Справа № 585/2087/24
Номер провадження 1-кс/585/730/24
03 травня 2024 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Роменського міськрайонного суду Сумської області клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 29.09.2017 року вироком Роменського міськрайонного суду за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 186, 69 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік,
у кримінальному провадженні № 12024200470000408 від 01.05.2024 року за ч.2 ст. 15- ч.1 ст. 115 КК України,
03 травня 2024 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло відповідне клопотання, в якому слідчий прохає обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , терміном на 60 діб, без права внесення застави.
1.1 Доводи клопотання
Відповідно до матеріалів клопотання, Роменським РВП ГУМВС України в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а Роменською окружною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024200470000408 від 01.05.2024 року, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України.
За версією органу досудового розслідування, що 01.05.2024 року близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебував за місцем проживання ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , де між останніми виник конфлікт на фоні вживання спиртних напоїв. В цей момент у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Перебуваючи в кімнаті житлового будинку разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_4 наніс 1 удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_7 зліва, від отриманого удару останній впав на підлогу. Після чого ОСОБА_4 , залишив місце вчинення злочину, бо вважав, що він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме позбавлення життя потерпілого, але злочин було не закінчено з причин, які не залежалі від волі останнього. Згідно інформації наданої із КНП «Роменська ЦРЛ» РМР ОСОБА_7 , 01.05.2024 госпіталізовано та встановлено діагноз «Проникаюче поранення грудної клітини зліва».
01.05.2024 року о 18:24 хв. ОСОБА_4 , було затримано в порядку ст. 208 КПК Україна.
02.05.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15- ч.1 ст. 115 КК України.
Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого/ свідків у вказаному кримінальному провадженні) та вчинити інше кримінальне правопорушення. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
1.2 Доводи сторони обвинувачення
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, - пояснення надав аналогічні тексту клопотання та зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України. Просив обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
1.3 Доводи сторони підозрюваного
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він захищався, та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляд домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що вважає, кваліфікацію дій ОСОБА_4 невірною, тому просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
1.4 Оцінка та висновки слідчого судді
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_7 .
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами на 32 арк.( а.с.1-57).
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15-ч.1 ст. 115 КК України, є обґрунтованими та допустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 , вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
1.6 Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 , за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15- ч.1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_4 , однак, у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Що стосується ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, то слідчий суддя вважає такий ризик досить високим, оскільки ОСОБА_4 достовірно знає місце проживання потерпілого. Покази потерпілого у вказаному кримінальному провадженні на досудовому слідстві та в подальшому під час судового розгляду істотно впливатимуть на формування переконання в суду про винуватість підозрюваного.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_4 офіційно не працює, не має стабільного джерела доходу, раніше судимий, вчинив особливо тяжкий злочин проти життя іншої особи, що істотно підвищує ризики повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень.
Викладене свідчить, що ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого/ свідків у вказаному кримінальному провадженні) та вчинити інше кримінальне правопорушення. Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, та беручи до уваги, що ОСОБА_4 раніше судимий, підозрюється у вчиненні злочину в умовах воєнного стану, то слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувалося, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов'язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров'я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор та слідчий.
Разом з тим, слідча суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам передбачених ст. 177 КПК України, а також для закінчення досудового розслідування, відносно ОСОБА_8 достатнім буде обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 40 днів.
Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя на підставі ч.4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись статтями: 107, 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 40 ( сорок) діб, тобто до 9 червня 2024 року до 18 години 24 хвилин, без права внесення застави.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 з дня отримання повного тексту ухвали..
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 06 травня 2024 року о 08 год. 30 хв.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1