Ухвала від 02.05.2024 по справі 686/10084/23

Справа № 686/10084/23

Провадження № 1-кс/686/3909/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Волочиськ, Хмельницької області, громадянина України, з неповною вищою освітою, військовослужбовця, учасника бойових дій, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, жителя АДРЕСА_1 , несудимого,

у кримінальному провадженні № 12023243200000104 від 15.03.2023,

встановив:

Слідчий відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.

Сторона захисту заперечила проти задоволення клопотання із зазначенням того, що підозрюваний не має наміру переховуватися чи впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 зазначили про те, що більш м'який запобіжний захід здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

15.05.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023243200000104 зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 12.03.2023, у вечірню пору доби, точного часу досудовим розслідування не встановлено, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в кімнаті АДРЕСА_2 , під час спільного вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла суперечка в ході якої у ОСОБА_6 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Тоді ж, ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків у вигляді спричинення шкоди здоров'ю потерпілого, та свідомо бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 умисно наніс останньому множинні, точну кількість в ході досудового розслідування не встановлено, удари обома ногами, а також наявним у кімнаті табуретом в ділянку голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівках ОСОБА_8 .

Своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді субарахноїдальних крововиливів в ділянці головного мозку та мозочка, крововиливів під м'якими покривами голови, рани на скронево-тім'яній ділянці справа, садна на лобній ділянці зліва, крововиливу на правій половині обличчя, садна в правій та лівій надбрівній ділянці, саден на правій виличній ділянці, крововиливу на верхній повіці лівого ока, крововиливу на лівій виличній та скроневій ділянці, садна на спинці носа посередині, садна на кінчику та крилі носа, садна на правій щічній ділянці, множинних саден на лобній ділянці справа, на правій щічній ділянці, на обох губах справа та на підборідді справа, рани на слизовій оболонці верхньої губи справа, крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи посередині та справа, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи посередині та справа, саден на перехідній каймі нижньої губи справа, зламу коронки 1-го зуба на верхній щелепі справа та крововиливу на нижній губі та підборідді справа, за своїм характером, є тяжкими тілесними ушкодженнями, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, а також перелому грудини та переломів всі ребер, які є тілесними ушкодженнями середнього тяжкості і в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, також крововиливу на передній поверхні черевної стінки справа, два садна на задній поверхні грудної клітки, крововиливу на заднє-зовнішній поверхні лівого плеча, крововиливу на задній поверхні лівого плеча, крововиливу та садна на лівому ліктьовому суглобі, крововилив на тильній поверхні лівої кисті, садно на задній поверхні правого передпліччя, садна на передній поверхні правого та лівого колінних суглобів ОСОБА_8 , які за своїм характером є легкими тілесними ушкодженнями та в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

В подальшому, після отримання тілесних ушкоджень, в період часу від 12 годин до двох діб ОСОБА_8 помер в приміщенні кімнати №114 гуртожитку, що по АДРЕСА_3 від закритої черепно-мозкової травми у вигляді двостороннього травматичного субарахноїдального крововиливу в ділянці головного мозку та мозочка. Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.

12.05.2023 у зв'язку із відсутністю ОСОБА_6 за адресою місця свого проживання та реєстрації, у зв'язку із проходженням військової служби, із дотримання вимог ч.1 ст. 278 КК України (письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень), також ч. 2 ст. 135 КПК України (у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи) письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення було вручено батькові ОСОБА_6 - ОСОБА_9 .

12.05.2023 постановою слідчого досудове розслідування кримінального провадження №12023243200000104 зупинене у зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.

30.04.2024 постановою слідчого досудове розслідування кримінального провадження №12023243200000104 відновлено.

30.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обв инувачення підтверджує такими доказами:

Протоколом огляду від 15.03.2023 проведеним в період часу з 08:45 год. по 09:45 за адресою: АДРЕСА_4 в ході якого було виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Висновком експерта №24 від 24.04.2023, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_8 є закрита черепно-мозкова травма у вигляді двостороннього травматичного субарахноїдального крововиливу в ділянці головного мозку та мозочка, що підтверджується морфологічними змінами та наявністю вказаних ушкоджень, які були виявлені при розтині трупа.

Протоколом огляду від 15.03.2023 проведеним в період часу з 19:54 год. по 22:41 за адресою: АДРЕСА_4 в ході якого було виявлено та вилучено речі із слідами речовини бурого кольору, стільчик білого кольору із металевими ніжками із слідами бурого кольору та інші речі, які мають відношення до вчинення злочину.

Протоколом огляду місця події від 15.03.2023 проведеним в період часу з 20:00 год. по 20:20 год. за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_5 . В ході якого було виявлено та вилучено спортивну куртку кофту темно-синього кольору із наявними плямами темного кольору, спортивну кофту темно-синього кольору «Nike» з наявними плямами речовини бурого кольору, кросівки чорного кольору «Puma» із плямами речовини бурого кольору.

Висновком експерта №СЕ-19/102-23/6949-БД від 28.04.2023 відповідно до якого встановлено, що в результаті проведення молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на вирізі з поверхні куртки. Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на вирізі з поверхні куртки збігаються із генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Висновком експерта №СЕ-19/102-23/6955-БД від 28.04.2023 відповідно до якого встановлено, що в результаті проведення молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на змиві з поверхні правого кросівка. Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на змиві з поверхні правого кросівка збігаються із генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.03.2023 в ході якого останній повідомив про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , які були нанесені ОСОБА_6 .

Протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_10 від 17.03.2023 в ході якого останній відтворив механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Висновком експерта №45 (за результатами проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_10 від 17.03.2023) відповідно до якого не виключається можливість утворення наявних у потерпілого тілесних ушкоджень при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_10 під час проведення слідчого експерименту за його участю.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який повідомив про відомі йому обставини спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкодження ОСОБА_8 , що призвело до смерті останнього.

Слідчий суддя зазначає, що повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.

З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК.

Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз'яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.

Слідчий суддя вважає, що на цій стадії досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження №12023243200000104 з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та часткового підтвердження підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення у клопотанні і в судовому засіданні зазначила про наявність трьох ризиків, передбачених ст..177 КПК України: переховування від органу досудового розслідування і суду, впливу на свідків, експертів та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для себе наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, може вчиняти дії, спрямовані на ухилення та переховування від органу досудового розслідування та суду.

Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, існують ризики переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризику перешкоджанню кримінальному провадженню під час розгляду клопотання не встановлено.

За приписами п.4 ч.2 ст.183 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).

Указані положення кримінального процесуального закону зобов'язують слідчого суддю оцінити такі відомості та установити виключність (винятковість) таких обставин,які у сукупності із встановленими ризиками призведуть до обґрунтованого ствердження неможливості без ізоляції особи у спеціальній установі запобігти таким встановленим ризикам з урахуванням поведінки особи.

Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1)особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначає що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Аналізуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує, що підозрюваний розлучений, має на утриманні неповнолітню доньку, є захисником України, має статус учасника бойових дій, згідно із наданими медичними документами потребує лікування.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що подія кримінального правопорушення, до якої сторона обвинувачення стверджує про причетність ОСОБА_6 , відбулася більше одного року тому - 14.03.2023.

Усі докази, надані стороною обвинувачення до цього клопотання зібрані у 2023 році.

Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою від 16.03.2023 прокурор Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_12 відмовив у погодженні відносно ОСОБА_6 повідомлення про підозру у зв'язку із необхідністю здобуття доказів, зокрема висновків експерта для підтвердження причетності останнього до вчинення кримінального правопорушення.

У подальшому ОСОБА_6 перебував на військовій службі у Збройних Силах України.

30.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, яка фактично не відрізняється від попередньої та будь-яких слідих дій у зв'язку із зупиненням кримінального провадження, сторона обвинувачення не здійснювала.

Із наданих та долучених під час розгячлду клопотання копій медичних документів вбачається, що ОСОБА_6 із листопада 2023 року направлявся військовою частиною для проходження лікування, завершив його у січні 2024 року, проте потребує подальшого лікування.

Згідно із відміткою у військовому квитку ОСОБА_6 знятий з військового обліку 12.03.2024.

А тому доводи слідчого на обгрунування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопоуршення, зокрема самовільного залишення військової частини слідчий суддя відхиляє.

Щодо наданих відомостей про можливість впливу на свідка ОСОБА_10 , що підтверджуться його зверненням до правоохоронного органу щодо заподіяння ОСОБА_6 йому тілесих ушкоджень та ініціювання кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України слідчий суддя зазначає, що такі обставини самі по собі не свідчать про вплив на цього свідка та неможливість нівелювання такого ризику.

Звертаючись із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно нього ОСОБА_6 , ОСОБА_10 зазначив, що ОСОБА_6 спричинив йому тілесні ушкодження. Кримінальне правопорушення розслідується за ч.1 ст.125 КК України.

Згідно із наданими показаннями у протоколі допиту від 21.03.2023 мамою ОСОБА_10 - ОСОБА_13 її син ОСОБА_14 , 1985 року народження протягом тривалого часу зловживає алкогольними напоями та їй відомо, що він спілкується із особами,які ведуть антигромадський спосіб життя. Останнім часом ОСОБА_14 спілкувався із ОСОБА_15 , який є переселенцем та спільно із ним вживав алкогольні напої за рахунок останнього.

15.03.2023 ОСОБА_13 дізналася від свого зятя ОСОБА_16 ,який працює у поліції, що ОСОБА_6 звернувся до відділу поліції та повідомив, що у кімнаті гуртожитку, де проживає ОСОБА_14 хтось помер. Цією особою виявився переселенець ОСОБА_17 .

Зважаючи на ці обставини, наявність у свідка ОСОБА_10 родича у правоохоронному органі, до якого ОСОБА_14 звернувся із завою про вчинення кримінального правопорушення відносно нього ОСОБА_18 . слідчий суддя вважає, що подальші пояснення ОСОБА_10 про конфлікт із ОСОБА_6 та заподіяння тілесних ушкоджень йому останнім саме у зв'язку із цим кримінальним провадженням беззаперечно не може вважатися впливом на свідка.

А тому такі доводи прокурора слідчий суддя відхиляє.

Оцінюючи ступінь ризиків у сукупності з урахуванням тяжкості покарання за вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, слідчий суддя, зважуючи пропорційно потреби досудового розслідування, необхідність досягнення мети кримінального провадження слідчий суддя за викладених обставин приходить до висновку про дієвість та необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, серед яких носіння електронного засобу контролю.

На думку слідчого судді саме такий запобіжний захід, який з огляду на стадію кримінального провадження та час,який минув з початку досудового розслідування, з урахуванням повноважень слідчого судді із судового контролю за втручанням у права і свободи особи, здатен запобігти існуючим ризикам.

Виконання вказаного запобіжного заходу контролюється правоохоронним органомз можливістю дистанційного моніторингу за дотриманням умов запобіжного заходу, що обмежує можливість особу покинути місце проживання та відповідно контакту зі свідком у позапроцесуальний спосіб.

При цьому встановлені під час розгляду клопотання обставини не є такими, які б давали можливість обрати ще більш м'який запобіжний захід.

Разом із цим слідчий суддя зазначає, що завданням запобіжного заходу на стадії досудового розслідування з урахуванням усіх викладених обставин та ризиків, не є покарання підозрюваного, що може визначатися лише вироком суду.

Отже, застосування цілодобового домашнього арешту є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Строк домашнього арешту ОСОБА_6 слід визначити в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-178, 181, 183-184, 193-194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за місцем проживання у АДРЕСА_1 , цілодобово із покладенням зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою та обов'язків:

- не відлучатися із м.Волочиськ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування із свідками не інакше як в присутності слідчого, прокурора, судді;

- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України (у разі наявності).

- носити електронний засіб контролю.

Ухвала діє по 28 червня 2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвалу слідчого судді направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий суддя

Попередній документ
118835454
Наступний документ
118835456
Інформація про рішення:
№ рішення: 118835455
№ справи: 686/10084/23
Дата рішення: 02.05.2024
Дата публікації: 07.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (25.11.2025)
Дата надходження: 06.10.2025
Предмет позову: -