Справа № 646/531/23 Головуючий суддя І інстанції Глоба М. М.
Провадження № 22-ц/818/1788/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
01 травня 2024 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року, у справі № 646/531/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення юридичного факту.
Заява обґрунтована тим, що вона є бабою ОСОБА_3 , яка 24 лютого 2022 року була призвана ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) м. Харкова на військову службу, для проходження якої направлена до військової частини НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
05 березня 2022 року під час виконання обов'язків військової служби щодо відсічі збройної агресії російської федерації (далі - рф) ОСОБА_3 загинула внаслідок ракетно-бомбового удару.
Вказувала, що з самого народження вона проживала разом з ОСОБА_3 , яку покинула рідна мати ОСОБА_2 , виховувала та забезпечувала онуку. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 15 листопада 2017 року № 722 її призначено піклувальником неповнолітньої онуки у зв'язку з перебуванням її матері ОСОБА_2 у державній установі «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».
Зазначала, що встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім'єю з померлою необхідно їй для вирішення питання щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця, як члена сім'ї загиблого.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що вона є членом сім'ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту залишено без розгляду. Роз'яснено ОСОБА_1 право подати позов на загальних підставах.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного її вирішення, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити заяву в повному обсязі.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає розгляд даної справи в порядку окремого провадження.
Вказує, що судом першої інстанції також проігноровано, що факт який необхідно встановити для заявниці має юридичне значення, так як породжує юридичний наслідок, а саме звернення до заінтересованої особи із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, можливості реалізації своїх прав як члена сім'ї військовослужбовця, окрім як в судовому порядку неможливо. Дані підстави позбавляють ОСОБА_1 можливості належно скористатися правами, розраховуючи на державні гарантії, які передбачені у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, чим порушується конституційне право заявниці на судовий захист.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Скарга розглядається судом апеляційної інстанції другий раз.
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року було скасовано. Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту було закрито.
Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
При цьому суд касаційної інстанції вказав наступні мотиви для скасування постанови суду апеляційної інстанції, які наразі є обов'язковими при повторному розгляду скарги.
Вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю з онукою ОСОБА_3 , яка загинула під час участі у бойових діях, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства; відповідно, висновки суду апеляційної інстанції про віднесення цієї справи до адміністративної юрисдикції не ґрунтуються на нормах процесуального права.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 463/5823/22 (провадження № 61-13345cв23).
Разом із тим, слід ураховувати, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження судом буде встановлено спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошувала на помилковості висновків суду першої інстанції про наявність спору про право.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Питання наявності спору про право у цій справі відповідно до доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не досліджено.
При цьому необхідно приймати до уваги, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права (див. постанову Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 761/16555/23 (провадження № 61-13311св23)).
Із матеріалів справи не вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право (див. в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117373864).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що встановлення юридичного факту, про який просить ОСОБА_1 , потрібно заявниці для подальшого вирішення правового спору щодо отримання одноразової грошової допомоги після смерті її онуки ОСОБА_3 , яка загинула під час виконання обов'язків військової служби. Тому заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, а спір належить вирішувати у порядку позовного провадження. Відповідно до вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини шостої статті 294 та частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками, оскільки вони не відповідають нормам цивільного матеріального та процесуального права, а також - актуальним правовим висновкам касаційного суду.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, які можуть бути встановлені судом визначений частиною першою статті 315 ЦПК України і він не є вичерпним, а саме, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що вона є членом сім'ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_3 , яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання обов'язків військової служби.
Метою встановлення вказаного юридичного факту ОСОБА_1 зазначила призначення та отримання відповідних соціальних гарантій і виплат, передбачених Законом України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінетів Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за загиблого (померлого) військовослужбовця, що спростовують висновки суду про наявність у даному випадку спору цивільного характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21.
Колегія суддів також звертає увагу, що згідно до змісту статті 293 ЦПК України та правових висновків, які були висловлені у вищевказаній постанові КЦС ВС від 28 лютого 2024 року по цій справі, а також - у постанові ВП ВС від 07 лютого 2024 року у справі № 463/5823/22 (провадження № 61-13345cв23) заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю з онукою ОСОБА_3 , яка загинула під час участі у бойових діях, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України).
Оскільки суд першої інстанції порушив норми цивільного процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03 травня 2024 року.
Головуючий В.Б.Яцина
Судді І.В.Бурлака.
О.Ю.Тичкова