Справа № 203/2069/24
Провадження № 3/0203/991/2024
іменем України
03.05.2024 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.185 КУпАП,
Посадовою особою УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, за те, що він 14 квітня 2024р. о 01:10 в місто Дніпро пр. Олександра Поля 137-а, перебуваючи в п'яному вигляді не виконував законні вимоги поліцейських, які полягали у вимозі пред'явити документи, що посвідчують особу, залишити місця події та піти додому під час комендантської години.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце та час судового розгляду повідомлявся належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив. Оскільки, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою про місце та час розгляду справи щодо неї, до суду не з'явилася, доходжу висновку про можливість розгляду справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст.280 КУпАП, передбачають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відповідно Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8 Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів).
Непокора означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Системний аналіз норм указаного Кодексу дає підстави для висновку, що в ньому встановлена відповідальність лише за злісну непокору законній вимозі працівника міліції (Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011).
Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
Таким чином, для того щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 185 КУпАП необхідно щоб були: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, злісна непокора порушника.
З урахуванням того, що ВСУ в узагальненні Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КпАП) (надалі - Узагальнення) висловив позицію щодо того, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, до матеріалів справи співробітниками поліції долучено рапорт працівника поліції та відеозапис з нагрудних боді-камер відеореестраторів працівників поліції, під час перегляду якого видно як працівники поліції підходять до лавки, яка знаходиться біля під'їзду будинку, на якому сидить ОСОБА_1 з чоловіком, які пояснюють що засидились не слідкували за часом, оскільки грали в шахи. Коли ОСОБА_1 почав питати, що він порушив, та хто викликав поліцію, працівники поліції запитали документи, на що ОСОБА_1 пояснив що документів не має та пояснив що надасть додаток «ДІЯ», однак телефон розрядився. Після цього працівники поліції затримали ОСОБА_1 та до ставили до ДРУП де склали протокол.
Доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які б вказували на злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, суду не надано.
Також слід звернути увагу, що з переглянутого відеозапису не видно щоб поліцейські наполегливо, неодноразово повторювали вимогу чи розпорядження, так само як і не видно, щоб ОСОБА_1 відмовлявся, у зухвалій формі, зі зневагою до працівників поліції.
Доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які б вказували на його злісну непокору працівнику поліції суду не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.247, 283, 284 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О.Смольняков