02 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-3007/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Щербині Л.М., за участю представника позивача - Горевого А.Д., представника відповідача - Дмитрюк Г.С., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»
до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.10.2009 р. №0000602310/0, від 10.12.2009 р. № 0000602310/1, від 25.02.2010 р. № 0000602310/2, від 13.05.2010 р. № 0000602310/3,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що за наслідками планової виїзної перевірки відповідачем ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» в період з 03.08.2009 р. по 14.09.2009 р. за період діяльності підприємства з 01.04.08 р. по 31.03.09 р. було складено акт від 21.09.2009 р. № 576/23-31549003, згідно з яким підприємством порушено приписи п.5.1, 5.4, п.5, п.п.6.1, п.6 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.99 р., пп..13, 13-1 Постанови Кабміну України № 115 від 29.011999 р. «Про затвердження нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння», внаслідок чого позивачем, на думку перевіряючих, занижено суму збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на суму 121 гр. 44 коп., в т.ч. П-1У квартали 2008 р. - 111 гр. 35 коп., 1 квартал 2009 р. - 10 гр. 09 коп. Перевіркою встановлено, що на території підприємства-позивача знаходиться артезіанська свердловина № 987-бис глибиною скважини 54 м, яку позивач систематично використовував в перевіряємому періоді. На підставі зазначеного акту перевірки Хортицькою ДПІ м. Запоріжжя було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602310/0 від 02.10.09 р., яким підприємству-позивачу було визначено податкове зобов»язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 1481 гр. 44 коп., в т.ч. за основним платежем - 121 гр. 44 коп., за штрафними санкціями - 1360 гр.
Позивач вважає, що сам факт експлуатації артезіанської свердловини не є і не може бути достатньою підставою для нарахування та сплати геологорозвідувального збору, бо згідно зі ст.. 33 Кодексу України «Про надра», збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах, і спрямовується до державного бюджету. Бюджетного фінансування геологорозвідувальних робіт щодо даної свердловини здійснено не було, також не було здійснено попередньої оцінки запасів та подальшої передачі родовища ТОВ ЗЗКС в порядку, визначеному Постановою Кабміну України від 14.02.1995 р. № 114 « Про порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння». Під час перевірки та складанні акту від 21.09.09 р. не було враховано того, що бюджетним коштом не було проведено жодних геологорозвідувальних робіт щодо встановлення родовища до спорудження артезіанської свердловини, не було проведено попередньої оцінки запасів родовища, не було здійснено передачу розвіданого родовища для промислового освоєння у визначеному Кабміном порядку. Тому позивач просить суд визнати незаконним податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.10.09 р. за № 0000602310/0 та похідні від нього за № 0000602310/1 від 10.12.09 р., № 000602310/2 від 25.02.10 р., № 000602310/3 від 13.05.10 р., які були винесені податковими органами в порядку апеляційного оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представник позивача на позові наполягає, просить суд його задовольнити.
Представник відповідача з позовом не згодний, пояснив, що позивач ніяким чином не довів той факт, що бюджетне фінансування свердловини не здійснювалося, в ході перевірки товариством ЗЗКС не було надано податковому органу ані геологічний звіт про розробку родовищ, ані іншу необхідну документацію з результатами геологорозвідувальних робіт, проведених на об»єкті, та ким такі роботи були проведені. Проведені Білогірською геологорозвідувальною експедицією на замовлення позивача роботи не можна вважати геологорозвідувальними роботами, тому і не можна зробити висновок про те, що такі роботи були здійснені підприємством за власний рахунок. Просить суд в позові позивачу відмовити, оскільки винесене ними податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим і законним.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні та як вбачається з матеріалів справи, на території ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, знаходиться артезіанська свердловина № 987 бис. Згідно з дозволом на спеціальне водокористування від 25.12.06 р., глибина свердловини складає - 54 м., продуктивність - 20 куб.м на добу, ліміт забору - 7, 2 тис. куб. м на рік, вода технічна. Відповідно до даних звіту про використання технічної води, товариством за період з 01.04.08 р. по 31.03.09 р. видобуто 3140 куб. м підземної води, в т.ч.: за 2 квартал 2008 р. - 558 куб. м, 3 квартал 2008 р. - 1207 куб. м., 4 квартал 2008 р. - 1084 куб. м., 1 квартал 2009 р. - 261 куб. м. В період з 03.08.09 р. по 14.09.09 р. ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка позивача, наслідком чого було складання акту № 576/23-31549003 від 21.09.09 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ЗЗКС» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.04.08 р. по 31.03.09 р.». На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602310/0 від 02.10.09 р., яким визначено податкове зобов»язання підприємству зі збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 1481 гр. 44 коп., в т.ч. : за основним платежем - 121 гр. 44 коп., за штрафними санкціями - 1360 гр. Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, підприємство оскаржило його в адміністративному порядку, передбаченому ст.. 5 Закону України № 2181. На підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602310/1 від 10.12.09 р. Результатом розгляду повторної скарги позивача було винесено податкове повідомлення-рішення ДПА в Запорізькій області за № 0000602310/2 від 25.02.10 р., яке було отримано підприємством 25.02.10 р. У відповідь на чергову скаргу підприємства Державна податкова адміністрація України залишила її без задоволення і було винесено податкове повідомлення-рішення № 000602310/3 від 13.05.10 р.
Як зазначено в акті перевірки позивача від 21.09.09 р., перевіркою встановлено порушення підприємством приписів п.5.1, 5.4, п.5, п.п.6.1, п.6 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.99 р., та пп..13, 13-1 Постанови Кабміну України № 115 від 29.011999 р. «Про затвердження нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння», внаслідок чого позивачем, на думку перевіряючих, занижено суму збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на суму 121 гр. 44 коп., в т.ч. П-1У квартали 2008 р. - 111 гр. 35 коп., 1 квартал 2009 р. - 10 гр. 09 коп.
Відповідно до ст.. 33 Кодексу України «Про надра», відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази.
Згідно зі ст.. 29 зазначеного кодексу, від плати за користування надрами звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.
Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету № 105/309, на яку посилається відповідач у своєму акті перевірки позивача від 21.09.09 р., чітко встановлений перелік платників збору за геологорозвідувальні роботи: платниками такого збору є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України родовищах: - раніше розвіданих та переданих у встановленому порядку для промислового освоєння, - з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.
Суд не погоджується з викладеним в акті перевірки відповідача висновком про те, що позивач є платником збору за геологорозвідувальні роботи, з наступних підстав.
Згідно з п 1.2 Інструкції № 105/309, обов»язковою умовою віднесення підприємства незалежно від форми власності до категорії платника збору за геологорозвідувальні роботи є наявність факту фінансування таких робіт за рахунок державного бюджету / в тому числі і часткового/. А такого факту у ході судового засідання встановлено не було.
Підприємством-позивачем надані суду документи, які підтверджують, що проведені роботи по освоєнню артезіанської свердловини № 987-бис здійснювалися виключно за рахунок підприємства. Так, згідно договору № 330/04 від 17.11.2004 року, позивач /замовник/ доручив Білогірській геологорозвідувальній експедиції /підряднику/ такі геологорозвідувальні роботи: « бурение разведывательной скважины с целью установления возможности строительства водозаборной скважины на этом месте». Згідно з п. 4.2.2 та 4.2.3 зазначеного договору, замовник повинен прийняти роботу та оплатити її за свої кошти.
Згідно договору № 159/05 від 10.03.2005 року, позивач /замовник/ доручив Білогірській геологорозвідувальній експедиції /підряднику/ проведення робіт по обладнанню водозабірної свердловини на території позивача. Згідно з п. 4.2.2 та 4.2.3 зазначеного договору, замовник повинен прийняти роботу та оплатити її за свої кошти. Як додатки до зазначених договорів підприємством надані: «договорная цена на бурение разведочной скважины», локальная смета № 1 на бурение и тампонаж скважины для ООО «Запорожский завод цветных сплавов», расчет общепроизводственных расходов» та інш.
Таким чином, суд приходить до висновку, що фінансування всіх робіт в повному обсязі здійснювалося за рахунок позивача - ТОВ «ЗЗКС».
Посилання відповідача на те, що єдиним доказом, який підтверджує факт виконання робіт за рахунок власних коштів або державного бюджету, є довідка Комітету України з питань геології та використання надр /Геолком/, копія якої подається надрокористувачем до ДПІ і враховується при обчисленні збору, і від надання якої позивач ухилився, судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до п. 4 «Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» № 115 від 29.01.1999 р., користувачі надр, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір застосовуючи відповідні коефіцієнти, підставою для застосування яких є довідка Геолкому. Згідно із зазначеним Порядком умовою отримання такої довідки для застосування відповідних коефіцієнтів є факт часткового фінансування геологорозвідувальних робіт підприємством та частково - державним бюджетом. Оскільки з наданих позивачем документів та матеріалів справи вбачається, що фінансування робіт здійснювалося виключно за кошти підприємства-позивача, у позивача не було підстав для отримання такої довідки.
Тому суд вважає нечинним винесене ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення № 0000602310/0 від 02.10.09 р., яким підприємству-позивачу було визначено податкове зобов»язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 1481 гр. 44 коп., в т.ч. за основним платежем - 121 гр. 44 коп., за штрафними санкціями - 1360 гр. і вважає за необхідне позов позивача задовольнити в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст.ст. 29, 33 Кодексу України «Про надра», Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою Наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.99 р., пп..13, 13-1 Постанови Кабміну України № 115 від 29.011999 р. «Про затвердження нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння», суд -
Позов задовольнити.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» від 02.10.2009 р. №0000602310/0, від 10.12.2009 р. № 0000602310/1, від 25.02.2010 р. № 0000602310/2, від 13.05.2010 р. № 0000602310/3.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко