єдиний унікальний номер справи 546/122/24
номер провадження 2/546/171/24
01 травня 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Романенко О.О.,
за участі секретаря судового засідання - Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №546/122/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
12.02.2024 до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 5542012 від 14.02.2022 у розмірі 32462,10 грн, нараховані відсотки за 60 календарних днів у розмірі 10746,00 грн, та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що 14.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір № 5542012 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 9000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі спати процентів кожні 30 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 9000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на картку відповідача.
Щодо нарахування відсотків позивач зазначає, що у зв'язку з введенням воєнного стану не здійснювалося нарахування в період з 25.02.2022 по 30.04.2022 за всіма кредитними договорами ТОВ «Авентус Україна». У період з 01.05.2022 по 13.11.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою, проте 05.07.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 12017,61 грн.
Окрім того, позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів за період з 14.11.2022 по 12.01.2023 в межах строку договору.
29.05.2023 ТОВ «Авентус Україна», як клієнт, та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактор, уклали договір факторингу №29-05/2023-Ф, згідно якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права вимоги відповідача повідомлено шляхом направлення на його електронну пошту відповідного повідомлення.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі: 9000,00 грн - сума заборгованості за тіло кредиту, 235462,10грн - сума заборгованості за користування кредитом, всього 32 462,10 грн.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 12.02.2024 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
Ухвалою судді від 13.11.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання.
У судове засідання 01.05.2024 сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.
У судове засідання представник позивача не з'явився, через Електронний кабінет Електронного суду подав 12.03.2024 та 04.04.2024 до суду клопотання в яких просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує (а.с.88, 93).
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, шляхом направлення конверту з повісткою за встановленим місцем реєстрації особи та шляхом публікації оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.98, 99).
Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 01.05.2024 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.02.2022 між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 був укладений договір № 5542012 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 9000,00 грн строком на 360 днів.
Умовами договору № 5542012 від 14.02.2022 передбачено періодичність сплати платежів - кожні 30 днів, та процентну ставку стандартну у розмірі 1,99 % в день та знижену у розмірі 0,199 % в день.
Відповідно до п.2.1. договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Пункт 3.1. даного договору передбачає, що проценти, які нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом на кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».
Згідно до п.5.6. споживач здійснює платежі за договором у такій черговості: у першу чергу здійснюються платежі з повернення прострочених зобов'язань по процентам, потім прострочені зобов'язання по кредиту; у другу чергу здійснюються платежі з повернення строкових зобов'язань по процентам, потім строкові зобов'язання по кредиту; у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за договором.
Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства електронним підписом в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового (ідентифікатора який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
9.8. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що:
-перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; 6) вказана в ч.1. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті;
- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом № 19-ОД від 05.01.2022 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Усі додатки до даного договору підписані сторонами є невід'ємною частиною договору (а.с.14-18).
Додатком №1 до даного договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого строк кредиту визначено 09.02.2023 (а.с.19).
Окрім того, невід'ємною частиною договору є паспорт споживчого кредиту відповідно до якого сума кредиту - 9000,00 грн, строк кредиту- 360 днів, стандартна процентна ставка - 726,35% річних (1,99% в день), знижена процентна ставка - 671,87% річних ( 0,199 % річних), орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою - 73476,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 68640,00 грн (а.с. 20-21).
Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом №19-ОД 05.01.2022 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents (а.с.37-46).
Підписавши 14.02.2022 договір про надання споживчого кредиту, ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Також судом встановлено, що ТОВ «Авентус України» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало йому кредит в розмірі 9000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача (а.с.34-36).
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Згідно з пп. 3 п. 4.1 кредитного договору, ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов'язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.
Судом також встановлено, що договором факторингу від 29.05.2023 ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги , строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників, підстави виникнення грошової вимоги, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (а.с.47-51).
Згідно витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу № 29-05/2023 від 29.05.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 32462,10 грн (а.с.52).
Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» станом на 28.05.2023 загальна сума боргу ОСОБА_1 становила 32462,10 грн, що складалася з 9000,00 грн - сума боргу за тіло кредиту, 23462,10 грн - сума боргу за нараховані відсотки за користування кредитом.
Відповідно до даного розрахунку заборгованості у період з 25.02.2022 по 30.04.2022 нарахування відтоків не здійснювалося. Окрім того, 05.07.2022 було здійснення списання всіх відсоткових нарахувань у сумі 12017,61 грн (а.с. 22-33).
Про заміну кредиторів в зобов'язанні ОСОБА_1 повідомлявся на електронну адресу (а.с.53).
Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Так, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Так, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, 29.05.2023 за договором факторингу №29-05/2023 від 29.05.2023 позивач отримав право грошової вимоги до відповідача на суму 32462,10 грн, адже відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» станом на 28.05.2023 загальна сума боргу ОСОБА_1 становила 32462,10 грн, що складалася з 9000,00 грн - сума боргу за тіло кредиту, 23462,10 грн - сума боргу за нараховані відсотки за користування кредитом.
Окрім того, відповідно до умов кредитного договору №5542012 від 14.02.2022 його строк становить 360 днів, та згідно графіку розрахунків, що є невід'ємною частиною договору, закінчується 09.02.2023.
Отже, станом на дату отримання прав вимоги за кредитним договором № 5542012 позивачем до ОСОБА_1 , а саме 29.05.2023, строк кредиту вже сплинув.
Згідно вимог викладених у позовній заяві, позивач зазначив, що здійснив самостійне нарахування відсотків за 60 календарних днів за період з 14.11.2022 по 12.01.2023 включно, в межах строку дії договору у сумі 10746,00 грн.
Отже, позивачем було здійснено нарахування відсотків за період, під час якого право вимоги належало первісному кредитору ТОВ «Авентус України» та який охоплюється наданим первісним кредитором розрахунком заборгованості.
Таким чином, позивач, який отримав від первісного кредитора право вимоги до відповідача, що станом на день відступлення права вимоги 29.05.2023, відповідно до розрахунку заборгованості за період з 14.02.2022 до 28.05.2023 включно, становить 32462,10 грн, самостійно здійснив її перерахунок та просить додатково стягнути 10746,00 грн як відсотки за користування кредитом.
Позивач здійснив нарахування за період, за який ще не мав права вимоги до відповідача, та фактично здійснив перерахунок заборгованості здійсненої первісним кредитором.
Однак, позивачем не було надано нових розрахунків заборгованості та підстав для їх застосування, ніяких пояснень чому ці нарахування не здійснювалися первісним кредитором, та на якій підставі вони були здійснені позивачем після того, як первісний кредитор надав сформований розрахунок заборгованості за весь строк кредиту.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом за 60 календарних днів за період з 14.11.2022 по 12.01.2023 включно у розмірі 10746,00 грн.
Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору №5542012 від 14.02.2022, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 32462,10 грн заборгованості за кредитним договором, з яких: 9000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 23462,10 грн. - заборгованість по процентах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №3057 від 05.02.2024(а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.75).
Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 43208,10 грн.
Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 32462,10 грн.
Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 75% (32462,10х100%:43208,10 = 75 %).
Оскільки, вимоги позивача задоволено на 75%, то сплачений судовий збір за пред'явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1816,80 грн (2422,40 х75%, = 1816,80).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 10000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 10/17-2023 від 10.07.2023, звіту про надання правової допомоги від 02.02.2024 до договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023, рахунком на оплату з детальним описом робіт, виконаних адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»» щодо стягнення кредитної заборгованості, копією ордеру про надання правової допомог №1423361 та копією платіжної інструкції № 3150 від 05.02.2024 (а.с.67,69-70,71,72,73).
Враховуючи обсяг наданих представником позивача - адвокатом Столітнім М.М. послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, те що позов задоволено частково, а також те, що відповідач не надав заперечень та не просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, відповідає критеріям, що наведені вище, зокрема є дійсними, необхідними та розумними в частині їх розміру, відповідають складності справи та підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги позивача задоволено на 75 %, то витрати на правову допомогу у сумі підлягають стягненню на користь позивача в сумі 7500,00 грн (10000,00 х75%, = 7500,00).
На підставіст.ст.512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючисьст.ст.7,12,13,81,141,263,265,279,280-282 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості за договором №5542012 від 14.02.2022 у загальному розмірі 32462,10 грн (тридцять дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 10 копійок), яка складається із:
-9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;
-23462,10 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 80 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн (сім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Повний текст заочного рішення суду складено 01 травня 2024 року.
Учасники справи:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ, поштовий індекс: 03150, ел. адреса: fintrust@ukr.net;
представник позивача - адвокат Столітній Михайло Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел.: НОМЕР_5 .
Суддя О.О. Романенко