02 травня 2024 року м. Дніпросправа № 335/11840/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.01.2024 року (головуючий суддя Гашук К.В.)
в адміністративній справі №335/11840/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивачка, ОСОБА_2 , звернулася 29.11.2023 до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовом до відповідача Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради від 07.11.2023 № 2122 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сутність правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, полягає у торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування. Проте, матеріали справи, які знаходяться в адміністративній комісії, не містять доказів порушення ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 156 КУпАП. Так, у матеріалах справи відсутні відомості того, що ОСОБА_1 перебуває на посаді продавця, тобто, суб'єктом владних повноважень достеменно не з'ясовано характер трудових відносин ОСОБА_1 . Крім того, Запорізька обласна державна адміністрація не входить до системи місцевого самоврядування, а тому адміністративні комісії не мають права розглядати дану категорію справ.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.01.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що у відповідача було достатньо підстав, щоб дійти висновку, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, і що саме нею були вчинені дії, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вказує, що матеріали справи, які знаходяться в адміністративній комісії, не містять доказів порушення ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 156 КУпАП. Так, у матеріалах справи відсутні відомості того, що ОСОБА_1 перебуває на посаді продавця, тобто, суб'єктом владних повноважень достеменно не з'ясовано характер трудових відносин ОСОБА_1 .
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови від 07.11.2023 №2122, 01.11.2023 о 09-40 год. у м. Запоріжжі, вул. Європейська буд. 24, ОСОБА_1 порушила правила торгівлі алкогольними напоями, а саме: здійснила продаж пива «Вайсбург» у кількості 2-х пляшок громадянину ОСОБА_3 у заборонений законодавством час, а саме о 09:37, у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим порушила наказ «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 29.09.2023 № 571 Запорізької обласної військової адміністрації, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП. Цією постановою на позивачку ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800грн.
Позивачка вважає протиправною вказану постанову.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Відтак, однією із об'єктивних ознак складу даного адміністративного правопорушення є діяння, яке полягає у продажі, зокрема, і алкогольних напоїв, у час доби, що заборонений відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 згідно постанови від 07.11.2023 №2122, 01.11.2023 о 09-40 год. у м. Запоріжжі, вул. Європейська буд. 24, ОСОБА_1 порушила правила торгівлі алкогольними напоями, а саме здійснила продаж пива «Вайсбург» у кількості 2-х пляшок громадянину ОСОБА_3 у заборонений законодавством час, а саме о 09:37, у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим порушила наказ «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 29.09.2023 № 571 Запорізької обласної військової адміністрації, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП. Цією постановою на позивачку ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800грн.
Водночас, Наказом Запорізької обласної військової адміністрації (голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації) від 29.09.2023 №571 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області», дозволено всім суб'єктам господарювання під час дії воєнного стану продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв з 10-00 год. до 22-00 год., зокрема, на території Запорізької міської територіальної громади.
У своєму позові позивачка зазначила, що у матеріалах справи відповідача відсутні відомості того, що ОСОБА_1 перебуває на посаді продавця, тобто, суб'єктом владних повноважень достеменно не з'ясовано характер трудових відносин ОСОБА_1 .
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Диспозиція частини 2 статті 156 КУпАП визначає, що суб'єктом цього правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.
Склад адміністративного правопорушення, відповідно до частини 2 ст. 156 КУпАП, становлять дії, зокрема щодо:
торгівлі алкогольними напоями у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного) заборонена;
або торгівля пивом (крім безалкогольного) через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, роздрібна торгівля (алкогольними напоями) - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Торгівлею є процес обміну товарів на грошові кошти (готівкові чи безготівкові) з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку.
Відповідач зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією досліджені докази, які були достатніми для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Так, згідно пояснень ОСОБА_3 , 01.11.2023 він йшов до друга та біля 09-35 год. зайшов до магазину «Лепрекон» та придбав пиво «Вайсбург» бланш об'ємом 0,5л (2 пляшки), заплатив за нього та взяв чек. У цей час до магазину зайшли люди у формі, представились «Муніципальною вартою», попросили його залишитись та надати пояснення.
Згідно чеку з магазину «Лепрекон», вул. Європейська 24, № 0Е11-514840 від 01.11.2023, який був наданий ОСОБА_3 , що зафіксовано на відеозаписі, останній придбав пиво «Вайсбург Бланш», скло 0,5 л 2 шт., на загальну суму 75,80 грн. 01.11.2023 о 9:37:39.
Згідно відеозапису з нагрудної камери працівників КП «Муніципальна варта», до приміщення магазину «Лепрекон» зайшли працівники КП «Муніципальна варта», у приміщенні перебуває один покупець, особу якого було встановлено, як ОСОБА_3 , та один продавець, яка була одягнута у жилет з написом «Лепрекон» та перебувала за прилавком.
Після встановлення особи на підставі документів, що містяться у застосунку «Дія», було встановлено, що за прилавком знаходиться ОСОБА_1 .
На питання працівників КП «Муніципальна варта», ОСОБА_3 пояснив, що придбав пиво, який йому продала жінка, що стоїть за прилавком, вказавши на неї головою, тобто ОСОБА_1 .
Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на питання особи, яка складала протокол, відповіла, що вона працює продавцем.
На підставі вказаних письмових та електронних доказів суд встановив, що у відповідача було достатньо підстав, щоб дійти висновку, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, і що саме нею були вчинені дії, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.
Керуючись ст. 241-245, 250, 272, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.01.2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 02.05.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова