06 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 671/2589/23
Провадження № 33/4820/219/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні, в залі суду за участі секретаря Мельничук К.С., захисника Свіжого О.В., апеляційну скаргу захисника на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
За постановою суду, 12 листопада 2023 року на в/д М-30 «Стрий-Ізварине» 215 км в смт. Війтівці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , із причіпом JANMIL NW-18, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 130 ч. 1 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Волочиського районного суду від 19 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує на те, що ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої. Зазначає, що із наявного відеозапису із портативної камери працівника поліції вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці, а тому вважає, що ознаки алкогольного сп'яніння не були належним чином встановлені.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію та повірку приладу DRAGER, за допомогою якого 12.11.2023 року проводився огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Звертає увагу суду на те, що під час складання протоколу працівники поліції не роз'яснили водію суть його правопорушення, його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, а тому вказані докази не можна визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість водія у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Наголошує апелянт і на тому, що в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно вказано пункт Правил дорожнього руху, який порушив ОСОБА_1 , замість п 2.9, а. зазначено 2.5, що не відповідає вимогам законодавства.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи захисник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Мотиви суду
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 551758 від 12.11.2023, року, з якого вбачається, що 12 листопада 2023 року на в/д М-30 «Стрий-Ізварине» 215 км в смт. Війтівці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , із причіпом JANMIL NW-18, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager ARMP-0326 у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя (а.с.3);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.11.2023 року (а.с.4);
- роздруківкою результату тестування «Drager ARMP-0326»від 12.10.2023 року, результат - 0,99 ‰ (а.с.5);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №551758 від 12.11.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, оскільки був незгоден з результатами тестування «Drager ARMP-0326» на місці зупинки ТЗ але відмовився їхати для огляду до медичного закладу (а.с. 7).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.
Доводи апелянта про те, що алкогольних напоїв ОСОБА_1 не вживав апеляційний суд не бере до уваги, оскільки в складеному на місці зупинки акті огляду за участю останнього поліцейським чітко вказано, що огляд проводився в зв'язку з наявністю запаху з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя. Вказані обставини давали право поліцейському проводити такий огляд, з результатами якого ОСОБА_1 не погодився і від підпису відмовився. (а.с.3)
Посилання сторони захисту на відсутність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки такі ознаки як запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчяобумовлені суб'єктивним сприйняттям посадової особи, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, і не може об'єктивно оцінюватися виключно за відеозаписом подій доданим до протоколу, як вважає захист.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення неправильно визначений пункт Правил дорожнього руху, який порушив ОСОБА_1 , а саме замість п. 2.9 а, зазначено п.2.5, виходячи з наступного.
Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КупАП.
Отже, вимогами Інструкції передбачено, що лише у разі відмови від проходження огляду на місці, або незгоди з результатами огляду, огляд проводиться у медичному закладі.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager ARMP-0326», продувши вказаний прилад, результат тесту становив 0,99 ‰, із результатами останній згодний не був, в подальшому пройти медичний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився.
За таких обставин,працівниками поліції правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , як відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та порушення вимог п.2.5 ПДР України.
Щодо апеляційних доводів сторони захисту про те, що під час складання протоколу працівники поліції не роз'яснили водію суть його правопорушення, його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, то вони не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 були роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст. 63 КУ та ст.268 КУпАП, що підтверджується його особистим підписом, тому порушення його права на захист з цих підстав не встановлено.
Доводи апелянта на те, що матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію та повірку приладу DRAGER за допомогою якого 12.11.2023 року. проводились огляди на стан сп'яніння ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, виходячи з наступного.
Згідно п.1 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п.5 Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 будь-яких клопотань з приводу надання документів на спеціальний технічний засіб «Drager ARMP-0326» не ставив, а імперативної вимоги щодо ознайомлення особи, яка проходить огляд, з зазначеними документами перед оглядом чинним законодавством не передбачено.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Отже, судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАПу виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Свіжого О.В. на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2024 року - залишити без задоволення.
Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя: