Справа № 129/1571/24
Провадження у справі № 2/129/769/2024
про передання справи за підсудністю
"06" травня 2024 р. м.Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Бондар О.В. розглянула в місті Гайсині позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
установила:
06.05.2024 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В порядку ч.8 ст. 187 ЦПК України 06.05.2024 р. суддею створено запит до Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання сторін.
Відповідно до відповіді № 578680 від 06.05.2024 р. з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 , подружжя має спільних неповнолітніх дітей, місце реєстрації (проживання) відповідача ОСОБА_2 зазначено в АДРЕСА_1 .
Під час вирішення питання про відкриття провадження в справі суддею перевірено територіальну юрисдикцію справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Параграфом 3 глави 2 Розділу І передбачено види територіальної юрисдикції, а саме: підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя (ст.26); підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (ст.27); підсудність справ за вибором позивача (ст. 28); підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст. 29); виключна підсудність (ст.30).
Відповідно до п.п.1 п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.
За загальним правилом, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб (ч.2 ст. 27 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції “суд, встановлений законом” викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі “Сокуренко і Стригун проти України”. Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію “суд, встановлений законом”: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Оскільки відповідно до відповіді № 578680 від 06.05.2024 р. з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 , подружжя має спільних неповнолітніх дітей, місце реєстрації (проживання) відповідача ОСОБА_2 зазначено в АДРЕСА_1 , то справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу необхідно передати до Бершадського районного суду Вінницької області (24400, м. Бершадь, вул. Шевченка, 4), до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить.
Керуючись п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, -
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати на розгляд до Бершадського районного суду Вінницької області (24400, м. Бершадь, вул. Шевченка, 4), до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: