Справа№ 953/2189/24
н/п 3/953/1058/24
"16" квітня 2024 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-
встановив:
03 березня 2024 року о 12 год. 45 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21130», НОМЕР_2 , по вул. Шевченка, буд. 165 у м. Харкові, в стані наркотичного сп'яніння. Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНП, у відповідного лікаря-нарколога, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18А, що підтверджується висновком № 639.
До судового засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не з'явився.
Між тим, 15.04.2024 представником ОСОБА_1 подано клопотання про закриття провадження у справі за не проведення огляду на стан сп'яніння за місці зупинки транспортного засобу, не складня акту огляду на стан сп'яніння, відсутності в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення наркотичного сп'яніння, не роз'яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, відсутністю на відеозапису відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не підписання долученого відеозапису до матеріалів справи цифровим електронним підписом. Вважає, що долучені до протоколу матеріали суперечать один одному та не доводять його провини в інкримінованому правопорушенні.
Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного:
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння… проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння… поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння… здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно п. 2.9 "а" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., ЄСПЛ у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачено ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне серії ААД № 643631 від 07.03.2024, відеозаписом, висновком №639 від 06.03.2024, рапортом працівника поліції від 07.03.2024.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - суду не надано.
Посилання сторони захисту на те, що наданий працівниками поліції відеозапис не засвідчений електронним цифровим підписом, а тому не може бути належним доказом у справі, судом до уваги не приймаються, оскільки Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» не поширюється на спірні правовідносини щодо надання працівником поліції відеозапису, здійсненого за допомогою технічного приладу (відеореєстратора) при фіксуванні адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.
Згідно зі ст.5 цього Закону, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що відеозапис, здійснений працівником поліції за допомогою технічного приладу при фіксуванні адміністративного правопорушення не є електронний документом, а тому положення ст. 7 наведеного вище Закону щодо необхідності електронного цифрового підпису на нього не розповсюджуються.
При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оскільки вимоги до доказів, що ставляться у провадженнях за КУпАП не містять норм, які передбачають обов'язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису, а з долученого відеозапису можливо встановити всі обставини та події, які мали 03.03.2024, суд вважає що він є належним і допустимим, а підстави для зворотного висновку відсутні.
Крім того, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - «Інструкція»), якою повинні керуватися патрульні поліцейські у випадку виявлення у водія ознак сп'яніння.
Відповідно до п.4 Розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо підстав вважати особу такою, яка, можливо, перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
В Інструкції вказано, що огляд на стан наркотичного сп'яніння правоохоронці проводять не на місці зупинки транспортного засобу, а у спеціальному медичному закладі.
Так, розділом Ш Інструкції передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, яким за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а отже, законно та обґрунтовано запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, а відтак твердження сторони захистку про необхідність проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а у разі відмови у медичному закладі, - є хибними.
Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про не долучення до матеріалів справи акта огляду, оскільки відповідно до положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я у присутності поліцейського. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Та обставина, що у матеріалах справи відсутнє направлення, на підставі якого заклад охорони здоров'я проводив огляд, не може свідчити про порушення процедури направлення та проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння й оформлення його результатів. Закон не вимагає долучення такого направлення до матеріалів справи. Крім того, відсутність у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності, оскільки з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 639 від 07.03.2024 вбачається, що огляд був проведений за направленням інспектора УПП в Харківській області ДПП.
Також є безпідставним твердження сторони захисту про відсутність відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом за спростуванням означеного оглянутим відеозаписом, з якого вбачається, що останній не заперечував факт керування.
З дослідженого протоколу про адміністративного правопорушення вбачається, що поліцейським були роз'яснені ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, про що містяться його підпису протоколі.
Всі інші доводи правопорушника не знаходять свого підтвердження і спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.
При накладенні стягнення суд, враховуючи обставини справи, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності зі ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та в порядку ст.40-1 КУпАП, суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір",-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Н.В. Єфіменко