03 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/1377/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії та зобов'язання вчинити відповідні дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку та виплаті пенсії за його заявою. Наголошує, що перерахунок пенсії з квітня 2018 року проводитися що два роки без звернення пенсіонерів. Зауважує, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням набутого після призначення/попереднього перерахунку пенсії страхового стажу. Інструкційним роз'ясненням Мінпраці та Пенсійного фонду України незаконно змінено діючий порядок перерахунку пенсії та істотно обмежено його права, як працюючого пенсіонера. Акцентує увагу, що коригування пенсії шляхом множення коефіцієнта заробітку на показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, проводиться з метою осучаснення раніше отриманого заробітку, тобто приведення його до рівня сьогоднішнього дня. Однак, у такому випадку осучаснення його пенсії не відбувається, а навпаки погіршується.
Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
08 квітня 2024 року до суду надійшов відзив разом з витребуваними судом документами, у якому ГУ ПФУ в Житомирській області просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивач з 2005 року не працює. Оскільки позивач належить до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №656, з наступними змінами та доповненнями, розмір його пенсії шляхом нарахування щомісячної державної адресної допомоги становить не менше 210% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
19 квітня 2024 року суд отримав додаткові докази на підтвердження викладених у відзиві доводів.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області з 08 жовтня 2000 року та отримує пенсію за віком згідно приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також позивач належить до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та має ІІ групу інвалідності.
24 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області з приводу не проведення з 01 березня 2023 року нарахування і виплати індексації його пенсії.
За результатами розгляду такої заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян» листом від 21 квітня 2023 року №14427-12709/к-02/8-0600/23 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило про порядок нарахування пенсії та її розмір.
Уважаючи своє звернення нерозглянутим, 14 квітня 2023 року позивач направив начальнику ГУ ПФУ в Житомирській області заяву, в якій просив його втручання з приводу пенсії, яка зареєстрована 20 квітня 2023 року за №15855/К-0680-23.
Листом від 18 травня 2023 року №0600-0202-8/53896 за результатами розгляду зазначеної заяви позивача повідомлено, що роз'яснення щодо нарахування пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надані у листі від 21 квітня 2023 року.
11 жовтня 2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою, в якій зазначає, що є учасником бойових дій та ліквідатором 1-ї категорії ЧАЕС. Однак перерахунок пенсії йому ні хто не робив. Тому просить розглянути його заяву і надати письмову відповідь.
Листом від 18 листопада 2023 року відповідач повідомив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку було призначено зі зниженням пенсійного віку відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За матеріалами пенсійної справи він належить до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Роз'яснено, що розмір пенсії за віком учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесеним до категорій 2 - 3, обчислюється на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та залежить від тривалості набутого страхового стажу та розміру отримуваної заробітної плати, а також доплат, підвищень та надбавок до пенсії, право на встановлення яких підтверджено відповідними документами. Додатково повідомлено, що з питання перерахунку пенсійної виплати були надані детальні роз'яснення в листі від 21 квітня 2023 року.
Уважаючи своє право на отримання пенсії у належному розмірі порушеним, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з вимог частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV.
Згідно преамбули названого Закону у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1058-ІV) зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від кількості відпрацьованих місяців) та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, від якого залежить середньомісячний заробіток для обчислення пенсії.
Відповідно до статті 24 Закону України №1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж з 01 січня 2004 року обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01 січня 2004 року на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України №1058-ІV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частиною 2 статті 42 Закону України №1058-ІV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року прийнято постанову «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» №124.
Пунктом 1 цієї постанови затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також пунктом 2 названої постанови установлено, у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01 квітня 2020 року №251 було установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Постановою Уряду «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року №127 установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Постановою Уряду «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 43 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Як убачається з розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 станом на 05 листопада 2022 року, який наданий відповідачем, такий проведений із застосуванням коефіцієнтів за 2019 - 2022 роки до середнього заробітку за три роки (2014 - 2016 року) до 2017 року - 3764,00 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення становить 7080,12 грн.
Згідно аналогічного розрахунку станом на 26 лютого 2023 року такий проведений із застосуванням у тому числі коефіцієнта за 2023 рік, як наслідок середньомісячний заробіток для обчислення становить 8474,91 грн.
Отже індексація пенсії позивача проведена відповідачем у повній відповідності до наведених вище вимог нормативно-правових актів, що регулюють зазначене питання.
Як убачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» від 28 липня 2010 року №565 зі змінами, внесеними постановою Уряду «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, установлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в учасників бойових дій - 210 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, таким особам виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згідно розрахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 05 листопада 2022 року, її розмір, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, становив 2986,33 грн. Отже позивачу була призначена щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі 1408,97 грн.
У зв'язку зі збільшенням розміру пенсії за рахунок застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197 згідно постанови Уряду «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року збільшився з 2147,61 грн у 2022 році до 2570,69 грн у 2023 року.
Однак, збільшення розміру пенсії обумовило зменшення розміру щомісячної державної адресної допомоги до пенсії з 1408,97 грн до 985,89 грн.
У зв'язку з викладеним сума пенсії до виплати позивачу не змінилася.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що твердження позивача про порушення його права на збільшення пенсії у зв'язку з її осучасненням, не знайшло свого підтвердження за результатами розгляду справи, а тому правові підстави для визнання оскаржуваних позивачем дій відповідача протиправними відсутні, що обумовлює постановлення рішення про відмову в задоволенні позову.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис