивачем товарів в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень не сформульовано, але указано, що договір від 23.06.2017, видаткову накладну від 23.06.2017, ТТН від 23.06.2017 підписано ОСОБА_3 (почав обліковуватись у якості керівника постачальника з 24.07.2017), хоча станом на означені календарні дати керівником постачальника значився ОСОБА_4 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 23.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 142-143).
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (291456,18 грн.).
Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550: контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року); звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях позивача з реалізації відображеного у первинних документах товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні у вказаних правовідносинах не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Однак, зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача,: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
5. Стосовно правовідносин з ТОВ "Софтфіл" (т.22, а.с.187 - т.23, а.с.8), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 198497,35 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 39699,47 грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: видатковою накладною № 82 від 26.06.2017 (т.22, а.с.189) та товарно-транспортною накладною № Р82 від 26.06.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 39699,47 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 198497,35 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 35729,52 грн. та застосований штраф у розмірі - 8932,38 грн.; 2) донарахування за цим епізодом включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 39699,47 грн. та застосований штраф у розмірі - 9924,87 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір, видаткова накладна від 26.06.2017 №82, ТТН підписані ОСОБА_5 , яка значиться керівником постачальника з 24.07.2017, а до цієї дати у якості керівника обліковувався ОСОБА_4 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 26.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с 147-148).
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (238196,82 грн.).
При цьому, ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник припинив подавати звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року, по існування цього контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
6. Щодо правовідносин з ТОВ "Іпсон" (т.13, а.с.89 - т.13, а.с.183), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 427487,13 грн., витрат/видатків до обчислення податку на додану вартість - 85497,43 грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: видатковою накладною № 37 від 23.06.2017 (т.13, а.с.91) та товарно-транспортною накладною №Р57 від 23.06.2017.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 76947,68 грн. та застосований штраф у розмірі - 19236,92 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 85497,43 грн. та застосований штраф у розмірі - 21374,36 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника як податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
В операціях заявника з реалізації цього товару у подальшому порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено.
Претензій до розрахунків за правочином в Акті перевірки №1550 не відображено, указано про переведення боргу на ТОВ «Золоті Жнива» (512984,56 грн.), але ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
За змістом Акту перевірки №1550, за цим епізодом договір, видаткова накладна, ТТН підписані ОСОБА_6 (21.07.2017), хоча право підпису належало ОСОБА_7 (01.06.2017) (т.13, а.с.89-90).
На вимогу суду відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 23.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 151-152).
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року, про існування цього контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
При цьому, відповідно до тексту Акту перевірки №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 85497,43 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження.
7. Стосовно правовідносин з ТОВ "Арт Вест Інвест" (т.38, а.с.198 - т.38, а.с.225), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 367962,54 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 73592,51 грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: договором постачання №230604 від 23.06.2017 (т.38, а.с.199); видатковою накладною № 80 від 23.06.2017 та товарно-транспортною накладною №Р80 від 23.06.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 73592,51грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 367962,54 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 66233,26 грн. та застосований штраф у розмірі - 16558,31 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 73592,51 грн. та застосований штраф у розмірі - 18398,13 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника як податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір від 23.06.2017, видаткова накладна від 23.06.2017 №80, ТТН від 23.06.2017 підписані ОСОБА_8 (почав обліковуватись у якості керівника постачальника 10.07.2017), хоча на ці дати керівником постачальника значився ОСОБА_9 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 23.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 155-156).
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Вектор» (441555,05 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом перевірки №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік також не подав.
У подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року; про існування контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
8. Стосовно правовідносин з ТОВ "Монраліз Компані" (т.75, а.с.84-87), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням позивача, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 188555,04 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 37.711,08грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: видатковою накладною № 69 від 26.06.2017 та товарно-транспортною накладною №Р69 від 26.06.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 37711,08 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 188555,04 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 33939,97 грн. та застосований штраф у розмірі - 8484,99 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 37711,08 грн. та застосований штраф у розмірі - 9427,77 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір від 01.06.2017, видаткова накладна від 26.06.2017 №69, ТТН від 26.06.2017 від імені постачальника були підписані ОСОБА_10 (почала обліковуватись у якості керівника постачальника 31.07.2017), хоча станом на указану календарну дату керівником постачальника обліковувався ОСОБА_11 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 26.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 160-161).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (226.266,48грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом перевірки №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік також не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Однак, зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року; про існування контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
9. Стосовно правовідносин з ТОВ "Скорпион Груп" (т.16, а.с.240 - т.17, а.с.105), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 489462,02 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 97892,44 грн. податкового кредиту.
За твердженням позивача, реальність господарських операцій доводиться: видатковою накладною № 28 від 17.10.2017 (т.17, а.с.72) та товарно-транспортною накладною №Р28 від 17.10.2017, видатковою накладною № 49 від 24.10.2017 (т.16 а.с.242) та товарно-транспортною накладною №Р49 від 24.10.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 97892,44 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 489462,02 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 88103,20 грн. та застосований штраф у розмірі - 2025,80 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 97892,44 грн. та застосований штраф у розмірі - 24473,11 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
За змістом Акту перевірки №1550, за даним епізодом було допитано свідка ОСОБА_12 , який значиться директором контрагента-постачальника та підписував договір від 02.10.2017 та видаткові накладні і ТТН, але заперечив причетність до діяльності контрагента-постачальника.
З викладеного вище, колегія суддів вважає письмовий документ про допит цього свідка недостатнім доказом вчинення заявником податкового правопорушення, позаяк остаточна оцінка належності, допустимості, достатності, правдивості, актуальності відомостей протоколу допиту свідка та підтвердження свідком обставин вільного повідомлення показань має бути надана кримінальним судом у межах відповідного кримінального провадження.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Феміда» (587354,64 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом перевірки №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік також не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), безпосередньо відповідальних та навантаження, розвантаження, яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року; про існування контрагента заявник довідався із мережі Інтернет.
10. Стосовно правовідносин з ТОВ "Айрон Ефейр" (т.22, а.с.70 - т.22 ,а.с.103), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 274487,91 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 54.897,58грн. податкового кредиту. Реальність господарських операцій доводиться: видатковою накладною №46 від 30.10.2017 (т.22, а.с.73) та товарно-транспортною накладною №Р46 від 30.10.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 54897,58 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 274487,91 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 49407,83 грн. та застосований штраф у розмірі - 12351,96 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 54897,58 грн. та застосований штраф у розмірі - 13724,40 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Фрідом Торг» (329385,50 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник припинив подавати звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року; про існування контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
11. Стосовно правовідносин з ТОВ "Тимберлінг" (т.61, а.с.243 - т.62, а.с.203), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 1295860,82 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 233.254,95грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 275 від 01.02.2018 (т.62, а.с.5), видаткової накладної № 277 від 05.02.2018 (т.62, а.с.54), видаткової накладної № 278 від 06.02.2018 (т.62, а.с.98), видаткової накладної № 280 від 13.02.2018 (т.62, а.с.139), видаткової накладної № 501 від 16.02.2018 (т.62, а.с.157), видаткової накладної № 510 від 16.02.2018 (т.62, а.с.201), видаткової накладної № 512 від 19.02.2018 (т.62, а.с.204) та товарно-транспортної накладної № Р275 від 01.02.2018, товарно-транспортної накладної № Р277 від 05.02.2018, товарно-транспортної накладної № Р278 від 06.02.2018, товарно-транспортної накладної № Р280 від 13.02.2018, товарно-транспортної накладної № Р501 від 16.02.2018, товарно-транспортної накладної № Р510 від 16.02.2018, товарно-транспортної накладної № Р512 від 19.02.2018.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 233254,95 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 1295860,82 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 233254,95 грн. та застосований штраф у розмірі - 58313,74 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 259172,17 грн. та застосований штраф у розмірі - 64793,04 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (1381332,99 грн.) та про те, що оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 173700,00 грн.. Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (лютий 2018 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника товару; відомостей про подачу звітності з податку на прибуток за 2018 рік Акт №1550 не містить.
У подальших господарських операціях заявника із реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - лютий 2018 року; про існування контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
12. Стосовно правовідносин з ТОВ "Ділайс Корпорейт" (т.20, а.с.89 - т.20, а.с.111), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 320331,00 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 64066,20 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 49 від 20.10.2017 (т.20, а.с.92) та товарно-транспортної накладної №Р49 від 20.10.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 64066,20 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 320331,00 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 57659,58 грн. та застосований штраф у розмірі - 14414,90 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 64066,20 грн. та застосований штраф у розмірі - 16016,55 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Стосовно відображеної у тексті Акту перевірки №1550 згадки про те, що свідок ОСОБА_13 (за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновник та директор контрагента) заперечив причетність до діяльності постачальника, колегія суддів зазначає, що, з огляду на викладене вище, сама по собі ця обставина без перевірки саме кримінальним судом у межах кримінального провадження дотримання процедури одержання показань свідка, належності, достовірності, правдивості та актуальності відомостей протоколу допиту свідка не може бути кваліфікована у якості достатнього доказу вчинення заявником податкового правопорушення за цим епізодом.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Еріос» (384397,20 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник припинив подавати звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (ПІБ), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
13. Стосовно правовідносин з ТОВ "Філіпенко Груп" (т.50, а.с.1 - т.50, а.с.250, т.51, а.с.7), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3732270,32г рн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 746454,07 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 80 від 01.02.2017 (т.50, а.с.27), видаткової накладної №81 від 01.02.2017 (т.50, а.с.31), видаткової накладної №82 від 01.02.2017 (т.50, а.с.30), видаткової накладної № 83 від 01.02.2017, видаткової накладної № 84 від 02.02.2017 (т.50 ,а.с.32), видаткової накладної № 85 від 03.02.2017 (т.50, а.с.35), видаткової накладної №86 від 06.02.2017 (т.50, а.с.38), видаткової накладної № 87 від 08.02.2017 (т.50, а.с.41), видаткової накладної №88 від 09.02.2017 (т.50, а.с.44), видаткової накладної № 89 від 13.02.2017 (т.50, а.с.47), видаткової накладної №90 від 14.02.2017 (т.50, а.с.50), видаткової накладної №91 від 15.02.2017 (т.50, а.с.59), видаткової накладної №92 від 15.02.2017 (т.50, а.с.58), видаткової накладної №93 від 15.02.2017 (т.50, а.с.57), видаткової накладної №94 від 15.02.2017 (т.50, а.с.56), видаткової накладної №95 від 15.02.2017 (т.50, а.с.53) та товарно-транспортної накладної №Р 80 від 01.02.2017, товарно-транспортної накладної №Р 84 від 02.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р85 від 03.02.2017, товарно-транспортної накладної №Р86 від 06.02.2017, товарно-транспортної накладної №Р87 від 08.02.2017, товарно-транспортної накладної №Р88 від 09.02.2017, товарно-транспортної накладної №Р89 від 13.02.2017, товарно-транспортної накладної №Р90 від 14.02.2017, товарно-транспортної накладної №Р91 від 15.02.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 746454,07 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 3732270,32 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 671808,66 грн. та застосований штраф у розмірі - 167952,16 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 746454,07 грн. та застосований штраф у розмірі - 186613,52 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 4478724,38 грн..
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (лютий 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 року не подав.
У подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - лютий 2017 року; про існування контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
14. Стосовно правовідносин з ТОВ "Стартфорд" (т.27, а.с.219 - т.27, а.с.237), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 152990,20 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість було віднесено - 30598,04 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №8 від 08.05.2018 (т.27, а.с.222) та товарно-транспортної накладної №Р8 від 08.05.2018.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 30598,04 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 152990,20 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 27538,24 грн. та застосований штраф у розмірі - 6884,56 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 30598,04 грн. та застосований штраф у розмірі - 7649,51 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (183588,2 5грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (травень 2018 року) без відображення джерел отримання товарів документально поставлених у власність заявника, а звітність з податку на прибуток за 2018 року не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - травень 2018 року; про існування контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
15. Стосовно правовідносин з ТОВ "Халбрейн" (т.32, а.с.40 - т.32, а.с.59), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 71544,00грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 14.308,80грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 45 від 22.03.2018 (т.32, а.с.45) та товарно-транспортної накладної № Р45 від 22.03.2018.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 14308,80 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 71544,00 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 12877,92 грн. та застосований штраф у розмірі - 3219,48 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 14308,80 грн. та застосований штраф у розмірі - 3577,20 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про те, що оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 50000,00 грн та існування боргу у сумі 35852,80 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (березень 2018 року), звітність з податку на прибуток за 2018 року не подав.
У подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - березень 2018 року; про існування контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
16. Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Іон Фінанс" (т.22, а.с.104 - т.22, а.с.113), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 235358,65 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 47071,73грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 15 від 21.06.2017 (т.22, а.с.106) та товарно-транспортної накладної № Р15 від 21.06.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 47071,73 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 235358,65 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 42364,56 грн. та застосований штраф у розмірі - 10591,14 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 47071,73 грн. та застосований штраф у розмірі - 11767,93 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір, видаткова накладна від 21.06.2017 №15, а також ТТН підписані ОСОБА_14 , який за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань значиться керівником постачальника з 25.07.2017, а до цієї дати у якості керівника обліковувався ОСОБА_15 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 21.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника. (т.92, а.с. 164-165).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Феміда» (282430,38 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року) без відображення джерел отримання/надходження документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 року не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року; про існування цього контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
17. Стосовно правовідносин з ТОВ "Альянс Продукт 2017" (т.16, а.с.8 - т.16, а.с.115), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 349127,25грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 69825,45 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 80 від 23.06.2017 (т.16, а.с.10) та товарно-транспортної-накладної № 80 від 23.06.2017.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 69825,45 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 349127,25 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 62842,91 грн. та застосований штраф у розмірі - 15710,73 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 69825,45 грн. та застосований штраф у розмірі - 17456,36 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір від 17.06.2017 підписаний ОСОБА_16 (хоча директором значиться ОСОБА_2 ), а видаткова накладна від 23.06.2017 та ТТН від 23.06.2017 ОСОБА_17 (обліковується у якості директора з 10.07.2017).
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 23.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника. (т.92, а.с. 168-169).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Феміда» (418952,70 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товару.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року; про існування цього контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
18. Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Фор-Постач" (т.37, а.с.120 - т.38, а.с.196), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 2705545,85 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 541109,18 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 32 від 16.03.2018 (т.73, а.с.127), видаткової накладної № 35 від 19.03.2018 (т.37, а.с.128), видаткової накладної № 36 від 20.03.2018 (т.37, а.с.131), видаткової накладної № 38 від 21.03.2018 (т.37, а.с.132), видаткової накладної №40 від 22.03.2018 (т.37, а.с.134), видаткової накладної №43 від 29.03.2018 (т.37, а.с.137), видаткової накладної №31 від 16.03.2018 (т.37, а.с.139), видаткової накладної №65 від 08.05.2018 (т.37, а.с.123); видаткової накладної №69 від 14.05.2018 (т.37, а.с.125) та товарно-транспортної накладної №Р65 від 08.05.2018, товарно-транспортної накладної Р69 від 14.05.2018, товарно-транспортної накладної №Р31 від 16.03.2018, товарно-транспортної накладної Р35 від 19.03.2018, товарно-транспортної накладної №Р36 від 20.03.2018, товарно-транспортної накладної № Р38 від 21703.2018, товарно-транспортної накладеної №Р40 від 22.03.2018, товарно-транспортної накладної №Р43 від 29.03.2018.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 541109,18 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 2705545,85 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 486998,25 грн. та застосований штраф у розмірі - 121749,56 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 541109,18 грн. та застосований штраф у розмірі - 135277,30 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (3246655,03 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (березень - травень 2018 року), звітність з податку на прибуток за 2018 року не подав.
У подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - березень та травень 2018 року; про існування цього контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
19. Стосовно правовідносин з ТОВ "Баланс УТФ" (т.47, а.с.194 - т.49, а.с.250, т.51, а.с.8 - т.51, а.с.34), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 9377054,94 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 1875410,97грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 3326 від 20.10.2016 (т.51, а.с.14), видаткової накладної № 3334 від 20.10.2016 (т.51, а.с.16), видаткової накладної № 337 від 20.10.2016 (т.48, а.с.9), видаткової накладної № 3338 від 20.10.2016 (т.48, а.с.7), видаткової накладної № 3339 від 20.10.2016 (т.48, а.с.5), видаткової накладної № 3332 від 21.10.2016 (т.48, а.с.74), видаткової накладної № 3335 від 21.10.2016 (т.48, а.с.19), видаткової накладної № 3336 від 21.10.2016 (т.48, а.с.25), видаткової накладної № 3333 від 24.10.2016 (т.48, а.с.69), видаткової накладної № 3343 від 24.10.2016 (т.49, а.с.249-250), видаткової накладної № 3344 від 24.10.2016 (т.49, а.с.248), видаткової накладної № 3345 від 24.10.2016 (т.51, а.с.11), видаткової накладної № 3346 від 24.10.2016 (т.51, а.с.10), видаткової накладної № 3347 від 24.10.2016 (т.51, а.с.9), видаткової накладної № 3348 від 24.10.2016 (т.51, а.с.8), видаткової накладної № 3350 від 24.10.2016 (т.49, а.с.247), видаткової накладної № 3366 від 25.10.2016 (т.49, а.с.243), видаткової накладної № 3369 від 25.10.2016 (т.47, а.с.242), видаткової накладної № 3370 від 25.10.2016 (т.47, а.с.228), видаткової накладної № 3371 від 26.10.2016 (т.47, а.с.223), видаткової накладної № 3374 від 27.10.2016 (т.47, а.с.219), видаткової накладної № 3375 від 27.10.2016 (т.47, а.с.214), видаткової накладної № 3376 від 27.10.2016 (т.47, а.с.210), видаткової накладної № 3378 від 28.10.2017 (т.49, а.с.245), видаткової накладної № 3379 від 28.10.2016 (т.47, а.с.205), видаткової накладної № 3242 від 31.10.2016 (т.47, а.с.199), видаткової накладної № 3243 від 31.10.2016 (т.48, а.с.120), видаткової накладної № 3383 від 31.10.2016 (т.47, а.с.203), видаткової накладної № 3 від 03.10.2016 (т.49, а.с.185), видаткової накладної № 4 від 03710.2016 (т.49, а.с.213), видаткової накладної № 2 від 03.10.2016 (т.49, а.с.181), видаткової накладної № 11 від 04.10.2016 (т.49, а.с.153), видаткової накладної № 14 від 06.10.2016 (т.49, а.с.100), видаткової накладної № 17 від 10.10.2017 (т.49, а.с.61), видаткової накладної № 20 від 12.10.2016 (т.49, а.с.31), видаткової накладної №32 від 17.10.2016 (т.49, а.с.1), видаткової накладної №33 від 17.10.2016р. (т.49, а.с.7), видаткової накладної №35 від 18.10.2016 (т.48, а.с.210), видаткової накладної №37 від 19.10.2016 (т.48, а.с.190), видаткової накладної №38 від 19.10.2016 (т.48, а.с.186), видаткової накладної №40 від 20.10.2016 (т.48, а.с.31), видаткової накладної №54 від 21.10.2016 (т.48, а.с.170), видаткової накладної №63 від 24.10.2016 (т.48, а.с.139), видаткової накладної №62 від 24.10.2016 (т.48, а.с.122), видаткової накладної №3367 від 24.10.2016 (т.48, а.с.1), видаткової накладної №75 від 25.10.2016 (т.48, а.с.81), видаткової накладної №3331 від 18.10.2016 (т.51, а.с.18) та товарно-транспортної накладної від 20.10.2016 № Р3326, товарно-транспортної накладної від 20.10.2016 №Р3334, товарно-транспортної накладної від 20.10.2016 №Р3337, товарно-транспортної накладної від 20.10.2016 №Р3340, товарно-транспортної накладної від 21.10.2016 №Р3332, товарно-транспортної накладної від 21.10.2016 №Р3335, товарно-транспортної накладної від 21.10.2016 Р3336, товарно-транспортної накладної від 24.10.2016 №Р3343, товарно-транспортної накладної від 24.10.2016 №Р3345, товарно-транспортної накладної від 25.10.2016 Р3366, товарно-транспортної накладної від 25.10.2016 №Р3366, товарно-транспортної накладної від 25.10.2016 №Р3370, товарно-транспортної накладної від 26.10.2016 №Р3371, товарно-транспортної накладної від 27.10.2016 №Р3374, товарно-транспортної накладної від 28.10.2016 №Р3379, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 №Р3342, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 №Р3343, товарно-транспортної накладної від 03.10.2016 №Р2, товарно-транспортної накладної від 04.10.2016 №Р11, товарно-транспортної накладної від 06.10.2016 №Р14, товарно-транспортної накладної від 10.10.2016 №Р17, товарно-транспортної накладної від 12.10.2016 №Р20, товарно-транспортної накладної від 17.10.2016 №Р32, товарно-транспортної накладної від 17.10.2016 №Р32, товарно-транспортної накладної від 18.10.2016 №Р35, товарно-транспортної накладної від 19.10.2016 №Р37, товарно-транспортної накладної від 20.10.2016 №Р40, товарно-транспортної накладної від 21.10.2016 №Р54, товарно-транспортної накладної від 24.10.2016 №Р62, товарно-транспортної накладної від 24.10.2016 №Р62, товарно-транспортної накладної від 25.10.2016 №Р62.
Окрім того, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: акта наданих послуг № 36 від 31.10.2016 (т.47, а.с.196, розвантаження, очищення, закриття люків вагонів), акта наданих послуг № 39 від 19.10.2016 (т.47, а.с.194, оренда спецтехніки), акта наданих послуг № 35 від 31.10.2016 (т.47, а.с.198, посередницькі послуги), акта наданих послуг № 34 від 31.10.2016 (т.47, а.с.195, оренда спецтехніки), акта наданих послуг № 33 від 31.10.2016 (т.47, а.с.197, вантажно-розвантажувальні роботи та вирівнювання майданчика), акта наданих послуг № 15 від 06.10.2016 (т.48, а.с.185, ремонт насоса), акта наданих послуг № 21 від 12.10.2016 (т.48, а.с.184, ремонт насоса), акта наданих послуг №34 від 17.10.2016 (т.48, а.с.183, ремонт насоса).
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 1875410,97 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 9377054,94 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 1687869,89 грн. та застосований штраф у розмірі - 421967,47 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 1875410,97 грн. та застосований штраф у розмірі - 468852,74грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 2287944,47 грн., на суму 9832028,00 грн. обліковується борг (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2016 року); звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
У подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2016 року; про існування цього контрагента заявник довідався з мережі Інтернет.
20. Стосовно правовідносин з ТОВ "Буд Груп Технолоджи" (т.64, а.с.186 - т.65, а.с.238), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3164353,14 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 632870,63 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору №011245 від 01.12.2017 (т.64, а.с.186-187); видаткової накладної № 4 від 01.12.2017 (т.65, а.с.167), видаткової накладної № 5 від 01.12.2017 (т.65, а.с.223), видаткової накладної № 6 від 01.12.2017 (т.65, а.с.125), видаткової накладної № 8 від 05.12.2017 (т.65, а.с.117), видаткової накладної № 10 від 06.12.2017 (т.65, а.с.107), видаткової накладної № 11 від 07.12.2017 (т.65, а.с.72), видаткової накладної № 14 від 12.12.2017 (т.65, а.с.25), видаткової накладної № 15 від 12.12.2017 (т.64, а.с.191), видаткової накладної № 62 від 13.12.2017 (т.64, а.с.215), видаткової накладної № 63 від 13.12.2017 (т.64, а.с.206), видаткової накладної № 18 від 14.12.2017 (т.65, а.с.9), видаткової накладної № 19 від 14.12.2017 (т.64, а.с.225), видаткової накладної № 21 від 15.12.2017 (т.64, а.с.189), видаткової накладної № 22 від 15.12.2017 (т.64, а.с.188) та товарно-транспортної накладної від 01.12.17, товарно-транспортної накладної від 01.12.2017 №Р4, товарно-транспортної накладної від 05.12.2017 №Р8, товарно-транспортної накладної від 06.12.2017 №Р10, товарно-транспортної накладної від 07.12.2017 №Р11, товарно-транспортної накладної від 12.12.2017 №Р14, товарно-транспортної накладної від 13.12.2017 №Р62, товарно-транспортної накладної від 14.12.2017 №Р18, товарно-транспортної накладної від 15.12.2017 №Р21.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 632870,63грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 3164353,14 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 569583,57 грн. та застосований штраф у розмірі - 142395,89 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 632870,63 грн. та застосований штраф у розмірі - 158217,66 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Фрідом Торг» (3797223,77 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (грудень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях заявника із реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - грудень 2017 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник довідався з мережі Інтернет.
21. Стосовно правовідносин з ТОВ "Прот Торг Груп" (т.42, а.с.158-218), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 804280,09 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 144770,56 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 73 від 25.12.2016 (т.42, а.с.158), видаткової накладної № 74 від 25.12.2016 (т.42, а.с.164), видаткової накладної № 75 від 27.12.2016 (т.42, а.с.173), видаткової накладної № 76 від 27.12.2016 (т.43, а.с.215), товарно-транспортної накладної № Р73 від 25.12.2016, товарно-транспортної накладної № Р75 від 27.12.2016.
Окрім того, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: акта №77 від 27.12.2016 (т.42, а.с.172, проектні роботи по оснащенню водозабору).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 144770,56 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 804280,09 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 144770,56 грн. та застосований штраф у розмірі - 36192,64 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 160.856,18 грн. та застосований штраф у розмірі - 40214,05 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Еріос» (965137,08 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (грудень 2016 року), звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
У подальших господарських операціях заявника із реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - грудень 2016 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник довідався з мережі Інтернет.
22. Стосовно правовідносин з ТОВ "Будівельна Компанія "Вест Білд" (т.34, а.с.133 - т.35, а.с.102), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 2005900,58 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 401180,12 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №22 від 16.08.2018 (т.34, а.с.183), видаткової накладної №23 від 16.08.2018 (т.34, а.с.223), видаткової накладної №24 від 16.08.2018 (т.35, а.с.9), видаткової накладної №21 від 16.08.2018 (т.35, а.с.24), видаткової накладної №26 від 17.08.2018 (т.34, а.с.61), видаткової накладної №25 від 17.08.2018 (т.34, а.с.174), видаткової накладної №30 від 17.08.2018 (т.35, а.с.92 зворот), видаткової накладної №31 від 17.08.2018 (т.35, а.с.78 зворот), видаткової накладної №33 від 20.08.2018 (т.34, а.с.95), видаткової накладної №32 від 20.08.2018 (т.35, а.с.91 зворот), видаткової накладної №39 від 22.08.2018 (т.34, а.с.102), видаткової накладної №40 від 23.08.2018 (т.34, а.с.127), видаткової накладної №41 від 27.08.2018 (т.34, а.с.133), видаткової накладної №42 від 28.08.2018 (т.34, а.с.154) та товарно-транспортної накладної від 16.08.2018 №Р24, товарно-транспортної накладної від 16.08.2018 №Р24, товарно-транспортної накладної від 16.08.2018 №Р24, товарно-транспортної накладної від 16.08.2018 №Р24, товарно-транспортної накладної від 17.08.2018 №Р25, товарно-транспортної накладної від 17.08.2018 №Р25, товарно-транспортної накладної від 17.08.2018 №Р25, товарно-транспортної накладної від 17.08.2018 №Р25, товарно-транспортної накладної від 20.08.2018 №Р32, товарно-транспортної накладної від 20.08.2018 №Р32, товарно-транспортної накладної від 22.08.2018 №Р39, товарно-транспортної накладної від 23.08.2018 №Р40, товарно-транспортної накладної від 27.08.2018 №Р41, товарно-транспортної накладної від 28.08.2018 №Р42.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 401180,12 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 2005900,58 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 361062,10 грн. та застосований штраф у розмірі - 90265,53 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 401180,12 грн. та застосований штраф у розмірі - 100295,03 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (2407080,07 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (серпень 2018 року), звітність з податку на прибуток за 2018 рік не подав.
У подальших господарських операціях заявника із реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента - постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - серпень 2018 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник дізнався з мережі Інтернет.
23. Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Гравіс Пром Консалт" (т.21, а.с.119 - т.21, а.с.170), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 415721,63 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 83144,32 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору №270617 від 05.06.2017; видаткової накладної № 51 від 27.06.2017 (т.21, а.с.121), видаткової накладної № 52 від 29.06.2017 (т.21, а.с.154) та товарно-транспортної накладної №Р51 від 27.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р52 від 29.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 83144,32 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 415721,63 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 74829,89 грн. та застосований штраф у розмірі - 18707,47 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 83144,32 грн. та застосований штраф у розмірі - 20786,08 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір, видаткова накладна від 27.06.2017 №51, від 29.06.2017 №52, ТТН від 27.06.2017, ТТН від 29.06.2017 підписані ОСОБА_18 , хоча за відомостями ЄДР на ці дати керівником постачальника був ОСОБА_19 , а відомості про ОСОБА_18 як керівника контрагента були внесені - 17.07.2017.
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 27.06.2017 №1 та податкова накладна від 29.06.2017 №2, підписані повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 235-236, а.с. 241-242).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (498865,96 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість на момент проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товару.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
Доводи відповідача стосовно обставин фізичного переміщення товару непридатним транспортним засобом спростовуються відомостями з інформаційного ресурсу МВС України у мережі Інтернет (за цим д.р.н.з. обліковувався транспортний засіб - мотоцикл Вайпер С110, до настання події перереєстрації на автомобіль марки КАМАЗ, що мала місце до складання відповідної товарно-транспортної накладної).
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник довідався з мережі Інтернет.
24. Стосовно правовідносин з ТОВ "Джі Ті Ай - Юкрейн" (т.17, а.с.106 - т.17, а.с.186), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 463448,79 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 83420,78 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання від 01.11.2016 №011189, видаткової накладної № 18 від 30.11.2016 (т.17, а.с.108), видаткової накладної № 20 від 30.11.2016 (т.17, а.с.162), акт виконаних робіт №19 від 30.11.2016, товарно - транспортні накладні №Р18 від 30.11.2016, Р20 від 30.11.2016.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 83420,78 грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 463448,79 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 83420,78 грн. та застосований штраф у розмірі - 20855,20 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 92689,76 грн. та застосований штраф у розмірі - 23172,44 грн.; 2) донарахування = включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що видаткові накладні від 30.11.2016 №18, №20 та акт виконаних робіт на перевезення від 19.11.2016 підписані ОСОБА_20 (значиться директором контрагента з 01.12.2016), хоча на 30.11.2016 директором постачальника значився ОСОБА_21 .
На вимогу суду першої інстанції, відповідачем до матеріалів справи були подані податкові накладні від 30.11.2016 №142, від 30.11.2016 №143, від 30.11.2016 №141, підписані повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 213-217).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про те, що було оплачено контрагенту-постачальнику 400000,00 грн. і переведено борг на ТОВ «Ажур Нью Лайн» у сумі 156138,55 грн.. Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість без відображення джерел придбання поставлених на користь заявника товарів, а звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (ПІБ), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2016 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник довідався з мережі Інтернет.
25. Стосовно правовідносин з ТОВ "Локкі Голдстар" (т.20, а.с.82 - т.20, а.с.88), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 452430,00 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 90486,00 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010626 від 26.06.2017, видаткової накладної № 29 від 26.06.2017 (т.20, а.с.84) та товарно-транспортної накладної №Р29 від 26.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
Відповідно до тексту Акту №1550, суб'єктом владних повноважень були визнані ті обставини, що у відносинах із даним контрагентом-постачальником заявником було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі - 90486,00грн. на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформлених податкових накладних без дефектів форми, змісту чи походження, а також було сформовано валові витрати з податку на прибуток у розмірі - 452430,00 грн..
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 81437,40 грн. та застосований штраф у розмірі - 20359,35 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 90486,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 22621,50 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір від 26.06.2017 та видаткову накладну від 26.06.2017 №29 від постачальника підписано ОСОБА_22 , хоча ця особа значиться директором з 31.07.2017, а станом на 26.06.2017 директором значився ОСОБА_23 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 26.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 176).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (542916,00 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість на момент проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять роз шифровки підпису особи, яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник довідався з мережі Інтернет.
26. Стосовно правовідносин з ТОВ "Хром Консалт Лтд" (т.10, а.с.57 - т.10, а.с.136), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 434359,63 грн. витрат/видатків до обчислення податку на додану вартість - 86871,93 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №14 від 18.10.2017 (т.10, а.с.57) та товарно-транспортної накладної № Р14 від 18.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 78184,73 грн. та застосований штраф у розмірі - 19546,18 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 86871,93 грн. та застосований штраф у розмірі - 21717,98 грн.; 2) донарахування включені до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (521231,56 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Також, згідно з Актом №1550, товарно-транспортні накладні не містять розшифровки підпису особи, яка приймала товар, відомостей про навантаження.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
27. Стосовно правовідносин з ТОВ "Полестрас" (т.20, а.с.112 - т.20, а.с.172), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 986036,85 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 197207,37 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010713 від 01.07.2018, видаткової накладної № 17 від 02.07.2018 (т.20, а.с115), видаткової накладної № 27 від 03.07.2018 (т.20, а.с.159), видаткової накладної № 28 від 03.07.2018 (т.20, а.с.169), видаткової накладної № 29 від 03.07.2018 (т.20, а.с.163) та товарно транспортної накладної №Р17 від 02.07.2018, товарно-транспортної накладної №Р27 від 03.07.2018, товарно-транспортної накладної №Р28 від 03.07.2018, товарно-транспортної накладної №Р29 від 03.07.2018.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 177486,63 грн. та застосований штраф у розмірі - 44371,66 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 197207,37 грн. та застосований штраф у розмірі - 49301,84 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до стану розрахунків в акті перевірки №1550 не викладено, указано, що 85000,00 грн. сплачено постачальнику, а 1098244,23 грн. переведено борг на ТОВ «Філіпенко Груп». Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій, проте не відображав придбання поставленої на користь заявника продукції, а звітність з податку на прибуток за 2018 рік не подав.
В подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - липень 2018 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник довідався з мережі Інтернет.
28. Стосовно правовідносин з ТОВ "Геба" (т.30, а.с.166 - т.30, а.с.172), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 36490,74 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 7298,15 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №8 від 11.01.2017 (т.30, а.с.168) та товарно-транспортної накладної №Р8 від 08.01.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 6568,33грн. та застосований штраф у розмірі - 1642,08 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 7298,15 грн. та застосований штраф у розмірі - 1824,54 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про наявність боргу у розмірі 41780,89 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (січень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - січень 2017 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник дізнався з мережі Інтернет.
29. Стосовно правовідносин з ПП "Некстджен" (т.43, а.с.247 - т.43, а.с.250), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 348975,00 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 69795,00грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №160832 від 05.01.2017, видаткової накладної № 10 від 16.08.2017 (т.43, а.с.249) та товарно-транспортної накладної №Р10 від 16.08.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 62815,50 грн. та застосований штраф у розмірі - 15703,88 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 69795,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 17448,75 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір від 16.08.2017, видаткова накладна від 16.08.2017 №10, ТТН від 16.08.2017 від постачальника підписані ОСОБА_24 (почала обліковуватись у якості керівника постачальника з 23.10.2017), хоча на указану календарну дату керівником постачальника значився ОСОБА_25 .
На вимогу суду відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 16.08.2017 №184, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 245)
Оплата вартості ТМЦ не була проведена заявником на користь постачальника, унаслідок чого виник борг у сумі 418770,00 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (серпень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях заявника з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - серпень 2017 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник дізнався з мережі Інтернет.
30. Стосовно правовідносин з ТОВ "Мірлен Компані" (т.63, а.с.14 - т.63, а.с.32), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 254314,05 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 50862,90 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №43 від 19.10.2017 (т.63, а.с.14) та товарно-транспортної накладної №Р43 від 19.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 45776,61 грн. та застосований штраф у розмірі - 11444,15 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 50862,90 грн. та застосований штраф у розмірі - 12715,73грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Феміда» (305177,04 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
31. Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Каліпсо ХФ" (т.28, а.с.56 - т.29, а.с.157), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3131357,05грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 626271,41 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №030534 від 03.05.2017; видаткової накладної №8 від 03.05.2017 (т.28, а.с.134), видаткової накладної № 9 від 03.05.2017 (т.28, а.с.62), видаткової накладної № 10 від 04.05.2017 (т.28, а.с.139), видаткової накладної №7 від 03.05.2017 (т.28, а.с.69), видаткової накладної № 12 від 10.05.2017 (т.28, а.с.175-176), видаткової накладної №15 від 11.05.2017 (т.28, а.с.248), видаткової накладної № 18 від 12.05.2017 (т.29, а.с.6-7), видаткової накладної № 19 від 15.05.2017 (т.29, а.с.46), видаткової накладної № 20 від 15.05.2017 (т.29, а.с.39), видаткової накладної № 25 від 16.05.2017 (т.29, а.с.69), видаткової накладної № 28 від 17.05.2017, видаткової накладної № 32 від 18.05.2017 (т.29, а.с.79) та товарно-транспортної накладної №Р7 від 03.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р10 від 04.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р12 від 10.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р15 від 11.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р15 від 11.05.2017, товарно-транспортної накладної №Р18 від 12.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р19 від 15.05.2017, товарно-транспортної накладної №Р25 від 16.05.2017, товарно-транспортної накладної №Р 28 від 17.05.2017, товарно-транспортної накладної №Р32 від 18.05.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 563644,27 грн. та застосований штраф у розмірі - 140911,07 грн.; 2) донарахування за цим епізодом були включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 626271,41 грн. та застосований штраф у розмірі - 156567,85 грн.; 2) донарахування за цим епізодом були включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про оплату на користь постачальника 3406306,61 грн. та наявність боргу у сумі 351321,86 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (травень 2017 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - травень 2017 року.
32. Стосовно правовідносин з ТОВ "Чест Компані" (т.65, а.с.239 - т.66, а.с.250, т.67, а.с.1 - т.68, а.с.61), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 2969651,41 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 593864,70 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання № 021057 від 02.10.2017 (т.65, а.с.239-241), видаткової накладної №2 від 02.10.2017 (т.67, а.с.241), видаткової накладної №3 від 02.10.2017 (т.67, а.с.70), видаткової накладної №9 від 03.10.2017 (т.67, а.с.212), видаткової накладної №10 від 03.10.2017 (т.67, а.с.179), видаткової накладної №12 від 04.10.2017 (т.67, а.с.112), видаткової накладної №14 від 05.10.2017 (т.66, а.с.46), видаткової накладної №16 від 06.10.2017 (т.66, а.с.168), видаткової накладної №20 від 09.10.2017 (т.66, а.с.169), видаткової накладної №21 від 09.10.2017 (т.67, а.с.67), видаткової накладної №29 від 10.10.2017 (т.67, а.с.56), видаткової накладної №33 від 11.10.2017 (т.67, а.с.2), видаткової накладної №34 від 12.10.2017 (т.66, а.с.246) та товарно-транспортної накладної від 02.10.2017 №Р2,3, товарно-транспортної накладної від 03.10.2017 №Р9, товарно-транспортної накладної від 04.10.2017 № Р12, товарно-транспортної накладної від 05710.2017 № Р14, товарно-транспортної накладної від 06.10.2017 №Р16, товарно-транспортної накладної від 09.1072017 № Р20, товарно-транспортної накладної від 10.10.2017 №Р29, товарно-транспортної накладної від 11.10.2017 №Р33, товарно-транспортної накладної від 12.10.2017 №Р34.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 534537,25 грн. та застосований штраф у розмірі - 133634,31 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 593864,70 грн. та застосований штраф у розмірі - 148466,18грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (2282153,09 грн.) та про те, що оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 1281362,21 грн.. Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
33. Стосовно правовідносин з ТОВ "Ланкастерс" (т.20, а.с.63 - т.20, а.с.81), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 40301,86 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 8060,37 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021078 від 02.10.2017; видаткової накладної № 51 від 16.10.2017 (т.20, а.с.66) та товарно-транспортної накладної № Р51 від 16.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 7254,34 грн. та застосований штраф у розмірі - 1813,58 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 8060,37 грн. та застосований штраф у розмірі - 2015,09 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Феміда» (48362,24 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість на момент проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи, яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
34. Стосовно правовідносин з ТОВ "Лімітед-Едішн" (т.20, а.с.173 - т.20, а.с.197), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 173695,71 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 34739,14 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011117 від 01.11.2017; видаткової накладної № 3 від 01.11.2017 (т.20, а.с.174) та товарно-транспортної накладної №Р3 від 01.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 31265,23 грн. та застосований штраф у розмірі - 7816,31 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 34739,14 грн. та застосований штраф у розмірі - 8684,79грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (208434,86 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року), в якій не відображалось придбання товару у подальшому за документами поставленого на користь заявника, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять роз шифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.
35. Стосовно правовідносин з ТОВ "Софі Форт" (т.16, а.с.146 - т.16, а.с.239), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 595077,07 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 119015,41 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання № 010549 від 01.05.2017, видаткової накладної № 94 від 16.05.2017 (т.16, а.с.153), видаткової накладної №95 від 19.05.2017 (т.16, а.с.201), видаткової накладної №97 від 25.05.2017 (т.16, а.с.210) та товарно-транспортної накладної № Р94 від 16.05.2017, товарно-транспортної накладної № 97 від 25.05.2017.
Окрім того, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору №10861 від 01.08.2017 на виконання послуг з перевезення вантажів, акта наданих послуг №108 від 31.08.017, акта наданих послуг № 109 від 29.09.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 107113,87 грн. та застосований штраф у розмірі - 26778,47 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 119015,41 грн. та застосований штраф у розмірі - 29753,85 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, оплата проведена на користь постачальника у сумі 71935,68 грн., залишок боргу - 642156,81 грн. (станом на 30.09.2018).
Доводи відповідача про непридатність указаного у товарно-транспортних накладних транспортного засобу для фізичного переміщення товару (КАМАЗ, д.р.н.з. НОМЕР_1 ) спростовуються відомостями інформаційних ресурсів МВС України у мережі Інтернет (за цим д.р.н.з. обліковувався транспортний засіб - мотоцикл Вайпер НОМЕР_2 , до настання події перереєстрації на автомобіль марки КАМАЗ, що мала місце до складання відповідної товарно-транспортної накладної).
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (травень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підписів осіб (прізвище, ім'я, по-батькові), безпосередньо відповідальних та навантаження, розвантаження, приймання товару.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - травень 2017 року.
36. Стосовно правовідносин з ТОВ "Тінер Опт" (т.25, а.с.9 - т.25, а.с.124), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 1638486,45 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 327697,29 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання № 010329 від 01.03.2018, видаткової накладної № 62 від 01.03.2018 (т.25, а.с.24), видаткової накладної №57 від 01.03.2018 (т.25, а.с.78), видаткової накладної №58 від 01.03.2018 (т.25, а.с.118), видаткової накладної №67 від 14.03.2018 (т.25, а.с.83), видаткової накладної №68 від 14.03.2018 (т.25, а.с.91) та товарно-транспортної накладної та товарно-транспортної накладної від 01.03.2018 №Р62, товарно-транспортної накладної від 01.03.2018 №Р57, товарно-транспортної накладної від 01.03.2018 №Р58, товарно-транспортної накладної від 14.03.2018 №Р67, товарно-транспортної накладної від 14.03.2018 №Р68.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 294927,56 грн. та застосований штраф у розмірі - 73731,89 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 327697,29 грн. та застосований штраф у розмірі - 81924,32 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (1333983,75 грн.). За поясненнями представника позивача, постачальнику було сплачено 632200,00 грн., а також переведено борг на ТОВ «Філіпенко Груп» (1333983,75 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (березень 2018 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2018 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - березень 2018 року.
37. Стосовно правовідносин з ТОВ "Кйю-Консалт" (т.24, а.с.117 - т.24, а.с.192), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 330930,03 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 66186,06 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання № 021084 від 23.10.2017, видаткової накладної № 54 від 23.10.2017 (т.24, а.с.120) та товарно-транспортної накладної № Р54 від 23.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 59567,45 грн. та застосований штраф у розмірі - 14891,86 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 66186,06 грн. та застосований штраф у розмірі - 16546,52 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550 ,вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Феміда» (397116,36 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять роз шифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
38. Стосовно правовідносин з ТОВ "Регайс" (т.21, а.с.171 - т.22, а.с.47), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 726598,86 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 145319,77 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 54 від 23.10.2017, видаткової накладної № 130 від 06.03.2017 (т.21, а.с.175), видаткової накладної № 131 від 09.03.2017 (т.21, а.с.231), видаткової накладної №132 від 10.03.2017 (т.22, а.с.40) та товарно-транспортної накладної № Р54 від 23.10.2017, товарно-транспортної накладної №Р130 від 06.03.2017, товарно-транспортної накладної № Р131 від 09.03.2017, товарно-транспортної накладної №Р132 від 10.03.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 130787,80 грн. та застосований штраф у розмірі - 32696,95 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 145319,77 грн. та застосований штраф у розмірі - 36329,94 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості товару у сумі 871918,64 грн. проведена на користь постачальника.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник припинив подавати звітність з податку на додану вартість за звітний податковий період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
39. Стосовно правовідносин з ТОВ "Інпром-Харків" (т.12, а.с.149 - т.13, а.с.88), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 1179277,35 грн. витрат/видатків, до обчислення податку на додану вартість - 235855,47 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №260406 від 26.04.2017, видаткової накладної №4 від 02.05.2018 (т.12, а.с.151), видаткової накладної №5 від 02.05.2018 (т.13, а.с.35), видаткової накладної №6 від 08.05.2018 (т.12, а.с.206), видаткової накладної №7 від 08.05.2018 (т.13, а.с.2), видаткової накладної №8 від 08.05.2018 (т.13, а.с.12) та товарно-транспортної накладної №4 від 02.05.2018, товарно-транспортної накладної №5 від 02.05.2018, товарно-транспортної накладної №6 від 08.05.2018, товарно-транспортної накладної №7 від 08.05.2018, товарно-транспортної накладної №8 від 08.05.2018.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 212269,92 грн. та застосований штраф у розмірі - 53067,48 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 235855,47 грн. та застосований штраф у розмірі - 58963,87 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей автоматизованих інформаційних ресурсів ДПС України.
В операціях з реалізації цього товару у подальшому порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання товарів в Акті перевірки не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару) не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Претензій до розрахунків за правочином в Акті перевірки №1550 не відображено, однак зазначено про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (1415132,83 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
40. Стосовно правовідносин з ТОВ "Екліпс Люкс" (т.23, а.с.245 - т.24, а.с.49), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 1168152,93 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 233630,59 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання № 030761 від 23.10.2017, видаткової накладної №6 від 03.07.2017 (т.23, а.с.247), видаткової накладної №11 від 05.07.2017 (т.24, а.с.17), видаткової накладної № 28 від 10.07.2017 (т.24, а.с.25) та товарно-транспортної накладної №Р6 від 03.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р11 від 05.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р28 від 10.07.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 210267,53 грн. та застосований штраф у розмірі - 52566,88 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 233630,59 грн. та застосований штраф у розмірі - 58407,65 грн.; 2) донарахування віднесені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Вектор» (1401783,52 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (липень 2017 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 року не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - липень 2017 року.
41. Стосовно правовідносин з ТОВ "Наутилтрейд" (т.63, а.с.33 - т.63, а.с.40), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 157974,30 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 31594,86 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011244 від 01.12.2016, видаткової накладної № 21 від 2871272016 (т.63, а.с.35) та товарно-транспортної накладної №Р21 від 28.12.2016.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 28435,38 грн. та застосований штраф у розмірі - 7108,84 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 31594,86 грн. та застосований штраф у розмірі - 7898,72 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (189569,17 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
На вимогу суду першої інстанції належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів існування у заявника ділової мети та економічної доцільності у сплаті коштів у якості оплати вартості товару на користь третіх сторонніх осіб до матеріалів справи не подано.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (грудень 2016 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника; звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - грудень 2016 року.
42. Стосовно правовідносин з ТОВ "Зірка півночі" (т.20, а.с.250 - т.21, а.с.46), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 462580,47 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 92516,10 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011173 від 01.11.2016, видаткової накладної № 1503 від 15.11.2017 (т.21, а.с.20), видаткової накладної №1502 від 15.11.2017 (т.21, а.с.3) та товарно-транспортної накладної № Р1503 від 15.11.2016.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 83264,49 грн. та застосований штраф у розмірі - 20816,12 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 92516,10 грн. та застосований штраф у розмірі - 23129,03 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до стану розрахунків за товар Акт перевірки №1550 не містить, указано про те, що 100000,00 грн. оплачено постачальнику, а 455096,57 грн. переведено борг на ТОВ «Брейнс». Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2016 року), але без відображення придбання товару, поставленого за відомостями первинних документів у власність заявника, а звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2016 року.
43. Стосовно правовідносин з ТОВ "Альянс Дистрибьют" (т.38, а.с.226-228), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 456777,68 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 91355,54 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011162 від 01.06.2017, видаткової накладної №47 від 23.06.2017 (т.38, а.с.228) та товарно-транспортної накладної №Р81 від 23.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 82219,98 грн. та застосований штраф у розмірі - 20555,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 91355,54 грн. та застосований штраф у розмірі - 22838,89 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір 01.06.2017, видаткова накладна від 23.06.2017, ТТН від 23.06.2017 підписані ОСОБА_26 (почала обліковуватись у якості керівника постачальника 31.07.2017), хоча станом на цю дату керівником постачальника значився ОСОБА_4 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 23.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 172-173).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Вектор» (548133,22 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника; звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
44. Стосовно правовідносин з ТОВ "Елайз Пром" (т.34, а.с.1 - т.34, а.с.20), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 234263,65 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 46852,73грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011162 від 01.11.2017, видаткової накладної № 9 від 16.11.2016 (т.34, а.с.3) та товарно-транспортної накладної №Р9 від 16.11.2016.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 42167,46 грн. та застосований штраф у розмірі - 10541,86 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 46852,73 грн. та застосований штраф у розмірі - 11713,18 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Продпостач» (281116,39 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
На вимогу суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів існування у заявника ділової мети та економічної доцільності у сплаті коштів у якості оплати вартості товару на користь третіх сторонніх осіб до матеріалів справи не подано.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника; звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.\
45. Стосовно правовідносин з ТОВ "Траскен" (т.23, а.с.80 - т.23, а.с.166).
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 417393,09 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 83478,78 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №080604 від 08.06.2018, видаткової накладної № 34 від 12.06.2018 (т.23, а.с.82), видаткової накладної № 35 від 12.06.2018 (т.23, а.с.138) та товарно-транспортної накладної №Р34 від 12.06.2018, товарно-транспортної накладної № Р35 від 12.06.2018.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 75130,90 грн. та застосований штраф у розмірі - 18782,73 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 83478,78 грн. та застосований штраф у розмірі - 20869,70 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (500872,68 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (червень 2018 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2018 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), безпосередньо відповідальних та навантаження, розвантаження, яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2018 року.
46. Стосовно правовідносин з ТОВ "Торіас" (т.20, а.с.30 - т.20, а.с.62), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 470881,00 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 94176,20 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010637 від 01.06.2017, видаткової накладної № 63 від 23.06.2017 (т.20, а.с.33) та товарно-транспортної накладної №Р63 від 23.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 84758,58 грн. та застосований штраф у розмірі - 21189,65 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 94176,20 грн. та застосований штраф у розмірі - 23544,05 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Договір від постачальника (01.06.2017) та видаткова накладна від 23.06.2017 були підписані ОСОБА_27 (01.06.2017), у той час як за відомостями Реєстру значиться директором з 31.07.2017 ОСОБА_28 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 23.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т. 92, а.с. 183-184).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Фріда - М» (565057,21 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підписів осіб (прізвище, ім'я, по-батькові), безпосередньо відповідальних та навантаження, розвантаження, приймання товару.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
47. Стосовно правовідносин з ТОВ "Мобіллак.Нет" (т.73, а.с.43-46), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 2555003,18 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 511000,64 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №95 від 21.02.2017 та товарно-транспортної накладної №Р95-1 від 21.02.2018.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 459900,57 грн. та застосований штраф у розмірі - 114975,14 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 511000,64 грн. та застосований штраф у розмірі - 127750,16 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Оплата вартості ТМЦ не була проведена заявником на користь постачальника, унаслідок чого утворений борг у сумі 3066003,82 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (лютий 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 року не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспортні накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - лютий 2017 року.
48. Стосовно правовідносин з ТОВ "НВП "Авіор" (т.40, а.с.1 - т.44, а.с.233), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 19325974,87 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 3865194,96 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 1 від 01.03.2017 (т.40, а.с.1), видаткової накладної № 2 від 01.03.2017 (т.40, а.с.7), видаткової накладної № 3 від 01.03.2017 (т.40, а.с.15), видаткової накладної № 4 від 01.03.2017 (т.40, а.с.23), видаткової накладної № 6 від 02.03.2017 (т.40, а.с.64), видаткової накладної № 7 від 02.03.2017 (т.40, а.с.86), видаткової накладної № 8 від 02.03.2017 (т.40, а.с.91), видаткової накладної № 10 від 03.03.2017 (т.40, а.с.101), видаткової накладної № 11 від 03.03.2017 (т.40, а.с.58), видаткової накладної № 12 від 03.03.2017 (т.40, а.с.45), видаткової накладної № 16 від 06.03.2017 (т.40, а.с.105), видаткової накладної № 17 від 06.03.2017 (т.40, а.с.111), видаткової накладної № 19 від 06.03.2017 (т.40, а.с.119), видаткової накладної № 18 від 06.03.2017 (т.40, а.с.140), видаткової накладної № 24 від 07.03.2017 (т.40, а.с.151), видаткової накладної № 25 від 07.03.2017 (т.40, а.с.171), видаткової накладної № 26 від 07.03.2017 (т.40, а.с.181), видаткової накладної № 27 від 07.03.2017 (т.40, а.с.191), видаткової накладної № 33 від 09.03.2017 (т.40, а.с.235), видаткової накладної № 34 від 09.03.2017 (т.40, а.с.216), видаткової накладної № 32 від 09.03.2017 (т.40, а.с.200 зворот), видаткової накладної № 38 від 10.03.2017 (т.44, а.с.233), видаткової накладної № 39 від 10.03.2017 (т.44, а.с.221), видаткової накладної № 40 від 10.03.2017 (т.44, а.с.213), видаткової накладної № 48 від 13.03.2017 (т.44, а.с.189), видаткової накладної № 49 від 13.03.2017 (т.44, а.с.176), видаткової накладної № 50 від 13.03.2017 (т.44, а.с.155), видаткової накладної № 54 від 14.03.2017 (т.44, а.с.149), видаткової накладної № 55 від 14.03.2017 (т.44, а.с.140), видаткової накладної № 56 від 14.03.2017 (т.44, а.с.99), видаткової накладної № 57 від 14.03.2017 (т.44, а.с.93), видаткової накладної № 58 від 14.03.2017 (т.44, а.с.81), видаткової накладної № 60 від 15.03.2017 (т.44, а.с.72), видаткової накладної № 61 від 15.03.2017 (т.44, а.с.65), видаткової накладної № 62 від 15.03.2017 (т.44, а.с.60), видаткової накладної № 63 від 15.03.2017 (т.44, а.с.53), видаткової накладної № 67 від 16.03.2017 (т.44, а.с.49), видаткової накладної № 68 від 16.03.2017 (т.44, а.с.44), видаткової накладної № 69 від 16.03.2017 (т.44, а.с.40), видаткової накладної № 73 від 17.03.2017 (т.44, а.с.31), видаткової накладної № 74 від 17.03.2017 (т.44, а.с.22), видаткової накладної № 75 від 17.03.2017 (т.44, а.с.16), видаткової накладної № 78 від 20.03.2017 (т.41, а.с.1), видаткової накладної № 79 від 20.03.2017 (т.41, а.с14), видаткової накладної № 80 від 20.03.2017 (т.41, а.с.27), видаткової накладної № 81 від 20.03.2017 (т.41, а.с.34), видаткової накладної № 82 від 20.03.2017 (т.41, а.с.38), видаткової накладної № 85 від 21.03.2017 (т.41, а.с.53), видаткової накладної № 86 від 21.03.2017 (т.41, а.с.61), видаткової накладної № 87 від 21.03.2017 (т.41, а.с.68), видаткової накладної № 88 від 21.03.2017 (т.41, а.с.72), видаткової накладної № 89 від 21.03.2017 (т.41, а.с.77), видаткової накладної № 92 від 22.03.2017 (т.41, а.с.90), видаткової накладної № 93 від 22.03.2017 (т.41, а.с.187), видаткової накладної № 94 від 22.03.2017 (т.41, а.с.211), видаткової накладної № 95 від 22.03.2017 (т.41, а.с.187), видаткової накладної № 101 від 23.03.2017 (т.43, а.с.157), видаткової накладної № 102 від 23.03.2017 (т.43, а.с.152), видаткової накладної № 103 від 23.03.2017 (т.43, а.с.146), видаткової накладної № 104 від 23.03.2017 (т.43, а.с.132), видаткової накладної № 105 від 25.03.2017 (т.43, а.с.116), видаткової накладної № 106 від 23.03.2017 (т.43, а.с.91), видаткової накладної № 107 від 24.03.2017 (т.43, а.с.206), видаткової накладної № 108 від 24.03.2017 (т.43, а.с.195), видаткової накладної № 109 від 24.03.2017 (т.43, а.с.182), видаткової накладної № 110 від 24.03.2017 (т.43, а.с.178), видаткової накладної № 113 від 27.03.2017 (т.43, а.с.84), видаткової накладної № 114 від 27.03.2017 (т.43, а.с.52), видаткової накладної № 115 від 27.03.2017 (т.43, а.с.19), видаткової накладної № 116 від 27.03.2017 (т.43, а.с.4), видаткової накладної № 117 від 27.03.2017 (т.42, а.с.246), видаткової накладної № 118 від 27.03.2017 (т.42, а.с.247), видаткової накладної № 122 від 28.03.2017 (т.41, а.с.45), видаткової накладної № 123 від 28.03.2017 (т.41, а.с.43); товарно-транспортної накладної № 1 від 01.03.2017, товарно-транспортної № 2 від 01.03.2017, товарно-транспортної № 3 від 01.03.2017, товарно-транспортної № 4 від 01.03.2017, товарно-транспортної № 6 від 02.03.2017, товарно-транспортної № 7 від 02.03.2017, товарно-транспортної № 8 від 02.03.2017, товарно-транспортної № 10 від 03.03.2017, товарно-транспортної № 11 від 03.03.2017, товарно-транспортної № 12 від 03.03.2017, товарно-транспортної № 16 від 06.03.2017, товарно-транспортної № 17 від 06.03.2017, товарно-транспортної № 19 від 06.03.2017, товарно-транспортної № 18 від 06.03.2017, товарно-транспортної № 24 від 07.03.2017, товарно-транспортної № 25 від 07.03.2017, товарно-транспортної № 26 від 07.03.2017, товарно-транспортної № 27 від 07.03.2017, товарно-транспортної № 33 від 09.03.2017, товарно-транспортної № 34 від 09.03.2017, товарно-транспортної № 32 від 09.03.2017, товарно-транспортної № 38 від 10.03.2017, товарно-транспортної № 39 від 10.03.2017, товарно-транспортної № 40 від 10.03.2017, товарно-транспортної № 48 від 13.03.2017, товарно-транспортної № 49 від 13.03.2017, товарно-транспортної № 50 від 13.03.2017, товарно-транспортної № 54 від 14.03.2017, товарно-транспортної № 55 від 14.03.2017, товарно-транспортної № 56 від 14.03.2017, товарно-транспортної № 57 від 14.03.2017, товарно-транспортної № 58 від 14.03.2017, товарно-транспортної № 60 від 15.03.2017, товарно-транспортної № 61 від 15.03.2017, товарно-транспортної № 62 від 15.03.2017, товарно-транспортної № 63 від 15.03.2017, товарно-транспортної № 67 від 16.03.2017, товарно-транспортної № 68 від 16.03.2017, товарно-транспортної № 69 від 16.03.2017, товарно-транспортної № 73 від 17.03.2017, товарно-транспортної № 74 від 17.03.2017, товарно-транспортної № 75 від 17.03.2017, товарно-транспортної № 78 від 20.03.2017, товарно-транспортної № 79 від 20.03.2017, товарно-транспортної № 80 від 20.03.2017, товарно-транспортної № 81 від 20.03.2017, товарно-транспортної № 82 від 20.03.2017, товарно-транспортної № 85 від 21.03.2017, товарно-транспортної № 86 від 21.03.2017, товарно-транспортної № 87 від 21.03.2017, товарно-транспортної № 88 від 21.03.2017, товарно-транспортної № 89 від 21.03.2017, товарно-транспортної № 92 від 22.03.2017, товарно-транспортної № 93 від 22.03.2017, товарно-транспортної № 94 від 22.03.2017, товарно-транспортної № 95 від 22.03.2017 товарно-транспортної № 101 від 23.03.2017, товарно-транспортної № 102 від 23.03.2017, товарно-транспортної № 103 від 23.03.2017, товарно-транспортної № 104 від 23.03.2017, товарно-транспортної № 105 від 25.03.2017, товарно-транспортної № 106 від 23.03.2017, товарно-транспортної № 107 від 24.03.2017, товарно-транспортної № 108 від 24.03.2017, товарно-транспортної № 109 від 24.03.2017, товарно-транспортної № 110 від 24.03.2017, товарно-транспортної № 113 від 27.03.2017, товарно-транспортної № 114 від 27.03.2017, товарно-транспортної № 115 від 27.03.2017, товарно-транспортної № 116 від 27.03.2017, товарно-транспортної № 117 від 27.03.2017, товарно-транспортної № 118 від 27.03.2017, товарно-транспортної № 122 від 28.03.2017, товарно-транспортної № 123 від 28.03.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 3478675,48 грн. та застосований штраф у розмірі - 869668,87 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 3865194,96 грн. та застосований штраф у розмірі - 966298,74 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ заявником не проведена, наявний борг у сумі 23191169,84 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (лютий - березень 2018 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника; звітність з податку на прибуток за 2018 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - лютий та березень 2018 року.
49. Стосовно правовідносин з ТОВ "Колібріас" (т.22, а.с.48 - т.22, а.с.69).
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 246393,45 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 49278,69 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010650 від 01.06.2017, видаткової накладної № 47 від 22.06.2017 (т.22, а.с.50) та товарно-транспортної накладної №Р47 від 22.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 44350,82 грн. та застосований штраф у розмірі - 11087,71 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 49278,69 грн. та застосований штраф у розмірі - 12319,67 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (295672,15 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
Договір, видаткові накладні від 22.06.2017 №47, ТТН від 22.06.2017 підписані ОСОБА_29 , яка значиться керівником постачальника з відомостями ЄДР 24.07.2017, а до цієї дати керівником обліковувався ОСОБА_9 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 22.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 179-180).
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
50. Стосовно правовідносин з ТОВ "Домарт" (т.32, а.с.180 - т.33, а.с.33), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 198000,00грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість було віднесено - 39600,00 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №290501 від 01.06.2017, видаткової накладної № 23 від 01.04.2018 (т.32, а.с.182) та товарно-транспортної накладної №Р23 від 01.06.2018.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 35640,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 8910,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 39600,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 9900,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (237600,00 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2018 року) без відображення джерел отримання товару, документально переданого у власність заявника; звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2018 року.
51. Стосовно правовідносин з ТОВ "Метал Центр Київ" (т.30, а.с.45 - т.30, а.с.166), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 499717,19 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 99943,44 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання № 290517 від 29.05.2018, видаткової накладної № 17 від 01.06.2018 (т.30, а.с.47), видаткової накладної № 18 від 07.06.2018 (т.30, а.с.127), видаткової накладної № 19 від 12.06.2018 (т.30, а.с.156) та товарно-транспортної накладної №Р17 від 01.06.2018, товарно-транспортної накладної №Р18 від 07.06.2018, товарно-транспортної накладної № 19 від 12.06.2018.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 89949,09 грн. та застосований штраф у розмірі - 22488,27 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 99943,44 грн. та застосований штраф у розмірі - 24985,86 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (599660,63 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (травень-червень 2018 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2018 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2018 року.
52. Стосовно правовідносин з ТОВ "Грінвей Корпорейшин" (т.21, а.с.47 - т.21, а.с.118), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 836210,92 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 167242,18 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010228 від 01.02.2017, видаткової накладної №15 від 16.02.2017 (т.21, а.с.82), видаткової накладної № 18 від 16.02.2017 (т.21, а.с.74), видаткової накладної № 17 від 16.02.2017 (т.21, а.с.66), видаткової накладної № 16 від 16.02.2017 (т.21, а.с.49) та товарно-транспортної накладної № Р 15 від 16.02.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 150517,97 грн. та застосований штраф у розмірі - 37629,49 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 167242,18 грн. та застосований штраф у розмірі - 41810,55 грн.; 2) донарахування включені до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Еріос» (1003453,11 грн.).
За твердженням відповідача, договір від 01.02.2017 та видаткові накладні від 16.02.2017 №15 від 16.02.2017 №16, від 16.02.2017 №17, від 16.02.2017 №18 від постачальника підписані ОСОБА_30 , хоча на указані дати директором постачальника за Реєстром значилась ОСОБА_31 , а ОСОБА_32 набула повноважень керівника постачальника з 22.02.2017.
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи були подані податкові накладні від 16.02.2017 №5, від 16.02.2017 №1, від. 16.02.2017 №4, від 16.02.2017 №6, підписані повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 221-222, а.с. 229-233).
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (лютий 2017 року), але без відображення придбання товару, поставленого у подальшому документально у власність заявника, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - лютий 2017 року.
53. Стосовно правовідносин з ТОВ "Спецремпідряд" (т.68, а.с.139 - т.69, а.с.139), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3915069,75 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 783013,96 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №050116 від 01.02.2017 (т.68, а.с.62-64), видаткової накладної № 17 від 16.01.2017 (т.68, а.с.72), видаткової накладної № 18 від 16.01.2017 (т.68, а.с.65), видаткової накладної № 19 від 17.01.2017 (т.68, а.с.73), видаткової накладної № 20 від 17.01.2017 (т.67, а.с.74), видаткової накладної № 26 від 17.01.2017 (т.68, а.с.75), видаткової накладної № 27 від 17.01.2017 (т.68, а.с.98), видаткової накладної № 39 від 19.01.2017 (т.68, а.с.139), видаткової накладної № 41 від 23.01.2017 (т.68, а.с.189), видаткової накладної № 42 від 24.01.2017 (т.69, а.с.30), видаткової накладної № 43 від 25.01.2017 (т.69, а.с.54), видаткової накладної № 46 від 26.01.2017 (т.68, а.с.207), видаткової накладної № 48 від 26.01.2017 (т.68, а.с.214), видаткової накладної № 51 від 30.01.2017 (т.69, а.с.93), видаткової накладної № 52 від 30.01.2017 (т.69, а.с.97), видаткової накладної № 53 від 30.01.2017 (т.69, а.с.115) та товарно-транспортної накладної №Р39 від 16.01.2017, товарно-транспортної накладної № Р19 від 17.01.2017, товарно-транспортної накладної № Р39 від 19.01.2017, товарно-транспортної накладної № Р41 від 23.01.2017, товарно-транспортної накладної № Р42 від 24.01.2017, товарно-транспортної накладної № Р43 від 25.01.2017, товарно-транспортної накладної № Р46 від 26.01.2017, товарно-транспортної накладної №Р51 від 30.01.2017.
Окрім того, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: акта виконаних робіт №47 від 26.01.2017 (т.68, а.с.206, виконання робіт встановлення електроградіентного рибозахистного приладу ЕГРЗ-М).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 704712,56грн. та застосований штраф у розмірі - 176 178,14грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 783013,96 грн. та застосований штраф у розмірі - 195753,49 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Еріос» (4698083,71 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (січень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника; звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - січень 2017 року.
54. Стосовно правовідносин з ТОВ "Велум Консалт" (т.24, а.с.213 - т.25, а.с.8), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 400186,44 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 80037,29 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010658 від 01.06.2017, видаткової накладної № 73 від 30.06.2017 (т.24, а.с.222), видаткової накладної № 72 від 26.06.2017 (т.24, а.с.215) та товарно-транспортної накладної №Р72 від 26.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р73 від 30.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 72033,56 грн. та застосований штраф у розмірі - 18008,39 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 80037,29 грн. та застосований штраф у розмірі - 20009,32 грн.; 2) донарахування віднесені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір від 01.06.2017, видаткова накладна від 26.06.2017 №72, від 30.06.2017 №73, ТТН від 26.06.2017, ТТН від 30.06.2017 підписані ОСОБА_33 (значиться керівником постачальника з 17.07.2017), у той час як керівником контрагента обліковувався ОСОБА_11 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи були подані податкові накладні від 26.06.2017 №1, від 30.06.2017 №2, підписані повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 206-208).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «ТОВ Трейд Сайд» (480 223,73грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
55. Стосовно правовідносин з ТОВ "Вірлен Фінанс" (т.27, а.с.238 - т.28, а.с.55), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 387052,73 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 77410,55 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №040617 від 02.06.2017, видаткової накладної № 62 від 26.06.2017 (т.28, а.с.15), видаткової накладної № 61 від 27.06.2017 (т.27, а.с.240) та товарно-транспортної накладної №Р62 від 26.06.2017, товарно-транспортної накладної № Р61 від 27.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 69669,49 грн. та застосований штраф у розмірі - 17471,37 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 77410,55 грн. та застосований штраф у розмірі - 19352,64 грн.; 2) донарахування віднесені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір від 02.06.2017, видаткова накладна від 26.06.2017 №62, ТТН від 26.06.2017, від 27.06.2017 №61, ТТН від 27.06.2017 підписані від імені контрагента ОСОБА_34 (почала обліковуватись у якості керівника постачальника з 31.07.2017), хоча керівником контрагента на той час значився ОСОБА_4 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 27.06.2017 №2, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.92, а.с. 190-191).
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Фрідом Торг» (464.463,28грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
На вимогу суду першої інстанції належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів існування у заявника ділової мети та економічної доцільності у сплаті коштів у якості оплати вартості товару на користь третіх сторонніх осіб до матеріалів справи не подано.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
56. Стосовно правовідносин з ТОВ "Вестеро Компані" (т.20, а.с.198 - т.20, а.с.249), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 252774,93 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 50554,99 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 22 від 16.10.2017 (т.20, а.с.201), видаткової накладної № 23 від 13.11.2017 (т.20, а.с.215)та товарно-транспортної накладної №Р23 від 13.11.2017, товарно-транспортної накладної №Р22 вид 16.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 45499,49 грн. та застосований штраф у розмірі - 11374,87 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 50554,99 грн. та застосований штраф у розмірі - 12638,75грн.; 2) донарахування віднесені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Фрідом Торг» (303329,92 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (жовтень-листопад 2017 року), яка не містила відомостей про придбання товару, документально поставленого на користь заявника, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень та листопад 2017 року.
57. Стосовно правовідносин з ТОВ Токката Трейд Лтд" (т.43, а.с.214 - т.43, а.с.246), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3729088,08 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 745 817,60грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 514 від 29.09.2017 (т.43, а.с.214-215) та товарно-транспортної накладної №Р514 від 29.09.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 671235,84 грн. та застосований штраф у розмірі - 167808,96 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 745817,60 грн. та застосований штраф у розмірі - 186454,40 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 245723,67 грн., утворений борг у сумі 4229181,94 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
У тексті Акту №1550 не відображені відомості стосовно подання чи неподання документів обов'язкової податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ контрагентом-постачальником.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - вересень 2017 року.
58. Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Голд ТТП" (т.18, а.с.106 - т.20, а.с.29), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3266510,54 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 653302,10 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010229 від 01.02.2017, видаткової накладної №11 від 16.02.2017 (т.18, а.с.111), видаткової накладної №12 від 16.02.2017 (т.18, а.с.123), видаткової накладної №13 від 16.02.2017 (т.18, а.с.131), видаткової накладної №15 від 17.02.2017 (т.18, а.с.159), видаткової накладної №14 від 17.02.2017 (т.18, а.с.166), видаткової накладної №18 від 20.02.2017 (т.18, а.с.200), видаткової накладної №20 від 21.02.2017 (т.18, а.с.240), видаткової накладної №23 від 22.02.2017 (т.19, а.с.35), видаткової накладної №28 від 23.02.2017 (т.19, а.с.44 зворот), видаткової накладної №34 від 24.02.2017 (т.19, а.с.119), видаткової накладної №38 від 27.02.2017 (т.19, а.с. 130), видаткової накладної №41 від 28.02.2017 (т.19, а.с.180), видаткової накладної №39 від 28.02.2017 (т.19, а.с.228), видаткової накладної №40 від 28.02.2017 (т.19, а.с.248) та товарно-транспортної накладної від 16.02.2017 № Р11, товарно-транспортної накладної від 17.02.2017 №Р14, товарно-транспортної накладної від 20.02.2017 №Р23, товарно-транспортної накладної від 22.02.2017 №Р22, товарно-транспортної накладної від 23.02.2017 №Р28, товарно-транспортної накладної від 24.02.2017 №Р34, товарно-транспортної накладної від 27.02.2017 №Р38, товарно-транспортної накладної від 28.02.2017 №Р41, товарно-транспортної накладної від 28.02.2017 №Р39, товарно-транспортної накладної від 28.02.2017 №Р40 .
Також, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору №010230 від 01.02.2017 (виконання робіт по ремонту: електродвигуна АИММ 90L4, електродвигуна насосу МХV32-414, насосного агрегату ЕЦВ 6-6,5-120-2 шт.), акта наданих послуг (виконаних робіт) № 10 від 16.02.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 587971,90 грн. та застосований штраф у розмірі - 146992,97 грн.; 2) донарахування за цим епізодом були включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 653302,10 грн. та застосований штраф у розмірі - 163325,53 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом не сформульовано, указано про те, що станом на 30.09.2018 наявний борг на суму - 3919812,65 грн., а також указано про переведення боргу на ТОВ «Фрідом Торг» (619646,69 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (лютий 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи, яка приймання товару.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - вересень 2017 року.
59. Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Лідер-Строй МКС" (т.32, а.с.60 - т.32, а.с.119), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 804524,05 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 160904,90 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору від 27.03.2017 №2703/Р-14, видаткової накладної № 96 від 01.04.2017 (т.32, а.с.62); товарно-транспортної накладної від 01.04.2017 №Р-96.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 144814,41 грн. та застосований штраф у розмірі - 36203,60 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 160904,90 грн. та застосований штраф у розмірі - 40226,23 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про існування боргу у сумі 969429,40 грн. станом на 30.09.2018.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (квітень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданих у власність заявника ТМЦ, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - квітень 2017 року.
60. Стосовно правовідносин з ТОВ "Клайдс Компані" (т.22, а.с.114 - т.22.ю а.с.186), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 217393,29 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 43478,66 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За твердженням позивача, реальність господарських операцій доводиться: договором постачання №010631 від 01.06.2017, видатковою накладною №70 від 26.06.2017 (т.22, а.с.116) та товарно-транспортною накладною №Р17 від 26.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 39130,79 грн. та застосований штраф у розмірі - 9782,70 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 43478,66 грн. та застосований штраф у розмірі - 10869,67 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (260871,95 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій без відображення джерел отримання поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
За змістом Акту перевірки №1550, договір та видаткова накладна від 26.06.2017 №70, ТТН підписані ОСОБА_35 , який почав обліковуватись керівником постачальника 31.07.2017, а до цієї дати керівником значився ОСОБА_19 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 26.06.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.94, а.с.217-218).
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
61. Стосовно правовідносин з ТОВ "Славмясо" (т.30, а.с.173 - т.32, а.с.14), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3685772,06 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 737154,43 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010633 від 01.06.2017, видаткової накладної №8 від 06.06.2017 (т.30, а.с.175), видаткової накладної №10 від 07.06.2017 (т.30, а.с.188), видаткової накладної №11 від 07.06.2017 (т.30, а.с.228), видаткової накладної №15 від 08.06.2017 (т.30, а.с.243), видаткової накладної №18 від 09.06.2017 (т.31, а.с.32-33), видаткової накладної №19 від 09.06.2017 (т.31, а.с.94), видаткової накладної №23 від 12.06.2017 (т.31, а.с.106), видаткової накладної №24 від 12.06.2017 (т.31, а.с.143), видаткової накладної №32 від 13.06.2017 (т.31, а.с.156), видаткової накладної №33 від 13.06.2017 (т.31, а.с.183), видаткової накладної №31 від 13.06.2017 (т.31, а.с.213), видаткової накладної №40 від 14.06.2017 (т.31, а.с.224), видаткової накладної №42 від 15.06.2017 (т.32, а.с.12) та товарно-транспортної накладної №Р8 від 06.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р10 від 07.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р15 від 08.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р23 від 12.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р31 від 13.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р40 від 14.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р42 від 15.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 663438,97грн. та застосований штраф у розмірі - 165859,74грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 737154,43 грн. та застосований штраф у розмірі - 184288,61 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Плато Інвест» (4422926,49 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник / не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
62. Стосовно правовідносин з ТОВ "Агроденіс Сервіс" (т.29, а.с.158 - т.29, а.с.210), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 68772,08 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 13754,56 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011151 від 01.11.2017, видаткової накладної № 174 від 01.11.2017 (т.29, а.с.161), видаткової накладної № 177 від 06.11.2017 (т.29, а.с.186), видаткової накладної № 178 від 07.11.2017 (т.29, а.с.193), видаткової накладної №183 від 14.11.2017 (т.29, а.с.200) та товарно-транспортної накладної №Р174, товарно-транспортної накладної №Р177, товарно-транспортної накладної №Р177 від 06.11.2017, товарно-транспортної накладної №Р178 від 07.11.2017, товарно-транспортної накладної №Р183 від 14.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 12379,10 грн. та застосований штраф у розмірі - 3094,78 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 13754,56 грн. та застосований штраф у розмірі - 3438,64 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (82527,36 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспортні накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.
63. Стосовно правовідносин з ТОВ "Айфордж" (т.17, а.с.187 - т.17, а.с.222),, колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 285369,38 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 57073,88 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021061 від 02.10.2017, видаткової накладної № 47 від 26.10.2017 (т.17, а.с.190) та товарно-транспортної накладної №Р47 від 26.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 51366,49 грн. та застосований штраф у розмірі - 12841,62 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 57073,88 грн. та застосований штраф у розмірі - 14268,47 грн.; 2) донарахування включені до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (342443,26 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
64. Стосовно правовідносин з ТОВ "Будівельний Еталон" (т.23, а.с.167 - т.23, а.с.244), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 256278,04 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 51255,68 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011187 від 01.11.2017, видаткової накладної № 81 від 13.11.2017 (т.23, а.с.80) та товарно-транспортної накладної №Р81 від 13.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 46130,11 грн. та застосований штраф у розмірі - 11532,53 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 51255,68 грн. та застосований штраф у розмірі - 12813,92 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (307.534,08грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.
65. Стосовно правовідносин з ТОВ "Торатос" (т.23, а.с.9 - т.23, а.с.79), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 341658,89 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 68331,78 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011140 від 01.11.2017, видаткової накладної №4 від 01.11.2017 (т.23, а.с.11) та товарно-транспортної накладної № Р4 від 01.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 61498,60 грн. та застосований штраф у розмірі - 15374,65 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 68331,78 грн. та застосований штраф у розмірі - 17082,95 грн.; 2) донарахування + включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (409990,67 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.
66. Стосовно правовідносин з ТОВ "Фебі Констракшн" (т.32, а.с.120 - т.32 ,а.с.179), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 258463,07 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 51692,61 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011145 від 01.11.2017, видаткової накладної №18 від 06.11.2017 (т.32, а.с.123) та товарно-транспортної накладної №Р18 від 06.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 46523,35 грн. та застосований штраф у розмірі - 11630,84 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 51692,61 грн. та застосований штраф у розмірі - 12923,15 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (310155,68 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.
67. Стосовно правовідносин з ТОВ "Златос Компані" (т.32, а.с.15 - т.32, а.с.39), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 260770,95 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 46938,77грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021083 від 02.10.2017, видаткової накладної № 45 від 07.11.2017 (т.32, а.с.33), видаткової накладної № 34 від 16.10.2017 (т.32, а.с.18), товарно-транспортної накладної № Р34 від 16.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 46938,77 грн. та застосований штраф у розмірі - 11734,69 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 52154,19 грн. та застосований штраф у розмірі - 13038,55 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Вектор» (312925,14 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
68. Стосовно правовідносин з ТОВ "Флет Лай" (т.24, а.с.50 - т.24, а.с.116), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 267848,22грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 53569,64 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011141 від 01.11.2017, видаткової накладної №2 від 02.11.2017 (т.24, а.с.52) та товарно-транспортної накладної №Р2 від 02.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 48212,68 грн. та застосований штраф у розмірі - 12053,17 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 53569,64 грн. та застосований штраф у розмірі - 13392,41 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.\
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (321417,86 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.
69. Стосовно правовідносин з ТОВ "Бардо Груп" (т.62, а.с.229 - т.62 а.с.243), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 396000,00 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 79200,00 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021072 від 02.10.2017, видаткової накладної № 37 від 17.10.2017 (т.62, а.с.231) та товарно-транспортної накладної № Р37 від 17.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 71280,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 18820,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 79200,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 19800,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (252200,00 грн.) та про те, що оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 223000,00 грн. Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника; звітність з податку на прибуток за 2017 рік подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента- постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
70. Стосовно правовідносин з ТОВ "Фестум" (т.9, а.с.211 - т.10, а.с.56), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 460756,98 грн. витрат/видатків до обчислення податку на додану вартість - 92151,39 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011142 від 01.11.2017, видаткової накладної № 9 від 07.11.2017 (т.9, а.с.217), видаткової накладної № 12 від 09.11.2017 (т.9, а.с.213), товарно-транспортної накладної № Р9 від 07.11.2017, товарно-транспортної накладної №Р12 від 09.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 82936,26 грн. та застосований штраф у розмірі - 20734.06 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 92151,39 грн. та застосований штраф у розмірі - 23037,85 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей автоматизованих інформаційних ресурсів ДПС України як доказів нереальності господарських операцій.
При цьому, об'єктивних даних про інше джерело отримання товарів в Акті перевірки №1550 не відображено. З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару) не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з Актом перевірки №1550, претензій до оформлення первинних документів в Акті не відображено, претензій до розрахунків за правочином в Акті перевірки не відображено, указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (552908,38 грн.), але ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
71. Стосовно правовідносин з ТОВ "Будівельна компанія "Інтеко" (т.29, а.с.211 - т.30, а.с.32), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 284977,83 грн. витрат/видатків до обчислення податку на додану вартість - 56995,55 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011153 від 01.11.2017, видаткової накладної № 175 від 08.11.2017 (т.29, а.с.214-215) та товарно-транспортної накладної №Р175 від 08.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 51296,01 грн. та застосований штраф у розмірі - 12824,00 грн.; 2) донарахування \включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 56995,55 грн. та застосований штраф у розмірі - 14248,89 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей автоматизованих інформаційних ресурсів ДПС України як доказів нереальності господарських операцій.
Згідно з Актом перевірки №1550, об'єктивних даних про інше джерело отримання товарів в Акті перевірки не відображено. З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару) не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Претензій до оформлення первинних документів в Акті не відображено, виписані контрагентом- постачальником податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Претензій до розрахунків за правочином в Акті перевірки не відображено. Однак, вказано про переведення боргу на ТОВ «Феміда» (341973,40 грн.), але ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
72. Стосовно правовідносин з ТОВ "Інклуд Консалт" (т.13, а.с.184 - т.13, а.с.214), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 98819,75 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 19763,95 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021075 від 02.10.2017, видаткової накладної № 44 від 18.10.2017 (т.13, а.с.186) та товарно-транспортної накладної № Р44 від 18.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 17787,56 грн. та застосований штраф у розмірі - 4446,89 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 19763,95 грн. та застосований штраф у розмірі - 4940,99 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення податкових накладних за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, але указано, що договір від 02.10.2017, видаткова накладна від 18.10.2017 №44, ТТН від 18.10.2017 від імені постачальника підписані ОСОБА_36 ..
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (118583,70 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
73. Стосовно правовідносин з ТОВ "Селена Фінанс" (т.10, а.с.233 - т.10, а.с.236), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 435600,00 грн. витрат/видатків, до обчислення податку на додану вартість - 87120,00 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021086 від 02.10.2017, видаткової накладної № 55 від 17.10.2017 (т.10, а.с.236) та товарно-транспортної накладної № Р55 від 17.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 78408,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 19602,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 87120,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 21780,00 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей автоматизованих інформаційних ресурсів ДПС України як доказів нереальності господарських операцій.
Згідно з Актом перевірки №1550, об'єктивних даних про інше джерело отримання товарів в Акті перевірки не відображено. З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару) не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Претензій до оформлення первинних документів в Акті не відображено, виписані контрагентом-постачальником податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Претензій до розрахунків за правочином в Акті перевірки не відображено, указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (522720,00 грн.), але ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
74. Стосовно правовідносин з ТОВ "Кепітал Фаундейшн" (т.13, а.с.215 - т.14, а.с.37), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 311318,25 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 62263,65 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021068 від 02.10.2017, видаткової накладної №40 від 19.10.2017 (т.13, а.с.217) та товарно-транспортної накладної №Р40 від 19.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 56037,29 грн. та застосований штраф у розмірі - 14009,32 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 62263,65 грн. та застосований штраф у розмірі - 15565,91 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Вектор» (373581,90 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
Згідно з Актом перевірки №1550, договір від 02.10.2017 №021068 та видаткова накладна від 19.10.2017 №40 підписані ОСОБА_37 (значиться директором з 06.10.2017), у той час як директором значився ОСОБА_15 .
На вимогу суду першої інстанції відповідачем до матеріалів справи була подана податкова накладна від 19.10.2017 №1, підписана повноважною особою контрагента-постачальника (т.94, а.с. 219-220).
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису осіб (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
75. Стосовно правовідносин з ТОВ "Торговий Дім "Флет Лайн" (т.35, а.с.103 - т.35, а.с.162), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням заявника, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 473239,76 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість було віднесено - 94647,95 грн. податкового кредиту.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011139 від 01.11.2017, видаткової накладної №3 від 01.11.2017 (т.35, а.с.142), видаткової накладної №5 від 03.11.2017 (т.35, а.с.105) та товарно-транспортної накладної №Р3 від 01.11.2017, товарно-транспортної накладної №Р5 від 03.11.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 85183,16 грн. та застосований штраф у розмірі - 21295,79 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 94647,95 грн. та застосований штраф у розмірі - 23661,99 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (567887,71 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.
76. Стосовно правовідносин з ТОВ "Фармконсалт" (т.10, а.с.137 - т.10, а.с.222), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 636621,15 грн. витрат/видатків, до обчислення податку на додану вартість - 127324,22 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010318 від 01.03.2018, видаткової накладної № 201 від 10.03.2017 (т.10, а.с.146), видаткової накладної № 202 від 14.03.2017 (т.10, а.с.143 зворот), видаткової накладної № 203 від 15.03.2017 (т.10, а.с.141), товарно-транспортної накладної № Р201 від 10703.2017, товарно-транспортної накладної №Р202 від 14.03.2017, товарно-транспортної накладної № Р2013 від 15.03.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 114591,81 грн. та застосований штраф у розмірі - 28647,95 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 127324,22 грн. та застосований штраф у розмірі - 31831,06 грн.; 2) донарахування включені до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей автоматизованих інформаційних ресурсів ДПС України у якості доказів нереальності господарських операцій.
Згідно з Актом перевірки №1550 об'єктивних даних про інше джерело отримання товарів в Акті перевірки не відображено. З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару) не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Претензій до оформлення первинних документів в Акті не відображено, виписані контрагентом-постачальником податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Претензій до розрахунків за правочином в Акті перевірки не відображено, указано про те, що 73400,00 грн. оплачено безпосередньо контрагенту-постачальнику та про переведення боргу на ТОВ «Еріос» (690545,40 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
77. Стосовно правовідносин з ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" (т.15, а.с.120 - т.16, а.с.7), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 603682,51 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 120736,50 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010332 від 01.03.2017, видаткової накладної № 31 від 23.03.2017 (т.15, а.с.123), видаткової накладної № 42 від 24.03.2017 (т.15, а.с.138), видаткової накладної №43 від 27.03.2017 (т.15, а.с.203), товарно-транспортної накладної № Р31 від 23.03.2017, товарно-транспортної накладної № Р42 від 24.03.2017, товарно-транспортної накладної №Р43 від 27.03.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 108662,85 грн. та застосований штраф у розмірі - 27165,71 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 120736,50 грн. та застосований штраф у розмірі - 30184,13 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Вектор» (724419,02 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (березень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підписів особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Доводи відповідача про непридатність указаного у товарно-транспортних накладних транспортного засобу забезпечити перевезення товару спростовуються відомостями з інформаційних ресурсів МВС України, згідно з якими д.р.н.з. НОМЕР_1 був перереєстрований з транспортного засобу - мотоцикл Вайпер С110, на транспортний засіб - автомобіль марки КАМАЗ, до настання події складання згаданої вище товарно-транспортної накладної.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - березень 2017 року.
78. Стосовно правовідносин з ТОВ "Лофтбуд" (т.71, а.с.134-141, т.71, а.с.173-175, т.71, а.с.197-202, т.72, а.с.32-35, т.72, а.с.61-69, т.72, а.с.77, т.72, а.с.97-99), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3004564,01 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 600912,83грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010549 від 01.05.2017, видаткової накладної № 98 від 19.05.2017, видаткової накладної № 101 від 22.05.2017, видаткової накладної № 102 від 23.05.2017, видаткової накладної № 103 від 24.05.2017, видаткової накладної № 105 від 29.05.2017, видаткової накладної № 106 від 29.05.2017, видаткової накладної № 107 від 29.05.2017, видаткової накладної № 108 від 29.05.2017, видаткової накладної № 11 від 30.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р98 від 19.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р101 від 22.05.2017, товарно-транспортної накладної №Р102 від 23.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р103 від 24.05.2017, товарно-транспортної накладної № Р 105 від 29.05.2017, товарно-транспортної накладної №Р 110 від 30.05.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 540821,54 грн. та застосований штраф у розмірі - 135205,38 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 600912,83 грн. та застосований штраф у розмірі - 150228,21 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Еріос» (3155476,87 грн.) та указано про те, що оплата вартості ТМЦ була проведена заявником на користь постачальника у сумі 450000,00 грн.. Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (травень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - травень 2017 року.
79. Стосовно право відносин з ТОВ "Камянський комбінат здорового харчування" (т.11, а.с.1 - т.12, а.с.148), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3610465,11 грн. витрат/видатків, до обчислення податку на додану вартість - 722093,02 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010648 від 01.06.2017, видаткової накладної № 2 від 01.07.2017 (т.11, а.с.28), видаткової накладної № 3 від 02.07.2017 (т.11, а.с.69), видаткової накладної № 6 від 06.07.2017 (т.11, а.с.100), видаткової накладної № 5 від 06.07.2017 (т.11, а.с.128), видаткової накладної № 23 від 21.07.2017 (т.11, а.с.140), видаткової накладної № 24 від 22.06.2017 (т.11, а.с.146), видаткової накладної № 35 від 23.06.2017 (т.11, а.с.165), видаткової накладної № 36 від 23.07.2017 (т.11, а.с.212), видаткової накладної № 37 від 23.07.2017 (т.11, а.с.232), видаткової накладної № 38 від 23.07.2017 (т.10, а.с.141), видаткової накладної № 44 від 26.07.2017 (т.12, а.с.89), товарно-транспортної накладної № Р2 від 01.06.2017, товарно-транспортної накладної № Р3 від 02.06.2017, товарно-транспортної накладної № Р5 від 06.06.2017, товарно-транспортної накладної № Р23 від 21.06.2017, товарно-транспортної накладної № Р24 від 22.06.2017, товарно-транспортної накладної № Р 35 від 23.06.2017, товарно-транспортної накладної №Р44 від 26.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 649883,72 грн. та застосований штраф у розмірі - 162470,93 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 722093,02 грн. та застосований штраф у розмірі - 180523,26 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей автоматизованих інформаційних ресурсів ДПС України як доказів нереальності господарських операцій.
Згідно з Актом перевірки №1550, об'єктивних даних про інше джерело отримання товарів в Акті перевірки не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару) не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Претензій до оформлення первинних документів в Акті не відображено, виписані контрагентом-постачальником податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Претензій до розрахунків за правочином в Акті перевірки не відображено. Однак вказано про переведення боргу на ТОВ «Феміда» (3689612,14 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
80. Стосовно правовідносин з ТОВ "Пром Гравіс" (т.14, а.с.38 - т.15, а.с.119), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 2408300,21 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 481660,04 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010328 від 01.03.2017, видаткової накладної № 100 від 16.03.2017 (т.14, а.с.41), видаткової накладної № 101 від 16.03.2017 (т.14, а.с.65), видаткової накладної № 102 від 16.03.2017 (т.14, а.с.76), видаткової накладної № 103 від 16.03.2017 (т.14, а.с.132), видаткової накладної № 104 від 17.03.2017 (т.14, а.с.138), видаткової накладної № 105 від 20.03.2017 (т.14, а.с.146), видаткової накладної № 107 від 21.03.2017 (т.14, а.с.166), видаткової накладної № 108 від 22.03.2017 (т.14, а.с.201), видаткової накладної № 109 від 23.03.2017 (т.14, а.с.235), видаткової накладної № 110 від 24.03.2017 (т.14, а.с.241), видаткової накладної № 111 від 27.03.2017 (т.15, а.с.22), видаткової накладної № 112 від 28.03.2017 (т.15, а.с.64), видаткової накладної № 113 від 29.03.2017 (т.15, а.с.75), видаткової накладної № 114 від 29.03.2017 (т.15, а.с.99), товарно-транспортної накладної № 100 від 16.03.2017, товарно-транспортної накладної № 103 від 16.03.2017, товарно-транспортної накладної № 105 від 20.03.2017, товарно-транспортної накладної № 107 від 21.03720176 товарно-транспортної накладної № 108 від 22.03.2017, товарно-транспортної накладної № 109 від 23.03.2017, товарно-транспортної накладної № 110 від 24.03.2017, товарно-транспортної накладної № 11 від 27.03.2017, товарно-транспортної накладної № 112 від 28.03.2017, видаткової накладної № 113 від 29.03.2017, видаткової накладної № 114 від 29.03.2017.
Також, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору №010330 від 01.03.2017, акта надання послуг № 106 від 20.03.2017 (нанесення гальванічного покриття на колосники).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 432494,04 грн. та застосований штраф у розмірі - 108373,51 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 481660,04 грн. та застосований штраф у розмірі - 120415,01 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Еріос» (2659960,23 грн.) та про оплату постачальнику 230000,00 грн.. Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (березень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підписів особи (прізвище, ім'я, по-батькові), безпосередньо відповідальних та навантаження, розвантаження, яка приймала товар.
Доводи відповідача про непридатність указаного у товарно-транспортних накладних транспортного засобу до фізичного переміщення товару спростовуються відомостями з інформаційних ресурсів МВС України, за якими перереєстрація д.р.н.з. НОМЕР_1 з транспортного засобу - мотоцикл Вайпер С110, на транспортний засіб - автомобіль марки КАМАЗ, відбулась до події складання згаданої вище товарно-транспортної накладної.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - березень 2017 року.
81. Стосовно правовідносин з ТОВ "Колос Дніпра" (т.56, а.с.34-250), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 1631233,18 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість \ - 326246,64 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010634 від 01.06.2017 (т.56, а.с.34-36), видаткової накладної № 68 від 30.06.2017 (т.57, а.с.42), товарно-транспортної накладної № р68 від 30.06.2017, видаткової накладної № 62 від 29.07.2017, товарно-транспортної накладної № Р62 від 29.06.2017, видаткової № 58 від 27.06.2017, товарно-транспортної накладної № Р58 від 27.06.2017, видаткової накладної № 52 від 26.06.2017, товарно-транспортної накладної № Р50, 51, 52 від 26.06.2017, видаткової накладної № 51 від 26.06.2017 (т.56 а.с.242), видаткової накладної № 50 від 26.06.2017 (т.56 а.с.146), видаткової накладної № 48 від 23.06.2017 (т.56 а.с.112), видаткової накладної№52 від 26.06.2017р. (т.56 а.с.161), видаткової накладної №58 від 27.06.2017р. (т.56 а.с.54), видаткової накладної №62 від 29.06.2017р. (т.56 а.с.37).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 293621,97 грн. та застосований штраф у розмірі - 73405,49 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 326246,64 грн. та застосований штраф у розмірі - 81561,66 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Еріос» (1957479,82 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
82. Стосовно правовідносин з ТОВ "Торгівельна група "Каста" (т.73, а.с.57-59, т.73, а.с.71-75, т.73, а.с.110-129, т.73, а.с.176, т.73, а.с.184-185, т.73, а.с.191-192, т.73, а.с.199, т.74, а.с.58-60, т.74, а.с.121-123, т.74, а.с.189-191, т.74, а.с.239-241, т.75, а.с.10-12, т.75, а.с.40, т.75, а.с.53, т.75, а.с.66-71, т.75, а.с.81), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 4057359,02 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 811471,81 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011189 від 01.11.2017, видаткової накладної №12 від 16.11.2017, видаткової накладної №14 від 16.11.2017, видаткової накладної №15 від 16.11.2017, видаткової накладної №16 від 16.11.2017, видаткової накладної №17 від 17.11.2017, видаткової накладної №20 від 17.11.2017, видаткової накладної №24 від 20.11.2017, видаткової накладної №26 від 22.11.2017, видаткової накладної №69 від 24.11.2017, видаткової накладної №70 від 21.11.2017, видаткової накладної №71 від 24.11.2017, видаткової накладної №74 від 27.11.2017, видаткової накладної №75 від 28.11.2017, видаткової накладної №77 від 29.11.2017, видаткової накладної №79 від 30.11.2017, видаткової накладної №81 від 30.11.2017, видаткової накладної №83 від 30.11.2017, товарно-транспортної накладної від 16.11.2017 №р12, товарно-транспортної накладної від 17.11.2017 №р17, товарно-транспортної накладної від 17.11.2017 №р20, товарно-транспортної накладної від 20.11.2017 №р23, товарно-транспортної накладної від 22.11.2017 №р26, товарно-транспортної накладної від 24.11.2017 №р69,70,71, товарно-транспортної накладної від 27.11.2017 №р74, товарно-транспортної накладної від 28.11.2017 №р75, товарно-транспортної накладної від 29.11.2017 №р77, товарно-транспортної накладної від 30.11.2017 №р79.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 730324,62 грн. та застосований штраф у розмірі - 182581,16 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 811471,81 грн. та застосований штраф у розмірі - 202867,95 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (4513830,83грн.) та указано про те, що оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 355 000,00грн.. Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2017 року.
83. Стосовно правовідносин з ТОВ "Астеріл-2006" (т.63, а.с.41 - т.64, а.с.185, т.69, а.с.139 - т.70, а.с.250), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 3391483,59 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 678296,72 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №020796 від 02.07.2018 (т.63, а.с.41-42), видаткової накладної № 25 від 02.07.2018 (т.63, а.с.44), видаткової накладної № 24 від 02.07.2018 (т.63, а.с.43), видаткової накладної № 26 від 03.07.2018 (т.63, а.с.104), видаткової накладної № 36 від 03.07.2018 (т.63, а.с.151), видаткової накладної № 35 від 03.07.2018 (т.63, а.с.158), видаткової накладної № 34 від 03.07.2018 (а.с.63, а.с.163), видаткової накладної № 32 від 03.07.2018 (т.63, а.с.168), видаткової накладної № 31 від 03.07.2018 (т.63, а.с.111), видаткової накладної № 29 від 03.07.2018 (т.63, а.с.176), видаткової накладної № 33 від 03.07.2018 (т.63, а.с.177), видаткової накладної № 27 від 03.07.2018 (т.63, а.с.182), видаткової накладної № 28 від 03.07.2018 (т.63, а.с.187), видаткової накладної № 30 від 03.07.2018 (т.63, а.с.195), видаткової накладної № 37 від 11.07.2018 (т.63, а.с.200), видаткової накладної № 38 від 12.07.2018 (т.63, а.с.211), видаткової накладної № 39 від 12.07.2018 (т.63, а.с.237), видаткової накладної № 40 від 12.07.2018 (т.63, а.с.238), видаткової накладної № 41 від 12.07.2018 (т.64, а.с.2), видаткової накладної № 42 від 12.07.2018 (т.69, а.с.139) та товарно-транспортної накладної №Р24 від 02.07.2018, товарно-транспортної накладної № Р26 від 03.07.2018, товарно-транспортної накладної № р37 від 11.07.2018, товарно-транспортної накладної №Р 38 від 12.07.2018.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 610467,05 грн. та застосований штраф у розмірі - 152616,76 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 678296,72 грн. та застосований штраф у розмірі - 169574,18грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (4069780,31 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (липень 2018 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2018 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - липень 2018 року.
84. Стосовно правовідносин з ТОВ "Парнас ТПФ" (т.42, а.с.1-157), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 2591428,91 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 518298,39 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 2 від 28.10.2016 (т.42, а.с.8), видаткової накладної №3 від 28.10.2016 (т.42, а.с.22), видаткової накладної №6 від 31.10.2016 (т.42, а.с.28), видаткової накладної №8 від 31.10.2016 (т.42, а.с.51), видаткової накладної №7 від 31.10.2016 (т.42, а.с.66), видаткової накладної №8 від 31.10.2016 (т.42, а.с.51); товарно-транспортної накладної № Р2 від 28.10.2016, товарно-транспортної накладної № Р6 від 31.10.2016.
Окрім того, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №3450 від 31.10.2016, видаткової накладної №3446 від 31.10.2016 (т.42, а.с.72), видаткової накладної №3447 від 31.10.2016 (т.42, а.с.77), видаткової накладної №3452 від 31.10.2016 (т.42, а.с.82), видаткової накладної №3453 від 31.10.2016 (т.42, а.с.90-91), видаткової накладної №3457 від 31.10.2016 (т.42, а.с.101), видаткової накладної №3458 від 31.10.2016 (т.42, а.с.107), видаткової накладної №3459 від 31.10.2016 (т.42, а.с.111), видаткової накладної №3463 від 31.10.2016 (т.42, а.с.116-117), видаткової накладної №3465 від 31.10.2016 (т.42, а.с.138), видаткової накладної №3466 від 31.10.2016 (т.42, а.с.143), видаткової накладної №3467 від 31.10.2016 (т.42, а.с.147), товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 №Р3450, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3446, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3447, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3452, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3453, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3457, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3458, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3459, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3463, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3465, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 Р3466, товарно-транспортної накладної № Р3467 від 31.10.2016.
Також, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявник посилався на копії: акта наданих послуг № 20 від 31.10.2016; акта наданих послуг № 25 від 31.10.2016; акта надання послуг № 42 від 28.10.2016 (т.42, а.с.152, монтаж систем протипожежного захисту), акта надання послуг № 43 від 31.10.2016 (т.42, а.с.151, монтаж систем протипожежного захисту); акта наданих послуг № 48 від 31.10.2016 (т.42, а.с.6, роботи з ремонту покрівлі); акта наданих послуг № 51 від 31.10.2016 (т.42, а.с.5, експедиторські послуги); акта наданих послуг № 54 від 31.10.2016 (т.42, а.с.3, послуги суборенди приміщення складу); акта наданих послуг №55 від 31.10.2016 (т.42, а.с.1, транспортно-експлуатаційні послуги з організації перевезень); акта наданих послуг № 56 від 31.10.2016 (т.42, а.с.156, послуги будівельної техніки).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 466457,20 грн. та застосований штраф у розмірі - 116614,30 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 518298,39 грн. та застосований штраф у розмірі - 129574,60 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ та послуг заявником проведена не була, утворений борг у сумі 3109727,30 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2016 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента- постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2016 року.
85. Стосовно правовідносин з ТОВ "ЖФ Грінвіч" (т.52, а.с.152-250, т.53, а.с.1 - т.54, а.с.56, т.55, а.с.97 - т.56, а.с.33, т.58, а.с.147 - т.61, а.с.39), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 8797729,01 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 1759545,80 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010874 від 01.08.2017, видаткової накладної № 17 від 16.08.2017 (т.60, а.с.208), видаткової накладної № 19 від 16.08.2017 (т.61, а.с.6-7), видаткової накладної № 20 від 16.08.2017 (т.61, а.с.25), видаткової накладної № 25 від 16.08.2017 (т.61, а.с.31), видаткової накладної № 26 від 17.08.2017 (т.60, а.с.150), видаткової накладної № 27 від 18.08.2017 (т.60, а.с.146), видаткової накладної № 30 від 21.08.2017 (т.60, а.с.41), видаткової накладної № 32 від 21.08.2017 (т.60, а.с.113), видаткової накладної № 36 від 22.08.2017 (т.59, а.с.229), видаткової накладної № 37 від 22.08.2017 (т.60, а.с.22), видаткової накладної № 39 від 23.08.2017 (т.59, а.с.163), видаткової накладної № 40 від 28.08.2017 (т.59, а.с.72), видаткової накладної № 41 від 28.08.2017 (т.59, а.с.128), видаткової накладної № 42 від 29.08.2017 (т.58, а.с.150), видаткової накладної № 43 від 29.08.2017 (т.58, а.с.222), видаткової накладної № 44 від 31.08.2017 (т.61, а.с.38), видаткової накладної № 45 від 31.08.2017 (т.58, а.с.147), видаткової накладної № 2 від 01.09.2017 (т.55, а.с.177), видаткової накладної № 4 від 01.09.2017 (т.55, а.с.200-203), видаткової накладної № 5 від 01.09.2017 (т.60, а.с.139), видаткової накладної № 8 від 04.09.2017 (т.55, а.с.124), видаткової накладної № 9 від 05.09.2017 (т.53, а.с.197), видаткової накладної № 11 від 05.09.2017 (т.53, а.с.214), видаткової накладної № 12 від 05.09.2017 (т.55, а.с.97), видаткової накладної № 13 від 05.09.2017 (т.55, а.с.106), видаткової накладної № 14 від 05.09.2017 (т.55, а.с.115), видаткової накладної № 16 від 06.09.2017 (т.53, а.с.130-131), видаткової накладної № 18 від 07.09.2017 (т.53, а.с.94 зворот), видаткової накладної № 21 від 08.09.2017 (т.53, а.с.103), видаткової накладної № 22 від 08.09.2017 (т.53, а.с.127), видаткової накладної № 28 від 12.09.2017 (т.53, а.с.2), видаткової накладної № 30 від 14.09.2017 (т.52, а.с.172), видаткової накладної № 31 від 14.09.2017 (т.52, а.с.244), видаткової накладної № 35 від 15.09.2017 (т.52, а.с.156) та товарно-транспортної накладної від 16.08.2017 №Р17, товарно-транспортної накладної від 17.08.2017 №Р26, товарно-транспортної накладної від 18.08.2017 №Р27, товарно-транспортної накладної від 21.08.2017 №Р30, товарно-транспортної накладної від 22.08.2017 №Р36, товарно-транспортної накладної від 23.08.2017 №Р39, товарно-транспортної накладної від 28.08.2017 №Р40, товарно-транспортної накладної від 29.08.2017 №Р42, товарно-транспортної накладної від 31.08.2017 №Р44, товарно-транспортної накладної від 01.09.2017 №Р2, товарно-транспортної накладної від 04.09.2017 №Р8, товарно-транспортної накладної від 05.09.2017 №Р9, товарно-транспортної накладної від 06.09.2017 №Р16, товарно-транспортної накладної від 07.09.2017 №Р18, товарно-транспортної накладної від 08.09.2017 №Р21, товарно-транспортної накладної від 12.09.2017 №Р28, товарно-транспортної накладної від 14.09.2017 №Р30, товарно-транспортної накладної від 15.09.2017 №Р35.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 1583591,24 грн. та застосований штраф у розмірі - 395897,81 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 1759545,80 грн. та застосований штраф у розмірі - 439886,45 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №155,0 вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 1019388,62 грн. та наявний борг у сумі 9537886,35 грн. Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (серпень - вересень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента- постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - серпень та вересень 2017 року.
86. Стосовно правовідносин з ТОВ "Крон ЖТФ" (т.26, а.с.118 - т.44, а.с.235 - т.47, а.с.193), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 10673595,88 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 2134719,17 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №010727 від 01.07.2017 (т.55, а.с.234-235), видаткової накладної №32 від 17.07.2017 (т.44, а.с.237), видаткової накладної №33 від 17.07.2017 (т.45, а.с.38), видаткової накладної №34 від 17.07.2017 (т.45, а.с.44-47), видаткової накладної №35 від 18.07.2017 (т.45, а.с.102), видаткової накладної №36 від 19.07.2017 (т.45, а.с.137), видаткової накладної №38 від 19.07.2017 (т.45, а.с.167), видаткової накладної №39 від 19.07.2017 (т.45, а.с.187), видаткової накладної №40 від 20.07.2017 (т.45, а.с.193-194), видаткової накладної №41 від 24.07.2017 (т.45, а.с.231), видаткової накладної №42 від 24.07.2017 (а.с.46, а.с.16), видаткової накладної №43 від 24.07.2017 (т.26, а.с.118), видаткової накладної №46 від 25.07.2017 (т.26, а.с.174), видаткової накладної №48 від 26.07.2017 (т.27, а.с.32 зворот), видаткової накладної №49 від 26.07.2017 (т.27, а.с.20 зворот), видаткової накладної №50 від 26.07.2017 (т.27, а.с.14 зворот), видаткової накладної №52 від 28.07.2017 (т.46, а.с.81), видаткової накладної №53 від 28.07.2017 (т.27, а.с.69), видаткової накладної №57 від 31.07.2017 (т.27, а.с.85), видаткової накладної №58 від 31.07.2017 (т.27 а.с.105 зворот), видаткової накладної №59 від 31.07.2017 (т.27, а.с.150), видаткової накладної №3 від 01.08.2017 (т.27, а.с.123-127), видаткової накладної №2 від 01.08.2017 (т.27, а.с.178-179), видаткової накладної №4 від 01.08.2017 (т.27, а.с.195), видаткової накладної №5 від 01.08.2017 (т.47, а.с.193 зворот), видаткової накладної №6 від 01.08.2017 (т.47, а.с.164-165 зворот), видаткової накладної №7 від 01.08.2017, видаткової накладної №8 від 01.08.2017 (т.47, а.с.72 зворот), видаткової накладної №48 від 14.08.2017 (т.46, а.с.140), видаткової накладної №52 від 15.08.2017 (т.26, а.с.237), видаткової накладної №7 від 01.08.2017 (т.47, а.с.94 зворот), видаткової накладної №8 від 01.08.2017 (т.47, а.с.72 зворот), видаткової накладної №16 від 04.08.2017 (т.47, а.с.71 зворот), видаткової накладної №17 від 04.08.2017 (т.47, а.с.1), видаткової накладної №18 від 04.08.2017 (т.46, а.с.39 зворот), видаткової накладної №29 від 07.08.2017 (т.46, а.с.216), видаткової накладної №33 від 08.08.2017 (т.46, а.с.175), видаткової накладної №48 від 14.08.2017 та товарно-транспортної накладної №Р32 17.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р35 18.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р36 від 19.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р40 від 20.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р41 від 24.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р46 від 25.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р48 від 26.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р52 28.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р57 від 31.07.2017, товарно-транспортної накладної №Р2 01.08.2017, товарно-транспортної накладної №Р16 від 04.08.2017, товарно-транспортної накладної №Р29 від 07.08.2017, товарно-транспортної накладної №Р33 від 08.08.2017, товарно-транспортної накладної №Р48 від 14.08.2017, товарно-транспортної накладної №Р52 від 15.08.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 1921247,26 грн. та застосований штраф у розмірі - 480311,81 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 2134719,17 грн. та застосований штраф у розмірі - 533679,79 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про те, що 1000000,00 грн. заявником було оплачено постачальнику та про існування боргу у сумі 11808315,05 грн.. Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (липень - серпень 2017 року) без відображення джерел отримання документально поставлених у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - липень та серпень 2017 року.
87. Стосовно правовідносин з ТОВ "Пінта ТТП" (т.61, а.с.78 - т.61, а.с.233), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 4437964,91 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 887592,98 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання № 010942 від 01.09.2016 (т.61, а.с.89-91), видаткової накладної №47 від 10.10.2016 (т.61, а.с.224), видаткової накладної № 48 від 10.10.2016 (т.61, а.с.222), видаткової накладної №50 від 11.10.2016 (т.61, а.с.217), видаткової накладної №51 від 12.10.2016 (т.61, а.с.212), видаткової накладної №52 від 12.10.2016 (т.61, а.с.209), видаткової накладної №53 від 17.10.2016 (т.61, а.с.201), видаткової накладної №54 від 17.10.2016 (т.61, а.с.206), видаткової накладної №49 від 19.10.2016 (т.61, а.с.197), видаткової накладної №55 від 24.10.2016 (т.61, а.с.190), видаткової накладної №56 від 26.10.2016 (т.61, а.с.152), видаткової накладної №57 від 27.10.2016 (т.61, а.с.147), видаткової накладної №58 від 28.10.2016 (т.61, а.с.145), видаткової накладної №59 від 28.10.2016 (т.61, а.с.141), видаткової накладної №60 від 28.10.2016 (т.61, а.с.143), видаткової накладної №69 від 31.10.2016 (т.61, а.с.100), видаткової накладної №70 від 31.10.2016 (т.61, а.с.107-108), видаткової накладної №71 від 31.10.2016 (т.61, а.с.112), видаткової накладної №72 від 31.10.2016 (т.61, а.с.117), видаткової накладної №73 від 31.10.2016 (т.61, а.с.120), видаткової накладної №74 від 31.10.2016 (т.61, а.с.122), видаткової накладної №78 від 31.10.2016 (т.61, а.с.137), видаткової накладної №75 від 31.10.2016 (т.61, а.с.124), видаткової накладної №76 від 31.10.2016 (т.61, а.с.128), видаткової накладної №77 від 31.10.2016 (т.61, а.с.131) та товарно-транспортної накладної від 10.10.2016 №Р47, товарно-транспортної накладної від 11.10.2016 № Р50, товарно-транспортної накладної від 12.10.2016 № Р51, товарно-транспортної накладної від 17.10.2016 № Р53, товарно-транспортної накладної від 19.10.2016 № Р49, товарно-транспортної накладної від 24.10.2016 № Р55, товарно-транспортної накладної від 26.10.2016 № Р56, товарно-транспортної накладної від 27.10.2016 № Р57, товарно-транспортної накладної від 28.10.16 № Р58, товарно-транспортної накладної від 31.10.2016 № Р60.
Окрім того, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011047 від 03.10.2016 (т.61, а.с.92-93); видаткової накладної № 6 від 04.10.2016 (т.61, а.с.232), видаткової накладної № 18 від 26.10.2016 (т.61, а.с.155), видаткової накладної № 19 від 26.10.2016 (т.61, а.с.186) та товарно-транспортної накладної №Р6 від 04.10.2016, товарно-транспортної накладної № Р18 від 26.10.2016.
Також, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору № 010945 від 01.10.2016 (т.61, а.с.94-97) та актів наданих послуг №14 від 01.10.2016 (т.61, а.с.242, послуги з навантаження та переміщення), № 79 від 31.10.2016 (т.61, а.с.240, переробка портландцементу із шлаку); договору № 010946 від 01.09.2016 (т.61, а.с.85-88) та актів наданих послуг № 66 від 31.10.2016 (т.61, а.с.236, технічне консультування), № 67 від 31.10.2016 (т.61, а.с.235, консультування з питань комерційної діяльності), № 68 від 31.10.2016 (т.61, а.с.134, консультування з питань комерційної діяльності); договору № 011043 від 01.10.2016 (т.61, а.с.81-84) та актів наданих послуг № 61 від 31.10.2016 (т.61, а.с.239, переробка портландцементу із шлаку), № 62 від 31.10.2016 (т.61, а.с.240, переробка портландцементу із шлаку); договору № 011044 від 01.10.2016 (т.61, а.с.77-80) та актів наданих послуг № 63 від 31.10.2016 (т.61, а.с.238, поточний ремонт укосів у приміщенні), № 64 від 31.10.2016 (т.61, а.с.237, поточний ремонт укосів у приміщенні); договору № 011048 від 03.10.2016 (т.61, а.с.98-99) та акта наданих послуг № 4 від 25.10.2016 (т.61, а.с.241, налагодження технічних характеристик габаритної рамки).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 798833,69 грн. та застосований штраф у розмірі - 199708,42 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 887592,98 грн. та застосований штраф у розмірі - 221898,25 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ не була проведена заявником на користь постачальника, унаслідок чого був утворений борг у сумі 8370379,73 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2016 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2016 року.
88. Стосовно правовідносин з ТОВ "ХСК Ракурс" (т.35, а.с.162 - т.37, а.с.119), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 15773660,15 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 3154732,04 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011187 від 01.11.2016, акта №4 від 15.11.2016, видаткової накладної № 7 від 23.11.2016 (т.35, а.с.179), видаткової накладної № 10 від 24.11.2016 (т.35, а.с.202), видаткової накладної № 11 від 24.11.2016 (т.35, а.с.208), видаткової накладної № 13 від 25.11.2016 (т.37, а.с.1), видаткової накладної № 16 від 28.11.2016 (т.37, а.с.12), видаткової накладної № 20 від 29.11.2016 (т.37, а.с.6), видаткової накладної № 18 від 29.11.2016 (т.37, а.с.51), видаткової накладної № 19 від 29.11.2016 (т.37, а.с.61), видаткової накладної № 22 від 30.11.2016 (т.35, а.с. 142), видаткової накладної № 36 від 30.11.2016 (т.37, а.с.110), видаткової накладної № 38 від 30.11.2016 (т.38, а.с.144), видаткової накладної № 15 від 08.12.2016 (т.38, а.с.152), видаткової накладної № 17 від 09.12.2016 (т.36, а.с.10), видаткової накладної № 21 від 12.12.2016 (т.36, а.с.46), видаткової накладної № 23 від 13.12.2016 (т.36, а.с.107), видаткової накладної № 29 від 14.12.2016 (т.36, а.с.99 зворот), видаткової накладної № 28 від 14.12.2016 (т.36, а.с.93 зворот), видаткової накладної № 30 від 15.12.2016 (т.36, а.с.77 зворот), видаткової накладної № 31 від 16.12.2016 (т.36, а.с.146), товарно-транспортної накладної від 23.11.2016 № Р38, товарно-транспортної накладної від 24.11.2016 № Р10, товарно-транспортної накладної від 24.11.2016 № Р11, товарно-транспортної накладної від 25.11.2016 № Р13, товарно-транспортної накладної від 28.11.2016 № Р16, товарно-транспортної накладної від 29.11.2016 № Р20, товарно-транспортної накладної від 29.11.2016 № Р18, товарно-транспортної накладної від 29.11.2016 № Р19, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р22, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р36, товарно-транспортної накладної від 08.12.2016 №Р15, товарно-транспортної накладної 09.12.2016 № Р17, товарно-транспортної накладної 12.12.2016 № Р21, товарно-транспортної накладної 13.12.2016 № Р23, товарно-транспортної накладної 14.12.2016 № Р28, товарно-транспортної накладної 15.12.2016 № Р30, товарно-транспортної накладної 16.12.2016 № Р31.
Також, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: актів наданих послуг № 8 від 23.11.2016 (т.36, а.с.192, виготовлення комплектів деталей), № 9 від 23.11.2016 (т.36, а.с.189, виготовлення комплектів деталей); актів наданих послуг № 18 від 12.12.2016 (т.36, а.с.183, ремонт насосного агрегату), № 37 від 30.11.2016, акту наданих послуг № 39 від 30.11.2016 (т.36, а.с.182, послуги з юридичного супроводження; актів наданих послуг № 23 від 30.11.2016 (т.36, а.с.185, встановлення систем відео нагляду та охоронної сигналізації).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 2839258,83 грн. та застосований штраф у розмірі - 709814,71 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 3154732,04 грн. та застосований штраф у розмірі - 788683,01 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ проведена заявником на користь постачальника у сумі 4302879,00 грн. та наявний борг у сумі 16253309,61 грн. (станом на 30.09.2018). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (листопад - грудень 2016 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад та грудень 2016 року.
89. Стосовно правовідносин з ТОВ "Поток-К" (т.25, а.с.225 - т.33, а.с.250), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 11641162,67 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 2328232,55 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011173 від 01.11.2016, видаткової накладної № 5 від 03.11.2016 (т.33, а.с.41а), видаткової накладної №6 від 03.11.2016 (т.33, а.с.42), видаткової накладної №8 від 04.11.2016, видаткової накладної №9 від 07.11.2016 (т.33, а.с.71), видаткової накладної №10 від 08.11.2016 (т.33, а.с.114), видаткової накладної №14 від 10.11.2016 (т.33, а.с.138), видаткової накладної №15 від 11.11.2016 (т.33, а.с.151), видаткової накладної №20 від 15.11.2016 (т.33, а.с.181), видаткової накладної №21 від 16.11.2016 (т.33, а.с.192), видаткової накладної №22 від 16.11.2016 (т.33, а.с.200), видаткової накладної №23 від 16.11.2016 (т.33, а.с.206 зворот), видаткової накладної №24 від 16.11.2016 (т.33, а.с.218), видаткової накладної №33 від 14.12.2016 (т.33, а.с.224 зворот), видаткової накладної №35 від 19.12.2016, видаткової накладної №34 від 19.12.2016 (т.33, а.с.233а), видаткової накладної №38 від 20.12.2016 (т.33, а.с.243в), видаткової накладної №37 від 20.12.2016 (т.25, а.с.125), видаткової накладної №42 від 21.12.2016 (т.33, а.с.249є), видаткової накладної №40 від 21.12.2016 (т.33, а.с.250), видаткової накладної №41 від 21.12.2016 (т.25, а.с.144), видаткової накладної №47 від 22.12.2016 (т.25, а.с.150), видаткової накладної №48 від 26.12.2016 (т.25, а.с.176), видаткової накладної №52 від 26.12.2016 (т.25, а.с.190), видаткової накладної №51 від 26.12.2016 (т.25, а.с.211), видаткової накладної №49 від 26.12.2016 (т.25, а.с.229), видаткової накладної №60 від 28.12.2016 (т.25, а.с.235), видаткової накладної №53 від 29.12.2016 (т.25, а.с.242), видаткової накладної №54 від 29.12.2016 (т.26, а.с.12), видаткової накладної №58 від 30.12.2016 (т.26, а.с.21), видаткової накладної №57 від 30.12.2016 (т.26, а.с.35), видаткової накладної №55 від 30.12.2016 (т.26, а.с.65) та товарно-транспортної накладної від 03.11.2016 № Р6, товарно-транспортної накладної від 04.11.2016 № Р8, товарно-транспортної накладної від 07.11.2016 №Р9, товарно-транспортної накладної від 08.11.2016 №Р10, товарно-транспортної накладної від 10.11.2016 №Р14, товарно-транспортної накладної від 11.11.2016 № Р15, товарно-транспортної накладної від 15.11.2016 №Р20, товарно-транспортної накладної від 16.11.2016 №Р21, товарно-транспортної накладної від 16.11.2016 №Р22, товарно-транспортної накладної від 16.11.2016 №Р23, товарно-транспортної накладної від 16.11.2016 №Р24, товарно-транспортної накладної від 14.12.2016 №Р33, товарно-транспортної накладної від 19.12.2016 №Р34, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 №Р37, товарно-транспортної накладної від 21.12.2016 №Р40, товарно-транспортної накладної від 26.12.2016 №Р48, товарно-транспортної накладної від 28.12.2016 №Р60, товарно-транспортної накладної від 29.12.2016 №Р53, товарно-транспортної накладної від 30.12.2016 № Р55.
Також, на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору №011276 від 01.12.2016 та актів наданих послуг № 32 від 12.12.2016 (т.33, а.с.243б, розробка проекту оснащення водозаборів насосної станції), № 36 від 20.12.2016 (т.33, а.с.249е, розробка проекту оснащення водозаборів насосної станції); договору № 011277 від 01.12.2016 та акта наданих послуг № 45 від 21.12.2016 (т.26, а.с.110, ремонт насоса); договору № 011174 від 01.11.2016 та акта наданих послуг № 16 від 11.11.2016 (т.33, а.с.180, налагоджування технічних характеристик габаритної рамки).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 2095409,28 грн. та застосований штраф у розмірі - 523852,32 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 2328232,55 грн. та застосований штраф у розмірі - 582058,14 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, стосовно розрахунків указано про існування боргу у сумі - 13969395,20 грн., але ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (листопад - грудень 2016 року) без відображення джерел отримання документально переданих у власність заявника ТМЦ, а звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад - грудень 2016 року.
90. Стосовно правовідносин з ТОВ "АФ Сегмент" (т.51, а.с.35-250, т.54, а.с.57 - т.55, а.с.66, т.57, а.с.71-250, т.58, а.с.147 - т.61, а.с.39), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 8783595,04 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 1756719,07 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 5 від 10.01.2017 (т.57, а.с.71), видаткової накладної № 6 від 10.01.2017 (т.57, а.с.90), видаткової накладної №7 від 10.01.2017 (т.57, а.с.133), видаткової накладної № 2 від 12.01.2017 (т.57, а.с.146), видаткової накладної №3 від 12.01.2017 (т.58, а.с.81), видаткової накладної №8 від 13.01.2017 (т.57, а.с.158 зворот), видаткової накладної №12 від 16.01.2017 (т.58, а.с.89), видаткової накладної №1 від 03.04.2017 (т.58, а.с.96), видаткової накладної №2 від 03.04.2017 (т.57, а.с.215), видаткової накладної №6 від 05.04.2017 (т.58, а.с.33), видаткової накладної №5 від 05.04.2017 (т.55, а.с.2), видаткової накладної №9 від 06.04.2017 (т.58, а.с.144), видаткової накладної №12 від 10.04.2017 (т.54, а.с.57), видаткової накладної №14 від 11.04.2017 (т.54, а.с.154), видаткової накладної №15 від 12.04.2017 (т.54, а.с.215), видаткової накладної №16 від 13.04.2017 (т.55, а.с.12), видаткової накладної №18 від 14.04.2017 (т.54, а.с.118), видаткової накладної №19 від 14.04.2017 (т.54, а.с.124), видаткової накладної №20 від 18.04.2017 (т.55, а.с.19), видаткової накладної №21 від 18.04.2017 (т.55, а.с.51), видаткової накладної №28 від 19.04.2017 (т.51, а.с.35), видаткової накладної №29 від 19.04.2017 (т.51, а.с.82), видаткової накладної №30 від 20.04.2017 (т.51, а.с.94), видаткової накладної №33 від 21.04.2017 (т.51, а.с.136-137), видаткової накладної №43 від 24.04.2017 (т.51, а.с.203), видаткової накладної №44 від 25.04.2017 (т.51, а.с.222), видаткової накладної №48 від 26.04.2017 (т.52, а.с.10), видаткової накладної №55 від 27.04.2017 (т.52, а.с.47), видаткової накладної №57 від 28.04.2017 (т.52, а.с.76), видаткової накладної №56 від 28.04.2017 (т.52, а.с.99), видаткової накладної №58 від 28.04.2017 (т.52, а.с.145) та товарно-транспортної накладної від 10.01.2017 № Р5, товарно-транспортної накладної від 12.01.2017 № Р2, товарно-транспортної накладної від 13.01.2017 № Р8, товарно-транспортної накладної від 16.01.2017 № Р12, товарно-транспортної накладної від 03.04.2017 № Р1, товарно-транспортної накладної від 05.04.2017 № Р5, товарно-транспортної накладної від 06.04.2017 № Р9, товарно-транспортної накладної від 10.04.2017 № Р12, товарно-транспортної накладної від 11.04.2017 № Р14, товарно-транспортної накладної від 12.04.2017 № Р15, товарно-транспортної накладної від 13.04.2017 № Р16, товарно-транспортної накладної від 14.04.2017 № Р18, товарно-транспортної накладної від 18.04.2017 № Р20, товарно-транспортної накладної від 19.04.2017 № Р28, товарно-транспортної накладної від 20.04.2017 № Р30, товарно-транспортної накладної від 21.04.2017 № Р33, товарно-транспортної накладної від 24.04.2017 № Р43, товарно-транспортної накладної від 25.04.2017 № Р44, товарно-транспортної накладної від 26.04.2017 № Р48, товарно-транспортної накладної від 27.04.2017 № Р55, товарно-транспортної накладної від 28.04.2017 № Р56, товарно-транспортної накладної від 28.04.2017 № Р57, товарно-транспортної накладної від 28.04.2017 № Р56, товарно-транспортної накладної від 28.04.2017 № Р56, товарно-транспортної накладної від 28.04.2017 № Р58.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 1581047,17 грн. та застосований штраф у розмірі - 395261,79 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 1756719,07 грн. та застосований штраф у розмірі - 439179,77 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень не сформульовано.
Оплата вартості ТМЦ не була проведена заявником на користь постачальника, унаслідок чого був утворений борг у сумі 10540311,46 грн.. Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (січень - квітень 2017 року) без відображення джерел отримання товару документально переданого у власність заявника, звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - січень - квітень 2017 року.
91. Стосовно правовідносин з ТОВ "Тайгер Альянс" (т.17, а.с.223 - т.18, а.с.105), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 1063389,37 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 212677,87 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №011182 від 01.11.2016, видаткової накладної № 69 від 18.11.2017 (т.18, а.с.57), видаткової накладної № 68 від 18.11.2016 (т.18, а.с.102), видаткової накладної № 67 від 18.11.2016 (т.18, а.с.92), видаткової накладної № 199 від 28.11.2016 (т.17, а.с.230), видаткової накладної №197 від 28.11.2016 (т.18, а.с.33), товарно-транспортні накладні Р197 від 28.11.2016, Р67 від 18.11.2016.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 191410,09 грн. та застосований штраф у розмірі - 47852,52 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 212677,87 грн. та застосований штраф у розмірі - 53169,47 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про оплату коштів на користь контрагента-постачальника у сумі 1020000,00грн. та про переведення боргу на ТОВ «Лакі Фінанс» (256067,24 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник подавав звітність з податку на додану вартість за листопад 2016 року без відображення джерел отримання поставленого на користь заявника товару проведення спірних господарських операцій, а звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи, яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2016 року.
92. Стосовно правовідносин з ТОВ "Ірбіс СК" (т.30, а.с.33 - т.30, а.с.44), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 239023,88 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 47804,78 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: акта наданих послуг № 20 від 14.11.2016 (т.30, а.с.42, монтаж систем протипожежного захисту, поставлено на користь ТОВ «Пожкомплекс Плюс»), акта наданих послуг № 21 від 14.11.2016 (т.30, а.с.39, монтаж систем протипожежного захисту, поставлено на користь ТОВ «Пожкомплекс Плюс»), акта наданих послуг №22 від 14.11.2016 (т.30, а.с.36, монтаж систем протипожежного захисту, поставлено на користь ТОВ Пожкомплекс Плюс»), акта наданих послуг № 24 від 14.11.2016 (т.30, а.с.33, монтаж систем протипожежного захисту, поставлено на користь ТОВ «Пожкомплекс Плюс»).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 43024,30 грн. та застосований штраф у розмірі - 10756,07 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 47804,78 грн. та застосований штраф у розмірі - 11951,20 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару та виконання робіт.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано, указано, що борг по оплаті вартості послуг складає 286828,66 грн. станом на 30.09.2018.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник припинив подавати звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (листопад 2016 року), а звітність з податку на прибуток за 2016 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
Зустрічна звірка ані контрагента-постачальника, ані контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - листопад 2016 року.
93. Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Паладіум ЛТД" (т.62, а.с.244 - т.63, а.с.13), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 479872,08 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 95974,56г рн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021071 від 02.10.2016, видаткової накладної № 21 від 16.10.2017 (т.62, а.с.247) та товарно-транспортної накладної № Р21 від 16.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 86377,10 грн. та застосований штраф у розмірі - 21594,28 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 95974,56 грн. та застосований штраф у розмірі - 23993,64 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Нова Торгова Компанія» (575847,36 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року.
94. Стосовно правовідносин з ТОВ "Редвік Консалт" (т.16, а.с.116 - т.16, а.с.145), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 470881,14 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 94176,23 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №230612 від 23.06.2017, видаткової накладної № 21 від 23.06.2017 (т.16, а.с.119) та товарно-транспортної накладної № Р21 від 23.06.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 84758,61 грн. та застосований штраф у розмірі - 21189,65 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 94176,23 грн. та застосований штраф у розмірі - 23544,06 грн.; 2) донарахування включені до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Філіпенко Груп» (565050,37 грн.). Ці відомості зазначені в Акті інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з податку на додану вартість за період проведення спірних господарських операцій (червень 2017 року), а звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
В подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - червень 2017 року.
95. Стосовно правовідносин з ТОВ "Атлантис-ЛТД" (т.33, а.с.34 - т.33, а.с.39), колегія суддів зазначає наступне.
За спільним твердженням сторін, за цим епізодом до обчислення податку на прибуток було віднесено - 372801,46 грн. витрат/видатків, а до обчислення податку на додану вартість - 74560,29 грн. податкового кредиту на підставі виписаних контрагентом-постачальником податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №021082 від 02.10.2017, видаткової накладної №57 від 17.10.2017 (т.33, а.с.35) та товарно-транспортної накладної № Р57 від 17.10.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 67104,26 грн. та застосований штраф у розмірі - 16776,07 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Окрім того, суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість - 74560,29 грн. та застосований штраф у розмірі - 18640,07 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001871401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у тлумаченні відомостей інформаційних баз даних ДПС України у якості відсутності у розпорядженні контрагента-постачальника відображеного у первинних документах товару, а також відсутності трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для фізичного виконання зобов'язань з поставки товару.
При цьому, судом з'ясовано, що, згідно з Актом №1550, вироки судів, кримінальні провадження, пояснення будь-яких фізичних осіб, складені іншими контролюючими органами узагальнення податкової інформації не були використані суб'єктом владних повноважень у якості мотивів для кваліфікації діянь заявника за цим епізодом у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток та заниження грошового зобов'язання з ПДВ.
Об'єктивних даних про інше джерело отримання заявником товарів за цим епізодом в Акті №1550 не відображено.
З пояснень представників відповідача вбачається, що ці обставини (альтернативного порівняно із задекларованим руху товару з іншого джерела) не відображені в Акті №1550, а тому наразі не можуть бути встановлені жодними засобами доказування.
Згідно з текстом Акту №1550, претензій до оформлення первинних документів за змістом, формою, джерелом походження суб'єктом владних повноважень за цим епізодом не сформульовано.
Претензій до розрахунків сторін правочину за цим епізодом в Акті №1550 не відображено, але разом із тим указано про переведення боргу на ТОВ «Вектор» (447361,76 грн.). Ці відомості зазначені в Акті №1550 інформативно, а не у якості доводу про вчинення податкового правопорушення.
Згідно з Актом №1550, контрагент-постачальник не подавав звітність з ПДВ за період проведення спірних господарських операцій (жовтень 2017 року), звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подав.
У подальших господарських операціях з реалізації відображеного у первинних документах за цим епізодом товару порушень податкової дисципліни контролюючим органом не встановлено, у тексті Акту №1550 не відображено.
За твердженням суб'єкта владних повноважень, товарно-транспорті накладні за цим епізодом не містять розшифровки підпису особи (прізвище, ім'я, по-батькові), яка приймала товар.
Зустрічна звірка контрагента-постачальника суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За поясненнями представника позивача: правочин був укладений у місті Харкові; тривалість господарських відносин - жовтень 2017 року; про існування цього суб'єкта господарювання заявник довідався з мережі Інтернет.
Надаючи оцінку юридичній спроможності та фактичній доведеності викладених в акті перевірки №1550 суджень контролюючого органу про вчинення заявником податкових правопорушень у взаємовідносинах із цими контрагентами-постачальниками, колегія суддів зазначає, що відносини з приводу справляння податку на додану вартість з 01.01.2011 регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України, а відносини з приводу справляння податку на прибуток з 01.01.2011 унормовані приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України.
Так, згідно з п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу та операції платників податків з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За визначенням п.п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
У розумінні п.п.14.1.185 ст.14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Згідно з ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, різновидом правочину є договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Оскільки норми Цивільного кодексу України не містять загальних визначень правової категорії «роботи» та правової категорії «послуги», але, згідно з ч.1 ст.177 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага, колегія суддів доходить до переконання про те, що об'єкт справляння податку на додану вартість (господарська операція з постачання товару, господарська операція з постачання результатів робіт, господарська операція з постачання послуги) за загальним правилом має місце у межах правочину, вчиненого як у спосіб укладання окремого письмового договору, так і шляхом обміну відповідними письмовими (електронними) документами та вчинення конклюдентних дій (ст.638 Цивільного кодексу України).
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014, із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).
Водночас із цим, процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була деталізована нормами наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) і відповідно нормами Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, нормами Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620; далі за текстом - Порядок №566), нормами Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 04.07.2017 №485; далі за текстом - Порядок №485).
З 31.03.2017 процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була визначена приписами постанови КМУ від 29.03.2017 №190.
З 22.03.2018 в Україні процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була визначена приписами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 21.02.2018 №117 (далі за текстом - Порядок зупинення №117).
З 01.02.2020 в Україні процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).
Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Отже, відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість виключає як правомірність виписування податкової накладної контрагентом-постачальником, так і легальність включення такої податкової накладної покупцем до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За правилом абз.1 п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З положень норм розділу V Податкового кодексу України (а саме: ст.ст.185, 187, 188, 198, 201) у кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України колегія суддів доходить висновку про те, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату (тобто відповідність стандарту розумної та обачливої поведінки комерсанта); 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) настання події реєстрації контрагентом-постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Такі ж самі правила підлягають застосуванню і у випадку обчислення податку на прибуток за п.п.134.1.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, де указано, що: об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу; базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу; податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Вимоги до змісту та форми первинних документів викладені законодавцем у ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, де передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
До того ж, у силу вимог абз.2 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Таким чином, і за приписами ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", і за приписами абз.2 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна у якості первинного документа повинна містити відомості, котрі поза розумним сумнівом детально висвітлюють зміст та обсяг господарської операції і є достовірними, а відтак, здатна підтвердити реальність господарської операції та слугувати підставою як для облікових операцій учасника суспільних відносин в обліку з податку на прибуток, так і в обліку з податку на додану вартість.
На виконання вимог ч.5 ст.242 КАС України колегія суддів бере до уваги, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 20.12.2019 по справі №826/16776/18 "Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.
Наявність у платника ПДВ первинних документів, які складені для оформлення операції з постачання, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов'язковою умовою є достовірність цих документів.".
При цьому, колегія суддів зважає, що за визначенням ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №819/1250/17 "Норми Податкового кодексу України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.".
Колегія суддів зважає, що обставини наявності у контрагентів позивача-постачальників статусу платників ПДВ і реєстрації виписаних такими контрагентами-постачальниками податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнаються учасниками справи.
Також, колегія суддів бере до уваги, що претензій до форми, змісту або підстави складання податкових накладних контролюючий орган не висловив, відсутності першої із подій для складання податкових накладних - поставка товару ані у ході податкової перевірки, ані під час розгляду справи достеменно не спростував. Сама лише незгода контролюючого органу із існуванням такої події не може бути визнана доведеним фактом відсутності підстав для виписування податкової накладної.
В контексті обставин даного спору має місце сукупність таких подій як: проведення заявником безготівкових розрахунків з вітчизняними контрагентами-постачальниками; належність оформлення усіх первинних та суміжних документів; наявність реального фізичного руху товару у просторі; існування товару як фізичної речі матеріального світу; подальший продаж усіх придбаних товарів, робіт, послуг іншим контрагентам-покупцям без збитків (тобто досягнення ділової мети у вигляді отримання прибутку).
Оскільки товар існує фізично як річ матеріального світу, то на подію переходу права власності на цю річ має бути складена податкова накладна, що і зумовлює виникнення як права на податковий кредит з ПДВ у набувача права власності на річ матеріального світу (роботу, послугу), так і права на формування витрат/видатків за обліком з податку на прибуток.
На виконання вимог ч.4 ст.9 КАС України судом першої інстанції були витребувані копії виписаних контрагентами-постачальниками заявника податкових накладних, котрі були віднесені на розрахунки з Державою по податку на додану вартість.
Оглянувши копії наданих заявником податкових накладних (перелік яких наведено нижче), колегія суддів відзначає, що усі перелічені вище податкові накладні скріплені електронним цифровим підписом належного керівника контрагента заявника-постачальника, Актом перевірки №1550 не зафіксовано жодного дефекту в оформленні цих податкових накладних та не зазначено про те, що будь-яка із цих податкових накладних не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, колегія суддів доходить до переконання про те, що усі судження Акту №1550 ґрунтуються на виключно дослідженні інформації баз даних Державної податкової служби України, хоча у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.08.2023 у справі №460/2869/19 якщо висновки контролюючого органу щодо відсутності реального характеру спірних господарських операцій базуються на дослідженні інформації баз даних Державної податкової служби України, то слід зважати, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер.
Окремо, колегія суддів зауважує, що копії самостійно наданих заявником до матеріалів справи первинних документів у вигляді видаткових накладних та суміжних документів у вигляді товарно-транспортних накладних, а також копії наданих на вимогу суду податкових накладних не мають тих дефектів (вад, недоліків) в оформленні, які відображені в Акті перевірки №1550.
З цього приводу (а відтак, і з приводу розбіжностей в оформленні частини первинних документів, поданих до матеріалів справи позивачем та відповідачем) колегія суддів зазначає, що, по-перше, норми Податкового кодексу України не містять присікального моменту виправлення платником податків недоліків в оформленні тих первинних документів, які були віднесені до обліку з податку на прибуток або до обліку з податку на додану вартість за реально проведеними господарськими операціями, позаяк за загальним правилом суть та наслідки кожної господарської операції повинні превалювати над формою документальної фіксації подій об'єктивної дійсності.
По-друге, згідно з п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Разом із тим, до матеріалів справи відповідачем не подано ані копій неправильно оформлених видаткових накладних за усіма контрагентами-постачальниками, ані копій неправильно оформлених товарно-транспортних накладних за усіма контрагентами-постачальниками, ані доказів вчинення заявником умисних та свідомих перешкод у реалізації контролюючим органом повноважень за п.85.4 ст.85, п.85.6 ст.85, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України.
Відсутність копій документів, фізичне існування котрих повинен забезпечити саме контролюючий орган (за відображеними в Акті перевірки №1550 судженнями відповідача як неправильно оформлених - відсутність посади, прізвища, ім'я, по батькові посадової (службової) особи учасника суспільних відносин - отримувача товару) і подання заявником до матеріалів справи копій належним чином оформлених первинних документів та документів про транспортування товару виключає існування підстав для кваліфікації господарських операцій як таких, що не відбулись саме за цими мотивами.
Мотиви відповідача про нереальність відображених в обліку заявника господарських операцій у зв'язку із відсутністю у контрагентів-постачальників фізичної змоги виконати господарські зобов'язання за правочинами слід визнати юридично неспроможними, позаяк жодної зустрічної звірки у порядку п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України (ані контрагентів-постачальників, ані контрагентів-покупців) відповідачем у спірних правовідносинах не ініціювалось та не проводилось, хоча, згідно з ч.2 ст.2 КАС України, саме результати цих заходів податкового контролю за критеріями обґрунтованості, неупередженості, добросовісності та розсудливості здатні підтвердити або спростувати припущення контролюючого органу про відсутність обігу звичайного (а не унікального) товару та про відсутність звичайної (а не унікальної) послуги (роботи), з'ясувати дійсний (а не умовно вигаданий) обсяг зусиль, потрібних для виконання зобов'язань з переміщення товарів чи результатів послуг (робіт).
Відтак, жодних об'єктивних даних про фізичну здатність контрагентів-постачальників забезпечити поставку товару (виконати роботи, надати послуги) відповідачем у спірних правовідносинах фактично не перевірялось, жодних об'єктивних даних про обставини та умови отримання і подальшого використання контрагентами-покупцями товарів (робіт, послуг) (у тому числі і стосовно призначення товарів, обсягу і предмету робіт та послуг, зусиль та ресурсів, необхідних для виконання робіт і надання послуг) контролюючим органом не отримувалось, не вивчалось, не досліджувалось, не оцінювалось, в тексті Акту перевірки №1550 не викладалось.
Колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах контролюючий орган свідомо та умисно за відсутності нездоланних перешкод та перепон вдався до неналежного виконання функції контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин податкової дисципліни, позаяк усупереч ч.2 ст.2 КАС України та п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України не забезпечив проведення зустрічних звірок контрагентів-постачальників заявника та контрагентів-покупців заявника у межах ланцюга руху кожної конкретної партії товару, виконання роботи, надання послуги і цей недолік в реалізації управлінського волевиявлення призвів до неповноти з'ясування обставин фактичної дійсності та обґрунтування суджень про вчинення заявником податкових правопорушень не належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, здобутими у ході перевірки, а припущеннями, які ґрунтуються виключно на опрацюванні відомостей автоматизованих інформаційних систем.
Тому наявність або відсутність в матеріалах судової справи текстів письмових правочинів між заявником та контрагентами-постачальниками не має юридичного значення для правильного вирішення даного спору, позаяк право заявника на формування витрат/видатків в обліку з податку на прибуток та податкового кредиту в обліку з податку на додану вартість підтверджено копіями належно оформлених податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, достовірність відомостей яких не була спростована відповідачем ані у ході проведення перевірки, ані у ході розгляду справи.
Стосовно відображених в Акті перевірки №1550 доводів контролюючого органу про нереальність господарських операцій з придбання заявником робіт і послуг, колегія суддів зазначає, що, згідно з відомостями цього ж самого Акту перевірки №1550, усі ці роботи і послуги були поставлені (реалізовані) заявником контрагентам-покупцям.
Ці обставини додатково підтверджені наданими заявником на вимогу суду першої інстанції копіями податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів зауважує, що за правилами п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України відсутність об'єкту справляння податку на додану вартість в господарській операції з придбання товару (роботи, послуги) за рахунок нереальності господарської операції із невідворотною неминучістю призводить до відсутності об'єкту справляння ПДВ в господарській операції з подальшої поставки (продажу) учасником суспільних відносин раніше придбаного цього ж самого товару (роботи, послуги).
Згідно з Актом перевірки №1550, усі придбані заявником товари (роботи, послуги) були реалізовані на користь контрагентів-покупців без збитків, позаяк жодних висновків про невикористання заявником придбаних товарів (робіт, послуг) у межах владної господарської діяльності Акт перевірки №1550 не містить, такими доводами оскаржені податкові повідомлення-рішення не умотивовані.
Відтак, у спірних правовідносинах має місце явний та очевидний істотний дефект у реалізації відповідачем владної управлінської функції контролю, суттю якого є невизнання об'єкту справляння ПДВ в господарській операції з придбання товару (роботи, послуги) з мотиву нереальності господарської операції із одночасним визнанням існування об'єкту справляння ПДВ в господарській операції з подальшого продажу цього ж самого товару (роботи, послуги).
Тому з огляду на ч.2 ст.2 КАС України та положення п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України колегія суддів не знаходить необхідним досліджувати зміст кожного окремого акту надання послуги та кожного окремого акту виконання роботи, а також виписаних за цими актами податкових накладних, адже самим відповідачем в Акті перевірки №1550 визнані обставини подальшого продажу заявником цих товарів (робіт, послуг) іншим учасниками суспільних відносин - покупцям без жодних зауважень до змісту первинних документів на продаж.
З цих же мотивів, а також з огляду на положення абз.2 ч.2 ст.77 КАС України, у редакції до внесення змін Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ, суд не знаходить правових підстав для дослідження та оцінювання обставин належності речових прав на товари, відносно яких проводились роботи та надавались послуги, оскільки таких об'єктивних даних у ході перевірки відповідач не збирав, такими об'єктивними даними оскаржені податкові повідомлення-рішення не мотивував, а зміст господарських операцій наявних у справі копій актів з придбання робіт і послуг з урахуванням додатково долучених до справи податкових накладних є достатнім для висновку про визнання неспростованими суб'єктом владних повноважень реальності проведених заявником за цими первинними документами господарських операцій з придбання робіт і послуг, які у подальшому у повному обсязі були поставлені іншим суб'єктам господарювання - покупцям без жодних зауважень контролюючого органу стосовно неправильності обчислення податкових зобов'язань з ПДВ у межах обігу одних і тих же об'єктів цивільного обороту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить до переконання про недоведеність суб'єктом владних повноважень за правилами ч.2 ст.77 КАС України у діяннях заявника у спірних правовідносинах події податкового правопорушення та складу податкового правопорушення за усіма згаданими вище епізодами, позаяк, стверджуючи в тексті Акту перевірки №1550 про відсутність об'єкту справляння ПДВ у господарських операціях з придбання товарів (робіт, послуг), суб'єкт владних повноважень повинен був застосувати це ж саме твердження і до господарських операцій з подальшого продажу заявником цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям, але помилково ухилився від цього, що спричинило невірне визначення дійсних грошових зобов'язань заявника з ПДВ.
Продовжуючи вирішення спору по суті за епізодами викладених в Акті №1550 порушень заявником податкової дисципліни у відносинах з контрагентами-покупцями, колегія суддів зазначає наступне.
96. Щодо взаємовідносин з ТОВ «КАЛІПСО ХФ» (т.43, а.с.87, т.75, а.с.121-209), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було занижено дохід на суму - 6988749,04 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за платежами з урахуванням, тобто без виключення ПДВ), що спричинило заниження податку на прибуток на - 1257974,82 грн..
Зі змісту Акту перевірки №1550 судом достеменно встановлено, а у ході розгляді справи представниками відповідача визнано, що суть кваліфікованого контролюючим органом податкового правопорушення полягає у невизнанні контролюючим органом обставин поставки заявником товару у власність саме того учасника суспільних відносин - отримувача товару, котрий указаний у видатковій накладній та податковій накладній, твердженні контролюючого органу про реальність відчуження цього ж самого товару у власність третього стороннього учасника суспільних відносин (не ідентифікованого за текстом Акту перевірки №1550), але при цьому самостійного обчислення контролюючим органом розміру заниженого доходу та розміру прихованого податку на прибуток за відомостями первинних документів, складених на ім'я того контрагента-покупця, реальність господарських операцій з яким контролюючий орган за Актом №1550 заперечує.
Оскільки нормами Податкового кодексу України не надано чіткого та поза розумним сумнівом достатньо конкретизованого визначення ані терміну «прибуток», ані суміжному терміну «дохід», то суд вважає за можливе керуватись у даному питанні нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до змісту ст. 1 згаданого Закону, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
З приписів наведеної норми закону чітко і безумовно слідує, що для обрахунку показника розміру доходу особи обов'язково належить з'ясувати як вартість активу, котра залежить від умов конкретної господарської операції, так і розмір зобов'язань та вимушеність їх виникнення, а також існування причинно-наслідкового зв'язку між подією понесенням витрат і ймовірністю (вірогідністю) одержання доходу унаслідок настання цієї події.
Вирішуючи даний спір, суд зважає також і на правовий висновок постанови Верховного Суду від 12.03.2019 по справі №826/14489/16, де указано, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
За правилами п.п. 14.1.231 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Додатково з цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень відносно використання відомостей первинних документів (видаткових накладних та податкових накладних) на поставку товару одному учаснику суспільних відносин (реальність господарських операцій з яким контролюючий орган заперечує) для обчислення суми доходу, умовно отриманого від іншого учасника суспільних відносин (на користь якого, на думку контролюючого органу, у дійсності був відчужений цей самий товар) прямо явно та очевидно суперечить як ч.2 ст.19 Конституції України, так і ч.2 ст.2 КАС України, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Отже, визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений.
Тому колегія суддів не знаходить правових підстав для дослідження та оцінювання будь-яких інших обставин за цим епізодом, зважаючи також і на ту обставину, що до суми заниженого доходу відповідачем було віднесено і податок на додану вартість, що також прямо суперечить закону, бо отримання цього платежу як непрямого податку не здатне призвести до збільшення розміру власних активів заявника.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №0305-01 від 03.05.2017, видаткової накладної від 03.05.2017 № 1953, видаткової накладної від 03.05.2017 № 1955, видаткової накладної від 03.05.2017 № 1957, видаткової накладної від 03.05.2017 № 1959, видаткової накладної від 03.05.2017 № 1960, видаткової накладної від 03.05.2017 № 1961, видаткової накладної від 03.05.2017 № 1962, видаткової накладної від 03.05.2017 № 1963, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1985, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1986, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1987, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1988, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1989, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1990, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1991, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1992, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1993, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1994, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1995, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1996, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1997, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2060, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2062, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2063, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2064, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2065, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2066, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2067, видаткової накладної від 11.05.2017 № 1904, видаткової накладної від 11.05.2017 № 1905, видаткової накладної від 11.05.2017 № 1906, видаткової накладної від 12.05.2017 № 2059, видаткової накладної від 12.05.2017 № 2077, видаткової накладної від 12.05.2017 № 2081, видаткової накладної від 12.05.2017 № 2082, видаткової накладної від 13.05.2017 № 2012, видаткової накладної від 13.05.2017 № 2013, видаткової накладної від 13.05.2017 № 2015, видаткової накладної від 13.05.2017 № 2016, видаткової накладної від 26.05.2017 № 2161, видаткової накладної від 30.05.2017 № 2222, видаткової накладної від 30.05.2017 № 2227, видаткової накладної від 30.05.2017 № 2229 та товарно-транспортної накладної від 03.05.2017 № Р2505, товарно-транспортної накладної від 03.05.2017 № Р1955, товарно-транспортної накладної від 03.05.2017 № Р1957, товарно-транспортної накладної від 03.05.1207 № Р1959, товарно-транспортної накладної від 03.05.2017 № Р1960, товарно-транспортної накладної від 03.05.2017 № Р1961, товарно-транспортної накладної від 03.05.2017 № Р1962, товарно-транспортної накладної від 03.05.2017 № Р1963, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1985, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1986, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1987, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1988, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1989, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1990, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1991, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1992, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 №Р1993, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1994, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1995, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1996, товарно-транспортної накладної від 04.05.2017 № Р1997, товарно-транспортної накладної від 05.05.2017 № Р2060, товарно-транспортної накладної від 05.05.2017 № Р2061, товарно-транспортної накладної від 05.05.2017 № Р2062, товарно-транспортної накладної від 05.05.2017 № Р2063, товарно-транспортної накладної від 05.05.2017 № Р2064, товарно-транспортної накладної від 05.05.2017 № Р2065, товарно-транспортної накладної від 05.05.2017 № Р2066, товарно-транспортної накладної від 05.05.2017 № Р2067, товарно-транспортної накладної від 11.05.2017 № Р1904, товарно-транспортної накладної від 11.05.2017 № Р1905, товарно-транспортної накладної від 11.05.2017 № Р1906, товарно-транспортної накладної від 12.05.2017 № Р2059, товарно-транспортної накладної від 12.05.2017 № Р2077, товарно-транспортної накладної від 13.05.2017 № Р2081, товарно-транспортної накладної від 13.05.2017 № Р2082, товарно-транспортної накладної від 13.05.2017 № Р2012, товарно-транспортної накладної від 13.05.2017 № Р2013, товарно-транспортної накладної від 13.05.2017 № Р2015, товарно-транспортної накладної від 13.05.2017 № Р2016, товарно-транспортної накладної від 26.05.2017 № Р2161, товарно-транспортної накладної від 30.05.2017 № Р2222, товарно-транспортної накладної від 30.05.2017 № Р2227, товарно-транспортної накладної від 30.05.2017 № Р2229.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у цього суб'єкта господарювання як постачальника та номенклатура поставки товару цьому суб'єкту господарювання як покупцю відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
97. Щодо взаємовідносин з ТОВ «СОФІ ФОРТ» (т.75, а.с.210-225), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було занижено дохід на - 2225000,00 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, відповідачем було обчислено податок на прибуток з сум платежів з урахуванням (тобто без виключення) ПДВ - 400500,00 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 2500 від 10.06.2017, видаткової накладної № 2501 від 12.06.2017, видаткової накладної № 2502 від 12.06.2017, видаткової накладної № 2782 від 05.07.2017, видаткової накладної № 2975 від 24.07.2017, видаткової накладної № 3028 від 28.07.2017, видаткової накладної № 3126 від 04.08.2017 та товарно-транспортної накладної № Р22500 від 10.06.2017, товарно-транспортної накладної 2501 від 12.06.2017, товарно-транспортної накладної 2502 від 12.06.2017, товарно-транспортної накладної 2782 від 05.07.2017, товарно-транспортної накладної 2975 від 24.07.2017, товарно-транспортної накладної 3028 від 28.07.2017, товарно-транспортної накладної № 3126 від 04.08.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 400500,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 100125,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у: підписанні видаткових накладних та товарно-транспортних накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; відсутності сертифікатів, відображення однієї адреси пункту розвантаження (місто Харків, вул.Новожанівська, б.1); відсутності фізичної змоги виконання зобов'язань за правочином з поставки товару; відсутності подальшого продажу товару.
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Софі Форт» та номенклатура поставки товару ТОВ «Софі Форт» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Софі Форт».
98. Щодо взаємовідносин з ТОВ «СПЕЦТРАСТ» (т.76, а.с.49-50), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було занижено дохід на - 300917,45 грн. доходу за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було самостійно обчислено податок на прибуток з сум платежів з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 54165,14 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної від 12.07.2017 №2851 (при цьому на вимогу суду першої інстанції було повідомлено про те, що раніше відносин не було, про існування цього учасника суспільних відносин заявник дізнався з мережі Інтернет).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 54165,14 грн. та застосований штраф у розмірі - 13541,29 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2017 рік; звітність з ПДВ за період відображення в обліку господарських операцій (липень 2017 року) не подана.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 300917,45 грн..
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Спецтраст» та номенклатура поставки товару ТОВ «Спецтраст» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Спецтраст».
99. Щодо взаємовідносин з ТОВ «КФ СТИМУЛ» (т.69, а.с.140 - т.69, а.с.142), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було занижено дохід на - 163287,65 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумами платежів з урахуванням (тобто без виключення) ПДВ - 29391,77грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №2547 від 10.10.2016 (т.69, а.с.140) та товарно-транспортної накладної № Р2547 від 10.10.2016.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 29391,77 грн. та застосований штраф у розмірі - 7347,94 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у: підписанні товарно-транспортних накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 163287,65 грн..
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Стимул» та номенклатура поставки товару ТОВ «Стимул» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась..
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Стимул».
100. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Дельта АПФ» (т.69, а.с.136 - т.69, а.с.138), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було занижено дохід на - 217000,01 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумами платежів з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 39060,01 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів суд зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 2545 від 10.10.2016 (т.69, а.с.136) та товарно-транспортної накладної № Р2545 від 10.10.2016.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 39060,01 грн. та застосований штраф у розмірі - 9765,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у: підписанні товарно-транспортних накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 300917,45 грн..
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Дельта АПФ» та номенклатура поставки товару ТОВ «Дельта АПФ» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Дельта АПФ».
101. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ЖФ ГРІНВІЧ» (т.69, а.с.131 - т.69, а.с.134), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було занижено дохід на - 314091,05 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумами платежів з урахуванням (тобто без виключення) ПДВ - 56536,38 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної №2787 від 05.07.2017 (т.69, а.с.131) та товарно-транспортної накладної № Р507-2 від 05.07.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 56536,38 грн. та застосований штраф у розмірі - 14134,10 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у: підписанні товарно-транспортної накладної від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 314091,05 грн..
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «ЖФ Грінвич» та номенклатура поставки товару ТОВ «ЖФ Грінвич» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «ЖФ Грінвіч».
102. Щодо взаємовідносин з ТОВ «БАЛАНС УТФ» (т.75, а.с.235-250, т.76, а.с. 1-12, т.77, а.с.174-203), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було допущено заниження доходу на - 1642516,49 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумами платежів з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 295652,96 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної від 12.10.2016 № 2594, видаткової накладної від 12.10.2016 № 2596, видаткової накладної від 13.10.2016 № 2595, видаткової накладної від 18.10.2016 № 2674, видаткової накладної від 18.10.2016 № 2675, видаткової накладної від 18.10.2016 № 2676, видаткової накладної від 19.10.2016 № 2677, видаткової накладної від 19.10.2016 № 2678, видаткової накладної від 20.10.2016 № 2679, видаткової накладної від 21.10.2016 № 2605, видаткової накладної від 21.10.2016 № 2680, видаткової накладної від 24.10.2016 № 2682, видаткової накладної від 26.10.2016 № 2681, видаткової накладної від 27.10.2016 № 2591, видаткової накладної від 27.10.2016 № 2593, видаткової накладної від 27.10.2016 № 2598 та товарно-транспортної накладної від 12.10.2016 № Р2594, Р2596, товарно-транспортної накладної від 13.10.2016 № Р2595, товарно-транспортної накладної від 18.10.2016 №Р2676, Р2674, Р2675, товарно-транспортної накладної від 19.10.2016 № Р2677, Р2678, товарно-транспортної накладної від 20.10.2016 № Р2679, товарно-транспортної накладної від 21.10.2016 № Р2605, Р2680, товарно-транспортної накладної від 24.10.2016 № Р2682, товарно-транспортної накладної від 26.10.2016 № Р2681, товарно-транспортних накладних від 27.10.2016 № Р2591, 2593, 2598.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 295652,96 грн. та застосований штраф у розмірі - 73913,24 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2016 рік; звітність з ПДВ за період відображення в обліку господарських операцій (жовтень 2016 року) не подана.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 1642516,49 грн..
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Баланс УТФ» та номенклатура поставки товару ТОВ «Баланс УТФ» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Баланс УТФ».
102. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ЛОКІ СТИЛЬ» (т.76, а.с.184-222), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було допущено заниження доходу на - 2605000,00 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумами платежів з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 468900,00 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної від 22.08.2018 № 1957, видаткової накладної від 23.08.2018 № 1987, видаткової накладної від 28.08.2018 № 1990, видаткової накладної від 29.08.2018 № 1989, видаткової накладної від 07.09.2018 № 951, видаткової накладної від 10.09.2018 № 2096, видаткової накладної від 10.09.2018 № 2097, видаткової накладної від 17.09.2018 № 2235, видаткової накладної від 17.09.2018 № 2236, видаткової накладної від 18.09.2018 № 1005 та товарно-транспортної накладної від 22.08.2018 № Р1957, товарно-транспортної накладної від 23.08.2018 № Р1987, товарно-транспортної накладної від 28.08.2018 № Р1990, товарно-транспортної накладної від 29.08.2018 № Р1989, товарно-транспортної накладної від 07.09.2018 № Р591, товарно-транспортної накладної від 10.09.2018 № Р2096, товарно-транспортної накладної від 10.09.2018, товарно-транспортної накладної від 17.09.2018 № Р2235, товарно-транспортної накладної від 17.09.2018 № Р2236, товарно-транспортної накладної від 18.09.2018 № Р1005.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 468900,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 117225,00 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2018 рік.
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Локі Стиль» та номенклатура поставки товару ТОВ «Локі Стиль» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Локі Стиль».
103. Щодо взаємовідносин з АФ «Сегмент» (т.43, а.с.94, т.71, а.с.26-60), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було допущено заниження доходу на - 8005430,00 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумами платежів з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 1440977,04 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної від 18.04.2017 № 1725, видаткової накладної від 19.04.2017 № 1726, видаткової накладної від 19.04.2017 № 1727, видаткової накладної від 19.04.2017 № 1728, видаткової накладної від 19.04.2017 № 1729, видаткової накладної від 20.04.2017 № 1730, видаткової накладної від 20.04.2017 № 1731, видаткової накладної від 20.04.2017 № 1732, видаткової накладної від 21.04.2017 № 1733, видаткової накладної від 21.04.2017 № 1734, видаткової накладної від 21.04.2017 № 1735, видаткової накладної від 25.04.2017 № 1736, видаткової накладної від 25.04.2017 № 1737, видаткової накладної від 26.04.2017 № 1738 та товарно-транспортної накладної від 18.04.2017 № Р1725, товарно-транспортної накладної від 19.04.2017 № Р1726, товарно-транспортної накладної від 19.04.2017 № Р1727, товарно-транспортної накладної від 19.04.2017 № Р1728, товарно-транспортної накладної від 19.04.2017 № Р1729, товарно-транспортної накладної від 20.04.2017 № Р1730, товарно-транспортної накладної від 20.04.2017 № Р1731, товарно-транспортної накладної від 20.04.2017 № Р1732, товарно-транспортної накладної від 21.04.2017 № Р1733, товарно-транспортної накладної від 21.04.2017 № Р1734, товарно-транспортної накладної від 21.04.2017 № Р1735, товарно-транспортної накладної від 25.04.2017 № Р1736, товарно-транспортної накладної від 25.04.2017 № Р1737, товарно-транспортної накладної від 26.04.2017 № Р1738.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
За доводами заявника, реальність проведених у межах означеного правочину господарських операцій підтверджується: правочином у формі договору від 03.04.2017 №0304/18 (при цьому на вимогу суду першої інстанції було повідомлено про те, що раніше відносин не було, про існування цього учасника суспільних відносин заявник дізнався з мережі Інтернет);
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 1440977,04 грн. та застосований штраф у розмірі - 360244,35 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2017 рік.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 8005430,00 грн., а також указано про існування боргу у сумі - 56824,00 грн. (станом на 30.09.2018).
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у АФ «Сегмент» та номенклатура поставки товару АФ «Сегмент» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я АФ «Сегмент» за подією - передачі товару.
104. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ХСК РАКУРС» (т.70, а.с.115-226), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було допущено заниження доходу на - 24555678,62 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток з сум платежів з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 4420022,15 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: договору постачання №11/11 від 11.11.2016, видаткової накладної від 14.11.2016 № 3019, видаткової накладної від 19.11.16 № 3322, видаткової накладної від 28.11.2016 № 3147, видаткової накладної від 28.11.2016 № 3151, видаткової накладної від 28.11.2016 № 3153, видаткової накладної від 29.11.2016 № 3150, видаткової накладної від 29.11.2016 № 3157, видаткової накладної від 29.11.2016 № 3158, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3146, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3148, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3152, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3154, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3159, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3160, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3163, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3164, видаткової накладної від 30.11.2016 № 3166, видаткової накладної від 09.12.2016 № 3329, видаткової накладної від 12.12.2016 № 3328, видаткової накладної від 13.12.2016 № 3171, видаткової накладної від 13.12.2016 № 3253, видаткової накладної від 13.12.2016 № 3271, видаткової накладної від 13.12.2016 № 3330, видаткової накладної від 14.12.2016 № 3254, видаткової накладної від 14.12.2016 № 3269, видаткової накладної від 14.12.2016 № 3331, видаткової накладної від 15.12.2016 № 3302, видаткової накладної від 15.12.2016 № 3320, видаткової накладної від 15.12.2016 № 3325, видаткової накладної від 16.12.2016 № 3270, видаткової накладної від 16.12.2016 № 3318, видаткової накладної від 19.12.2016 № 3255, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3256, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3257, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3280, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3281, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3282, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3283, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3284, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3286, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3287, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3289, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3294, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3296, видаткової накладної від 20.12.2016 № 3300, видаткової накладної від 22.12.2016 № 3285 та товарно-транспортної накладної від 14.11.2016 № Р3019, товарно-транспортної накладної від 19.11.2016 № Р3322, товарно-транспортної накладної від 23.11.2016 №Р3321, товарно-транспортної накладної від 28.11.2016 №Р3147, товарно-транспортної накладної від 28.11.2016 №Р3151, товарно-транспортної накладної від 28.11.2016 №Р3153, товарно-транспортної накладної від 29.11.2016 №Р3150, товарно-транспортної накладної від 29.11.2016 № Р3157, товарно-транспортної накладної від 29.11.2016 № Р3158, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3146, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3148, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3152, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3154, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3159, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3160, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3163, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3164, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3166, товарно-транспортної накладної від 30.11.2016 № Р3327, товарно-транспортної накладної від 09.12.2016 № Р3329, товарно-транспортної накладної від 12.12.2016 № Р3328, товарно-транспортної накладної від 13.12.2016 № Р3171, товарно-транспортної накладної від 13.12.2016 № Р3253, товарно-транспортної накладної від 13.12.2016 № Р3271, товарно-транспортної накладної від 13.12.2016 № Р3330, товарно-транспортної накладної від 14.12.2016 № Р3254, товарно-транспортної накладної від 14.12.2016 № Р3269, товарно-транспортної накладної від 14.12.2016 № Р3331, товарно-транспортної накладної від 15.12.2016 № Р3302 , товарно-транспортної накладної від 15.12.2016 № Р3320, товарно-транспортної накладної від 15.12.2016 № Р3325, товарно-транспортної накладної від 15.12.2016 № Р3332, товарно-транспортної накладної від 16.12.2016 № Р3270, товарно-транспортної накладної від 16.12.2016 № Р3318, товарно-транспортної накладної від 19.12.2016 № Р3255, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3256, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3257, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3280, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3281, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3282, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3283, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 Р3284, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3286, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3287, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3289, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3294, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3296, товарно-транспортної накладної від 20.12.2016 № Р3300, товарно-транспортної накладної від 22.12.2016 № Р3285.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 4420022,15 грн. та застосований штраф у розмірі - 1105005,54 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2016 рік.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 24555678,62 грн., а також указано про існування боргу у сумі - 490130,04 грн. (станом на 30.09.2018).
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «ХСК Ракурс» та номенклатура поставки товару ТОВ «ХСК Ракурс» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «ХСК Ракурс».
105. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ХСК СТЕНДПРО» (т.42, а.с.219 - т.42, а.с.250, т.43, а.с.24 - т.43, а.с.68, т.43, а.с.117 - т.43, а.с.131, т.43, а.с.158 - т.43, а.с.177, т.43, а.с.133, т.43, а.с.179, т.43, а.с.199, т.43, а.с.207, т.44, а.с.50), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником допущено заниження доходу на - 15513.650,04 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумами платежів з урахуванням, тобто без виключення - 2792457,00 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної від 04.05.2017 № 1969, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1973, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1974, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1975, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1976, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1977, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1978, видаткової накладної від 04.05.2017 № 1979, видаткової накладної від 05.05.2017 № 1998, видаткової накладної від 05.05.2017 № 1999, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2000, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2039, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2044, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2045, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2046, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2047, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2048, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2049, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2051, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2052, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2054, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2055, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2056, видаткової накладної від 05.05.2017 № 2057, видаткової накладної від 11.05.2017 № 2079, видаткової накладної від 11.05.2017 № 2080, видаткової накладної від 11.05.2017 № 2083, видаткової накладної від 11.05.2017 № 2085, видаткової накладної від 13.05.2017 № 1908, видаткової накладної від 13.05.2017 № 1909, видаткової накладної від 13.05.2017 № 1910, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2018, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2020, видаткової накладної від 15.05.20 № 2021, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2022, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2023, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2024, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2025, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2026, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2027, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2028, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2029, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2030, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2031, видаткової накладної від 15.05.2017 № 2032, видаткової накладної від 16.05.2017 № 2128, видаткової накладної від 16.05.2017 № 2129, видаткової накладної від 18.05.2017 № 2143, видаткової накладної від 18.05.2017 № 2144, видаткової накладної від 18.05.2017 № 2145, видаткової накладної від 18.05.2017 № 2146, видаткової накладної від 18.05.2017 № 2148, видаткової накладної від 18.05.2017 № 2149, видаткової накладної від 18.05.2017 № 2150, видаткової накладної від 19.05.2017 № 2156, видаткової накладної від 19.05.2017 № 2157, видаткової накладної від 19.05.2017 № 2158, видаткової накладної від 19.05.2017 № 2159, видаткової накладної від 30.05.2017 № 2200, видаткової накладної від 30.05.2017 № 2201, видаткової накладної від 30.05.2017 № 2203, видаткової накладної від 30.05.2017 № 2204, видаткової накладної від 31.05.2017 № 2231, видаткової накладної від 31.05.2017 № 2233, видаткової накладної від 31.05.2017 № 2234, видаткової накладної від 31.05.2017 № 2235, видаткової накладної від 31.05.2017 № 2236 (т.42, а.с.219), видаткової накладної від 31.05.2017 № 2237, товарно-транспортної-накладної від 04.05.2017 №Р1969 , товарно-транспортної-накладної від 04.05.2017 №Р1973, товарно-транспортної-накладної від 04.05.2017 №Р1974, товарно-транспортної-накладної від 04.05.2017 №Р1975, товарно-транспортної-накладної від 04.05.2017 №Р1976, товарно-транспортної-накладної від 04.05.2017 №Р1977, товарно-транспортної-накладної від 04.05.2017 №Р1978, товарно-транспортної-накладної від 04.05.2017 №Р1979, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р1998, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р1999, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2000, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2039, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2044, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2045, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2046, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2047, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2048, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2049, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2051, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2052, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2054, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2055, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2056, товарно-транспортної-накладної від 05.05.2017 №Р2057, товарно-транспортної-накладної від 11.05.2017 №Р2079, товарно-транспортної-накладної від 11.05.2017 №Р2080, товарно-транспортної-накладної від 11.05.2017 №Р2083, товарно-транспортної-накладної від 11.05.2017 №Р2085, товарно-транспортної-накладної від 13.05.2017 №Р1908, товарно-транспортної-накладної від 13.05.2017 №Р1909, товарно-транспортної-накладної від 13.05.2017 №Р1910, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2018, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2020, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2021, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2022, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2023, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2024, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2025, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2026, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2027, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2028, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2029, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2030, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2031, товарно-транспортної-накладної від 15.05.2017 №Р2032, товарно-транспортної-накладної від 16.05.2017 №Р2128, товарно-транспортної-накладної від 16.05.2017 №Р2129, товарно-транспортної-накладної від 18.05.2017 №Р2143, товарно-транспортної-накладної від 18.05.2017 №Р2144, товарно-транспортної-накладної від 18.05.2017 №Р2145, товарно-транспортної-накладної від 18.05.2017 №Р2146, товарно-транспортної-накладної від 18.05.2017 №Р2148, товарно-транспортної-накладної від 18.05.2017 №Р2149, товарно-транспортної-накладної від 18.05.2017 №Р2150, товарно-транспортної-накладної від 19.05.2017 №Р2156, товарно-транспортної-накладної від 19.05.2017 №Р2157, товарно-транспортної-накладної від 19.05.2017 №Р2158, товарно-транспортної-накладної від 19.05.2017 №Р2159, товарно-транспортної-накладної від 30.05.2017 №Р2200, товарно-транспортної-накладної від 30.05.2017 №Р2201, товарно-транспортної-накладної від 30.05.2017 №Р2203, товарно-транспортної-накладної від 30.05.2017 №Р2204, товарно-транспортної-накладної від 31.05.2017 №Р2231, товарно-транспортної-накладної від 31.05.2017 №Р2233, товарно-транспортної-накладної від 31.05.2017 №Р2234, товарно-транспортної-накладної від 31.05.2017 №Р2235, товарно-транспортної-накладної від 31.05.2017 №Р2236, товарно-транспортної накладної № Р2237 від 31.05.2017.
Належності оформлення цих первинних документів (які знаходяться в матеріалах справи співвідносно з доказами придбання та подальшого продажу товару за указаними вище аркушами) відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 2792457,00 грн. та застосований штраф у розмірі - 698114,25 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2017 рік.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 15513650,04 грн.
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «ХСК Стендпро» та номенклатура поставки товару ТОВ «ХСК «Стендпро» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «ХСК Стендпро».
106. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ЕЛІФІЯ КФ» (т.69, а.с.143-250, т.70, а.с.1-114), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було допущено заниження доходу - 14479477,68 грн. доходу за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумами платежів з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 2606305,98 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної від 16.03.2017 № 822, видаткової накладної від 16.03.2017 № 885, видаткової накладної від 16.03.2017 № 886, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1060, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1061, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1063, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1064, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1065, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1066, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1067,видаткової накладної від 16.03.2017 № 1068, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1069, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1070, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1071, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1072, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1073, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1074, видаткової накладної від 16.03.2017 № 1075, видаткової накладної від 17.03.2017 № 1076, видаткової накладної від 17.03.2017 № 1077, видаткової накладної від 20.03.2017 № 1078, видаткової накладної від 20.03.2017 № 1079, видаткової накладної від 20.03.2017 № 1080, видаткової накладної від 20.03.2017 № 1177, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1082, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1083, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1085, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1086, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1087, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1088, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1089, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1090, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1091, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1092, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1093, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1094, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1181, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1189, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1190, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1191, видаткової накладної від 21.03.2017 № 1192, видаткової накладної від 22.03.2017№ 1096, видаткової накладної від 22.03.2017 № 1121, видаткової накладної від 22.03.2017 № 1122, видаткової накладної від 22.03.2017 № 1123, видаткової накладної від 22.03.2017 № 1124, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1099, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1100, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1104, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1105, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1106, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1108, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1115, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1116, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1117, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1118, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1119, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1120, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1125, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1126, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1127, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1128, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1163, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1165, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1167, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1168, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1169, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1171, видаткової накладної від 23.03.2017 № 1172, видаткової накладної від 24.03.2017 № 1179, видаткової накладної від 24.03.2017 № 1222, видаткової накладної від 27.03.2017 № 1178, видаткової накладної від 27.03.2017 № 1180, видаткової накладної від 27.03.2017 № 1193, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1174, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1175, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1176, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1194, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1195, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1196, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1197, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1198, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1199, видаткової накладної від 28.03.2017 № 1210, видаткової накладної від 29.03.2017 № 1216, видаткової накладної від 29.03.2017 № 1220, видаткової накладної від 30.03.2017 № 1204, видаткової накладної від 30.03.2017 № 1211, видаткової накладної від 30.03.2017 № 1212, видаткової накладної від 30.03.2017 № 1218, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1035, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1036, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1037, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1038, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1200, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1201, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1202, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1203, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1208, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1209, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1213, видаткової накладної від 31.03.2017 № 1214; товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р822, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р885, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р886, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1060, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1061, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1063, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1064, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1065, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1066, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1067, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1068, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1069, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1070, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1071, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1072, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1073, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1074, товарно-транспортної накладної від 16.03.2017 Р1075, товарно-транспортної накладної від 17.03.2017 Р1076, товарно-транспортної накладної від 17.03.2017 Р1077, товарно-транспортної накладної від 20.03.2017 Р1078, товарно-транспортної накладної від 20.03.2017 Р1079, товарно-транспортної накладної від 20.03.2017 Р1080, товарно-транспортної накладної від 20.03.2017 Р1177, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1082, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1083, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1085, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1086, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1087, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1088, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1089, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1090, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1091, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1092, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1093, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1094, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1181, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1189, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1190, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1191, товарно-транспортної накладної від 21.03.2017 Р1192, товарно-транспортної накладної від 22.03.2017 Р1096, товарно-транспортної накладної від 22.03.2017 Р1121, товарно-транспортної накладної від 22.03.2017 Р1122, товарно-транспортної накладної від 22.03.17 Р1123, товарно-транспортної накладної від 22.03.2017 Р1124, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1099, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1100, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1104, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1105, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1106, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1108, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1115, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1116, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1117, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1118, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1119, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1120, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1125, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1126, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1127, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1128, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1163, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1165, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1167, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1168, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1169, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1171, товарно-транспортної накладної від 23.03.2017 Р1172, товарно-транспортної накладної від 24.03.2017 Р1179, товарно-транспортної накладної від 24.03.2017 Р1222, товарно-транспортної накладної від 27.03.2017 Р1178, товарно-транспортної накладної від 27.03.2017 Р1180, товарно-транспортної накладної від 27.03.2017 Р1193, товарно-транспортної накладної від 28.03.17 Р1175, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1175, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1176, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1194, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1195, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1196, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1197, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1198, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1199, товарно-транспортної накладної від 28.03.2017 Р1210, товарно-транспортної накладної від 29.03.2017 Р1216, товарно-транспортної накладної від 29.03.2017 Р1220, товарно-транспортної накладної від 30.03.2017 Р1204, товарно-транспортної накладної від 30.03.2017 Р1211, товарно-транспортної накладної від 30.03.2017 Р1212, товарно-транспортної накладної від 30.03.2017 Р1218/1 Р1218/2 Р1218/3, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1035, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1036, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1037/1 Р1037/2 Р1037/3 Р1037/4, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1038, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1200, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1201, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1202, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1203, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1208, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1209, товарно-транспортної накладної від 31.03.2017 Р1213.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 2606 305,98грн. та застосований штраф у розмірі - 651576,50 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2017 рік.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 14479477,68 грн..
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Еліфія КФ» та номенклатура поставки товару ТОВ «Еліфія ХФ» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Еліфія ХФ».
107. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ТФ АПИС» (т.76, а.с.160-168), колегія суддів зазначає наступне.
За викладеним в Акті №1550 твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було допущено заниження доходу на - 3498631,36 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за платежами з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 629754,18 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної № 1159 від 27.03.2017, видаткової накладної № 1160 від 28.03.2017, видаткової накладної № 1161 від 29.03.2017, видаткової накладної № 2481 від 09.06.2017 та товарно-транспортної накладної № Р1159 від 27.03.2017, товарно-транспортної накладної № Р 1160, товарно-транспортної накладної № 1161 від 29.03.2017, товарно-транспортної накладної № Р2481 від 09706.2017.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 629754,18 грн. та застосований штраф у розмірі - 157438,55 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2017 рік.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 3498631,36 грн..
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «ТФ Апис» та номенклатура поставки товару ТОВ «ТФ Апис» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «ТФ Апис».
108. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ПОТОК-К» (т.70, а.с.110-114), колегія суддів зазначає наступне.
За твердженням відповідача, заявником було допущено заниження доходу на - 2646213,60 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за сумою платежів з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 476318,44 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної від 24.11.2016 №3139, видаткової накладної від 22.12.2016 №3426 (при цьому на вимогу суду першої інстанції було повідомлено про те, що раніше відносин не було, про існування цього учасника суспільних відносин заявник дізнався з мережі Інтернет).
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі - 476318,44 грн. та застосований штраф у розмірі - 119079,61 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2016 року.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 230601,06 грн., а також указано про переведення боргу на ТОВ «ТФ Апис» (2415612,00 грн.).
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Поток-К» та номенклатура поставки товару ТОВ «Поток-К» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Поток-К».
109. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ПІНТА ТТП» (т.76, а.с.20-41), колегія суддів зазначає наступне.
За викладеним в Акті №1550 твердженням відповідача, за цим епізодом заявником було допущено заниження доходу на 2972916,93 грн. за подією надходження безготівкових коштів на банківський рахунок (при цьому, контролюючим органом було обчислено податок на прибуток за платежами з урахуванням, тобто без виключення ПДВ - 535125,04 грн.) за рахунок оформлення первинних документів на продаж товару на ім'я одного учасника суспільних відносин - покупця, а реального продажу товару іншому третьому сторонньому неідентифікованому суб'єкту господарювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Разом із тим, з огляду на фізичну наявність в матеріалах справи раніше поданих заявником доказів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження доводів про реальність господарських операцій заявником було подано копії: видаткової накладної від 11.10.2016 № 257, видаткової накладної від 11.10.2016 № 2578, видаткової накладної від 12.10.2016 № 2583, видаткової накладної від 12.10.2016 № 2585, видаткової накладної від 12.10.2016 № 2586, видаткової накладної від 13.10.2016 № 2587, видаткової накладної від 13.10.2016 № 2588, видаткової накладної від 17.10.2016 № 2589, видаткової накладної від 17.10.2016 № 2621, видаткової накладної від 18.10.2016 № 2590, видаткової накладної від 19.10.2016 № 2505 та товарно-транспортної накладної від 11.10.2016 Р257, товарно-транспортної накладної від 11.10.2016 Р2578, товарно-транспортної накладної від 12.10.2016 Р2583, товарно-транспортної накладної від 12.10.2016 Р2585, товарно-транспортної накладної від 12.10.2016 Р2586, товарно-транспортної накладної від 13.10.2016 Р2587, товарно-транспортної накладної від 13.10.2016 Р2588, товарно-транспортної накладної від 17.10.2016 Р2589, товарно-транспортної накладної від 17.10.2016 Р2621, товарно-транспортної накладної від 18.10.2016 Р2690, товарно-транспортної накладної від 19.10.2016 Р2505.
Належності оформлення цих первинних документів відповідач у ході розгляду справи не спростовував, юридично спроможних доводів і достатніх доказів про поставку заявником згаданих у цих первинних документах товару іншому невстановленому та неідентифікованому суб'єкту господарювання не навів і не подав.
На вимогу суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень були надані пояснення, з яких слідує, що: 1) за цим епізодом контролюючим органом були самостійно визначені податкові зобов'язання Товариства з податку на прибуток у розмірі 535125,04 грн. та застосований штраф у розмірі 133781,26 грн.; 2) донарахування включені контролюючим органом до структури податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001861401 від 14.06.2019.
Суть сформульованих у тексті Акту №1550 претензій контролюючого органу за цим епізодом полягає у: відсутності подальшої реалізації товару покупцем; невикористанні покупцем товару у власній господарській діяльності; відсутності у контрагента-покупця трудових ресурсів; підписанні видаткових накладних від імені контрагента-покупця без зазначення прізвища, ім'я, по батькові підписанта; неподанні звітності з податку на прибуток за 2016 року.
Згідно з текстом Акту №1550, заявником отримано від покупця 975600,00 грн., а також указано про існування боргу на ТОВ «ТФ Апис» (1997316,93 грн.).
За поясненнями представника відповідача, номенклатура придбання товару у ТОВ «Пінта ТТП» та номенклатура поставки товару ТОВ «Пінта ТТП» відрізняється.
Зустрічна звірка контрагента-покупця суб'єктом владних повноважень не проводилась, обставини стосовно власників указаних у товарно-транспортних накладних транспортних засобів (перевізників) не з'ясовувались, дотичність цих осіб до фізичного переміщення товару не перевірялась.
За наданими поясненнями представника відповідача, вартість товару, реалізованого за викладеним в Акті №1550 твердженням суб'єкта владних повноважень третій невстановленій особі, була визначена за відомостями видаткових накладних, складених на ім'я ТОВ «Пінта ТТП».
Підсумовуючи мотиви та міркування з приводу відповідності ч.2 ст.2 КАС України відображених в Акті перевірки №1550 юридичних суджень та фактичних причин кваліфікації діянь заявника за цими епізодами у якості податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання, колегія суддів повторно зазначає, що оскільки нормами Податкового кодексу України не надано чіткого та поза розумним сумнівом достатньо конкретизованого визначення ані терміну «прибуток», ані суміжному терміну «дохід», суд вважає за можливе керуватись у даному питанні нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до змісту ст. 1 згаданого Закону, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
З приписів наведеної норми закону чітко і безумовно слідує, що для обрахунку показника розміру доходу особи обов'язково належить з'ясувати як вартість активу, котра залежить від умов конкретної господарської операції, так і розмір зобов'язань та вимушеність їх виникнення, а також існування причинно-наслідкового зв'язку між подією понесенням витрат і ймовірністю (вірогідністю) одержання доходу унаслідок настання цієї події.
Вирішуючи даний спір, колегія суддів зважає також і на правовий висновок постанови Верховного Суду від 12.03.2019 по справі №826/14489/16, де указано, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
За правилами п.п. 14.1.231 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Додатково з цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.185 ст.14 та п.п.14.1.191 ст.14, п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень відносно використання відомостей первинних документів (видаткових накладних та податкових накладних) на поставку товару одному учаснику суспільних відносин (реальність господарських операцій з яким контролюючий орган заперечує) для обчислення суми доходу, умовно отриманого від іншого учасника суспільних відносин (на користь якого на думку контролюючого органу у дійсності був відчужений цей самий товар) прямо явно та очевидно суперечить як ч.2 ст.19 Конституції України, так і ч.2 ст.2 КАС України, позаяк за правилами ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін договору.
Отже, визначена за умовами одного правочину з продажу ціна товару у даному конкретному випадку не може бути поширена на інший невстановлений перевіркою правочин з неідентифікованим суб'єктом господарювання, позаяк повноважень на використання саме такого алгоритму обчислення податку на прибуток за самотужки та на власний свавільний розсуд визначеним порядком відповідач не наділений.
За таких обставин, факт вчинення заявником за цими епізодами податкового правопорушення слід визнати недоведеним відповідачем суб'єктом владних повноважень за правилами ч.2 ст.77 КАС України і при цьому, використані суб'єктом владних повноважень юридичні та фактичні мотиви прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень взагалі виключають потребу у дослідженні обставин фактичної дійсності та перевірки їх добутими доказами, бо спір за даними епізодами носить суто характер питання права, а не питання факту.
Стосовно викладених в Акті перевірки №1550 суджень суб'єкта владних повноважень про включення заявником до обліку складених контрагентами-постачальниками первинних документів, підписаних неповноважними особами, колегія суддів додатково зазначає наступне.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Кастлер Консалт»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 13.06.2017 №1 підписана ОСОБА_3 попри те, що ця особа набула повноважень керівника цього суб'єкта господарювання з 24.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 07.08.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_3 ..
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_4 ..
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме податкової накладної №1 від 23.06.2017, де проставлений ЕЦП на ім'я ОСОБА_3 .
Відносно взаємовідносин з ТОВ «Софт Філ»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 26.06.2017 №1 підписана ОСОБА_5 , попри те, що ця особа набула повноважень керівника цього суб'єкта господарювання з 24.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 02.08.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_5 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_4 ..
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною від 26.06.2017 №1, де проставлений ЕЦП на ім'я ОСОБА_5 .
Відносно взаємовідносин з ТОВ «Іпсон»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 23.06.2017 №1 підписана ОСОБА_6 попри те, що ця особа набула повноважень керівника цього суб'єкта господарювання з 21.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.07.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_6 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_23 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «АРТ ВЕСТ ІНВЕСТ» (т.77, а.с.169-173):
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 23.06.2017 №1 підписана ОСОБА_8 попри те, що ця особа набула повноважень керівника цього суб'єкта господарювання з 10.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 24.07.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_8 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_9 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Монраліз Компані»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 26.06.2017 №1 підписана ОСОБА_10 попри те, що ця особа набула повноважень керівника цього суб'єкта господарювання з 31.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 07.08.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_10 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_11 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Іон Фінанс»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 21.06.2017 №1 підписана ОСОБА_38 попри те, що ця особа набула повноважень керівника цього суб'єкта господарювання з 25.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 02.08.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_39 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_15 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Альянс Продукт 2017»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 23.06.2017 №1 підписана ОСОБА_40 попри те, що ця особа набула повноважень керівника цього суб'єкта господарювання з 10.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 24.07.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_41 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_2 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Альянс Дистрибьют»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 23.06.2017 №1 підписана ОСОБА_26 попри те, що ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 31.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 02.08.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_26 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_4 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Локкі Голд Стар»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 26.06.2017 №1 підписана ОСОБА_22 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 31.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 03.08.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_22 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_7 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Колібріас»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 22.06.2017 №1 підписана ОСОБА_42 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 24.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.07.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_43 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_9 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Торіас»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 23.06.2017 №1 підписана ОСОБА_44 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 31.07.2017.
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_45 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Вірлен Фінанс»:
За змістом Акту №1550, податкові накладні від 26.06.2017 №1 та від 27.06.2017 №2 підписані ОСОБА_46 або ОСОБА_34 попри те, що згідно з Актом №1550 ОСОБА_47 набула повноважень цього суб'єкта господарювання 31.07.2017, а ОСОБА_46 взагалі не набував повноважень цього керівника суб'єкта господарювання.
Дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 29.08.2017, на податкових накладних проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_48 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_4 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Інклуд Консалт»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 18.10.2017 №1 підписана ОСОБА_49 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 09.09.2017.
До перевірки були подані документи від імені цього суб'єкта господарювання, які підписані ОСОБА_50 , а до справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_49 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Український Агропроект»:
За змістом Акту №1550, податкова накладна від 27.06.2017 №1 підписана ОСОБА_1 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 10.07.2017.
Дата реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 24.07.2017, на податковій накладній проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_1 .
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_2 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Інпром Харків»:
За Актом №1550, указаний як епізод податкового правопорушення через включення заявником до обліку первинних документів, підписаних не уповноваженими особами.
Між тим, податкова накладна від 08.05.2018 №203 підписана ОСОБА_51 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 21.11.2017.
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_51 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, судження Акту №1550 в частині неуповноваженого підписанта первинних документів спростовуються відомостями самого ж суб'єкта владних повноважень.
Відносно правовідносин з ПП «Некстджен»:
За Актом №1550, указаний як епізод податкового правопорушення через включення заявником до обліку первинних документів, підписаних не уповноваженими особами.
Між тим, податкова накладна від 16.08.2017 №184 підписана ОСОБА_25 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 17.10.2016.
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_25 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, за цим епізодом судження Акту №1550 в частині неуповноваженого підписанта первинних документів спростовуються відомостями самого ж суб'єкта владних повноважень.
Відносно правовідносин з ТОВ «Гравіс Пром Консалт»:
За змістом Акту №1550, податкові накладні від 27.06.2017 №1, від 29.06.2017 №2 підписані ОСОБА_18 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 17.07.2017.
Дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 24.07.2017, на податкових накладних проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_18 ..
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_19 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Грінвей Корпорейшн»:
За змістом Акту №1550, податкові накладні від 16.02.2017 №1, від 16.02.2017 №4, від 16.02.2017 №5, від 16.02.2017 №6 підписані ОСОБА_30 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 22.02.2017.
Дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 07.03.2017, на податкових накладних проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_52 ..
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_53 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Джі Ті Ай - Юкрейн»:
За змістом Акту №1550, податкові накладні від 30.11.2016 №141, від 30.11.2016 №143, від 30.11.2016 №142 підписані ОСОБА_20 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 01.12.2016.
Дата реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 13.12.2016, на податкових накладних проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_20 ..
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_21 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відносно правовідносин з ТОВ «Велум Консалт»:
Податкові накладні від 26.06.2017 №1, від 30.06.2017 №2 підписані ОСОБА_33 попри те, що згідно з Актом №1550 ця особа набула повноважень цього керівника суб'єкта господарювання з 17.07.2017.
Дата реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 24.07.2017, на цих податкових накладних проставлено ЕЦП на ім'я ОСОБА_54 ..
До справи заявником були подані документи від імені цього контрагента-постачальника, які підписані ОСОБА_11 .
Захід податкового контролю у вигляді зустрічної звірки не призначався, первинні документи за обліком контрагента-постачальника не отримувались, не вивчались, не досліджувались, не оцінювались.
Отже, колегія суддів визнає достатнім доказом для підтвердження права заявника на формування і податкового кредиту з ПДВ за обліком з податку на додану вартість, і витрат/видатків за обліком з податку на прибуток саме за податковою накладною, підписаною уповноваженою особою та яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних.
При цьому, суд зазначає, що, згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Частиною 1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У силу спеціального застереження ч.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
У розумінні ст.5 Закону України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
З наведених норм випливає, що податкова накладна є електронним первинним документом і може бути використана учасником суспільних відносин як для обчислення податку на прибуток, так і для обчислення податку на додану вартість.
Усі перелічені вище податкові накладні скріплені електронним цифровим підписом належного керівника контрагента заявника-постачальника, Актом №1550 не зафіксовано жодного дефекту в оформленні цих податкових накладних та не зазначено про те, що будь-яка із цих податкових накладних не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання про те, що усі судження Акту №1550 ґрунтуються на виключно дослідженні інформації баз даних Державної податкової служби України, хоча у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.08.2023 у справі №460/2869/19 якщо висновки контролюючого органу щодо відсутності реального характеру спірних господарських операцій базуються на дослідженні інформації баз даних Державної податкової служби України, слід зважати, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер.
Окремо колегія суддів зважає, що у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 24.08.2023 у справі №440/2552/20: 1) Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру); 2) Водночас, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди; 3) Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 ст.14 ПК України); 4) Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності; 5) Відповідно до п.п. 14.1.231 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності; 6) Із визначеного ПК України поняття ділової мети слідує, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості; 7) Із наведеного вище можна дійти висновку, що не є господарською діяльністю операція, яка позбавлена розумної економічної причини, та сформована лише з метою отримання податкових вигод.
Об'єктивними даними, які були здобуті відповідачем-суб'єктом владних повноважень у ході проведення відносно заявника заходу податкового контролю, а також приєднаними до справи доказами не доведено ані відсутності реальності проведених заявником та відображених в обліку господарських операцій, ані відсутності у вчинених та виконаних заявником правочинах розумних економічних причин.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №826/11362/16: 1) правові наслідки у виді виникнення права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника; 2) Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод; 3) Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості; 4) Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах заявник набув право на формування витрат (видатків) за обліком з податку на прибуток (на зменшення показника доходу на суму витрат, безумовно пов'язаних із отриманням цього доходу), а також право на формування податкового кредиту в обліку з податку на додану вартість за рахунок належно складених первинних документів - податкових накладних, виписаних контрагентами-постачальниками та включених до Реєстру податкових накладних, придбані за якими товари (роботи, послуги) у подальшому у повному обсязі були поставлені заявником у власність резидентів-покупців без жодних зауважень контролюючого органу як до існування об'єкту справляння ПДВ, так і до реальності цих господарських операцій з продажу в умовах відсутності інших джерел отримання цих товарів (робіт, послуг), ніж від контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРО ПРОЕКТ» (№ 1 від 27.06.2017 на 298565,41 грн.); ТОВ «ВЕСТ ПОСТАЧ» (від 18.09.2017 №100 на суму 437822,59 грн., від 18.09.2017 №101 на суму 422916,28 грн., від 18.09.2017 №102 на суму 356343,97 грн., від 18.09.2017 №103 на суму 443694,86 грн., від 19.09.2017 №104 на суму 431517,90 грн., від 18.09.2017 №105 на суму 401838,54 грн., від 20.09.2017 №106 на суму 192482,16 грн., від 25.09.2017 №107 на суму 273375,76 грн., від 26.09.2017 №108 на суму 448378,52 грн., від 28.09.2017 №109 на суму 71350,32 грн., від 29.09.2017 №110 на суму 172553,78 грн., від 18.09.2017 на суму 1541038,00 грн.); ТОВ "СІЗАМ ЦЕНТР" (від 14.05.2018 №239 на суму 48940,32 грн.); ТОВ "КАСТЛЕР КОНСАЛТ" (від 23.06.2017 №1 на суму 291456,18 грн.); ТОВ "СОФТФІЛ" (від 26.06.2017 №1 на суму 238196,82 грн.); ТОВ "ІПСОН" (від 23.06.2017 №1 на суму 512984,56 грн.); ТОВ "АРТ ВЕСТ ІНВЕСТ" (від 23.06.2017 №1 на суму 441555,05 грн.); ТОВ "МОНРАЛІЗ КОМПАНІ" (від 26.06.2017 №1 на суму 226266,48 грн.); ТОВ "СКОРПИОН ГРУП" (від 17.10.2017 №1 на суму 276067,48 грн., від 24.10.2017 №2 на суму 311.287,16грн.); ТОВ "АЙРОН ЕФЕЙР" (від 20.10.2017 №1 на суму 329385,50 грн.); ТОВ "ТИМБЕРЛІНГ" (від 01.02.2018 №163 на суму 316393,04 грн., від 05.02.2018 №164 на суму 317506,31 грн., від 06.02.2018 №165 на суму 310837,25 грн., від 13.02.2018 №166 на суму 189627,77 грн., від 16.02.2018 №217 на суму 375882,29 грн., від 19.02.2018 №218 на суму 28154,33 грн., від 16.02.2018 №219 на суму 16632,00 грн.); ТОВ "ДІЛАЙС КОРПОРЕЙТ" (від 20.10.2017 №1 на суму 384397,20 грн.); ТОВ "ФІЛІПЕНКО ГРУП" (від 01.02.2017 №101 на суму 230362,69 грн., від 01.02.2017 №102 на суму 277350,28 грн., від 01.02.2017 №103 на суму 290595,72 грн., від 01.02.2017 №104 на суму 283028,94 грн., від 02.02.2017 №105 на суму 271120,73 грн., від 03.02.2017 №106 на суму 291790,44 грн., від 06.02.2017 №107 на суму 294786,70 грн., від 08.02.2017 №108 на суму 298991,36 грн., від 09.02.2017 №109 на суму 284012,53 грн., від 13.02.2017 №110 на суму 288428,72 грн., від 14.02.2017 №111 на суму 299324,21 грн., від 15.02.2017 №112 на суму 211028,17 грн., від 15.02.2017 №113 на суму 283932,00 грн., від 15.02.2017 №114 на суму 288288,00 грн., від 15.02.2017 №115 на суму 291653,93 грн., від 15.02.2017 №116 на суму 294030,00 грн.); ТОВ "СТАРТФОРД" (від 08.05.2018 №154 на суму 183588,25 грн.); ТОВ "ХАЛБРЕЙН" (від 22.03.2018 №12 на суму 85852,80 грн.); ТОВ "ІОН ФІНАНС" (від 21.06.2017 №1 на суму 282430,38 грн.); ТОВ "АЛЬЯНС ПРОДУКТ 2017" (від 23.06.2017 №1 на суму 418952,71 грн.); ТОВ "ФОР-ПОСТАЧ" (від 08.05.2018 №219 на суму 255038,15 грн., від 14.05.2018 №220 на суму 48940,32 грн., від 16.03.2018 №27 на суму 377987,14 грн., від 16.03.2018 №28 на суму 1153375,92 грн., від 19.03.2018 №29 на суму 264145,15 грн., від 20.03.2018 №30 на суму 471810,77 грн., від 21.03.2018 №31 на суму 22572,00 грн., від 22.03.2018 №32 на суму 352363,13 грн., від 29.03.2018 №33 на суму 300422,45 грн.); ТОВ "БАЛАНС УТФ" (від 04.20.2016 №1 на суму 200009,99 грн., від 18.10.2016 №1 на суму 642265,80 грн., від 24.10.2016 №1 на суму 232591,20 грн., від 25.10.2016 №1 на суму 65672,36 грн., від 27.10.2016 №1 на суму 51912,00 грн., від 31.10.2016 №1 на суму 4972,80 грн., від 20.10.2016 №10 на суму 32036,09 грн., від 24.10.2016 №10 на суму 298039,75 грн., від 31.10.2016 №10 на суму 447750,00 грн., від 20.10.2016 №11 на суму 1134,30 грн., від 24.10.2016 №11 на суму 935578,56 грн., від 28.10.2016 №11 на суму 163518,30 грн., від 31.10.2016 №11 на суму 447750,00 грн., від 31.10.2016 №12 на суму 149250,00 грн., від 31.10.2016 №14 на суму 316410,00 грн., від 31.10.2016 №15 на суму 37810,00 грн., від 03.10.2016 №2 на суму 46746,46 грн., від 06.10.2016 №2 на суму 279571,52 грн., від 10.10.2016 №2 на суму 293613,62 грн., від 12.10.2016 №2 на суму 5167,80 грн., від 17.10.2016 №2 на суму 309400,50 грн., від 18.10.2016 №2 на суму 34814,71 грн., від 21.10.2016 №2 на суму 319275,60 грн., від 24.10.2016 №2 на суму 130662,32 грн., від 25.10.2016 №2 на суму 71142,98 грн., від 26.10.2016 №2 на суму 85066,84 грн., від 27.10.2016 №2 на суму 487587,60 грн., від 31.10.2016 №2 на суму 3758,40 грн., від 03.10.2016 №3 на суму 334868,93 грн., від 06.10.2016 №3 на суму 4336,20 грн., від 12.10.2016 №3 на суму 196249,00 грн., від 17.10.2016 №3 на суму 18741,20 грн., від 19.10.2016 №3 на суму 199000,00 грн., від 21.10.2016 №3 на суму 133628,42 грн., від 24.10.2016 №3 на суму 31441,46 грн., від 25.10.2016 №3 на суму 487587,60 грн., від 03.10.2016 №4 на суму 293057, 48 грн., від 17.10.2016 №4 на суму 33512,14 грн., від 19.10.2016 №4 на суму 3422,40 грн., від 21.10.2016 №4 на суму 258984,00 грн., від 24.10.2016 №4 на суму 4167,92 грн., від 25.10.2016 №4 на суму 308817,20 грн., від 27.10.2016 №4 на суму 31241,18 грн., від 20.10.2016 №5 на суму 321007,36 грн., від 24.10.2016 №5 на суму 487587,60 грн., від 28.10.2016 №5 на суму 545,68 грн., від 20.10.2016 №6 на суму 447678,36 грн., від 24.10.2016 №6 на суму 351,07 грн., від 31.10.2016 №6 на суму 185040,00 грн., від 20.10.2016 №7 на суму 78463,76 грн., від 24.10.2016 №7 на суму 336,37 грн., від 31.10.2016 №7 на суму 22008,00 грн., від 20.10.2016 №8 на суму 286617,00 грн., від 24.10.2016 №8 на суму 12409,14 грн., від 31.10.2016 №8 на суму 447750,00 грн., від 20.10.2016 №9 на суму 160115,40 грн., від 24.10.2016 №9 на суму 71491,57 грн., від 31.10.2016 №9 на суму 298500,00 грн., від 13.10.2016 №2 розрахунок коригування на 128275,00 грн., від 05.10.2016 №3 розрахунок коригування на 52790,40 грн., від 13.10.2016 №3 розрахунок коригування на 63650,00 грн., від 12.10.2016 №4 розрахунок коригування на 349975,17 грн.); ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" (від 01.12.2017 №251 на суму 225570,77 грн., від 01.12.2017 №252 на суму 216121,26 грн., від 01.12.2017 №253 на суму 267493,62 грн., від 05.12.2017 №254 на суму 30221,53 грн., від 06.12.2017 №255 на суму 64589,18 грн., від 07.12.2017 №256 на суму 322718,21 грн., від 12.12.2017 №257 на суму 422444,69 грн., від 12.12.2017 №258 на суму 120927,19 грн., від 13.12.2017 №259 на суму 365904,00 грн., від 13.12.2017 №275 на суму 397063,50 грн., від 14.12.2017 №276 на суму 324225,00 грн., від 14.12.2017 №277 на суму 341400,82 грн., від 15.12.2017 №278 на суму 465696,00 грн., від 15.12.2017 №279 на суму 232848,00 грн.); ТОВ "ПРОТ ТОРГ ГРУП" (від 25.12.2016 №105 на суму 253192,50 грн., від 27.12.2016 №89 на суму 237772,00 грн., від 27.12.2016 №91 на суму 38154,00 грн., від 27.12.2016 №95 від 220192,86 грн., від 25.12.2016 №99 на суму 215825,72 грн.); ТОВ "БК "ВЕСТ БІЛД" (від 16.08.2018 №104 на суму 102240,00 грн., від 16.08.2018 №105 на суму 199200,00 грн., від 17.08.2018 №106 на суму 146567,74 грн., від 17.08.2018 №107 на суму 139149,47 грн., від 17.08.2018 №108 на суму 159783,86 грн., від 17.08.2018 №109 на суму 134610,32 грн., від 23.08.2018 №110 на суму 3920,40 грн., від 20.08.2018 №111 на суму 127138,68 грн., від 20.08.2018 №112 на суму 164103,46 грн., від 22.08.2018 №113 на суму 138045,60 грн., від 22.08.2018 №114 на суму 147864,02 грн., від 27.08.2018 №115 на суму 174255,36 грн., від 27.08.2018 №116 на суму 112423,61 грн., від 28.08.2018 №117 на суму 131432,42 грн., від 28.08.2018 №118 на суму 161785,80 грн., від 16.08.2018 №98 на суму 193560,00 грн., від 16.08.2018 №99 на суму 171000,00 грн.); ТОВ "ГРАВІС ПРОМ КОНСАЛТ" (від 27.06.2017 №1 на суму 209093,18 грн., від 29.06.2017 №2 на суму 289772,78 грн.); ТОВ "ДЖІ ТІ АЙ-ЮКРЕЙН" (від 30.11.2016 №141 на суму 11404,80 грн., від 30.11.2016 №142 на суму 296311,60 грн., від 30.11.2016 №143 на суму 248422,15 грн.); ТОВ "ЛОККІ ГОЛДСТАР" (від 26.06.2017 №1 на суму 542916,00 грн.); ТОВ "ХРОМ КОНСАЛТ ЛТД" (від 18.10.2017 №1 на суму 521231,56 грн.); ТОВ "ПОЛЕСТАРС" (від 02.07.2018 №2 на суму 131127,64 грн., від 02.07.2018 №3 на суму 162614,81 грн., від 03.07.2018 №4 на суму 294264,00 грн., від 03.07.2018 №5 на суму 299923,28 грн., від 03.07.2018 №6 на суму 295314,50 грн.); ТОВ "ТФ ГЕБА" (від 11.01.2017 №4 на суму 43788,89 грн.); ПП "НЕКСТДЖЕН" (від 16.08.2017 №184 на суму 418770,00 грн.); ТОВ "МІРЛЕНТ КОМПАНІ" (від 19.10.2017 №1 на суму 305177,40 грн.); ТОВ "КАЛІПСО ХФ" (від 16.05.2017 №10 на суму 313749,54 грн., від 04.05.2017 №2 на суму 357647,48 грн., від 17.05.2017 №3 на суму 403634,88 грн., від 10.05.2017 №4 на суму 267499,50 грн., від 18.05.2017 №4 на суму 263696,39 грн., від 12.05.2017 №5 на суму 232966,13 грн., від 03.05.2017 №7 на суму 242767,56 грн., від 15.05.2017 №7 на суму 303938,62 грн., від 03.05.2017 №8 на суму 576093,02 грн., від 11.05.2017 №8 на суму 379229,45 грн., від 15.05.2017 №8 на суму 85199,66 грн., від 03.05.2017 №9 на суму 331206,24 грн.); ТОВ "ЧЕСТ КОМПАНІ" (від 02.10.2017 №140 на суму 401740,60 грн., від 02.10.2017 №141 на суму 484660,46 грн., від 03.10.2017 №142 на суму 103537,76 грн., від 04.10.2017 №144 на суму 374878,67 грн., від 05.10.2017 №145 на суму 398169,16 грн., від 06.10.2017 №146 на суму 355130,82 грн., від 09.10.2017 №147 на суму 207135,85 грн., від 09.10.2017 №148 на суму 17380,44 грн., від 10.10.2017 №149 на суму 404851,64 грн., від 11.10.2017 №150 на суму 392462,80 грн., від 12.10.2017 №151 на суму 44259,88 грн., від 03.10.2017 №154 на суму 378980,11 грн.); ТОВ "ЛАНКАСТЕРС" (від 16.10.2017 №4 на суму 48362,24 грн.); ТОВ "ЛІМІТЕД-ЕДІШН" (від 01.11.2017 №1 на суму 208434,86 грн.); ТОВ "СОФІ ФОРТ" (від 31.08.2017 №11 на суму 14464,80 грн., від 25.05.2017 №16 на суму 196370,72 грн., від 19.05.2017 №19 на суму 270310,39 грн., від 16.05.2017 №30 на суму 182946,59 грн., від 29.09.2017 №8 на суму 49999,99 грн.); ТОВ "ТІНЕР ОПТ" (від 01.03.2018 №12 на суму 31783,08 грн., від 01.03.2018 №13 на суму 74487,60 грн., від 01.03.2018 №14 на суму 866233,33 грн., від 14.03.2018 №15 на суму 638756,29 грн., від 14.03.2018 №16 на суму 54923,45 грн.); ТОВ "КЙЮ-КОНСАЛТ" (від 23.10.2017 №2 на суму 397116,36 грн.); ТОВ "РЕГАЙС" (від 06.03.2017 №130 на суму 280594,99 грн., від 09.03.2017 №131 на суму 292471,76 грн., від 10.03.2017 №132 на суму 298851,89 грн.); ТОВ "ІНПРОМ-ХАРКІВ" (від 01.05.2018 №200 на суму 305047,10 грн., від 08.05.2018 №201 на суму 292955,69 грн., від 02.05.2018 №202 на суму 268872,00 грн., від 08.05.2018 №203 на суму 289872,00 грн., від 08.05.2018 №204 на суму 258386,04 грн.); ТОВ "ЕКЛІПС ЛЮКС" (від 03.07.2017 №30 на суму 447006,91 грн., від 05.07.2017 №31 на суму 626421,71 грн., від 10.07.2017 №32 на суму 328354,90 грн.); ТОВ "НАУТИЛТРЕЙД" (від 28.12.2016 №178 на суму 189569,17 грн.); ТОВ "ЗІРКА ПІВНОЧІ" (від 15.11.2016 №1502 на суму 262459,30 грн., від 15.11.2016 №1503 на суму 292637,27 грн.); ТОВ "АЛЬЯНС ДИСТРИБЬЮТ" (від 23.06.2017 №1 на суму 548133,22 грн.); ТОВ "ЕЛАЙЗ ПРОМ" (від 16.11.2016 №16112016 на суму 281116,39 грн.); ТОВ "ТРАСКЕН" (від 12.06.2018 №4 на суму 228820,68 грн., від 14.06.2018 №5 на суму 272052,00 грн.); ТОВ "ТОРІАС" (від 23.06.2017 №1 на суму 565057,21 грн.); ТОВ "МОБІЛЛАК.НЕТ" (від 21.02.2017 №7 на суму 3066003,82 грн.); ТОВ "АВІОР" (від 01.02.2017 №1 на суму 180325,67 грн., від 02.03.2017 №1 на суму 136066,97 грн., від 03.03.2017 №1 на суму 419021,75 грн., від 06.03.2017 №1 на суму 344706,35 грн., від 07.03.2017 №1 на суму 381542,81 грн., від 09.03.2017 №1 на суму 430378,86 грн., від 10.03.2017 №1 на суму 187.030,13 грн., від 13.03.2017 №1 на суму 362750,27 грн., від 14.03.2017 №1 на суму 337255,48 грн., від 15.03.2017 №1 на суму 428333,24 грн., від 16.03.2017 №1 на суму 367971,08 грн., від 17.03.2017 №1 на суму 305406,95 грн., від 20.03.2017 №1 на суму 248564,23 грн., від 21.03.2017 №1 на суму 296153,75 грн., від 22.03.2017 №1 на суму 276880,52 грн., від 23.03.2017 №1 на суму 143528,18 грн., від 24.03.2017 №1 на суму 179475,83 грн., від 27.03.2017 №1 на суму 218155,60 грн., від 28.03.2017 №1 на суму 70844,08 грн., від 01.03.2017 №2 на суму 497057,51 грн., від 02.03.2017 №2 на суму 271377,36 грн., від 03.03.2017 №2 на суму 143691,89 грн., від 06.03.2017 №2 на суму 370990,44 грн., від 07.03.2017 №2 на суму 155445,80 грн., від 09.03.2017 №2 на суму 366583,44 грн., від 10.03.2017 №2 на суму 354024,65 грн., від 13.03.2017 №2 на суму 333301,68 грн., від 14.03.2017 №2 на суму 181129,94 грн., від 15.03.2017 №2 на суму 536067,00 грн., від 16.03.2017 №2 на суму 527625,00 грн., від 17.03.2017 №2 на суму 601854,30 грн., від 20.03.2017 №2 на суму 502660,79 грн., від 21.03.2017 №2 на суму 535295,16 грн., від 22.03.2017 №2 на суму 521993,98 грн., від 23.03.2017 №2 на суму 60674,88 грн., від 24.03.2017 №2 на суму 365499,72 грн., від 27.03.2017 №2 на суму 71052,92 грн., від 28.03.2017 №2 на суму 4964,04 грн., від 01.03.2017 №3 на суму 428787,90 грн., від 02.03.2017 №3 на суму 208569,67 грн., від 03.03.2017 №3 на суму 56151,02 грн., від 06.03.2017 №3 на суму 447870,76 грн., від 07.03.2017 №3 на суму 422120,12 грн., від 09.03.2017 №3 на суму 611157,02 грн., від 10.03.2017 №3 на суму 17561,89 грн., від 13.03.2017 №3 на суму 340392,01 грн., від 14.03.2017 №3 на суму 735660,00 грн., від 15.03.2017 №3 на суму 474440,40 грн., від 16.03.2017 №3 на суму 655641,96 грн., від 17.03.2017 №3 на суму 585874,80 грн., від 20.03.2017 №3 на суму 503245,76 грн., від 21.03.2017 №3 на суму 325587,50 грн., від 22.03.2017 №3 на суму 424111,42 грн., від 23.03.2017 №3 на суму 40659,84 грн., від 24.03.2017 №3 на суму 309770,03 грн., від 27.03.2017 №3 на суму 214820,62 грн., від 01.03.2017 №4 на суму 343229,17 грн., від 06.03.2017 №4 на суму 410885,51 грн., від 07.03.2017 №4 на суму 84549,97 грн., від 14.03.2017 №4 на суму 341811,44 грн., від 15.03.2017 №4 на суму 150101,64 грн., від 20.03.2017 №4 на суму 15487,80 грн., від 21.03.2017 №4 на суму 198159,14 грн., від 22.03.2017 №4 на сумі 425495,44 грн., від 23.03.2017 №4 на суму 207588,06 грн., від 24.03.2017 №4 на суму 275447,41 грн., від 27.03.2017 №4 на суму 360449,78 грн., від 14.03.2017 №5 на суму 347484,07 грн., від 20.03.2017 №5 на суму 106372,50 грн., від 21.03.2017 №5 на суму 290950,06 грн., від 21.03.2017 №5 на суму 247822,39 грн., від 23.03.2017 №5 на суму 247635,00 грн., від 27.03.2017 №6 на суму 33894,72 грн., від 27.03.2017 №6 на суму 427500,73 грн.); ТОВ "КОЛІБРІАС" (від 22.06.2017 №1 на суму 295672,14 грн.); ТОВ "ДОМАРТ" (від 01.06.2018 №2 на суму 237600,00 грн.); ТОВ "МЕТАЛ ЦЕНТР КИЇВ" (від 01.06.2018 №1 на суму 288411,22 грн.; від 07.06.2018 №2 на суму 257920,09 грн., від 12.06.2018 №3 на суму 53329,32 грн.); ТОВ "ГРІНВЕЙ КОРПОРЕЙШН" (від 16.02.2017 №1 на суму 288858,26 грн., від 16.02.2017 №4 на суму 253737,00 грн., від 16.02.2017 №5 на суму 170100,54 грн., від 16.02.2017 №6 на суму 290757,30 грн.); ТОВ "СПЕЦРЕМПІДРЯД" (від 16.01.2017 №354 на суму 274677,16 грн., від 16.01.2017 №355 на суму 261700,00 грн., від 17.01.2017 №356 на суму 296289,60 грн., від 17.01.2017 №357 на суму 296289,60 грн., від 17.01.2017 №358 на суму 298845,12 грн., від 17.01.2017 №359 на суму 296807,65 грн., від 19.01.2017 №360 на суму 272477,80 грн., від 23.01.2017 №361 на суму 294856,92 грн., від 24.01.2017 №362 на суму 293274,40 грн., від 25.01.2017 №363 на суму 264538,32 грн., від 26.01.2017 №364 на суму 279105,55 грн., від 26.01.2017 №365 на суму 276824,21 грн., від 30.01.2017 №366 на суму 591772,50 грн., від 30.01.2017 №367 на суму 285077,34 грн., від 30.01.2017 №368 на суму 112171,94 грн., від 26.01.2017 №384 на суму 303375,60 грн.); ТОВ "ВЕЛУМ КОНСАЛТ" (від 26.06.2017 №1 на суму 207900,00 грн., від 30.06.2017 №2 на суму 272323,73 грн.); ТОВ "ВІРЛЕН ФІНАНС" (від 26.06.2017 №1 на суму 238196,80 грн., від 27.06.2017 №2 на суму 226266,48 грн.); ТОВ "ВЕСТЕРО КОМПАНІ" (від 13.11.2017 №1 на суму 99766,12 грн., від 16.10.2017 №1 на суму 203563,80 грн.); ТОВ "ТОККАТА ТРЕЙД ЛТД" (від 29.09.2017 №142 на суму 4474905,61 грн.); ТОВ "ГОЛД ТТП" (від 16.02.2017 №1 на суму 295970,78 грн., від 20.02.2017 №11 на суму 284869,00 грн., від 23.02.2017 №11 на суму 261616,01 грн., від 16.02.2017 №2 на суму 297492,14 грн., від 22.02.2017 №25 на суму 240803,92 грн., від 16.02.2017 №3 на суму 28707,96 грн., від 24.02.2017 №3 на суму 299637,73 грн., від 28.02.2017 №4 на суму 288847,02 грн., від 28.02.2017 №5 на суму 254314,70 грн., від 17.02.2017 №6 на суму 299830,99 грн., від 27.02.2017 №6 на суму 257454,10 грн., від 28.02.2017 №6 на суму 251611,22 грн., від 17.02.2017 №7 на суму 282570,35 грн., від 16.02.2017 №8 на суму 298062,32 грн., від 21.02.2017 №8 на суму 278024,42 грн.); ТОВ "ЛІДЕР СТРОЙ МКС" від 01.04.2017 №343 на суму 965429,40 грн.); ТОВ "КЛАЙДС КОМПАНІ" (від 26.06.2017 №1 на суму 260871,96 грн.); ТОВ "СЛАВМЯСО" (від 06.06.2017 №79 на суму 345647,76 грн., від 07.06.2017 №80 на суму 302634,77 грн., від 07.06.2017 №81 на суму 256270,55 грн., від 08.06.2017 №82 на суму 319260,95 грн., від 09.06.2017 №83 на суму 298990,06 грн., від 09.06.2017 №86 на суму 453150,72 грн., від 12.06.2017 №87 на суму 298993,45 грн., від 12.06.2017 №88 на суму 451677,60 грн., від 13.06.2017 №89 на суму 470055,96 грн., від 13.06.2017 №90 на суму 428732,09 грн., від 13.06.2017 №91 на суму 262067,50 грн., від 13.06.2017 №92 на суму 290330,92 грн., від 15.06.2017 №93 на суму 245114,16 грн.); ТОВ "АГРОДЕНІС СЕРВІС" (від 01.11.2017 №1 на суму 5815,26 грн., від 06.11.2017 №2 на суму 11286,00 грн., від 07.11.2017 №3 на суму 51628,50 грн., від 14.11.2017 №4 на суму 13797,60 грн.); ТОВ "АЙФОРДЖ" (від 26.10.2017 №1 на суму 342443,26 грн.); ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ ЕТАЛОН" (від 13.11.2017 №1 на суму 307534,08 грн.); ТОВ "ТОРАТОС" (від 01.11.2017 №1 на суму 409990,67 грн.); ТОВ "ФЕБІ КОНСТРАКШН" (від 06.11.2017 №1 на суму 310155,68 грн.); ТОВ "ЗЛАТОС КОМПАНІ" (від 16.10.2017 №2 на суму 146985,30 грн., від 07.11.2017 №3 на суму 165939,84 грн.); ТОВ "ФЛЕТ ЛАЙ" (від 02.11.2017 №1 на суму 321417,86 грн.); ТОВ "БАРДО ГРУП" (від 17.10.2017 №250 на суму 475200,00 грн.); ТОВ "ФЕСТУМ" (від 07.11.2017 №1 на суму 201033,38 грн., від 09.11.2017 №2 на суму 351875,00 грн.); ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНЯ "ІНТЕКО" (від 08.11.2017 №1 на суму 341973,40 грн.); ТОВ "ІНКЛУД КОНСАЛТ" (від 18.10.2017 №1 на суму 118583,70 грн.); ТОВ "СЕЛЕНА ФІНАНС" (від 17.10.2017 №1 на суму 522720,00 грн.); ТОВ "КЕПІТАЛ ФАУНДЕЙШН" (від 19.10.2017 №1 на суму 373581,90 грн.); ТОВ "ТД "ФЛЕТ ЛАЙН" (від 01.11.2017 №1 на суму 293939,18 грн., від 03.11.2017 №2 на суму 273948,53 грн.); ТОВ "ФАРМКОНСАЛТ" (від 10.03.2017 №201 на суму 277200,02 грн., від 14.03.2017 №202 на суму 279640,10 грн., від 15.03.2017 №203 на суму 207105,26 грн.); ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" (від 15.03.2017 №130 на суму 6100,01 грн., від 15.03.2017 №135 на суму 3840,00 грн., від 21.02.2017 №199 на суму 660000,00 грн., від 20.12.2017 №204 на суму 13601,00 грн., від 28.02.2017 №258 на суму 29000,00 грн., від 27.06.2017 №332 на суму 3000,00 грн., від 16.03.2017 №340 на суму 6100,01 грн., від 17.03.2017 №351 на суму 249480,00 грн., від 17.03.2017 №358 на суму 4675,00 грн., від 20.03.2017 №375 на суму 1680,00 грн., від 20.03.2017 №380 на суму 3000,00 грн., від 21.03.2017 №397 на суму 12095,99 грн., від 03.04.2017 №4 на суму 91873,93 грн., від 23.03.2017 №414 на суму 5230,01 грн., від 23.03.2017 №416 на суму 25457,00 грн., від 23.03.2017 №417 на суму 2649,98 грн., від 23.03.2017 №430 на суму 160008,00 грн., від 23.03.2017 №440 на суму 2160,00 грн., від 23.03.2017 №442 на суму 1100,00 грн., від 23.03.2017 №444 на суму 2418,00 грн., від 23.03.2017 №446 на суму 1815,00 грн., від 01.03.2017 №48 на суму 5744,02 грн., від 24.03.2017 № 488 на суму 4135,01 грн., від 24.03.2017 №490 на суму 3230,00 грн., від 24.03.2017 №491 на суму 22548,00 грн., від 24.03.2017 №493 на суму 25689,60 грн., від 24.03.2017 №494 на суму 1350,00 грн., від 27.03.2017 №496 на суму 8924,00 грн., від 27.03.2017 №498 на суму 58200,00 грн., від 27.03.2017 №499 на суму 67362,00 грн., від 27.03.2017 №504 на суму 59400,00 грн., від 27.03.2017 №506 на суму 8604,00 грн., від 27.03.2017 №509 на суму 35891,82 грн., від 04.05.2017 №51 на суму 241560,00 грн., від 27.03.2017 №512 на суму 90711,84 грн., від 27.03.2017 №513 на суму 20136,10 грн., від 28.03.2017 №515 на суму 38899,98 грн., від 20.03.2017 №75 на суму 30000,00 грн., від 24.03.2017 №76 на суму 70000,00 грн., від 10.04.2017 №94 на суму 2370,00 грн.); ТОВ "ЛОФТБУД" (від 19.05.2017 №298 на суму 336833,09 грн., від 22.05.2017 №299 на суму 30064,61 грн., від 23.05.2017 №300 на суму 290010,89 грн., від 24.05.3017 №301 на суму 260127,90 грн., від 29.05.2017 №302 на суму 264558,86 грн., від 29.05.2017 №303 на суму 294015,16 грн., від 29.05.2017 №304 на суму 294015,16 грн., від 29.05.2017 №305 на суму 302347,34 грн., від 29.05.2017 №306 на суму 294015,16 грн., від 29.05.2017 №307 на суму 294015,16 грн., від 30.05.2017 №308 на суму 418978,69 грн., від 30.05.2017 №309 на суму 255894,88 грн.); ТОВ "ККЗХ" (від 01.06.2017 №34 на суму 308780,39 грн., від 02.06.2017 №35 на суму 339109,78 грн., від 06.06.2017 №36 на суму 333821,32 грн., від 06.06.2017 №37 на суму 435699,00 грн., від 26.06.2017 №40 на суму 542916,00 грн., від 23.06.2017 №41 на суму 441555,05 грн., від 23.06.2017 №42 на суму 512984,54 грн., від 23.06.2017 №43 на суму 548133,20 грн., від 23.06.2017 №44 на суму 291456,22 грн., від 22.06.2017 №45 на суму 295672,20 грн., від 21.06.2017 №46 на суму 282430,44 грн.); ТОВ "ПРОМ ГРАВІС" (від 16.03.2017 №128 на суму 293106,56 грн., від 16.03.2017№129 на суму 96593,38 грн., від 16.03.2017 №130 на суму 289621,51 грн., від 16.03.2017 №131 на суму 144558,43 грн., від 17.03.2017 №132 на суму 246985,20 грн., від 20.03.2017 №133 на суму 293136,85 грн., від 20.03.2017 №134 на суму 92367,00 грн., від 21.03.2017 №135 на суму 261113,09 грн., від 22.03.2017 №136 на суму 219151,85 грн., від 23.03.2017 №138 на суму 235456,21 грн., від 24.03.2017 №158 на суму 94405,68 грн., від 28.03.2017 №160 на суму 63309,53 грн., від 27.03.2017 №161 на суму 238925,81 грн., від 29.03.2017 №162 на суму 196516,87 грн., від 29.03.2017 №163 на суму 124712,30 грн.); ТОВ "КОЛОС ДНІПРА" (від 26.06.2017 №125 на суму 209093,20 грн., від 23.06.2017 №91 на суму 418952,77 грн., від 26.06.2017 №93 на суму 207900,00 грн., від 26.06.2017 №94 на суму 260871,96 грн., від 27.06.2017 №95 на суму 298565,41 грн., від 29.06.2017 №96 на суму 289772,77 грн., від 30.06.2017 №97 на суму 272323,72 грн.); ТОВ "ТОРІВЕЛЬНА ГРУПА "КАСТА" (від 16.11.2017 №145 на суму 244722,22 грн., від 16.11.2017 №146 на суму 302643,02 грн., від 16.11.2017 №147 на суму 338161,69 грн., від 16.11.2017 №148 на суму 328144,43 грн., від 17.11.2017 №149 на суму 1327,52 грн., від 20.11.2017 №150 на суму 353167,02 грн., від 20.11.2017 №151 на суму 362268,04 грн., від 22.11.2017 №152 на суму 264565,62 грн., від 24.11.2017 №153 на суму 276794,16 грн., від 27.11.2017 №154 на суму 300081,91 грн., від 28.11.2017 №155 на суму 300425,36 грн., від 29.11.2017 №156 на суму 249873,58 грн., від 30.11.2017 №157 на суму 350749,85 грн., від 30.11.2017 №158 на суму 304888,30 грн., від 30.11.2017 №159 на суму 16632,00 грн., від 24.11.2017 №160 на суму 495721,73 грн., від 24.11.2017 №161 на суму 250065,76 грн., від 17.11.2017 №162 на суму 128598,62 грн.); ТОВ "АСТЕРІЛ-2000" (від 03.07.2018 №19 на суму 197156,88 грн., від 03.07.2018 №20 на суму 197156,88 грн., від 03.07.2018 №21 на суму 197156,88 грн., від 03.07.2018 №22 на суму 197156,88 грн., від 03.07.2018 №23 на суму 197156,88 грн., від 03.07.2018 №24 на суму 197156,88 грн., від 03.07.2018 №25 на суму 197156,88 грн., від 03.07.2018 №26 на суму 197156,88 грн., від 03.07.2018 №27 на суму 188328,96 грн., від 02.07.2018 №28 на суму 356400,00 грн., від 03.07.2018 №29 на суму 498960,00 грн., від 12.07.2018 №30 на суму 101910,60 грн., від 02.07.2018 №32 на суму 118342,10 грн., від 02.07.2018 №33 на суму 168672,30 грн., від 03.07.2018 №34 на суму 40367,74 грн., від 03.07.2018 №35 на суму 199552,36 грн., від 11.07.2018 №36 на суму 279397,80 грн., від 12.07.2018 №37 на суму 102194,64 грн., від 12.07.2018 №38 на суму 187885,19 грн., від 12.07.2018 №39 на суму 125256,79 грн., від 12.07.2018 №40 на суму 125256,79 грн.); ТОВ "ПАРНАС ТПФ" (від 28.10.2016 №1 на суму 62685,00 грн., від 31.10.2016 №1 на суму 49750,00 грн., від 31.10.2016 №10 на суму 45969,12 грн., від 31.10.2016 №11 на суму 111272,82 грн., від 31.10.2016 №12 на суму 38748,84 грн., від 31.10.2016 №13 на суму 26865,00 грн., від 31.10.2016 №14 на суму 44148,24 грн., від 31.10.2016 №15 на суму 55414,60 грн., від 31.10.2016 №16 на суму 27981,48 грн., від 31.10.2016 №17 на суму 37538,88 грн., від 31.10.2016 №18 на суму 25494,23 грн., від 31.10.2016 №19 на суму 14825,83 грн., від 28.10.2016 №2 на суму 389907,12 грн., від 31.10.2016 №2 на суму 17553,60 грн., від 31.10.2016 №20 на суму 41193,00 грн., від 31.10.2016 №21 на суму 14465,60 грн., від 31.10.2016 №22 на суму 10805,71 грн., від 31.10.2016 №23 на суму 16119,00 грн., від 31.10.2016 №24 на суму 101297,21 грн., від 28.10.2016 №3 на суму 142322,40 грн., від 31.10.2016 №3 на суму 318687,59 грн., від 31.10.2016 №4 на суму 400838,15 грн., від 31.10.2016 №5 на суму 9836,38 грн., від 31.10.2016 №6 на суму 21129,32 грн., від 31.10.2016 №7 на суму 53730,00 грн., від 31.10.2016 №8 на суму 390737,52 грн., від 31.10.2016 №9 на суму 640473,66 грн.); ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ" (від 05.09.2017 №10 на суму 466290,00 грн., від 12.09.2017 №10 на суму 330357,08 грн., від 05.09.2017 №11 на суму 466290,00 грн., від 06.09.2017 №11 на суму 1722,60 грн., від 07.09.2017 №11 на суму 477576,00 грн., від 31.08.2017 №11 на суму 16335,00 грн., від 05.09.2017 №12 на суму 466290,00 грн., від 17.08.2017 №12 на суму 441966,52 грн., від 18.08.2017 №12 на суму 334422,00 грн., від 08.09.2017 №13 на суму 275746,40 грн., від 08.09.2017 №14 на суму 306545,66 грн., від 28.08.2017 №15 на суму 417722,23 грн., від 28.08.2017 №16 на суму 300844,22 грн., від 16.08.2017 №18 на суму 461115,58 грн., від 21.08.2017 №18 на суму 346886,40 грн., від 16.08.2017 №19 на суму 220672,73 грн., від 21.08.2017 №19 на суму 90382,87 грн., від 16.08.2017 №20 на суму 149327,95 грн., від 16.08.2017 №21 на суму 26490,60 грн., від 04.09.2017 №22 на суму 339897,85 грн., від 15.09.2017 №3 на суму 423499,80 грн., від 01.09.2017 №30 на суму 447349,14 грн., від 01.09.2017 №31 на суму 24199,56 грн., від 01.09.2017 №32 на суму 220773,05 грн., від 29.08.2017 №4 на суму 384178,81 грн., від 23.08.2017 №5 на суму 394442,00 грн., від 29.08.2017 №5 на суму 390658,56 грн., від 06.09.2017 №7 на суму 326187,14 грн., від 05.09.2017 №8 на суму 495000,02 грн., від 14.09.2017 №8 на суму 258862,79 грн., від 22.08.2017 №8 на суму 237152,53 грн., від 31.08.2017 №8 на суму 270494,50 грн., від 05.09.2017 №9 на суму 382566,46 грн., від 14.09.2017 №9 на суму 75948,84 грн., від 22.08.2017 №9 на суму 289080,00 грн.); ТОВ "КРОН ЖТФ" (від 04.08.2017 №10 на суму 28607,04 грн., від 31.07.2017 №12 на суму 299634,40 грн., від 31.07.2017 №13 на суму 290302,25 грн., від 17.07.2017 №14 на суму 505753,81 грн., від 31.07.2017 №14 на суму 635880,56 грн., від 17.07.2017 №15 на суму 214091,60 грн., від 24.07.2017 №15 на суму 323347,63 грн., від 01.08.2017 №16 на суму 434883,30 грн., від 17.07.2017 №16 на суму 463866,98 грн., від 24.07.2017 №16 на суму 303843,60 грн., від 01.08.2017 №17 на суму 528745,50 грн., від 24.07.2017 №17 на суму 404173,08 грн., від 01.08.2017 №18 на суму 462462,66 грн., від 01.08.2017 №19 на суму 415097,90 грн., від 25.07.2017 №2 на суму 300464,27 грн., від 01.08.2017 №20 на суму 584927,64 грн., від 01.08.2017 №21 на суму 607131,50 грн., від 01.08.2017 №22 на суму 595257,30 грн., від 28.07.2017 №4 на суму 394354,22 грн., від 18.07.2017 №5 на суму 362870,78 грн., від 20.07.2017 №5 на суму 355836,67 грн., від 28.07.2017 №5 на суму 320513,96 грн., від 08.08.2017 №6 на суму 422296,06 грн., від 19.07.2017 №6 на суму 268884,00 грн., від 26.07.2017 №6 на суму 440871,89 грн., від 14.08.2017 №7 на суму 315930,20 грн., від 15.08.2017 №7 на суму 198051,79 грн., від 19.07.2017 №7 на суму 347427,60 грн., від 26.07.2017 №7 на суму 466983,92 грн., від 04.08.2017 №8 на суму 300169,10 грн., від 19.07.2017 №8 на суму 355215,60 грн., від 26.07.2017 №8 на суму 358165,68 грн., від 04.08.2017 №9 на суму 252974,56 грн., від 07.08.2017 №9 на суму 249298,00 грн.); ТОВ "ПІНТА ТТП" (від 19.10.2016 №1 на суму 258 984,00 грн., від 31.10.2016 №10 на суму 20469,05 грн., від 31.10.2016 №11 на суму 42984,00 грн., від 17.10.2016 №12 на суму 258984,00 грн., від 31.10.2016 №12 на суму 42984,00 грн., від 31.10.2016 №13 на суму 42984,00 грн., від 10.10.2016 №14 на суму 258984,00 грн., від 31.10.2016 №14 на суму 121739,18 грн., від 10.10.2016 №15 на суму 487587,60 грн., від 31.10.2016 №15 на суму 4198,27 грн., від 31.10.2016 №16 на суму 16723,91 грн., від 31.10.2016 №17 на суму 71799,36 грн., від 31.10.2016 №18 на суму 9384,91 грн., від 31.10.2016 №19 на суму 198999,73 грн., від 11.10.2016 №2 на суму 487587,60 грн., від 17.10.2016 №2 на суму 487587,60 грн., від 27.10.2016 №2 на суму 2415,05 грн., від 31.10.2016 №20 на суму 224203,36 грн., від 31.10.2016 №21 на суму 228964,43 грн., від 31.10.2016 №22 на суму 22486,50 грн., від 31.10.2016 №23 на суму 38854,62 грн., від 31.10.2016 №24 на суму 166378,56 грн., від 31.10.2016 №25 на суму 180220,57 грн., від 31.10.2016 №26 на суму 50148,00 грн., від 31.10.2016 №27 на суму 83580,00 грн., від 12.10.2016 №3 на суму 487587,60 грн., від 12.10.2016 №4 на суму 258984,00 грн., від 25.10.2016 №4 на суму 12117,60 грн., від 04.10.2016 №6 на суму 31742,63 грн., від 28.10.2016 №6 на суму 58287,65 грн., від 24.10.2016 №7 на суму 104475,00 грн., від 26.10.2016 №7 на суму 151455,55 грн., від 28.10.2016 №7 на суму 109537,56 грн., від 26.10.2016 №8 на суму 269599,34 грн., від 18.10.2016 №8 на суму 4987,19 грн., від 26.10.2016 №9 на суму 5596,80 грн., від 31.10.2016 №9 на суму 21954,66 грн., від 17.10.2016 №1 розрахунок коригування на суму 5308,00 грн., від 04.10.2016 №3 розрахунок коригування на суму 89302,50 грн.); ТОВ "ХСК РАКУРС" (від 22.12.2016 №1 на суму 629939,64 грн., від 08.12.2016 № 15 на суму 316624,30 грн., від 30.11.2016 №17 на суму 230331,71 грн., від 30.11.2016 №18 на суму 178200,00 грн., від 30.11.2016 №19 на суму 13809,60 грн., від 25.11.2016 №2 на суму 779031,00 грн., від 30.11.2016 №20 на суму 70800,00 грн., від 30.11.2016 №21 на суму 483238,90 грн., 30.11.2016 №22 на суму 5078480,00 грн., від 13.12.2016 №3 на суму 716373,94 грн., від 15.12.2016 №3 на суму 1992331,84 грн., від 12.12.2016 №4 на суму 39600,00 грн., від 15.11.2016 №4 на суму 979479,78 грн., від 12.12.2016 №5 на суму 6405,24 грн., від 24.11.2016 №5 на суму 834248,23 грн., від 12.12.2016 №6 на суму 314599,16 грн., від 24.11.2016 №6 на суму 313585,57 грн., від 28.11.2016 №6 на суму 383265,61 грн., від 29.11.2016 №6 на суму 384229,93 грн., від 09.12.2016 №7 на суму 291732,50 грн., від 23.11.2016 №7 на суму 332032,06 грн., від 29.11.2016 №7 на суму 250121,80 грн., від 14.12.2016 №8 на суму 162604,86 грн., від 16.12.2016 №8 на суму 264919,31 грн., від 23.11.2016 №8 на суму 559548,00 грн., від 29.11.2016 №8 на суму 322735,37 грн., від 14.12.2016 №9 на суму 3207729,49 грн., від 23.11.2016 №9 на суму 422334,00 грн., від 22.12.2016 №2 розрахунок коригування на суму 104989,94 грн.); ТОВ "ПОТОК-К" (від 11.11.2016 №10 на суму 253827,18 грн., від 10.11.2016 №12 на суму 316805,81 грн., від 21.12.2016 №12 на суму 1934930,05 грн., від 03.11.2016 №13 на суму 11909,80 грн., від 20.12.2016 №13 на суму 369633,30 грн., від 21.12.2016 №13 на суму 260644,69 грн., від 03.11.2016 №14 на суму 99872,05 грн., від 20.12.2016 №14 на суму 53607,60 грн., від 21.12.2016 №14 на суму 482466,91 грн., від 22.12.2016 №14 на суму 282000,83 грн., від 30.12.2016 №14 на суму 165697,06 грн., від 20.12.2016 №15 на суму 360611,76 грн., від 21.12.2016 №15 на суму 12708,61 грн., від 30.12.2016 №15 на суму 269980,00 грн., від 16.11.2016 №17 на суму 215844,77 грн., від 16.11.2016 №18 на суму 288288,00 грн., від 16.11.2016 №19 на суму 258934,50 грн., від 12.12.2016 №20 на суму 17859,36 грн., від 16.11.2016 №20 на суму 109185,01 грн., від 07.11.2016 №26 на суму 375033,29 грн., від 15.11.2016 №3 на суму 89123,03 грн., від 19.12.2016 №3 на суму 1039500,00 грн., від 04.11.2016 №4 на суму 107164,74 грн., від 19.12.2016 №4 на суму 254455,93 грн., від 03.11.2016 №5 на суму 11909,80 грн., від 03.11.2016 №6 на суму 99872,05 грн., від 26.12.2016 №6 на суму 301455,01 грн., від 28.12.2016 №6 на суму 1881561,53 грн., від 29.12.2016 №6 на суму 293792,14 грн., від 30.12.2016 №6 на суму 346617,83 грн., від 08.11.2016 №7 на суму 180275,33 грн., від 26.12.2016 №7 на суму 281577,29 грн., від 29.12.2016 №7 на суму 331835,15 грн., від 14.12.2016 №8 на суму 356233,03 грн., від 26.12.2016 №8 на суму 2115167,47 грн., від 11.11.2016 №9 на суму 4039,20 грн., від 26.12.2016 №9 на суму 246756,94 грн., від 26.11.2016 №2 розрахунок коригування на суму 1984,97 грн., від 26.11.2016 №3 розрахунок коригування на суму 16645,34 грн.); ТОВ "АФ СЕГМЕНТ" (від 03.04.2017 №1 на суму 298303,67 грн., від 05.04.2017 №1 на суму 332699,40 грн., від 06.04.2017 №1 на суму 249748,57 грн., від 10.04.2017 №1 на суму 273550,22 грн., від 11.04.2017 №1 на суму 289191,24 грн., від 12.04.2017 №1 на суму 278568,76 грн., від 13.04.2017 №1 на суму 457380,00 грн., від 14.04.2017 №1 на суму 451875,60 грн., від 18.04.2017 №1 на суму 234440,44 грн., від 20.04.2017 №1 на суму 276862,86 грн., від 21.04.2017 №1 на суму 291032,09 грн., від 24.04.2017 №1 на суму 308541,44 грн., від 26.04.2017 №1 на суму 259663,28 грн., від 27.04.2017 №1 на суму 284325,80 грн., від 03.04.2017 №2 на суму 267905,28 грн., від 05.04.2017 №2 на суму 299752,98 грн., від 12.01.2017 №2 на суму 168176,69 грн., від 14.04.2017 №2 на суму 266560,13 грн., від 16.01.2017 №2 на суму 68469,41 грн., від 18.04.2017 №2 на суму 280504,25 грн., від 19.04.2017 №2 на суму 306384,26 грн., від 25.04.2017 №2 на суму 289452,26 грн., від 12.01.2017 №3 на суму 246977,03 грн., від 19.04.2017 №3 на суму 284384,45 грн., від 10.01.2017 №5 на суму 490847,51 грн., від 28.04.2017 №5 на суму 1495791,95 грн., від 10.01.2017 №6 на суму 274099,62 грн., від 28.04.2017 №6 на суму 318392,29 грн., від 10.01.2017 №7 на суму 593419,80 грн.); 28.04.2017 №7 на суму 337993,92 грн., від 13.01.2017 №8 на суму 265019,21 грн.); ТОВ "ТАЙГЕР АЛЬЯНС" (від 28.11.2016 №197 на суму 294237,90 грн., від 28.11.2016 №198 на суму 296802,79 грн., від 18.11.2016 №67 на суму 102416,70 грн., від 18.11.2016 №68 на суму 287496,00 грн., від 18.11.2016 №69 на суму 295113,83 грн.); ТОВ "ІРБІС СК" (від 14.11.2016 №6 на суму 66665,00 грн., від 14.11.2016 №7 на суму 71640,00 грн., від 14.11.2016 №8 на суму 76615,00 грн., від 14.11.2016 №9 на суму 71908,66 грн.); ТОВ "ПАЛАДІУМ ЛТД" (від 16.10.2017 №429 на суму 575847,36 грн.); ТОВ "РЕДВІК КОНСАЛТ" (від 23.06.2017 №1 на суму 565057,37 грн.); ТОВ "АТЛАНТИС-ЛТД" (від 17.10.2017 №1 на суму 447361,76 грн.).
Продовжуючи вирішення спору, колегія суддів зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
У розумінні ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладене вище та беручи до уваги обсяг доказів, наявних у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскаржених рішень, колегія суддів не знаходить правових підстав для визнання юридично правильними та фактично обґрунтованими тих мотивів, які покладені в основу оскаржених рішень, адже обставини фізичного існування товару як реальної речі матеріального світу, обставини реєстрації податкових накладних контрагентів-постачальників в Єдиному реєстрі податкових накладних, обставини подальшого оплатного та беззбиткового відчуження заявником придбаного товару (робіт, послуг) на користь покупців-резидентів з урахуванням свавільного ухилення контролюючого органу від належного виконання управлінської функції контролю та непроведення зустрічних звірок контрагентів-постачальників та контрагентів-покупців виключають визнання доведеним існування у заявника наміру на безпідставне одержання заявником податкової вигоди і доводять правильність та достовірність даних податкового обліку заявника з податку на прибуток та з ПДВ.
Доводи контролюючого органу з приводу нездатності контрагентів-постачальників виконати власні господарські зобов'язання за правочином купівлі-продажу колегія суддів відхиляє, оскільки виконання зобов'язань з продажу вже створеного товару об'єктивно не вимагає ані існування основних фондів, ані існування виробничих потужностей, ані наявності трудових ресурсів чи будь-яких інших активів.
Колегія суддів зважає, що контролюючим органом не були опитані керівники та засновники контрагентів-постачальників, хоча відомості про їх ідентифікуючі ознаки як учасників суспільних відносин були достеменно відомі Управлінню, а ця обставина призводить до істотної вади у результатах реалізації контролю за дотриманням податкової дисципліни. До того ж, контролюючим органом не були виявлені та зафіксовані в акті перевірки (а відтак, і не брались до уваги при винесенні оскаржених податкових повідомлень - рішень) істотні дефекти у процедурі створення контрагентів заявника та суттєві вади у процесі поточного функціонування цих суб'єктів господарювання.
Колегія суддів також бере до уваги, що у спірних правовідносинах контролюючим органом за відсутності жодних розумних причин не були ініційовані процедури зустрічної звірки контрагентів-постачальників та контрагентів-покупців з метою дослідження обставин реальності руху товарів (робіт, послуг) і реальності використання покупцями-резидентами придбаних від заявника товарів (робіт, послуг) у межах власної господарської діяльності, у тому числі і за рахунок дослідження обсягу робіт та послуг та ресурсів, необхідних для їх виконання (надання) первинними постачальниками (тобто контрагентами заявника - постачальниками).
Колегія суддів констатує, що контролюючим органом у спірних правовідносинах безпідставно проігноровані письмові докази реального фізичного існування товару - предмету правочину купівлі-продажу, який у подальшому був поставлений у власність покупців-резидентів України.
Слід зазначити, що у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень були істотно порушені правила обчислення як податку на прибуток, так і податку на додану вартість у спосіб заперечення реальності господарських операцій з придбання заявником товарів (робіт, послуг) (і відповідно відображення в Акті №1550 висновків про завищення податкового кредиту з ПДВ та завищення витрат з податку на прибуток/безпідставного зменшення суми доходу) із одночасною відсутністю жодних заперечень до дотримання заявником податкової дисципліни у відносинах із постачання цих же самих товарів (робіт, послуг) іншим резидентам - покупцям (де заявником було сформовано дохід та податкові зобов'язання з ПДВ).
На противагу доводам суб'єкта владних повноважень колегія суддів зауважує, що судження про нереальність господарської операції за приписами ч.2 ст.2 КАС України обтяжує контролюючий орган обов'язком правильного визначення як витрат, так і доходу у обліку податку на прибуток, та як податкового кредиту, так і податкових зобов'язань у обліку з податку на додану вартість в усіх без виключення господарських операціях, де предметом обігу є одні і ті ж самі товари (роботи, послуги), адже відсутність товару як речі матеріального світу (відсутність роботи чи послуги як такої) об'єктивно унеможливлює виникнення доходу та податкових зобов'язань з ПДВ у межах тієї господарської операції, де згадані попередньо придбані товари (роботи, послуги) є предметом поставки.
Наведений мотив і окремою, самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень як таких, що прийняті в умовах невірного тлумачення закону та вчинення істотної розрахункової помилки в обчисленні грошових зобов'язань платника податків, наслідки якої не можуть бути усунуті судом під час розгляду адміністративної справи через нездатність згідно з ст.ст.6, 8, 19, 124 Конституції України належно виконати управлінську функцію за суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення власних прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
З огляду на недоведеність контролюючим органом у діяннях заявника у спірних правовідносинах події податкового правопорушення та складу податкового правопорушення - заниження грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість позов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в обсязі заявлених вимог.
В частині розподілу судових витрат апеляційна скарга відповідача доводів не містить, а тому рішення суду першої інстанції в даній частині не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі № 520/10348/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 03.05.2024 року