Справа № 686/32428/23
Провадження № 2/686/1620/24
01 травня 2024р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., за участю представника відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Мністерства юстиції України про стягнення моральної шкоди,
06 грудня 2023 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Держави Україна в особі представника - Міністерства юстиції України, в якому просить стягнути на його користь 10 000 000,00 грн. моральної шкоди. Позов мотивує тим, що зазнав моральну шкоду через незаконні дії, а саме: невиконання Рішення суду від 12.12.2011 року у справі №686/5130/22, у зв'язку із чим порушено його право на мирне володіння майном.
13.12.2023 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
05.02.2024 року справу призначено до слухання по суті.
29.02.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, вказує, що позивачем не надано жодних доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, що могли б завдати йому моральні страждання. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
06.03.2024 року позивачем надано заперечення на відзив, які долучені до матеріалів справи.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у ньому, просить задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся з позовом до Держави Україна в особі представника - Міністерства юстиції України, в якому просить стягнути на його користь 10 000 000,00 грн. моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі №686/5130/22.
Так, відповідно до постанови Хмельницького апеляційного суду від 22.11.2022 у справі № 686/5130/22 стягнуто з держави російська федерація на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою збройною агресією проти України, грошові кошти в сумі 500000 грн.
На підставі вказаної постанови Хмельницьким апеляційним судом 12.12.2022 видано виконавчий лист.
Постановою головного державного виконавця від 30.12.2022, відкрито виконавче провадження ВП № 70627103 з виконання вказаного виконавчого листа.
30.12.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрєм Тарасовичем, на підставі статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 70627103 до зведеного виконавчого провадження ВП № 59036926 відкритого щодо боржника російська федерація.
Згідно з інформацією Автоматизованої системи виконавчих проваджень, стан виконавчого провадження ВП № 70627103 - відкрите.
ОСОБА_2 мотивує позовну заяву тим, що постанова Хмельницького апеляційного суду від 22.11.2022 у справі № 686/5130/22 в примусовому порядку на сьогоднішній день не виконана. В зв'язку з чим, позивач вважає, що він має право на компенсацію моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його права на мирне володіння майном, яке передбачене статтею першою Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розмір завданої шкоди, позивач оцінює в сумі 10 000 000 грн, яку просить стягнути на його користь з Держави Україна.
Відповідно до частини четвертої статті 13, частини першої статті 55, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Порядок примусового виконання судових рішень врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, його посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди.
Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність в діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між ними.
Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В даному випадку, ОСОБА_2 є стягувачем у виконавчому провадженні ВП№ 70627103 та як сторона виконавчого провадження, наділений усіма правами, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження» та цивільно-процесуальним законодавством, в тому числі правом на оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
В матеріалах справи відсутні докази протиправних (неправомірних) рішень, дій чи
бездіяльності державного виконавця (відповідні судові рішення суду, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби та інші докази).
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач жодного доказу заподіяння шкоди не надав. Сама ж по собі заява позивача про невиконання в примусовому порядку постанови Хмельницького апеляційного суду від 22.11.2022 у справі № 686/5130/22 не може свідчити про безспірність завдання позивачу моральної шкоди, а доказів завдання позивачу моральної шкоди відповідачем надано не було.
В спростування тверджень позивача про порушення його права на мирне володіння майном варто зазначити, що стягнуті за рішенням національного суду грошові кошти з держави російська федерація в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої збройною агресією російської федерації проти України, не являються шкодою в розумінні положень статті 22 Цивільного кодексу України та не можуть бути стягнуті з Держави Україна на підставі положень статей 1173 та 1174 ЦК України.
Так, невиконання в примусовому, порядку судового рішення про стягнення з держави російська федерація грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої збройною агресією російської федерації проти України не можна ототожнювати із зменшенням або втратою (загибеллю) певного особистого чи майнового блага, тобто із завданням майнової або немайнової (моральної) шкоди.
Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач ставить перед судом питання про стягнення шкоди в сумі 10 000 000 грн, проте не обґрунтовує та не доводить їх наявність та розмір належними, достовірними та достатніми доказами.
Також позивач не доводить доказами таких складових елементів цивільного правопорушення, як шкода, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Разом з тим, обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.
В даному випадку, позивачем не було доведено ні факту завдання моральної шкоди Державою Україна в особі Міністерства юстиції України, ні протиправності дій, ні причинно-наслідкового зв'язку між ними.
Виходячи із викладеного, держава не має правового обов'язку відповідати за цим позовом, оскільки законодавством не передбачено можливості покладення цивільно-правової відповідальності на Державу Україна за невиконання рішення національного суду боржником - державою російська федерація.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з Держави України матеріальної шкоди в сумі 10 000 000 грн, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому в позові ОСОБА_2 слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 48, 58, 76, 81, 82, 141, 175, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 15, 256, 257, 268, 297, 1166, 1167, 1176 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Мністерства юстиції України про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000000 грн. - залишити без задоволення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.05.2024 року.
Суддя:
Позивач: ОСОБА_2 . АДРЕСА_1 .
Відповідачі: Держава Україна в особі Міністерства юстиції України, 01001. м. Київ, вул.
Архітектора Городецького 13.