06 травня 2024 р. Справа № 520/5972/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 по справі № 520/5972/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотань представника позивача про розгляд адміністративної справи № 520/5972/24 з викликом сторін у судове засідання та про виклик свідка у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Колегія суддів вказує, що системне тлумачення положень ч.1 ст. 294 КАС України дає підстави для висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, зокрема, в одних випадках вживається слово: "відмови" (пункти 1, 2, 4, 7, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 26, 27), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 19, 20, 23, 24, 25).
При цьому обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у ч.1 ст. 294 КАС України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Крім того, за правилами ч.3 ст. 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Тобто незгода із такою ухвалою суду першої інстанції може бути висловлена заявником в обґрунтуванні вимог апеляційної скарги особи на судове рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті позовних вимог.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 по справі 520/10/20
Конституційний Суд України, зокрема, вказав, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. (абзац 5 пункту 3.2. рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року у справі № 3-рп/2010).
Варто зауважити, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Подібний правовий підхід щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).
Наведене узгоджується і з висновками Верховного Суду у постанові по справі 260/852/19 від 28.10.2021, у постановах Верховного Суду від 16 березня 2021 у справі № 640/22298/18, від 25 червня 2021 у справі № 1.380.2019.002042 та від 16 вересня 2021 у справі № 520/5390/2020.
Колегія суддів вказує, що з апеляційної скарги убачається, що ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, якою було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд адміністративної справи № 520/5972/24 з викликом сторін у судове засідання та про виклик свідка.
Натомість, колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством не передбачена можливість окремого оскарження в апеляційному порядку вказаної вище ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
За таких обставин, оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024по справі № 520/5972/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова